REESOURCES. Переосмислюючи Східну Європу

Творити простір для вивчення історії та культури

Рефлексувати про викладання Східної Європи та вивчення її історії

Оприявлювати голоси, індивідуальні досвіди та перспективи знизу

Поєднувати академічні та публічні аудиторії

Збагачувати курикулум з історії Східної Європи шляхом урізноманітнення першоджерел

Теми

Формати

Періоди

Теми, які ми пропонуємо, мають на меті розширити розуміння європейської історії.

Ми організовуємо освітні матеріали за такими п'ятьма форматами: першоджерела, тематичні модулі, курси, силабуси та рефлексії.

Першоджерела Модулі Онлайн курси Силабуси Рефлексії

Важливим історичним періодом для нас є європейська модерність, яку ми поділяємо на десятиліття між серединою 19-го та початком 21 століть.

1500-і…1840-і 1850-і 1860-і 1870-і 1880-і 1890-і 1900-і 1910-і 1920-і 1930-і 1940-і 1950-і 1960-і 1970-і 1980-і 1990-і 2000-і 2010-і 2020-і

Розширений пошук

Останні додані

Іммігрант(к)и періоду “відлиги”: кейс Надії Савич

Публікація з назвою “Очима нових радянських громадян. Лист Надії Савич з Дніпропетровська” вийшла у вересні 1956 р. на шпальтах газети “Зоря” — друкованого органу Дніпропетровського обласного і міського комітетів Комуністичної партії України, обласної і міської рад депутатів трудящих. Це видання, яке представляло офіційну інформацію як партійної, так і “виборної” влади, як уся радянська преса, було цензурованим та насиченим відповідними пропагандистськими “мотивами”. Саме такі мотиви містить й оприлюднений лист Надії Савич — українки, яка разом з родиною переїхала з Канади до радянської України у 1955 р. Викладена у листі особиста “історія успіху” мала бути найкращим свідченням та ілюстрацією до пропагандистських тез про переваги життя в СРСР, і заохотити до переїзду інших українців, насамперед з...

Детальніше

Лист Єлизавети Соснової до Лева Окіншевича від 12 листопада 1950 року

У Нью-Йорку, в архіві НТШ, зберігається фонд Лева Окіншевича, матеріали якого є важливим джерелом до історії української еміграції. Біографія Лева Окіншевича добре знана. І оскільки вчений був дослідником не лише української, а й білоруської історії [1], то його доробок вивчали як українські так і білоруські історики та правознавці [2]. В поле зору дослідників потрапила як історіографічна спадщина Л.Окіншевича, так і його робота у Всеукраїнській академії наук (ВУАН) [3]. Творчість Лева Окіншевича цікава історикам з різних перспектив – як співробітка ВУАН, як керівника НТШ Америки, як дослідника Гетьманщини, а також не в останню чергу як історика права, чиї роботи утверджували і розвивали цю галузь науки в Україні і на українському матеріалі за межами України....

Детальніше

Листи Єлизавети Скоропадської-Милорадович до небожа Григорія Милорадовича, 1860

Станом на час написання представлених тут листів, їх авторка, Єлизавета Милорадович (1832-1890) була донькою Полтавського губернського маршалка шляхти, надвірного радника, поміщика і мецената Івана Скоропадського (належав до лінії генерального бунчужного Василя Скоропадського, рідного брата гетьмана Війська Запорозького Івана Скоропадського (1708-1722)); дружиною графа, землевласника, дійсного статського радника, старшого від неї на 25 років Лева Милорадовича (1808 або 1809-1879); матір’ю їхнього єдиного сина, Григорія Милорадовича. Авторка хворіла на туберкульоз легенів, тому неодноразово виїздила на лікування до Києва, Одеси та за кордон – у Відень, Галле, Баден, – про що у цих листах неодноразово згадується. Стосунки Єлизавети Милорадович з адресатом, племінником її чоловіка, Григорієм Милорадовичем (1839-1905), були дуже важливою частиною її життя. Григорій, закінчивши Пажеський корпус,...

Детальніше

Феміністичні збірники “Перший вінок” (1887) і ”Głos kobiet w kwestyi kobiecej” (1903): порівняльний аналіз

Матеріали рефлексії сформовано на основі статті Авторки, поданої до друку у виданні "Наукові зошити історичного факультету Львівського університету" (планований час публікації 2026 р.)

