Ми рекомендуємо - REESOURCES. Переосмислюючи Східну Європу

Європейська пам’ять про ГУЛАГ — це динамічна форма публікації, своєрідна “книга у процесі написання”, збагачена мультимедійним контентом. У матеріалах англійською, французькою, російською, польською та українською мовами цитуються джерела, описуються методи та гіпотези дослідження, що дозволяє міжнародній аудиторії скласти уявлення про актуальні наукові роботи. Проєкт складається з п’ятьох розділів: у розділі “Звукові архіви” пропонуються тематичний, біографічний та картографічний підходи до історії сталінських депортацій; у розділі “Статті” зібрані наукові матеріали; розділ “Педагогічні матеріали” дозволяє широкій аудиторії краще зрозуміти історію за допомогою джерел; розділ “Майстерня історика” знайомить з дослідницькими підходами та методами, а “Джерела” надає доступ до відповідних історичних матеріалів.

Онлайн першоджерела для вивчення Росії, Кавказу, Центральної Азії, Східної та Центральної Європи має на меті забезпечити дослідників і студентів джерелами з цих регіонів. У базі даних проєкту зібрано понад дві тисячі різноманітних джерел: фото, аудіо та відеоматеріали, посилання та описи веб-сайтів, транскрипти та інтерактивні мапи. Знайти потрібні джерела можна за критеріями періоду, регіону, відповідальної інституції, типом та мовою джерела. Куратором проекту є Центр східноєвропейських, російських, кавказьких та центральноазійських досліджень (CERCEC) у Парижі.

ТГ-Архів війни — це проект Центру міської історії, покликаний документувати, як українці дізнаються, проживають та діляться у Телеграмі свідченнями про російсько-українську війну. ТГ-Архів війни містить завантажені копії повідомлень, фото, відео та інші типи даних, що присутні в групах і каналах Телеграму та пов’язані з російським вторгненням. Архівні дані переважно охоплюють період із 24 лютого 2022 до 12 червня 2023 року. В окремих випадках зібрано дані поза цими часовими рамками.

Посібник з цифрової історії містить навчальні матеріали про використання цифрових інструментів та джерел в історичних дослідженнях. Низка академічних центрів по всьому світу розробляють цифрові інструменти та методології для використання в гуманітарних науках. Для їх застосування зазвичай достатньо базових навичок, проте зростає потреба в адаптованих навчальних матеріалах, які дозволять зрозуміти специфіку цих інструментів та навичок роботи з ними у контексті гуманітарних і соціальних дисциплін. Цей посібник пропонує уроки по картографуванню, створенню цифрових публікацій, впорядкуванню джерел тощо. Всі ці матеріали створені на основі ресурсу Programming Historian та адаптовані до українського контексту.

Центр історичних досліджень Польської академії наук у Берліні є дослідницьким інститутом, який виконує численні наукові та культурні проекти, присвячені польсько-німецьким відносинам у контексті європейської історії та культури. Сфера інтересів дослідницького інституту складається з історії польсько-німецьких відносин; культурних студій, досліджень про місця пам’яті, багатомовність та мультикультуралізм у прикордонних районах; історії євреїв у Центральній та Східній Європі; історії жінок та гендеру; дослідження явищ виключення та участі меншин; методології гуманітарних досліджень та історичної освіти; музейних студій; історії колекціонування та промоцій культури перемовин і компромісів.

Портал EHRI пропонує доступ до архівних матеріалів, пов’язаних з темою Голокосту, які зберігаються в європейських установах та за межами Європи. EHRI має Документаційний Блог, який є місцем для обміну думками про архівні документи, пов’язані з Голокостом, а також про їхнє представлення та інтерпретації за допомогою цифрових інструментів. Нещодавно EHRI запустив онлайн-проект присвячений “Кампанії документування” в Празі (чеською Dokumentační akce) — одному з перших післявоєнних проєктів із документування подій Шоа зі збору доказів, документів та свідчень тих, хто пережив Голокост.

Інститут Гердера пропонує викладачам, студентам університетів та зацікавленій громадськості текстові джерела (“документи”), карти, зображення та статистику (“матеріали”) на різноманітні теми, що стосуються історії Центральної та Східної Європи.

