Рефлексувати про викладання Східної Європи та вивчення її історії


Творити простір для вивчення історії та культури

Оприявлювати голоси, індивідуальні досвіди та перспективи знизу

Збагачувати курикулум з історії Східної Європи шляхом урізноманітнення першоджерел

Поєднувати академічні та публічні аудиторії
Останні додані
Єврейські землеробські колонії по-радянськи: приклад Сталіндорфського району
Документ створено органами партійно-радянського апарату для внутрішнього використання, тож оцінки й цифри відображають погляд його автора, а у двох місцях цифри не вказано. Водночас він дає змогу побачити умови життя єврейських переселенських колгоспів на початку 1930-х років, труднощі Сталіндорфського району, створеного з окраїн шести інших районів, і плани влади щодо національно-культурного будівництва, зокрема навчання національних меншин рідною мовою та забезпечення району літературою єврейською й німецькою мовами. Єврейський національний район утворили в липні 1930 р. як Ізлучистський із центром у колонії Ізлучиста. 1931 р. його розширили, центр перенесли до Чемериська (Сталіндорфа), а район перейменували на Сталіндорфський. Документ складено влітку 1933 р., одразу після найтяжчого періоду Голодомору (зима – весна 1933 р.). Про голодування мешканців...
Перший єврейський колгоспний театр, стаття 1933 року
Стаття Ісаака Радомиського, директора й художнього керівника Першого державного єврейського робітничо-селянського (колгоспного) театру, належить до жанру службового прохання, адресованого публічно. Театр створили наприкінці 1931 р. в Сталіндорфському єврейському національному районі як подорожуючий колектив, покликаний обслуговувати колгоспне село й поєднувати виставу з агітацією за колективізацію та виконання господарських кампаній. Текст написано наприкінці 1932 — на початку 1933 р., на порозі першого "ювілею" театру, коли колектив, за словами автора, не мав приміщення, стабільного фінансування й транспорту, а зарплату затримували на 2–3 місяці. Публікація в московському виданні "Трибуна" виводила проблему з місцевого рівня, де її не вдавалося розв'язати, на рівень центральної преси. Адресатів було кілька: "пролетарська громадськість" як загальна аудиторія, профспілкові, колгоспні та письменницькі організації, від...
Переселення євреїв у Гуляйпільському районі Запорізької області УРСР: партійний протокол 1927 року
Наведений нижче документ є протоколом засідання Гуляйпільського районного партійного комітету (РПК) від 14 серпня 1927 року з висновками комісії, яка обстежила стан переселення євреїв у районі. Комітет із земельного влаштування трудящих євреїв при Президії Ради національностей ЦВК СРСР (КОМЗЕТ) був заснований у 1924 р. як державний орган, що планував і проводив єврейське аграрне переселення. Він мав свої представництва в округах. Гуляйпільський район, про який йдеться у документі, в період від 1923 до 1930 входив до Запорізької округи. В 1926–1927 рр. там виникли перші переселенські єврейські ділянки. У доповіді оцінюється соціальний склад переселенців, їхнє облаштування, землевпорядкування й отримана агродопомога, кредитування, взаємини з селянами, що мешкали навколо, партійна робота на переселенських ділянках, а також діяльність...
Звіт уповноваженого з хлібозаготівель Дніпропетровського обкому від 13 грудня 1932 року
Наведений нижче документ є інформаційним зведенням уповноваженого з хлібозаготівель по Ізлучистській сільраді Сталіндорфського району М. Кіпера до Дніпропетровського обкому КП(б)У від 13 грудня 1932 року, тобто в розпал Голодомору. Автор повідомляє про хід хлібозаготівель у трьох колгоспах району — “Безбожник”, “Наймит” і “Прогрес”. Кіпер доповідає про зняття з посад і виключення з партії та колгоспу керівників господарства, обшуки у колгоспників і їхніх родичів, приховування хліба, нерівномірне авансування хлібом за трудоднями, переобмолот соломи й полови; народить відсоток виконання плану по кожному колгоспу та розмір недобору. Зведення написане з позицій уповноваженого, який діє від імені обкому, тому події в ньому подано звичною для радянського ділового стилю мовою “контрреволюційного саботажу” й “злодійської зграї”, а мовчання колгоспників...
Історія Ново-Златопільського єврейського національного району Запорізької області до серпня 1940 року в інтерпретації НКВС
Поданий нижче документ – це різновид радянського бюрократичного “чекістського” мовлення. Такі тексти не лише фіксують дійсність, а й конструюють її через систему ярликів: “кулацкий и антисоветски настроенный элемент”, “засоренность антисоветским элементом”, “банда Махно”, “сионистические контрреволюционные группы”. Радянська держава визначала, кого вважати лояльним, а кого – загрозою. Ці категорії мали практичні наслідки – позбавлення прав, депортації, арешти, – тому опис певних "груп" в документі НКВС водночас є оцінкою їх “небезпечності”. Читаючи його, варто звернути увагу, щонайменше, на кілька моментів. По-перше, на розрив між мовою ярликів та самим змістом звинувачення: “контрреволюційним сіоністським групам" приписано вплив на прийом на тракторні курси, при цьому водночас автор зазначає, що "контрреволюционных организаций" у районі немає. По-друге, на етнізацію підозри:...
Спогади про німецьку окупацію та розстріл євреїв у Ботвиному Дніпропетровської області 1942 року
Пропонований документ — уривок із листа Олександра Лобова до Михайла Лосінського від 19 серпня 2004 року. Історія появи листа наступна. У 2004 р. автор цього коментаря почав досліджувати історію Сталіндорфського райнону - записував спогади місцевих жителів. Під час записів спогадів довідався про Олександра Лобова, який під час Голокосту рятував свого єврейського друга. На початку 2000-х років Олександр Лобов мешкав у м. Ізюм. До виходу на пенсію він жив у с. Жовтневе (колишній Сталіндорф), де працював на Польовій експериментальній метеорологічній базі разом з Михайлом Лосінським. Саме на моє прохання Михайло Лосінський написав листа Олександру Лобову з пропозицією написати свої спогади, на що він і відгукнувся. До та під час війни автор листа був мешканцем...
Автори
Новини
Партнери і підтримка
Питання
Як співпрацювати із освітньою платформою?
Ми запрошуємо викладачів університетів, студентів та всіх, хто цікавиться історією, використовувати ресурси Освітньої платформи у викладанні та навчанні історії Центрально-Східної Європи.
Як отримати матеріали освітньої платформи?
Отримати цифрові матеріали освітньої платформи можна через реєстрацію і створення власного кабінету або надіславши листа на edu@lvivcenter.org.
Чи можу я стати автором освітнього модуля чи поділитися з освітньою платформою власними джерелами?
Ми будемо раді співпраці з дослідниками минулого, які мають досвід роботи з архівними та приватними колекціями. Із пропозиціями співпраці звертайтеся за адресою edu@lvivcenter.org.
Якими є умови використання ресурсів освітньої платформи?
Ми дотримуємося ліцензії Creative Commons на використання об'єктів авторського права (CC BY-NC-ND). Це означає, що ми дозволяємо користувачам завантажувати матеріали й ділитися ними з іншими за умови збереження посилань на платформу і її авторів, та не використання цих матеріалів з комерційною метою.





















































