Детальніше

Автобіографії депортованих Яніни Мазурайтене та Степана Шнайдера, 1948–1949

Існують історичні документи, які можуть видаватися малозначущими, оскільки їх надзвичайно багато і вони справляють враження повторюваних та значною мірою формалізованих джерел. Саме такими є тисячі клопотань, надісланих до органів влади жертвами сталінських репресій, зокрема цілими родинами, депортованими з територій, анексованих після укладення пакту Молотова—Ріббентропа. Ці звернення писали члени депортованих сімей, які просили звільнити їх від статусу спецпереселенців (рос. спецпереселенцы або спецпоселенцы) чи повернути конфісковане майно. У своїх клопотаннях вони заявляли про власну невинуватість і засуджували несправедливість, жертвами якої стали. Безперечно, автори цих клопотань прагнули переконати своїх адресатів — високопосадовців радянської владної ієрархії, від керівників НКВС чи МДБ до Генерального секретаря КПРС або керівництва тієї союзної республіки, звідки їх було насильно вивезено. Такі звернення...

Детальніше

Статут Харківського Товариства взаємодопомоги працюючих жінок, 1902

На початку ХХ ст. Харків був великим містом — центром губернії, зі значним промисловим, торговельно-фінансовим та науково-освітнім потенціалом. За даними перепису 1897 року, в місті проживало близько 174 тисяч мешканців, з яких 82 тисячі — жінки. Тут активно виникали професійні товариства та організації жіночої взаємодопомоги, які мали на меті допомагати жінкам захищати власні професійні інтереси, надавали юридичні консультації, відстоювали поліпшення умов їхньої праці. На цій хвилі, у 1902 році гроно активних харків’янок утворило Харківське товариство взаємодопомоги працюючих жінок. Як зрозуміло зі статуту Товариства, уривок з якого подається тут нижче, його діяльність впродовж майже 20-ти років існування (1902–1919), була зосереджена насамперед на підтримці працюючих жінок, матерів зокрема: організації дитячих садків, гімназії, літнього дитячого відпочинку,...

Детальніше

Автори

Ірина Петренко

Докторка історичних наук, професорка кафедри всесвітньої історії, релігієзнавства та методик їх викладання Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Авторка книжки "Єлизавета Милорадович (1832–1890) в українському суспільно-політичному русі" (Полтава: ПУЕТ, 2013). Сфера наукових інтересів охоплює соціальну історію, гендерні студії, історичне краєзнавство, історію освіти в Україні, історичну біографістику, історія повсякдення.

Оксана Маланчук-Рибак

Докторка історичних наук, професорка кафедри історії і теорії мистецтва Львівська національна академія мистецтв. Авторка монографія “Ідеологія та суспільна практика жіночого руху на західноукраїнських землях XIX — першої третини XX ст (Чернівці, 2006). Сфера наукових зацікавлень охоплює історію українського жіночого руху, ґендерні дослідження, історію модерної української та світової культури і культурологічні теорії.

Ольга Ніколаєнко

Докторка історичних наук, професорка кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Авторка монографії "Польські жінки Наддніпрянської України в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.: громадське і приватне життя". Коло наукових інтересів — історія польського і єврейського населення (зокрема, жіноцтва) на українських землях, гендерна історія, історична пам'ять, біографістика.

Ірина Савченко

Кандидатка історичних наук, доцентка кафедри давньої і нової історії України та методики навчання історії Запорізького національного університету. Членка Української асоціації досліджень жіночої історії та Української асоціації усної історії. Сфера наукових зацікавлень: жіноча історія, гендерна антропологія, усна історія, історія повсякдення, установознавство.

Вікторія Власова

Історикиня, кандидатка історичних наук (2025), членка Української асоціації досліджень жіночої історії. Захистила дисертацію про участь жінок у суспільно-політичному житті України в 1917–1939 рр. на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Сфера наукових досліджень: жіноча історія, національно-визвольна боротьба 1917–1921 рр., ролі жінок у період Української революції, джерела особового походження, антибільшовицький повстанський рух, участь жінок у антибільшовицькому русі в Україні...

Ксенія Кузіна

PhD, cтарша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, дослідниця Центру російських, кавказьких, центрально-європейських студій (CERCEC, Франція). Працює над науковим проєктом "Історія гендеру та політичного насильства: жінки в радянському репресивному апараті (1920-ті — 1930-ті роки)".