УКультура — простір знань, який прагне допомогти розібратися майже в будь-якому питанні про українську культуру. До цього залучені дослідники різних галузей — археологи, економісти, історики, культурологи, митці та критики. Місія проєкту — експертно, цікаво, доступно презентувати зацікавленій громадськості про багатоманітну українську культуру, створюючи активну спільноту її прихильників. Ресурс створює та збирає матеріали різного типу довкола теми культури: лекції, інтерв’ю, просвітницькі уроки та навчальні підручники. Таким чином, проєкт орієнтований на усіх, хто тим чи іншим чином взаємодіє з культурою — це як викладачі та фахівці, так і студенти, школярі та зацікавлені в темі.

Портал Seventeen Moments in Soviet History — це онлайн-архів першоджерел з радянської історії, які посортовані за сімнадцятьма визначними роками з 1917 по 1991 рік. Однак пошук можна здійснювати не лише за роком, а й за темою, або ж переглянути наповнення усього сайту та обрати цікаві матеріали. Джерельна база ресурсу здебільшого містить матеріали з російської республіки, але також присутні матеріали з інших радянських республік. Особливістю цього ресурсу є те, що до усіх тематично чи за роком згрупованих першоджерел пропонується інтерпретаційний есей дослідника відповідного періоду та теми.

Socialism Realised (Соціалізм, що здійснився) — це навчальне середовище, що дозволяє знаходити та аналізувати мультимедійний контент про комуністичні режими в Європі. У ньому досліджується специфіка життя у Східному блоці, на прикладі Чехословаччини (1948-1989). Матеріали проекту мають на меті оживити досвід, думки, почуття і проблеми людей, які жили в цю епоху. Мета проєкту — продемонструвати труднощі та дилеми життя за комунізму. Оцифрований каталог містить уривки з фільмів, фото та текстові джерела (документи, особисті листи тощо), які посортовані за періодом та перспективою (ідеологія та репресії, пам’ять та особисте).

Ukraïnica: The Primary Database of Ukrainian Studies — це база даних, створена Українським науковим інститутом Гарвардського університету, яка поєднує українські літературні твори, історичні документи та фільми, якісний переклад цих джерел англійською з можливістю комбінувати їх у авторський силабус. Метою платформи є полегшити викладання про Україну в світі, завдяки якісному англомовному перекладу джерел та можливістю комбінувати їх у власний викладацький силабус. Шукати першоджерела можна за шістьма таксономіями: тематичний фокус, період, десятиліття, жанр, дисципліна та автор/режисер. Для зареєстрованих користувачів доступна опція зберегти та сортувати ці джерела в силабуси, або читацькі списки, які можна легко ескпортувати у поширені формати (Word, Excel, PDF) та використовувати у викладанні.

Портал Copernico від Інституту Гердера, об’єднує дослідницькі організації, які працюють над комунікацією та промоцією культурної спадщини, аби науково та водночас привабливо презентувати спільну історію та спадщину Східної Європи. Цей ресурс прагне зробити наукові дослідження більш видимими та запропонувати нові способи збереження і публічного представлення культурної спадщини. Дослідити цей онлайн-портал можна за допомогою розділу “Research”, де зібрані колекції, виставки, проєкти, публікації та онлайн ресурси партнерів Copernico, або розділу “Topics” зі статтями, джерелами, інтерв’ю та візуальними джерелами за різними темами з історії Східної Європи та її зв’язками з німецьким контекстом.

Чехословаки в ГУЛАГу (Čechoslováci v Gulagu) — це проєкт Інституту досліджень тоталітарних режимів, присвячений документованню політичних репресій проти чеських краян та громадян Чехословаччини в Радянському Союзі. Спираючись на опубліковані розповіді очевидців, спеціальні та популярні статті, бази даних, виставки, відеозаписи інтерв’ю, а також посилання на інші подібні проекти, цей сайт дозволяє зорієнтуватися в даній проблематиці, а також у документах, зібраних в рамках проєкту та публікаціях на його основі.

