REESOURCES. Переосмислюючи Східну Європу

Збагачувати курикулум з історії Східної Європи шляхом урізноманітнення першоджерел

Оприявлювати голоси, індивідуальні досвіди та перспективи знизу

Рефлексувати про викладання Східної Європи та вивчення її історії

Творити простір для вивчення історії та культури

Поєднувати академічні та публічні аудиторії

Теми

Формати

Періоди

Теми, які ми пропонуємо, мають на меті розширити розуміння європейської історії.

Архітектура Війна Гендер Голокост Імперії Інакомислення Інфраструктура Комеморація Культура Люди Мистецтво Міський простір Насилля Переміщення Повсякденне життя Подорожі Праця Промисловість Радянське Спадщина Чорнобиль

Ми організовуємо освітні матеріали за такими п'ятьма форматами: першоджерела, тематичні модулі, курси, силабуси та рефлексії.

Першоджерела Модулі Онлайн курси Силабуси Рефлексії

Важливим історичним періодом для нас є європейська модерність, яку ми поділяємо на десятиліття між серединою 19-го та початком 21 століть.

1840-і 1850-і 1860-і 1870-і 1880-і 1890-і 1900-і 1910-і 1920-і 1930-і 1940-і 1950-і 1960-і 1970-і 1980-і 1990-і 2000-і 2010-і 2020-і

Розширений пошук

Останні додані

Польсько-радянський обмін населенням: доповідна записка “про настрої” 1944 року

Цей звіт, підготовлений головою Львівського обкому та адресований Микиті Хрущову 14 жовтня 1944 року, оцінює настрої польського населення регіону через місяць після підписання польсько-радянської угоди про обмін населенням. Презентований як "доповідна записка про настрої", документ містить цитати місцевих жителів, які ілюструють різноманітність думок щодо переселення. Звіт підкреслює, що процес був далеко не одностайним: переселення супроводжувалося ваганнями, страхами, амбівалентністю та вибірковим виконанням вимог. Хоча частина населення виявляла готовність до виїзду, рішення часто ґрунтувалися на прагматичних міркуваннях — безпеці, виживанні чи сподіваннях на кращі можливості, а не на ідеологічних мотивах. Таким чином, документ опосередковано розкриває труднощі, з якими зіткнулися радянські органи під час реалізації політики переселення. Вельми показовою є мова та термінологія, вжита у звіті:...

Детальніше

Радянська національна політика у Львові 1944 року

Цей документ, складений російською мовою та адресований першому секретарю ЦК КП(б)У Микиті Хрущову, підписали Костянтин Литвин (заступник голови відділу пропаганди та агітації ЦК КП(б)У), Іван Грушецький (перший секретар Львівського обкому та міськкому КП(б)У) та ще один партійний діяч зі Східної України. Документ, датований 3 серпня 1944 року, відображає заходи національної політики, впроваджені після повторного зайняття Львова радянськими військами, за місяць до підписання польсько-радянської угоди про обмін населенням. Його мета — інтеграція Львова до Української РСР та легітимізація радянської влади. Меморандум характеризує Львів як “давнє українське місто”, що зазнало “багаторічної полонізації”. Така риторика відображає ідеологічний наратив, спрямований на переписування багатоетнічного минулого міста, применшення не лише панівного польського впливу, а й замовчування трагедії нещодавно знищеної...

Детальніше

Шкільна освіта в провінційному штетлі та соціальні ліфти: зі спогадів Фані Ґоттесфельд

Представлене джерело — уривок із спогадів Фані Ґоттесфельд (1924 - 2017) — відмінний приклад для історичної деконструкції системи освіти у міжвоєнній Польщі. Важливими для аналізу тут є зокрема питання про: позицію авторки его-документу, її включеність у тогочасні події (в антропологічному та більш ширших контекстах), які наративи вона творить, про що не згадує. Спогади Фані Ґоттесфельд про своє дитинство у міжвоєнній Скалі, яка в той час була частиною Польщі, мають особливі сильні сторони его-документу. На час описаних подій авторка була підлітком. Це був вік, достатній для формування власної картини світу. Цінність цих спогадів є важливою зокрема для реконструкції минулого, використовуючи аналітичні підходи історії знизу (history from below). Представлений тут уривок є добрим прикладом, аби...