Христина Рутар

Дослідниця культурної пам’яті та травми, старша викладачка кафедри культурології. У своїй роботі поєднує академічну чутливість із практиками публічної гуманітаристики та суспільно орієнтованого навчання. Авторка подкасту “Студія пам’яті”. Співавторка міської прогулянки "Жінки у міжвоєнному Львові". Сфера наукових зацікавлень: студії пам'яті, жіночі студії, усна історія, історичний роман

Олена Уварова

Історикиня, доцентка кафедри суспільних наук Одеського національного медичного університету. Здобула науковий ступінь кандидата історичних наук в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (2008). Основні дослідження присвячені історії грецької громади Одеси у ХІХ ст. Має почесне звання професійного делегата Грецького фонду культури (Афіни) на знак визнання внеску в розвиток грецької культури та цивілізації (2023).

Марина Вороніна

Кандидатка історичних наук, доцентка кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Cпівавторка колективних монографій: "Гендерні дослідження" (2015), "Жінки в горнилі модернізації" (2017), "Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації" (2023), "Радянське Я, радянське МИ" (2024).

Петро Долганов

Історик, доцент кафедри методики викладання Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, співробітник Центру сучасної історії імені Миколи Гайового, редактор рубрики “Подолання минулого” та запрошений редактор спеціального тематичного числа про Голокост часопису “Україна Модерна”. Сфера наукових інтересів: історія Голокосту, теорія та практика націоналізму, політика пам'яті.

Юлія Єременко

Історикиня, старша фахівчиня Навчальної лабораторії історичної інформатики історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, здобуває ступінь доктора філософії (PhD) у галузі історії та археології. У фокусі її роботи — політичні та соціокультурні особливості українського націонал-комунізму, процеси українізації, репрезентація українського націонал-комунізму в сучасному академічному та публічному просторі.

Інна Золотар

У Центрі міської історії працює у проєктах напрямку публічна історія, в тому числі у проєкті "REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину", розробляє, супроводжує та проводить міські прогулянки, долучається до підготовки та проведення публічних подій та дискусійних серій. Сфера зацікавлень: взаємодія людини з простором, меморіалізація, література, театр, політика пам'яті.

Вікторія Донован

Професорка українських та східноєвропейських студій і директорка Центру глобальних (пост)соціалізмів в Університеті Сент-Ендрюса. Вона працює на перетині студій спадщини, міської історії, візуальної антропології та публічних гуманітарних наук. Її поточні дослідження, присвячені вивченню заплутаних колоніалізмів та промислової експлуатації з фокусом на українському Сході.

Дмитро Білько

Краєзнавець та культуролог, музейний куратор, колишній науковий співробітник та вчений секретар Донецького обласного краєзнавчого музею. Серед його кураторських проєктів: "Ген непокори: хроніки українського спротиву на Донеччині від першої половини ХХ століття до 1991 року", "Марко Залізняк: щоденник фотоаматора", "Екологія у фокусі" (співкуратор) в рамках проєкту "Роз/архівування пост/індустрії". Із лютого 2022 року Дмитро Білько військовослужбовець Сил Оборони України.

Юлія Елена Ґрідер

Здобуває ступінь докторки філософії на історичному факультеті Базельського університету. Є учасницею дослідницького проєкту SNSF-Prima "Червона вавилонська вежа: Експеримент радянських меншин у міжвоєнній Україні" під керівництвом проф. Олени Палько у Базельському університеті. Її наукові інтереси зосереджені на історії меншин та національній політиці з особливим акцентом на Радянському Союзі та Україні.

Надія Пастух

Антропологиня, фольклористка. Членка Наукового товариства імені Тараса Шевченка та Української асоціації усної історії. Наукові інтереси пов'язані з усноісторичним та фольклористичним вивченням досвіду "важкого минулого" (колективізація, депортація, ув'язнення, голоди й Голодомор, Голокост, війни, Рух Опору у ХХ столітті) та "важкого сучасного" – російської війни проти України у ХХІ столітті.

Віктор Дроздов

Історик, доцент кафедри історії та методики її навчання Ізмаїльського державного гуманітарного університету, голова Придунайської історико-меморіальної комісії. Працює над монографічним дослідженням "Радянська політика пам’яті на анексованих українських територіях у 1939–1953 рр.". Серед наукових інтересів: політика пам’яті, історична регіоналістика, історична урбаністика та історія сталінізму.

