Збагачувати курикулум з історії Східної Європи шляхом урізноманітнення першоджерел


Поєднувати академічні та публічні аудиторії

Творити простір для вивчення історії та культури

Рефлексувати про викладання Східної Європи та вивчення її історії

Оприявлювати голоси, індивідуальні досвіди та перспективи знизу
Останні додані
Єврейські землеробські колонії по-радянськи: приклад Сталіндорфського району
Документ створено органами партійно-радянського апарату для внутрішнього використання, тож оцінки й цифри відображають погляд його автора, а у двох місцях цифри не вказано. Водночас він дає змогу побачити умови життя єврейських переселенських колгоспів на початку 1930-х років, труднощі Сталіндорфського району, створеного з окраїн шести інших районів, і плани влади щодо національно-культурного будівництва, зокрема навчання національних меншин рідною мовою та забезпечення району літературою єврейською й німецькою мовами. Єврейський національний район утворили в липні 1930 р. як Ізлучистський із центром у колонії Ізлучиста. 1931 р. його розширили, центр перенесли до Чемериська (Сталіндорфа), а район перейменували на Сталіндорфський. Документ складено влітку 1933 р., одразу після найтяжчого періоду Голодомору (зима – весна 1933 р.). Про голодування мешканців...
Перший єврейський колгоспний театр, стаття 1933 року
Стаття Ісаака Радомиського, директора й художнього керівника Першого державного єврейського робітничо-селянського (колгоспного) театру, належить до жанру службового прохання, адресованого публічно. Театр створили наприкінці 1931 р. в Сталіндорфському єврейському національному районі як подорожуючий колектив, покликаний обслуговувати колгоспне село й поєднувати виставу з агітацією за колективізацію та виконання господарських кампаній. Текст написано наприкінці 1932 — на початку 1933 р., на порозі першого "ювілею" театру, коли колектив, за словами автора, не мав приміщення, стабільного фінансування й транспорту, а зарплату затримували на 2–3 місяці. Публікація в московському виданні "Трибуна" виводила проблему з місцевого рівня, де її не вдавалося розв'язати, на рівень центральної преси. Адресатів було кілька: "пролетарська громадськість" як загальна аудиторія, профспілкові, колгоспні та письменницькі організації, від...
Переселення євреїв у Гуляйпільському районі Запорізької області УРСР: партійний протокол 1927 року
Наведений нижче документ є протоколом засідання Гуляйпільського районного партійного комітету (РПК) від 14 серпня 1927 року з висновками комісії, яка обстежила стан переселення євреїв у районі. Комітет із земельного влаштування трудящих євреїв при Президії Ради національностей ЦВК СРСР (КОМЗЕТ) був заснований у 1924 р. як державний орган, що планував і проводив єврейське аграрне переселення. Він мав свої представництва в округах. Гуляйпільський район, про який йдеться у документі, в період від 1923 до 1930 входив до Запорізької округи. В 1926–1927 рр. там виникли перші переселенські єврейські ділянки. У доповіді оцінюється соціальний склад переселенців, їхнє облаштування, землевпорядкування й отримана агродопомога, кредитування, взаємини з селянами, що мешкали навколо, партійна робота на переселенських ділянках, а також діяльність...
Звіт уповноваженого з хлібозаготівель Дніпропетровського обкому від 13 грудня 1932 року
Наведений нижче документ є інформаційним зведенням уповноваженого з хлібозаготівель по Ізлучистській сільраді Сталіндорфського району М. Кіпера до Дніпропетровського обкому КП(б)У від 13 грудня 1932 року, тобто в розпал Голодомору. Автор повідомляє про хід хлібозаготівель у трьох колгоспах району — “Безбожник”, “Наймит” і “Прогрес”. Кіпер доповідає про зняття з посад і виключення з партії та колгоспу керівників господарства, обшуки у колгоспників і їхніх родичів, приховування хліба, нерівномірне авансування хлібом за трудоднями, переобмолот соломи й полови; народить відсоток виконання плану по кожному колгоспу та розмір недобору. Зведення написане з позицій уповноваженого, який діє від імені обкому, тому події в ньому подано звичною для радянського ділового стилю мовою “контрреволюційного саботажу” й “злодійської зграї”, а мовчання колгоспників...
Історія Ново-Златопільського єврейського національного району Запорізької області до серпня 1940 року в інтерпретації НКВС
Поданий нижче документ – це різновид радянського бюрократичного “чекістського” мовлення. Такі тексти не лише фіксують дійсність, а й конструюють її через систему ярликів: “кулацкий и антисоветски настроенный элемент”, “засоренность антисоветским элементом”, “банда Махно”, “сионистические контрреволюционные группы”. Радянська держава визначала, кого вважати лояльним, а кого – загрозою. Ці категорії мали практичні наслідки – позбавлення прав, депортації, арешти, – тому опис певних "груп" в документі НКВС водночас є оцінкою їх “небезпечності”. Читаючи його, варто звернути увагу, щонайменше, на кілька моментів. По-перше, на розрив між мовою ярликів та самим змістом звинувачення: “контрреволюційним сіоністським групам" приписано вплив на прийом на тракторні курси, при цьому водночас автор зазначає, що "контрреволюционных организаций" у районі немає. По-друге, на етнізацію підозри:...
Спогади про німецьку окупацію та розстріл євреїв у Ботвиному Дніпропетровської області 1942 року
Пропонований документ — уривок із листа Олександра Лобова до Михайла Лосінського від 19 серпня 2004 року. Історія появи листа наступна. У 2004 р. автор цього коментаря почав досліджувати історію Сталіндорфського райнону - записував спогади місцевих жителів. Під час записів спогадів довідався про Олександра Лобова, який під час Голокосту рятував свого єврейського друга. На початку 2000-х років Олександр Лобов мешкав у м. Ізюм. До виходу на пенсію він жив у с. Жовтневе (колишній Сталіндорф), де працював на Польовій експериментальній метеорологічній базі разом з Михайлом Лосінським. Саме на моє прохання Михайло Лосінський написав листа Олександру Лобову з пропозицією написати свої спогади, на що він і відгукнувся. До та під час війни автор листа був мешканцем...
Автори
Новини
Партнери і підтримка
Питання
Як співпрацювати із освітньою платформою?
Ми запрошуємо викладачів університетів, студентів та всіх, хто цікавиться історією, використовувати ресурси Освітньої платформи у викладанні та навчанні історії Центрально-Східної Європи.
Як отримати матеріали освітньої платформи?
Отримати цифрові матеріали освітньої платформи можна через реєстрацію і створення власного кабінету або надіславши листа на edu@lvivcenter.org.
Чи можу я стати автором освітнього модуля чи поділитися з освітньою платформою власними джерелами?
Ми будемо раді співпраці з дослідниками минулого, які мають досвід роботи з архівними та приватними колекціями. Із пропозиціями співпраці звертайтеся за адресою edu@lvivcenter.org.
Якими є умови використання ресурсів освітньої платформи?
Ми дотримуємося ліцензії Creative Commons на використання об'єктів авторського права (CC BY-NC-ND). Це означає, що ми дозволяємо користувачам завантажувати матеріали й ділитися ними з іншими за умови збереження посилань на платформу і її авторів, та не використання цих матеріалів з комерційною метою.





















































