Детальніше

Зайнятість жінок за матеріалами Центрального статистичного управління УРСР 1985 року

Інформація Центрального статистичного управління (ЦСУ) УРСР стосується питань зайнятості жінок, задоволення умовами своєї праці і посадою, доступності побутових послуг за місцем роботи. Для її підготовки використано не лише статистичні дані, але й "соціально-демографічне обстеження", тобто соціологічні дослідження. Інформація ЦСУ, підготовлена для заступниці голови Ради міністрів УРСР Марії Орлик з метою урахування потреб жінок у завданнях на ХІІ п’ятирічку, була представлена також у ЦК КПУ. Другий секретар ЦК Олексій Титаренко розпорядився ознайомити з нею секретарів і завідувачів відділами ЦК та помічників першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького.

Детальніше

Народні депутатки України про свої завдання у Верховній раді УРСР 1990 року

Після виборів до Верховної ради УРСР ХІІ скликання у березні 1990 р. жіноче представництво у парламенті скоротилося з 234 (36%) депутаток до 13 (2,7%). Однією з причин цього стало запровадження альтернативного голосування, що надало виборам справжньої змагальності, тож практика попередніх "жіночих квот" більше не працювала. Кореспондентка Людмила Шушуріна у передмові до матеріалу "Привезіть нам Україну!" гірко визнала формальну роль жінок у верховних радах попередніх скликань, які своєю присутністю мали засвідчувати "рівноправність і повноправність" громадян, створювати видимість повновладдя робітників і селян, проте рідко переобиратися на повторний термін. Жанр пропонованого матеріалу – "трибуна без регламенту", коли кожна з 13-ти депутаток промовляла про найгострішу, на її думку, проблему та визначала власні парламентські завдання. Такий підхід дозволив...

Детальніше

Голова президії Верховної ради УРСР Валентина Шевченко про жінок у політиці, інтерв’ю 1989 року

Валентина Шевченко (1935–2020) зробила блискучу радянську кар’єру. Вона розпочала свій трудовий шлях у 1954 р. шкільною піонервожатою у Кривому Розі, через три роки перейшла на роботу в комсомол, а згодом – у партійні органи. У 1962 р. вона зайняла посаду секретаря ЦК Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України. З 1975 по 1985 рр. Валентина Шевченко працювала заступницею голови Президії Верховної ради УРСР, а в 1985 р. очолила її, будучи за Конституцією УРСР 1978 р. главою найвищого органу державної влади УРСР. Її інтерв’ю, опубліковане у газеті "Радянська жінка" було записане після І з’їзду народних депутатів СРСР, який відбувся наприкінці травня – на початку червня 1989 р. Завдяки діяльності опозиційних депутатів він перетворився на яскраву політичну...

Детальніше

Автори

Дмитро Білько

Краєзнавець та культуролог, музейний куратор, колишній науковий співробітник та вчений секретар Донецького обласного краєзнавчого музею. Серед його кураторських проєктів: "Ген непокори: хроніки українського спротиву на Донеччині від першої половини ХХ століття до 1991 року", "Марко Залізняк: щоденник фотоаматора", "Екологія у фокусі" (співкуратор) в рамках проєкту "Роз/архівування пост/індустрії". Із лютого 2022 року Дмитро Білько військовослужбовець Сил Оборони України.

Юлія Єлена Ґрідер

Здобуває ступінь докторки філософії на історичному факультеті Базельського університету. Є учасницею дослідницького проєкту SNSF-Prima "Червона вавилонська вежа: Експеримент радянських меншин у міжвоєнній Україні" під керівництвом проф. Олени Палько у Базельському університеті. Її наукові інтереси зосереджені на історії меншин та національній політиці з особливим акцентом на Радянському Союзі та Україні.

Надія Пастух

Антропологиня, фольклористка. Членка Наукового товариства імені Тараса Шевченка та Української асоціації усної історії. Наукові інтереси пов'язані з усноісторичним та фольклористичним вивченням досвіду "важкого минулого" (колективізація, депортація, ув'язнення, голоди й Голодомор, Голокост, війни, Рух Опору у ХХ столітті) та "важкого сучасного" – російської війни проти України у ХХІ столітті.

Віктор Дроздов

Історик, доцент кафедри історії та методики її навчання Ізмаїльського державного гуманітарного університету, голова Придунайської історико-меморіальної комісії. Працює над монографічним дослідженням "Радянська політика пам’яті на анексованих українських територіях у 1939–1953 рр.". Серед наукових інтересів: політика пам’яті, історична регіоналістика, історична урбаністика та історія сталінізму.