Надія Скокова

Історикиня, дослідниця Центру міської історії. Наукові зацікавлення охоплюють теми єврейської політики та публічного простору австрійського Львова; самоврядування як інструменту громадянського суспільства в діалозі з державною владою; перцепції українського питання в єврейський публічних дискурсах міжвоєнного періоду; переосмислення інституту насильства та передісторії львівського ґетто.

Орест Костів

Історик, лектор-екскурсовод Національного музею історії України. Наукові інтереси: історія пізньорадянської України, культурна та соціальна історія, історія повсякдення, політики пам’яті та історичні політики, міська історія, історія радіомовлення.

Олена Палько

Доцентка кафедри історії Базельського університету, де працює над дослідницьким проектом “Red Tower of Babel: Soviet Minorities Experiment in Interwar Ukraine” ("Червона вавилонська вежа: Експеримент радянських меншин у міжвоєнній Україні"). Ступінь доктора філософії здобула в Університеті Східної Англії та ступінь кандидата наук в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України.

Даніель Прюсс

студент бакалаврської програми з історії в Університеті Бремена (з 2022). Наукові зацікавлення зосереджені на політичній та культурній взаємодії української діаспори з приймаючими країнами та суспільствами у довгому 20 столітті, та ширше охоплюють культурну історію та історію повсякдення на (пост)радянських просторах.

Ольга Мартинюк

Дослідниця Базельського університету. Була старшою викладачкою кафедри історії Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського. Кандидатка історичних наук (2017). Гостьова лекторка Університету Цюриха та Університету Базеля. Сфера інтересів включає історію транспорту, екології, урбаністики, гендеру, політичного повсякдення.

Віктор Крупина

Історик, кандидат історичних наук (2005). Захистив кандидатську дисертацію про російський Білий рух в Україні у 1917–1920 рр. Працює в Інституті історії України Національної академії наук України. Сфера наукових зацікавлень: політична та соціальна історія України 1945 – 1991 рр., українська номенклатура, історія повсякдення.

Тарас Назарук

Керівник напрямку цифрової історії в Центрі міської історії. З 2016 по 2024 працював над цифровою енциклопедією історії Львова (lia.lvivcenter.org). З 2022 працює над Телеграм-архівом війни, що є також темою його дисертаційного проєкту в Університеті Гаґена (Німеччина). Окрім архівування соціальних медіа, до сфери зацікавлень також входить історія радянської кібернетики і ранніх комп'ютерних мереж.

Анна Чеботарьова

Соціологиня, докторантка на Кафедрі літератури, країнознавства та європейських мов Університету Осло. Коло наукових інтересів: культурна спадщина, вивчення колективної пам'яті, Голокост, єврейська спадщина в Центрально-Східній Європі, усна історія та кількісні методи соціологічних досліджень.

Ольга Петренко-Цеунова

Літературознавиця, викладачка Києво-Могилянської академії, редакторка, PhD з філології. Історична оглядачка “Українського тижня”, дописувачка часописів “Verbum”, “Критика”. Сфера наукових зацікавлень: наративна ідентичність, міські студії, Празька поетична школа, українське бароко.

Артем Харченко

Історик, доцент Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Дослідження Др. Харченка пропонує погляд на єврейське населення півдня імперії Романових поза межами Смуги осілості. У фокусі дослідження проблема внутрішньої єврейської міграції, відносини єврейського населення із імперською владою, а також строкатість єврейських громад регіону.

Шивон Хірн

Історикиня, викладачка Манчестерського університету у Великобританії. Дослідження Др. Хірн зосереджені на гендерних студіях, історії сексуальності та медицини. Вона є авторкою книги Контроль за проституцією: регулювання нижчих класів у пізньоімперській Росії (Policing Prostitution: Regulating the Lower Classes in Late Imperial Russia, 2021). Співредакторка проєкту цифрової історії Peripheral Histories? (Периферійні історії?).

Павло Єремєєв

Історик, доцент кафедри історії Східної Європи історичного факультету та доцент кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сфера наукових зацікавлень: історія релігії, історія Східної Європи наприкінці XVIII – на початку ХХ ст., інтелектуальна історія, історіографія.

Ірина Скубій

історикиня, докторка історичних наук, стипендіатка позиції імені Миколи Зерова з українських студій в Університеті Мельбурна. Досліджує історію споживання, матеріальної культури та довкілля під час радянських голодів в Україні. Авторка монографії «Торгівля в Харкові в роки НЕПу (1921–1929 рр.): історія і повсякденність» (2017) та низки статей із історії споживання, матеріальності, голодів та історії тварин в радянській Україні в 1920-1940-ті роки.

