Рефлексувати про викладання Східної Європи та вивчення її історії


Поєднувати академічні та публічні аудиторії

Творити простір для вивчення історії та культури

Збагачувати курикулум з історії Східної Європи шляхом урізноманітнення першоджерел

Оприявлювати голоси, індивідуальні досвіди та перспективи знизу
Останні додані
Прохання про грошову допомогу грецьких біженців в Одесі, 1829–30 роки
Представлено чотири прохання від грецьких біженців з Османської імперії, які опинилися в Одесі в 1820–их роках унаслідок початку Грецької революції за незалежність (1821–1829). Переслідування, яких зазнавали греки впродовж революційних років, змусили багатьох із них залишати свої домівки та шукати порятунку в інших країнах. Від весни 1821 року одним із центрів зосередження кількох тисяч вимушених переселенців стала Одеса. Спочатку тут було створено тимчасовий Комітет для допомоги константинопольським грекам, а з кінця жовтня 1821 року до червня 1831 року біженцями опікувалася Одеська грецька допоміжна комісія, яка займалася їхнім облаштуванням та надавала грошову допомогу. Після здобуття Грецією незалежності російський уряд повідомив про припинення виплати грошової допомоги та закриття допоміжної комісії. У зв’язку з цим упродовж 1829–1831...
Повідомлення колезького асесора Л. С. Лук’яновича на запит Полтавської дворянської опіки 1792 року
Справи цивільного судочинства Лівобережної України останньої чверті ХVІІІ ст. містять цікаві та інформативні джерела з історії повсякдення, жіночої історії, висвітлюють непрості проблеми трансформації/стійкості правових традицій Гетьманщини під тиском імперських впливів. Особливий інтерес викликають документи, які засвідчують майнові права, зокрема жіноцтва. Це тестаменти, розподільчі записи, відомості про спадок, записи про права на володіння. Пропонований документ походить з апеляційної справи Катеринославського верхнього земського суду за позовом Варвари Федорівни Максимович про виділення їй недоотриманої частини спадку. На запит Полтавської дворянської опіки чоловік старшої сестри Варвари — Марії, Лев Степанович Лук’янович надав перелік приданого, яке було виділено опікунами сестер Левенець за заповітом батька. Варвара Максимович походила з родини полтавських землевласників бунчукового товариша Федора Федоровича та Ірини Андріївни...
Радянські ветеранки як ідеологічні актор(к)и: промова Марії Мельникової-Доліної 1961 року
За сучасними оцінками дослідників, загальна кількість жінок у лавах Червоної армії під час Другої світової війни становила приблизно 1 млн осіб [1]. Однак, унікальність військової служби радянських жінок під час Другої світової війни полягає не у кількісних показниках їхньої присутності у війську: попри те, що за абсолютною кількістю жінок у війську СРСР дійсно переважав інші держави, ця перевага пояснюється, насамперед, значною чисельністю населення цієї країни. При порівнянні відносних показників картина виглядає інакше. Наприклад, за частками військовослужбовиць у загальній чисельності населення, у чисельності жіночого населення та у складі збройних сил, Велика Британія випереджала СРСР (1 % проти 0,58 %; 1,9 % проти понад 1 %; 8,2 % проти приблизно 2,9 % відповідно) [2]. Тобто...
Іммігрант(к)и періоду “відлиги”: кейс Надії Савич
Публікація з назвою “Очима нових радянських громадян. Лист Надії Савич з Дніпропетровська” вийшла у вересні 1956 року на шпальтах газети “Зоря” — друкованого органу Дніпропетровського обласного і міського комітетів Комуністичної партії України, обласної і міської рад депутатів трудящих. Це видання, яке представляло офіційну інформацію як партійної, так і “виборної” влади, як уся радянська преса, було цензурованим та насиченим відповідними пропагандистськими “мотивами”. Саме такі мотиви містить й оприлюднений лист Надії Савич — українки, яка разом з родиною переїхала з Канади до радянської України у 1955 р. Викладена у листі особиста “історія успіху” мала бути найкращим свідченням та ілюстрацією до пропагандистських тез про переваги життя в СРСР, і заохотити до переїзду інших українців, насамперед з...
Лист Єлизавети Соснової до Лева Окіншевича від 12 листопада 1950 року
У Нью-Йорку, в архіві НТШ, зберігається фонд Лева Окіншевича, матеріали якого є важливим джерелом до історії української еміграції. Біографія Лева Окіншевича добре знана й оскільки він був дослідником не лише української, а й білоруської історії [1], то його доробок вивчали як українські, так і білоруські історики та правознавці [2]. В поле зору цих дослідників потрапила як історіографічна спадщина Окіншевича, так і його робота у Всеукраїнській академії наук (ВУАН) [3]. Його напрацювання цікаві історикам з різних перспектив — як співробітника ВУАН, як керівника НТШ Америки, як дослідника Гетьманщини, а також не в останню чергу як історика права, чиї роботи утверджували й розвивали цю галузь науки в Україніта за її межами. Можливо саме тому на...
Листи Єлизавети Скоропадської-Милорадович до небожа Григорія Милорадовича, 1860
Станом на час написання представлених тут листів, їх авторка, Єлизавета Милорадович (1832–1890) була донькою Полтавського губернського маршалка шляхти, надвірного радника, поміщика і мецената Івана Скоропадського (належав до лінії генерального бунчужного Василя Скоропадського, рідного брата гетьмана Війська Запорозького Івана Скоропадського (1708–1722)); дружиною графа, землевласника, дійсного статського радника, старшого від неї на 25 років Лева Милорадовича (1808 або 1809–1879); матір’ю їхнього єдиного сина, Григорія Милорадовича. Авторка хворіла на туберкульоз легенів, тому неодноразово виїздила на лікування до Києва, Одеси та за кордон — у Відень, Галле, Баден, — про що у цих листах неодноразово згадується. Стосунки Єлизавети Милорадович з адресатом, племінником її чоловіка, Григорієм Милорадовичем (1839–1905), були дуже важливою частиною її життя. Григорій, закінчивши Пажеський корпус,...
Автори
Новини
Партнери і підтримка
Питання
Як співпрацювати із освітньою платформою?
Ми запрошуємо викладачів університетів, студентів та всіх, хто цікавиться історією, використовувати ресурси Освітньої платформи у викладанні та навчанні історії Центрально-Східної Європи.
Як отримати матеріали освітньої платформи?
Отримати цифрові матеріали освітньої платформи можна через реєстрацію і створення власного кабінету або надіславши листа на edu@lvivcenter.org.
Чи можу я стати автором освітнього модуля чи поділитися з освітньою платформою власними джерелами?
Ми будемо раді співпраці з дослідниками минулого, які мають досвід роботи з архівними та приватними колекціями. Із пропозиціями співпраці звертайтеся за адресою edu@lvivcenter.org.
Якими є умови використання ресурсів освітньої платформи?
Ми дотримуємося ліцензії Creative Commons на використання об'єктів авторського права (CC BY-NC-ND). Це означає, що ми дозволяємо користувачам завантажувати матеріали й ділитися ними з іншими за умови збереження посилань на платформу і її авторів, та не використання цих матеріалів з комерційною метою.

















































