Надія Скокова

Історикиня, дослідниця Центру міської історії. Наукові зацікавлення охоплюють теми єврейської політики та публічного простору австрійського Львова; самоврядування як інструменту громадянського суспільства в діалозі з державною владою; перцепції українського питання в єврейський публічних дискурсах міжвоєнного періоду; переосмислення інституту насильства та передісторії львівського ґетто.

Орест Костів

Історик, лектор-екскурсовод Національного музею історії України. Наукові інтереси: історія пізньорадянської України, культурна та соціальна історія, історія повсякдення, політики пам’яті та історичні політики, міська історія, історія радіомовлення.

Олена Палько

Доцентка кафедри історії Базельського університету, де працює над дослідницьким проектом “Red Tower of Babel: Soviet Minorities Experiment in Interwar Ukraine” ("Червона вавилонська вежа: Експеримент радянських меншин у міжвоєнній Україні"). Ступінь доктора філософії здобула в Університеті Східної Англії та ступінь кандидата наук в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України.

Даніель Прюсс

студент бакалаврської програми з історії в Університеті Бремена (з 2022). Наукові зацікавлення зосереджені на політичній та культурній взаємодії української діаспори з приймаючими країнами та суспільствами у довгому 20 столітті, та ширше охоплюють культурну історію та історію повсякдення на (пост)радянських просторах.

Ольга Мартинюк

Дослідниця Базельського університету. Була старшою викладачкою кафедри історії Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського. Кандидатка історичних наук (2017). Гостьова лекторка Університету Цюриха та Університету Базеля. Сфера інтересів включає історію транспорту, екології, урбаністики, гендеру, політичного повсякдення.

Віктор Крупина

Історик, кандидат історичних наук (2005). Захистив кандидатську дисертацію про російський Білий рух в Україні у 1917–1920 рр. Працює в Інституті історії України Національної академії наук України. Сфера наукових зацікавлень: політична та соціальна історія України 1945 – 1991 рр., українська номенклатура, історія повсякдення.

Тарас Назарук

Керівник напрямку цифрової історії в Центрі міської історії. З 2016 по 2024 працював над цифровою енциклопедією історії Львова (lia.lvivcenter.org). З 2022 працює над Телеграм-архівом війни, що є також темою його дисертаційного проєкту в Університеті Гаґена (Німеччина). Окрім архівування соціальних медіа, до сфери зацікавлень також входить історія радянської кібернетики і ранніх комп'ютерних мереж.

Анна Чеботарьова

Соціологиня, докторантка на Кафедрі літератури, країнознавства та європейських мов Університету Осло. Коло наукових інтересів: культурна спадщина, вивчення колективної пам'яті, Голокост, єврейська спадщина в Центрально-Східній Європі, усна історія та кількісні методи соціологічних досліджень.

Ольга Петренко-Цеунова

Літературознавиця, викладачка Києво-Могилянської академії, редакторка, PhD з філології. Історична оглядачка “Українського тижня”, дописувачка часописів “Verbum”, “Критика”. Сфера наукових зацікавлень: наративна ідентичність, міські студії, Празька поетична школа, українське бароко.

Артем Харченко

Історик, доцент Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Дослідження Др. Харченка пропонує погляд на єврейське населення півдня імперії Романових поза межами Смуги осілості. У фокусі дослідження проблема внутрішньої єврейської міграції, відносини єврейського населення із імперською владою, а також строкатість єврейських громад регіону.

Шивон Хірн

Історикиня, викладачка Манчестерського університету у Великобританії. Дослідження Др. Хірн зосереджені на гендерних студіях, історії сексуальності та медицини. Вона є авторкою книги Контроль за проституцією: регулювання нижчих класів у пізньоімперській Росії (Policing Prostitution: Regulating the Lower Classes in Late Imperial Russia, 2021). Співредакторка проєкту цифрової історії Peripheral Histories? (Периферійні історії?).

Павло Єремєєв

Історик, доцент кафедри історії Східної Європи історичного факультету та доцент кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сфера наукових зацікавлень: історія релігії, історія Східної Європи наприкінці XVIII – на початку ХХ ст., інтелектуальна історія, історіографія.