Ельжбєта Квєчінська

PhD, історикиня, викладачка відділення історії ХІХ століття у Варшавському університеті. Здобула докторський ступінь у Європейському університетському інституті у Флоренції (2021). Наукові зацікавлення: методологія та історія історіографії, інтелектуальна, культурна та соціальна історія Польщі, України, Росії та євреїв-ашкеназі в ХІХ та ХХ століттях з особливим наголосом на націотворчих процесах та студіях колоніалізму.

Ігор Петрій

кандидат історичних наук, вчений секретар Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Сфера наукових зацікавлень: історія Львова і Східної Галичини XIX-XX ст., щоденникова та мемуарна література України та Центрально-Східної Європи

Роман Любавський

Історик, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Зараз працює над книжкою "Соціалістичні міста в УСРР: ідея, реалізація, спадщина". Це дослідження пропонує погляд на історію і сучасність соцмістечок Харкова, Запоріжжя та Кривого Рогу в трьох вимірах: символічному, просторовому та вернакулярному. У його фокусі: повсякденні практики мешканців соцміст, архітектурні проєкти, еволюція образів соцміст протягом ХХ-ХХІ ст., зміни у топонімічному та...

Ольга Заречнюк

Історикиня архітектури, дослідниця, архітектурна редакторка платформи "Інтерактивний Львів" (2018 – дотепер). Докторантка історії мистецтв в Університеті Ка' Фоскарі в Венеції , учасниця проєкту ERC AdriArchCult. Сфера наукових зацікавлень: архітектура і міське планування кінця ХІХ — початку XX століття, архітектурна спадщина, історія архітектурної консервації і реставрації.

Олександр Черемісін

Доктор історичних наук, професор кафедри історії, археології та методики викладання у Херсонському державному університеті, де працює над монографією на тему: "Літопис Херсона у вимірах повномасштабної російсько-української війни". У фокусі дослідження – відтворення перебігу окупації міста Херсона на основі усних джерел та рефлексії власного перебування в Херсоні під час окупації.

Володимир Склокін

історик, доцент кафедри нової і новітньої історії України Українського Католицького Університету. Одна з нещодавніх книг: Імперські ідентичності в українській історії 18 ст., ред. Вадим Ададуров і Володимир Склокін. (Львів, 2020). Наукові зацікавлення: історія України та Російської імперії протягом довгого 18-го століття, інтелектуальна історія, теорія та історія історіографії, публічна історія.

Володимир Маслійчук

доктор історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету Києво-Могилянська академія. Автор семи монографій, остання: У полоні прикордонь та наративів: Дослідження з історії Слобідської України XVII – XIX cт. (Харків, 2021). Сфера наукових зацікавлень: демографія Наддніпрянської України другої половини ХVІІІ – початку ХХ ст., студії над традиційним світом та модернізаційними вторгненнями, історія освіти та ін.

Юлія Маліцька

PhD, історикиня, дослідниця в Університеті Седертерна (Стокгольм, Швеція). Др. Маліцька вивчає історію харчування, біополітики та навколишнього середовища у Східній Європі в ХІХ і ХХ століттях. З 2017 року є викладачкою Інституту історії та сучасності, де читає низку курсів з історії.

Олена Бетлій

Історикиня, кандидатка історичних наук (2004), доцентка кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сфера наукових досліджень: соціальна історія Києва в роки Першої світової війни та революції; дискурсивні практики європейського простору, політика ідентичностей у контексті євроінтеграційних процесів.

Назар Кісь

Історик, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук. До сфери наукових інтересів др. Кіся належить: Історія Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст., масова політика, політична мобілізація, публічна історія, політика пам’яті.

Анастасія Холявка

керівниця проекту "Міський медіаархів" Центру міської історії (2022 – дотепер). Координаторка Cafe philosophique Lviv, співзасновниця медіа "Контур", редакторка видання. Серед наукових зацікавлень теорія дизайну, теорія мистецтва, актуальні мистецькі практики MediaLab.

Оксана Кісь

докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, президентка Української асоціації дослідниць жіночої історії, співзасновниця Української асоціації усної історії. Наукові зацікавлення зосереджені в ділянці усної жіночої історії та повсякденного життя українських жінок в надзвичайних історичних обставинах.