“Крихка спадщина” — це портал архітектурного модернізму прифронтових та тимчасово окупованих регіонів України, музейних та приватних зібрань. На порталі зібрано понад дві тисячі світлин модернізму в архітектурі прифронтових областей України (Луганська, Донецька, Херсонська, Харківська, Миколаївська, Дніпропетровська, АР Крим), а також є оцифровано кілька десятків документів, що стосуються теми архітектури й містобудування. Пошук можна здійснювати за областю або ж за типом матеріалу.

Портал “Peripheral Histories?” — це простір для обміну новими дослідженнями про регіони і народи колишнього Радянського Союзу та Східної Європи, які часто сприйняті на Заході як географічно, політично чи культурно “периферійні”. Цей проєкт є транснаціональним та заохочує публікації, пов’язані з проживанням лімінальності, досвідами пограниччя, мобільності та міграції. Попри історичне спрямування, внески з іншим дисциплін є цінними. Таким чином, портал “Peripheral Histories?” є форумом для дослідників на ранніх етапах кар’єри, де вони можуть ділитись напрацюваннями. Окрім цього портал містить низку підбірок корисних цифрових ресурсів.

Сайт громадської організації “Після тиші”, що працює у сферах дослідження пам’яті, публічної історії та соціальної антропології заради розвитку критичного осмислення минулого та сучасного України. Від 2021 року “Після тиші” документують спогади очевидців та очевидиць травматичних подій середини ХХ століття та оцифровують їхні приватні архіви задля створення публічноісторичні проєктів, аби якнайбільше людей в Україні та закордоном дізналися про наше спільне минуле та сучасне. На сайті можна відстежувати актуальні події та проєкти.

“УКРАЇНА: великі трансформації” — це архівна платформа усних історій та записів величезних змін у структурі української селянської культури 1920–1930-их років, інструментальній музиці, традиційних практиках кобзарів і лірників. Колекція “Усна історія” містить інтерв’ю зі старшими людьми про трансформації селянського суспільства, що відбулися внаслідок колективізації та Голодомору 1932–1933 років. У колекції “Інструментальна та вокальна музика” можна ознайомитись із записами інструментальної музики та ритуальних співів з різних етнографічних регіонів України. Наприкінець, колекція “Кобзарі та лірники” присвячена аудіо й відео записам менестрелів 1990-их років та інтерв’ю з новою ґенерацією музикантів, захоплених кобзарством, лірництвом та ідеєю їх збереження.

“Цифрове сховище пам’яті” — це проєкт Наукового Архіву Інституту археології НАН України із оцифрування архівних фондів та оприлюднення їх у вільному доступі. Науковий Архів Інституту археології НАН України, що знаходиться в Києві, зберігає більше 70-ти фондів. Окрім звітів про розкопки та розвідки на теренах України, це також персональні архіви вчених — видатних археологів, інтелектуалів, культурних діячів ХІХ–ХХ століть. Наразі на сайті є оцифрованими біографічні та епістолярні документи про Хведора Вовка, Віктора Петрова (Домонтовича), Марію Вязьмітіну та Сергія Гамченка, листи від Михайла Грушевського, Миколи Біляшівського та родини Мортільє, колекція негативів на склі та частина наукового доробку з археології, етнології, антропології.

Цифровий історико-просвітницький проєкт “Беззахисні жертви нацизму”. У Третьому Рейху діяла антигуманна програма Т-4, суть якої зводилася до знищення шляхом евтаназії людей з фізичною та ментальної інвалідністю. Після початку Другої світової війни та окупації Східної Європи така практика знищення була продовжена й Дніпропетровщина не була винятком — там, на момент окупації, знаходилися велика психіатрична лікарня у селі Карла Маркса (Ігрень) та Васильківська трудова колонія. За час окупації від смертельних ін’єкцій, голоду, холоду та розстрілів на Дніпропетровщині було знищено близько 1500 пацієнтів. Довгі роки деталі знищення пацієнтів були невідомі для істориків та громадськості, але після розсекречення колишніх архівів КДБ ситуація змінилася. На основі цих документів команда проєкту створила цифрову платформу, метою якої є ознайомити суспільство зі злочинами нацистського режиму, сприяти увічненню пам’яті жертв та публічній реабілітації невинно засуджених “радянською Фемідою” медичних працівників.