Ірина Скубій

історикиня, докторка історичних наук, стипендіатка позиції імені Миколи Зерова з українських студій в Університеті Мельбурна. Досліджує історію споживання, матеріальної культури та довкілля під час радянських голодів в Україні. Авторка монографії «Торгівля в Харкові в роки НЕПу (1921–1929 рр.): історія і повсякденність» (2017) та низки статей із історії споживання, матеріальності, голодів та історії тварин в радянській Україні в 1920-1940-ті роки.

Ельжбєта Квєчінська

PhD, історикиня, викладачка відділення історії ХІХ століття у Варшавському університеті. Здобула докторський ступінь у Європейському університетському інституті у Флоренції (2021). Наукові зацікавлення: методологія та історія історіографії, інтелектуальна, культурна та соціальна історія Польщі, України, Росії та євреїв-ашкеназі в ХІХ та ХХ століттях з особливим наголосом на націотворчих процесах та студіях колоніалізму.

Ігор Петрій

кандидат історичних наук, вчений секретар Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Сфера наукових зацікавлень: історія Львова і Східної Галичини XIX-XX ст., щоденникова та мемуарна література України та Центрально-Східної Європи

Роман Любавський

історик, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Зараз працює над книжкою "Соціалістичні міста в УСРР: ідея, реалізація, спадщина". Це дослідження пропонує погляд на історію і сучасність соцмістечок Харкова, Запоріжжя та Кривого Рогу в трьох вимірах: символічному, просторовому та вернакулярному. У його фокусі: повсякденні практики мешканців соцміст, архітектурні проєкти, еволюція образів соцміст протягом ХХ-ХХІ ст., зміни у топонімічному та символічному ландшафті після декомунізації.

Ольга Заречнюк

архітекторка, архітектурна редакторка проекту "Інтерактивний Львів" Центру міської історії (2018 – дотепер), авторка архітектурних описів будинків, проводить міські прогулянки з архітектурних тем. Сфера наукових зацікавлень: архітектура і міське планування кінця ХІХ – початку ХХ століття, архітектурна спадщина, історія архітектурної консервації і реставрації.

Олександр Черемісін

Доктор історичних наук, професор кафедри історії, археології та методики викладання у Херсонському державному університеті, де працює над монографією на тему: "Літопис Херсона у вимірах повномасштабної російсько-української війни". У фокусі дослідження – відтворення перебігу окупації міста Херсона на основі усних джерел та рефлексії власного перебування в Херсоні під час окупації.

Володимир Склокін

історик, доцент кафедри нової і новітньої історії України Українського Католицького Університету. Одна з нещодавніх книг: Імперські ідентичності в українській історії 18 ст., ред. Вадим Ададуров і Володимир Склокін. (Львів, 2020). Наукові зацікавлення: історія України та Російської імперії протягом довгого 18-го століття, інтелектуальна історія, теорія та історія історіографії, публічна історія.

Володимир Маслійчук

доктор історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету Києво-Могилянська академія. Автор семи монографій, остання: У полоні прикордонь та наративів: Дослідження з історії Слобідської України XVII – XIX cт. (Харків, 2021). Сфера наукових зацікавлень: демографія Наддніпрянської України другої половини ХVІІІ – початку ХХ ст., студії над традиційним світом та модернізаційними вторгненнями, історія освіти та ін.

Юлія Маліцька

PhD, історикиня, дослідниця в Університеті Седертерна (Стокгольм, Швеція). Др. Маліцька вивчає історію харчування, біополітики та навколишнього середовища у Східній Європі в ХІХ і ХХ століттях. З 2017 року є викладачкою Інституту історії та сучасності, де читає низку курсів з історії.

Олена Бетлій

iсторикиня, кандидатка історичних наук (2004), доцентка кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сфера наукових досліджень: соціальна історія Києва в роки Першої світової війни та революції; дискурсивні практики європейського простору, політика ідентичностей у контексті євроінтеграційних процесів.

Назар Кісь

історик, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук. До сфери наукових інтересів др. Кіся належить: Історія Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст., масова політика, політична мобілізація, публічна історія, політика пам’яті.

Анастасія Холявка

керівниця проекту "Міський медіаархів" Центру міської історії (2022 – дотепер). Координаторка Cafe philosophique Lviv, співзасновниця медіа "Контур", редакторка видання. Серед наукових зацікавлень теорія дизайну, теорія мистецтва, актуальні мистецькі практики MediaLab.