Марта Гавришко

Історикиня, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Наукові інтереси дослідниці сфокусовані навколо питань ґендеру, сексуальності, насильства, націоналізму і мілітаризму під час Другої світової війни та Голокосту.

Ірина Старовойт

кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри культурології УКУ, членка Виконавчої ради Українського ПЕНу.

Олена Стяжкіна

докторка історичних наук, професорка, наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії НАН України, членка Української асоціації дослідниць жіночої історії.

Галина Боднар

Кандидатка історичних наук, доцентка кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка; членка Української асоціації усної історії. Сфера наукових зацікавлень охоплює історію повсякденності, усну історію, урбаністику, історію та пам’ять про радянську Україну і радянський Львів. Авторка низки наукових статей про повсякдення Львова радянського періоду.

Мар’яна Байдак

Історикиня, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інститут народознавства НАН України, кандидатка історичних наук (2018). Наукові зацікавлення: жіноча історія, ґендерні студії, антропологія, повсякденна історія, історія Першої світової війни та міжвоєнного часу, мережеві суспільства, локальна історія.

Андрій Бояров

Медіахудожник, дослідник львівського та українського авангарду, незалежний куратор та архітектор. Андрій Бояров є перекладачем та редактором монографії Пйотра Лукашевича про львівське об’єднання митців “artes”.

Влодко Костирко

митець, мистецтвознавець, куратор, колекціонер та дизайнер інтер'єру. Автор живопису, графіки, колажів, асамбляжів, інсталяцій, енвайронментів та вуличного мистецтва.

Пйотр Слодковський

історик мистецтва, працює в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Наукові інтереси зосереджені на польському та центральноєвропейському мистецтві 20 століття і його зв’язку з сучасними гуманітарними думками. Автори книги “Modernizm żydowsko-polski. Henryk Streng / Marek Włodarski a historia sztuki” (2019).

Кшиштоф Свірек

соціолог, лектор факультету соціології у Варшавському університеті, редактор журналу “Widok. Teorie i Praktyki Kultury Wizualnej”. Спеціалізується на теоріях повсякдення, зокрема в теоріях марксизму та психоаналізу. У 2018 році видав книгу “Teorie ideologii na przecięciu marksizmu i psychoanalizy”.

Василь Косів

доктор мистецтвознавства, доцент кафедри графічного дизайну, Львівська національна академія мистецтв. Автор книги "Українська ідентичність у графічному дизайні 1945–1989 років" (Київ: Родовід, 2019). Викладає історію графічного дизайну для бакалаврів та кілька теоретичних дисциплін для магістрів і аспірантів.

Юлія Коваленко

кандидатка культурології, програмерка Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, членкиня Спілки кінокритиків України.

Олег Чорний

режисер, сценарист, медіа-художник. Член Національної спілки кінематографістів України, Української кіноакадемії та Nomadic University for Art, Philosophy and Enterprise in Europe.

Ірина Склокіна

Історикиня, дослідниця у Центрі міської історії. Співавторка кількох колективних міжнародних проєктів, присвячених історичній пам’яті та культурній спадщині. Сфера наукових зацікавлень: радянська і пострадянська політика пам’яті, індустріальна спадщина, музейні студії, усна історія.

Анна Онуфрієнко

кінознавиця Національного центру Олександра Довженка, культурологиня, журналістка, співкураторка виставок про кіно і мистецтво 1920-х років, співрежисерка фільмів “Атомоград. Монтаж утопії”, “Інтербачення-Львів”, програмна координаторка ретроспективних кінопрограм.

Оксана Дудко

Історикиня, кандидатка історичних наук. Захистила дисертацію про міжнародні відносини в суспільно-політичній думці українців Галичини зламу ХІХ–ХХ ст. В Центрі керувала проектом "Інтерактивний Львів" з 2011 по 2016. В рамках співпраці з Українським католицьким університетом викладала спецкурс "Перша світова війна: між історіографією і ювілеєм". Займається програмним кураторством театральних проектів, зокрема Фестивалю сучасної драматургії "Драма.UA" та Першої сцени сучасної драматургії у Львові....

Йоанна Лісек

літературознавиця, перекладачка і викладачка Кафедри єврейських студій Вроцлавського університету, де вона викладає єврейську літературу та культуру, а також мову ідиш. Наукові інтереси др. Лісек зосереджені на єврейській поезії та ролі жінки в культурі їдиш.

