Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

Ігор Петрій

кандидат історичних наук, вчений секретар Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Сфера наукових зацікавлень: історія Львова і Східної Галичини XIX-XX ст., щоденникова та мемуарна література України та Центрально-Східної Європи.

Пов'язані першоджерела:

Документи (6)

icon
Міхал Дубянецький про торгівлю на мінському ринку, 1985 р.
Білоруський видавець, перекладач та публіцист Міхал Дубянецький (1927–1990) у 1979–1986 рр. був директором видавництва «Мастацкая літаратура», а наприкінці 1980-х рр. активно включився в національне громадське життя, ставши співзасновником товариства «Мартиролог Білорусі» та Білоруського національного фронту «Відродження». Його щоденники за 1979–1988 рр. було опубліковано після смерті автора в журналах «Полымя» і «Дзеяслоў». У представленому уривку М. Дубянецький розповідає про торгівлю на мінському Комаровському ринку середини 1980-х рр., наводить ціни на товари та ділиться враженнями від характерних базарних сцен.
Зображення до Станіслав Лясковніцький про роботу львівських журналістів і видавців на зламі XIX–XX століть
Станіслав Лясковніцький про роботу львівських журналістів і видавців на зламі XIX–XX століть
Перший польський професор урології Станіслав Лясковніцький (1892–1978) входить до числа найцікавіших мемуаристів, які писали про Львів. Як син і внук відомих львівських журналістів, він знав багато цікавинок про відомих у місті осіб і про внутрішню кухню редакцій низки часописів, а як людина з великим колом інтересів – міг багато розповісти про дозвілля львівської молоді, про спорт, дуелі, навчання тощо. Його спогади під назвою «Шпага, багнет, ланцет» («Szpada, bagnet, lancet») вийшли двома виданнями у 1970 і 1979 рр. У представлених уривках розповідається про львівські щоденні газети, характерні історії з життя журналістів та їхніх близьких знайомих, і обставини, які супроводжували заснування і становлення нового популярного часопису «Wiek Nowy».
icon
Репортаж про побут посильного і нічного сторожа у Стрию, 1938 рік
У 1933–1939 рр. виходила друком «Gazeta Stryjska» – тижневик Інституту суспільної праці (Instytut Pracy Społecznej), який повідомляв насамперед про локальні новини. Деякі вміщені в цьому часописі матеріали виходили за рамки суто новинної хроніки і були більш інформативними. До таких належить і представлена стаття, що проливає світло на повсякдення стриян малокваліфікованих професій. Журналіст, який підписався криптонімом A. S., у листопаді 1938 р. зробив репортаж зі стрийського бруку, взявши невеликі інтерв'ю у посильного і нічного сторожа про особливості їхньої роботи.
icon
Газетний репортаж про робочий день дирекції поліції Львова, 1901 р.
У липні 1901 р. у Львові з’явилася нова щоденна газета «Wiek Nowy», яку позиціонували як популярний часопис, розрахований на швидке й масове читання. Недороге видання, яке привертало увагу ілюстраціями й сенсаційними матеріалами, швидко стало найпопулярнішим у Львові, його наклад зріс з 4,5 тисяч до 20 тисяч. Часопис завойовував смаки масового читача розлогими репортажами про злочини чи романтичні історії, моторошними та дотепними розповідями з львівського бруку. Багато опублікованих матеріалів дозволяють скласти загальне враження про тогочасне повсякдення міста, як-от стаття від 18 серпня 1901 р., в якій описано типовий робочий день бюро дирекції львівської поліції.
Зображення до Нотатки Ришарда Ґаншинця про Львівський університет радянської адміністрації 1945-1946 років
Нотатки Ришарда Ґаншинця про Львівський університет радянської адміністрації 1945-1946 років
Ришард Ґаншинець – польський філолог-класик, мовознавець, у 1920–1941 і 1944–1946 рр. професор, завідувач кафедри класичної філології Львівського університету. Його “Львівські нотатки” – це збірка листів до дружини, яка у травні 1944 р. виїхала до Стрижова (Польща). Р. Ґаншинець залишався у Львові до червня 1946 р., працюючи у Львівському університеті та в Академії наук. У січні 1945 р. його заарештували і тримали під вартою до травня. Після переїзду до Польщі він обійняв посаду професора Вроцлавського університету, а з 1948 р. до смерті був професором Яґеллонського університету. У цій вибірці Р. Ґаншинець описує повсякдення Львівського університету під керівництвом радянської адміністрації та зміни, які знаменували його перетворення на радянський вищий навчальний заклад.
Зображення до Ришард Ґаншинець про повсякдення Львова 1945-1946 років
Ришард Ґаншинець про повсякдення Львова 1945-1946 років
Ришард Ґаншинець – польський філолог-класик, мовознавець, у 1920–1941 і 1944–1946 рр. професор, завідувач кафедри класичної філології Львівського університету. Його “Львівські нотатки” – це збірка листів до дружини, яка у травні 1944 р. виїхала до Стрижова (Польща). Р. Ґаншинець залишався у Львові до червня 1946 р., працюючи у Львівському університеті та в Академії наук. У січні 1945 р. його заарештували і тримали під вартою до травня. Після переїзду до Польщі він обійняв посаду професора Вроцлавського університету, а з 1948 р. до смерті був професором Яґеллонського університету. У пропонованій тут вибірці листів Р. Ґаншинець описує повсякдення Львова перших місяців після закінчення Другої світової війни, згадує про ціни на продукти, рівень життя містян та проблеми забезпечення товарами.
Показати ще Згорнути все