Оксана Кісь

докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, президентка Української асоціації дослідниць жіночої історії, співзасновниця Української асоціації усної історії. Наукові зацікавлення зосереджені в ділянці усної жіночої історії та повсякденного життя українських жінок в надзвичайних історичних обставинах.

Марта Гавришко

історикиня, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Наукові інтереси дослідниці сфокусовані навколо питань ґендеру, сексуальності, насильства, націоналізму і мілітаризму під час Другої світової війни та Голокосту.

Ірина Старовойт

кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри культурології УКУ, членка Виконавчої ради Українського ПЕНу.

Олена Стяжкіна

докторка історичних наук, професорка, наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії НАН України, членка Української асоціації дослідниць жіночої історії.

Галина Боднар

кандидатка історичних наук, доцентка кафедри новітньої історії України ім.М. Грушевського,Львівський національний університет ім. І.Франка, авторка книги Львів. Щоденне життя міста очима переселенців із сіл (50–80-ті роки ХХ ст.) (Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Ів.Франка, 2010).

Мар’яна Байдак

історикиня, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інститут народознавства НАН України, кандидатка історичних наук (2018). Наукові зацікавлення: жіноча історія, ґендерні студії, антропологія, повсякденна історія, історія Першої світової війни та міжвоєнного часу, мережеві суспільства, локальна історія.

Андрій Бояров

медіа-художник, дослідник львівського та українського авангарду, незалежний куратор та архітектор. Андрій Бояров є перекладачем та редактором монографії Пйотра Лукашевича про львівське об’єднання митців “artes”.

Влодко Костирко

митець, мистецтвознавець, куратор, колекціонер та дизайнер інтер'єру. Автор живопису, графіки, колажів, асамбляжів, інсталяцій, енвайронментів та вуличного мистецтва.

Пйотр Слодковський

історик мистецтва, працює в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Наукові інтереси зосереджені на польському та центральноєвропейському мистецтві 20 століття і його зв’язку з сучасними гуманітарними думками. Автори книги “Modernizm żydowsko-polski. Henryk Streng / Marek Włodarski a historia sztuki” (2019).

Кшиштоф Свірек

соціолог, лектор факультету соціології у Варшавському університеті, редактор журналу “Widok. Teorie i Praktyki Kultury Wizualnej”. Спеціалізується на теоріях повсякдення, зокрема в теоріях марксизму та психоаналізу. У 2018 році видав книгу “Teorie ideologii na przecięciu marksizmu i psychoanalizy”.

Василь Косів

доктор мистецтвознавства, доцент кафедри графічного дизайну, Львівська національна академія мистецтв. Автор книги "Українська ідентичність у графічному дизайні 1945–1989 років" (Київ: Родовід, 2019). Викладає історію графічного дизайну для бакалаврів та кілька теоретичних дисциплін для магістрів і аспірантів.

Юлія Коваленко

кандидатка культурології, програмерка Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, членкиня Спілки кінокритиків України.

Олег Чорний

режисер, сценарист, медіа-художник. Член Національної спілки кінематографістів України, Української кіноакадемії та Nomadic University for Art, Philosophy and Enterprise in Europe.

Ірина Склокіна

Історикиня, дослідниця у Центрі міської історії. Співавторка кількох колективних міжнародних проєктів, присвячених історичній пам’яті та культурній спадщині. Сфера наукових зацікавлень: радянська і пострадянська політика пам’яті, індустріальна спадщина, музейні студії, усна історія.

Анна Онуфрієнко

кінознавиця Національного центру Олександра Довженка, культурологиня, журналістка, співкураторка виставок про кіно і мистецтво 1920-х років, співрежисерка фільмів “Атомоград. Монтаж утопії”, “Інтербачення-Львів”, програмна координаторка ретроспективних кінопрограм.

Оксана Дудко

історикиня, координаторка проекту “Інтерактивний Львів” (2011-2016), афілійована дослідниця Центру міської історії, Post-Doctoral Fellow за Програмою Петра Яцика з українських студій в Університеті Саскатчевана. Наукові зацікавлення: історія насильства, історія першої світової війни та революції, історія театру, культурна історія, театральне та виставкове кураторство.