Софія Дяк

Історикиня, дослідниця, директорка Центру міської історії. Отримала науковий ступінь доктора філософії (PhD) зі спеціальності соціологія в Інституті соціології та філософії Польської академії наук у Варшаві. Коло зацікавлень включає повоєнну історію міст після зміни кордонів, практик спадщини і містопланування у соціалістичних містах. Готує до друку книжку про інтеграцію міського простору Львова у радянський проєкт та державу під робочою назвою "New Lives...

Пйотр Рипсон

Історик мистецтва, куратор, критик, літературознавець, історик візуальної культури та музеєзнавець. Др. Рипсон – доцент у Польсько-японській академії інформаційних технологій (кафедра нових медій) і куратор у Єврейському історичному інституті. Автор 11 книг і понад 200 статей з мистецтва, інформаційної архітектури, візуальної комунікації і літератури.

Джон-Пол Химка

професор-емерит факультету історії і класичної філології Альбертського університету (Едмонтон). Автор чотирьох монографій з української історії: “Socialism in Galicia” (1983), “Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century” (1988), “Religion and Nationality in Western Ukraine” (1999), “Last Judgment Iconography in the Carpathians” (2009).

Наталя Алексюн

Професорка сучасної єврейської історії в Коледжі Туро, Нью-Йорк. Вона спеціалізується на соціальній, політичній та культурній історії сучасного єврейства Східної Європи і є авторкою численних праць з історії єврейської інтелігенції в Центрально-Східній Європі, польсько-єврейських відносин, сучасної єврейської історіографії, історії медицини та Голокосту. У 2010 році вона отримала другий докторський ступінь у Нью-Йоркському університеті за дисертацію на тему: "Боєприпаси в боротьбі за...

Сергій Єкельчик

Професор історії і славістики Університету Вікторії та чинний голова Канадської асоціації україністики. Проф. Єкельчик – автор шести книг з історії України та українсько-російських взаємин, серед яких “Історія України: народження модерної нації” (OUP, 2007), перекладена на 5 мов.

Йоханан Петровський-Штерн

професор юдаїки і єврейської історії історичного факультету Північно-західного (Northwestern) університету в Чикаґо. Петровський-Штерн викладав в різних навчальних закладах, включаючи Києво-Могилянську Академію, Єрусалимський університет і Гарвард. Автор більше сотні наукових статей і шести книжок. Викладач літньої школі з єврейської історії Центу міської історії.

Кароліна Шиманяк

професорка Єврейського історичного інституту у Варшаві, де очолює Центр культури їдиш, і кафедри єврейських студій Вроцлавського університету. Дослідниця, редакторка, перекладачка. Її наукові зацікавлення є на перехресті модерної єврейської літератури й культури, польсько-єврейської літературних й культурних взаємин, політики пам’яті, теорії модернізму і авангарду, жіночої літератури та перекладознавства.

Oксана Кузьменко

фольклористка, докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України. Наукові інтереси: історична поетика фольклору, динаміка фольклорної традиції, методологія концептуального аналізу вербальних текстів фольклору, інтегральне міждисциплінарне вивчення фольклору, усна історія, етнолінгвістика.

Оксана Годованська

Історикиня, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, старша викладачка кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету "Львівська політехніка", кандидатка історичних наук. Наукові зацікавлення: історія української міграції, повсякденна історія, локальна історія, охорона культурної спадщини.

Валентина Шевченко

історикиня, старша наукова співробітниця Інституту історії України Національної академії наук України. У Центрі міської історії Валентина бере участь у виконанні проєкту "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни". Сфери наукових зацікавлень: історична урбаністика, соціально-економічна історія України ХІХ – початку ХХ ст., український контекст Першої світової війни.

Роксоляна Головата

Керівниця платформи "Інтерактивний Львів", історикиня та історикиня мистецтва. У 2025 році здобула ступінь доктора філософії (PhD) у галузі наук про мистецтво у Вроцлавському університеті (Інститут історії мистецтва). Її наукові зацікавлення охоплюють історичну урбаністику, перцепцію міського простору, мистецькі мережі Львова та їхні прояви у публічному просторі міста у довгому ХІХ столітті, а також історію консерваторського руху у міжвоєнній Польщі.

Іванна Черчович

історикиня, дослідниця та керівниця освітніх проєктів у Центрі міської історії. Кандидатка історичних наук (Інститут українознавства НАН України, 2014). Її наукові зацікавлення зосереджені навколо жіночої і соціальної історій Галичини другої половини 19 століття.

