Поєднувати академічні та публічні аудиторії


Рефлексувати про викладання Східної Європи та вивчення її історії

Творити простір для вивчення історії та культури

Оприявлювати голоси, індивідуальні досвіди та перспективи знизу

Збагачувати курикулум з історії Східної Європи шляхом урізноманітнення першоджерел
Останні додані
Лист Уласа Самчука до Йосифа Шварца, 1956
Лист Уласа Самчука до єврейського письменника Йосифа Шварца надійшов у 1956 році, як відповідь на попередній лист Шварца. Обоє письменників походили з України і були в еміграції, але їх долі та статус у письменницькому середовищі різнилися. Йосиф Шварц був євреєм і до війни мешкав у карпатському містечку Дорі. Він симпатизував комуністичному руху і публікував короткі замальовки українською мовою у львівській газеті “Вікна”, але здебільшого займався організаційною працею та ідентифікував себе як “сільський балагула” — візник. Після радянської окупації він виїхав з Дори і спершу працював у Москві, а згодом був заарештований і відправлений до ГУЛАГу. Йому вдалося вийти за амністією в кінці 1940-х й емігрувати до США, відтак оселитися у Нью-Йорку. Вже у...
Організація тимчасового Комітету для допомоги Константинопольським грекам, які прибули в Одесу, 1821 р.
Подано чотири документи, які ілюструють діяльність в Одесі у 1821 році тимчасового “Комітету для допомоги константинопольським грекам, які прибули в Одесу”. Грецька революція за незалежність, що розпочалася того року в Османській імперії, спричинила переслідування та репресії щодо грецьких підданих. Побоюючись гонінь, багато з них були змушені залишати свої домівки. Сотні мешканців Константинополя прибували до Одеси на кораблях морським шляхом. Після проходження 14-денного карантину вони отримували “білет” на право проживання в місті. Непрямі згадки в архівних документах вказують, що деяким біженцям надали притулок в своїх оселях місцеві греки, принаймні влада закликала до цього. Дехто оселився в будівлі одеського Грецького комерційного училища, а інші винаймали помешкання. Російський уряд офіційно не підтримав грецьке повстання, однак водночас...
Одеська грецька допоміжна комісія, 1821–1831
Представлено шість документів, що відображають створення та діяльність Одеської грецької допоміжної комісії, основною функцією якої був розподіл грошової допомоги серед грецьких біженців, які прибули до Одеси у 1821 році внаслідок початку Грецької революції за незалежність від Османської імперії. Одеса стала одним із головних центрів прибуття вимушених переселенців, кількість яких улітку 1821 року досягла кількох тисяч. Це стало серйозним викликом для місцевої влади, яка зіткнулася з необхідністю облаштування людей, значна частина яких не мала засобів для існування. Імперський уряд виділив 150 тис. руб. для надання одноразової грошової допомоги та розпорядився створити тимчасовий “Комітет для допомоги константинопольським грекам, які прибули в Одесу”. Він мав виконувати першочергові завдання — фіксувати прибуття, контролювати становище та організовувати розподіл...
Кримськотатарський національний рух 1960-х за повернення додому в Крим, свідчення учасника
Пропонований фрагмент усноісторичного інтерв’ю, записаного автором у Криму в серпні 2017 року (ім’я оповідача змінено на “Алім” із безпекових міркувань через умови російської окупації півострова), представляє перспективу “знизу”. Оповідач народився 1938 року, тож депортацію пережив шестирічною дитиною, а на момент виходу Указу від 5 вересня 1967 року був 29-річним робітником в Узбецькій РСР. Якщо розглядати кримськотатарські родини як “спільноти памʼяті”, це свідчення дозволяє зрозуміти, як у середовищі покоління, що дорослішало у вигнанні, конструювався образ та ментальна мапа втраченого дому. Уривчасті дитячі спогади у поєднанні з родинними оповідями бабусь (“там така річка текла, тут ти бігав, тут впав”) формували тугу за Кримом, яка викликала фізичний дискомфорт та безсоння, і зрештою виштовхувала людину з вигнання...
Повернення кримських татар крізь оптику радянських спецслужб: документи КДБ 1967 року
Представлені тут документи дозволяють поглянути на початок повернення кримських татар крізь оптику радянських спецслужб. Наведене першим, спеціальне повідомлення голови КДБ при Раді Міністрів УРСР Віталія Нікітченка на адресу ЦК КПУ від 18 вересня 1967 року (з поміткою про доповідь другому секретареві ЦК КПУ Олександру Ляшку), укладено лише через тринадцять днів після виходу Указу від 5 вересня, і фіксує найпершу, майже миттєву реакцію національного руху кримських татар на дії Москви та початок штурму кримських владних інституцій “через парадні двері”. Читаючи це джерело, важливо враховувати специфіку дискурсу: активістів руху тут послідовно маркують як “підбурювальні елементи” та “автономістів”[1], а слова “боротьба”, “делегати”, “ініціативники” і навіть саме “кримськотатарське” питання беруть у іронічні лапки. Водночас завдяки агентурним донесенням...
Указ Президії Верховної Ради СРСР “Про громадян татарської національності, які проживали в Криму” 1967 року
Указ Президії Верховної Ради СРСР № 1861-VII з'явився 5 вересня 1967 року за підписами Миколи Підгорного та Михайла Георгадзе. Цей лаконічний двосторінковий документ став вимушеною відповіддю Кремля на десятиліття ненасильницького спротиву кримських татар, масові петиційні кампанії та роботу народних делегатів у Москві. Як свідчать інші архівні документи на цю тему, безпосереднім політичним поштовхом для ухвалення Указу стало наближення 50-річчя Жовтневої революції, напередодні якого радянське керівництво прагнуло збити протестну хвилю і продемонструвати позірне розв’язання національного питання. Читаючи цей документ, передусім варто звернути увагу на його мову: у тексті повністю відсутній етнонім "кримські татари" — натомість режим конструює бюрократичний евфемізм "громадяни татарської національності, які проживали в Криму". Така лінгвістична маніпуляція мала подвійну мету: з одного...
Автори
Новини
Партнери і підтримка
Питання
Як співпрацювати із освітньою платформою?
Ми запрошуємо викладачів університетів, студентів та всіх, хто цікавиться історією, використовувати ресурси Освітньої платформи у викладанні та навчанні історії Центрально-Східної Європи.
Як отримати матеріали освітньої платформи?
Отримати цифрові матеріали освітньої платформи можна через реєстрацію і створення власного кабінету або надіславши листа на edu@lvivcenter.org.
Чи можу я стати автором освітнього модуля чи поділитися з освітньою платформою власними джерелами?
Ми будемо раді співпраці з дослідниками минулого, які мають досвід роботи з архівними та приватними колекціями. Із пропозиціями співпраці звертайтеся за адресою edu@lvivcenter.org.
Якими є умови використання ресурсів освітньої платформи?
Ми дотримуємося ліцензії Creative Commons на використання об'єктів авторського права (CC BY-NC-ND). Це означає, що ми дозволяємо користувачам завантажувати матеріали й ділитися ними з іншими за умови збереження посилань на платформу і її авторів, та не використання цих матеріалів з комерційною метою.




















































