Йоанна Лісек

літературознавиця, перекладачка і викладачка Кафедри єврейських студій Вроцлавського університету, де вона викладає єврейську літературу та культуру, а також мову ідиш. Наукові інтереси др. Лісек зосереджені на єврейській поезії та ролі жінки в культурі їдиш.

Софія Дяк

історикиня, дослідниця, директорка Центру міської історії. Коло зацікавлень включає повоєнну історію міст після зміни кордонів, практик спадщини і містопланування у соціалістичних містах. Готує до друку книжку про інтеграцію міського простору Львова у радянський проект та державу під робочою назвою "New Lives in Old Cities: Postwar Lviv and the Power of Accommodation."

Пйотр Рипсон

Історик мистецтва, куратор, критик, літературознавець, історик візуальної культури та музеєзнавець. Др. Рипсон – доцент у Польсько-японській академії інформаційних технологій (кафедра нових медій) і куратор у Єврейському історичному інституті. Автор 11 книг і понад 200 статей з мистецтва, інформаційної архітектури, візуальної комунікації і літератури.

Джон-Пол Химка

професор-емерит факультету історії і класичної філології Альбертського університету (Едмонтон). Автор чотирьох монографій з української історії: “Socialism in Galicia” (1983), “Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century” (1988), “Religion and Nationality in Western Ukraine” (1999), “Last Judgment Iconography in the Carpathians” (2009).

Наталя Алексюн

професорка модерної єврейської історії у Коледжі Туро Вищої школи єврейських студій (Нью-Йорк). До сфери наукових зацікавлень проф. Алексюн належить соціальна, політична та культурна історії Східноєвропейського єврейства модерного часу. Вона активно публікується на теми історії єврейської інтелігенції в Центрально-Східній Європі, польсько-єврейських стосунків, модерної єврейської історіографії, історії медицини, на Голокосту.

Сергій Єкельчик

професор історії і славістики Університету Вікторії та чинний голова Канадської асоціації україністики. Проф. Єкельчик – автор шести книг з історії України та українсько-російських взаємин, серед яких “Історія України: народження модерної нації” (OUP, 2007), перекладена на 5 мов.

Йоханан Петровський-Штерн

професор юдаїки і єврейської історії історичного факультету Північно-західного (Northwestern) університету в Чикаґо. Петровський-Штерн викладав в різних навчальних закладах, включаючи Києво-Могилянську Академію, Єрусалимський університет і Гарвард. Автор більше сотні наукових статей і шести книжок. Викладач літньої школі з єврейської історії Центу міської історії.

Кароліна Шиманяк

професорка Єврейського історичного інституту у Варшаві, де очолює Центр культури їдиш, і кафедри єврейських студій Вроцлавського університету. Дослідниця, редакторка, перекладачка. Її наукові зацікавлення є на перехресті модерної єврейської літератури й культури, польсько-єврейської літературних й культурних взаємин, політики пам’яті, теорії модернізму і авангарду, жіночої літератури та перекладознавства.

Oксана Кузьменко

фольклористка, докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України. Наукові інтереси: історична поетика фольклору, динаміка фольклорної традиції, методологія концептуального аналізу вербальних текстів фольклору, інтегральне міждисциплінарне вивчення фольклору, усна історія, етнолінгвістика.

Оксана Годованська

історикиня, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, старша викладачка кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка», кандидатка історичних наук. Наукові зацікавлення: історія української міграції, повсякденна історія, локальна історія, охорона культурної спадщини.

Валентина Шевченко

історикиня, старша наукова співробітниця Інституту історії України Національної академії наук України. У Центрі міської історії Валентина бере участь у виконанні проєкту "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни". Сфери наукових зацікавлень: історична урбаністика, соціально-економічна історія України ХІХ – початку ХХ ст., український контекст Першої світової війни.

Роксоляна Головата

історикиня, дослідниця, історична редакторка проекту "Інтерактивний Львів", є аспіранткою в Українському католицькому університеті (Гуманітарний факультет) та Вроцлавському університеті (Інститут історії мистецтва). Тема дисертації зосереджена на урбаністичних змінах Галицького передмістя у Львові, його соціотопографії та перцепції простору у довгому 19 столітті.