Олександр Маханець

історик, дослідник Центру міської історії, працює над дослідницьким проектом про домашнє та аматорське кіно, опрацьовує та розбудовує відповідну колекцію в Міському медіаархіві Центру, курує щорічну програму Днів домашнього кіно. Серед наукових зацікавлень: історія медіа, цифрові архіви, фотографія, кіно, аматорські кінопрактики, цифрова гуманістика, соціальна історія, візуальні студії.

Наталія Отріщенко

соціологиня, дослідниця, координаторка “Міських розповідей” у “Міському медіаархіві”. Сфера наукових зацікавлень: методологія і методи соціологічних досліджень, усна історія, проективні методи, соціологія міста, просторові та соціальні трансформації після державного соціалізму. Авторка онлайн-курсу на Освітній платформі "Свої, чужі, сторонні: Вступ до соціології міста".

Владислава Москалець

історикиня, дослідниця Центру міської історії, старша викладачка кафедри історії та координаторка програми Єврейських студій в Українському Католицькому Університеті. Отримала PhD у Яґелонського університету у Кракові (2017). Сфера наукових зацікавлень: єврейська історія Східної Європи 19 і 20 століття, історія споживання, жіночі студії, їдиш і мовне різноманіття.

Богдан Шумилович

історик та історик мистецтва, дослідник Центру міської історії. Отримав PhD у Інституті Європейського університету у Флоренції (2020). Основним фокусом роботи є медіа-історія та історія телебачення у Центрально-Східній Європі та СРСР, а також міська креативність, медіа-мистецтво та візуальні дослідження. Автор онлайн-курсу "Як розуміти і читати візуальні медіа".

Анна Мюллер

історикиня, ад’юнкт-професорка історії в Університеті Мічіган-Дірборн. Отримала PhD в Університеті Індіани (2010). Авторка книг "Якщо б стіни вміли говорити. Всередині жіночої в'язниці в комуністичній Польщі" (If the Walls Could Speak. Inside a Women's Prison in Communist Poland) (2017) та "Звичайне життя? Подорож Тоні Лехтман, 1918-1996" (An Ordinary Life? The Journeys of Tonia Lechtman, 1918–1996) (2023). .

Мейгіл Фавлер

історикиня, доцентка Стетсонського університету. Отримала ступінь PhD у Принстонському університету (2011). Авторка книга "Бомонд на краю імперій: Держава і сцена у радянській Україні" (Торонто, 2017). Коло наукових інтересів: історія театру, історія культури, єврейська історія, ґендерна історія, студії прикордоння, транснаціональне викладання. Авторка онлайн-курсу на Освітній платформі "Гроші і муза. Вступ до історії культури".

Дивитись всіх

Новини

Зв'язки та конфлікти у Чорноморському регіоні

У Стамбулі відбувся освітній воркшоп

20.5.2026

Чорноморський регіон у війні та під окупацією

У Бухаресті відбувся освітній воркшоп

11.5.2026

Розпочались освітні воркшопи серії "Розуміти модерність"

8.4.2026

Ґетто у Львові: простір і повсякдення

Нова цифрова публікація на Інтерактивному Львові

29.10.2025

Дивитися більше

Партнери і підтримка

Усі партнери

Питання

Як співпрацювати із освітньою платформою?

Ми запрошуємо викладачів університетів, студентів та всіх, хто цікавиться історією, використовувати ресурси Освітньої платформи у викладанні та навчанні історії Центрально-Східної Європи.

Як отримати матеріали освітньої платформи?

Отримати цифрові матеріали освітньої платформи можна через реєстрацію і створення власного кабінету або надіславши листа на edu@lvivcenter.org.

Чи можу я стати автором освітнього модуля чи поділитися з освітньою платформою власними джерелами?

Ми будемо раді співпраці з дослідниками минулого, які мають досвід роботи з архівними та приватними колекціями. Із пропозиціями співпраці звертайтеся за адресою edu@lvivcenter.org.

Якими є умови використання ресурсів освітньої платформи?

Ми дотримуємося ліцензії Creative Commons на використання об'єктів авторського права (CC BY-NC-ND). Це означає, що ми дозволяємо користувачам завантажувати матеріали й ділитися ними з іншими за умови збереження посилань на платформу і її авторів, та не використання цих матеріалів з комерційною метою.

Дивитись більше

Ми рекомендуємо

Усі рекомендації