Іванна Черчович

історикиня, дослідниця та керівниця освітнього напрямку у Центрі міської історії, наукова співробітниця Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАНУ. Кандидатка історичних наук (Інститут українознавства НАН України, 2014). Сфера наукових інтересів: жіноча історія, історична антропологія, історія повсякдення у стосунку до Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Олександр Маханець

історик, дослідник Центру міської історії, працює над дослідницьким проектом про домашнє та аматорське кіно, опрацьовує та розбудовує відповідну колекцію в Міському медіаархіві Центру, курує щорічну програму Днів домашнього кіно. Серед наукових зацікавлень: історія медіа, цифрові архіви, фотографія, кіно, аматорські кінопрактики, цифрова гуманістика, соціальна історія, візуальні студії.

Наталія Отріщенко

соціологиня, дослідниця, координаторка “Міських розповідей” у “Міському медіаархіві”. Сфера наукових зацікавлень: методологія і методи соціологічних досліджень, усна історія, проективні методи, соціологія міста, просторові та соціальні трансформації після державного соціалізму. Авторка онлайн-курсу на Освітній платформі "Свої, чужі, сторонні: Вступ до соціології міста".

Владислава Москалець

історикиня, дослідниця Центру міської історії, старша викладачка кафедри історії та координаторка програми Єврейських студій в Українському Католицькому Університеті. Отримала PhD у Яґелонського університету у Кракові (2017). Сфера наукових зацікавлень: єврейська історія Східної Європи 19 і 20 століття, історія споживання, жіночі студії, їдиш і мовне різноманіття.

Богдан Шумилович

історик та історик мистецтва, дослідник Центру міської історії. Отримав PhD у Інституті Європейського університету у Флоренції (2020). Основним фокусом роботи є медіа-історія та історія телебачення у Центрально-Східній Європі та СРСР, а також міська креативність, медіа-мистецтво та візуальні дослідження. Автор онлайн-курсу "Як розуміти і читати візуальні медіа".

Анна Мюллер

історикиня, ад’юнкт-професорка історії в Університеті Мічіган-Дірборн. Отримала PhD в Університеті Індіани (2010). Авторка книг "Якщо б стіни вміли говорити. Всередині жіночої в'язниці в комуністичній Польщі" (If the Walls Could Speak. Inside a Women's Prison in Communist Poland) (2017) та "Звичайне життя? Подорож Тоні Лехтман, 1918-1996" (An Ordinary Life? The Journeys of Tonia Lechtman, 1918–1996) (2023).

Мейгіл Фавлер

історикиня, доцентка Стетсонського університету. Отримала ступінь PhD у Принстонському університету (2011). Авторка книга "Бомонд на краю імперій: Держава і сцена у радянській Україні" (Торонто, 2017). Коло наукових інтересів: історія театру, історія культури, єврейська історія, ґендерна історія, студії прикордоння, транснаціональне викладання. Авторка онлайн-курсу на Освітній платформі "Гроші і муза. Вступ до історії культури".

Дивитись всіх

Новини

Розклад роботи Центру міської історії в серпні

30.7.2025

Публікації студентів Invisible University for Ukraine на освітній платформі "REESOURCES"

17.2.2025

Мислити містом

Відео до 20-річчя Центру міської історії

30.12.2024

Освітній воркшоп у Девіс Центрі Гарвардського університету

1.12.2024

Дивитися більше

Партнери і підтримка

Усі партнери

Питання

Як співпрацювати із освітньою платформою?

Ми запрошуємо викладачів університетів, студентів та всіх, хто цікавиться історією, використовувати ресурси Освітньої платформи у викладанні та навчанні історії Центрально-Східної Європи.

Як отримати матеріали освітньої платформи?

Отримати цифрові матеріали освітньої платформи можна через реєстрацію і створення власного кабінету або надіславши листа на edu@lvivcenter.org.

Чи можу я стати автором освітнього модуля чи поділитися з освітньою платформою власними джерелами?

Ми будемо раді співпраці з дослідниками минулого, які мають досвід роботи з архівними та приватними колекціями. Із пропозиціями співпраці звертайтеся за адресою edu@lvivcenter.org.

Якими є умови використання ресурсів освітньої платформи?

Ми дотримуємося ліцензії Creative Commons на використання об'єктів авторського права (CC BY-NC-ND). Це означає, що ми дозволяємо користувачам завантажувати матеріали й ділитися ними з іншими за умови збереження посилань на платформу і її авторів, та не використання цих матеріалів з комерційною метою.

Дивитись більше

Ми рекомендуємо

Усі рекомендації