Головна - Освітня платформа

Рефлексувати про викладання Східної Європи та вивчення її історії

Поєднувати академічні та публічні аудиторії

Творити простір для вивчення історії та культури

Збагачувати курикулум з історії Східної Європи шляхом урізноманітнення першоджерел

Оприявлювати голоси, індивідуальні досвіди та перспективи знизу

Теми

Формати

Періоди

Теми, які ми пропонуємо, мають на меті розширити розуміння європейської історії.

Архітектура Війна Гендер Голокост Імперії Інакомислення Інфраструктура Комеморація Культура Люди Мистецтво Міський простір Насилля Переміщення Повсякденне життя Подорожі Праця Промисловість Радянське Спадщина Чорнобиль

Ми організовуємо освітні матеріали за такими п'ятьма форматами: першоджерела, тематичні модулі, курси, силабуси та рефлексії.

Першоджерела Модулі Курси Силабуси Рефлексії

Важливим історичним періодом для нас є європейська модерність, яку ми поділяємо на десятиліття між серединою 19-го та початком 21 століть.

1840-і 1850-і 1860-і 1870-і 1880-і 1890-і 1900-і 1910-і 1920-і 1930-і 1940-і 1950-і 1960-і 1970-і 1980-і 1990-і 2000-і 2010-і 2020-і

Розширений пошук

Останні додані

Нотатки Ришарда Ґаншинця про Львівський університет радянської адміністрації 1945-1946 років

Ришард Ґаншинець – польський філолог-класик, мовознавець, у 1920–1941 і 1944–1946 рр. професор, завідувач кафедри класичної філології Львівського університету. Його “Львівські нотатки” – це збірка листів до дружини, яка у травні 1944 р. виїхала до Стрижова (Польща). Р. Ґаншинець залишався у Львові до червня 1946 р., працюючи у Львівському університеті та в Академії наук. У січні 1945 р. його заарештували і тримали під вартою до травня. Після переїзду до Польщі він обійняв посаду професора Вроцлавського університету, а з 1948 р. до смерті був професором Яґеллонського університету. У цій вибірці Р. Ґаншинець описує повсякдення Львівського університету під керівництвом радянської адміністрації та зміни, які знаменували його перетворення на радянський вищий навчальний заклад.

Детальніше

Нотатки Ришарда Ґаншинця про Львів 1945-1946 років

Ришард Ґаншинець – польський філолог-класик, мовознавець, у 1920–1941 і 1944–1946 рр. професор, завідувач кафедри класичної філології Львівського університету. Його “Львівські нотатки” – це збірка листів до дружини, яка у травні 1944 р. виїхала до Стрижова (Польща). Р. Ґаншинець залишався у Львові до червня 1946 р., працюючи у Львівському університеті та в Академії наук. У січні 1945 р. його заарештували і тримали під вартою до травня. Після переїзду до Польщі він обійняв посаду професора Вроцлавського університету, а з 1948 р. до смерті був професором Яґеллонського університету. У пропонованій тут вибірці листів Р. Ґаншинець описує повсякдення Львова перших місяців після закінчення Другої світової війни, згадує про ціни на продукти, рівень життя містян та проблеми забезпечення товарами.

Детальніше

Спогади Уляни Старосольської про депортацію зі Львова до Казахстану у 1940 році

Представлений тут фрагмент є уривком зі спогадів Уляни Старосольської (Львів, 1912 - Нью-Йорк, 2011) - української журналістки і письменниці, депортованої радянською владою разом з мамою (піаністкою, журналісткою і редакторкою Дарією Шухевич-Старосольською) і братом Ігорем, з рідного Львова до Казахстану в часі Другої світової війни. Родина була відправлене туди вслід за репресованим у 1940-му році батьком, адвокатом Володимиром Старосольським. У 1946 році Уляна разом з братом повернулася зі заслання. Оселилася у Польщі, закінчила Познанський університет і здобула фах економіста. З 1967 року мешкала у США. Була редакторкою журналу Союзу українок Америки «Наше життя», членкою президії Об'єднання українських письменників «Слово» та Національної спілки письменників України. Найбільш відомою авторською збіркою Уляни Старосольської є нариси-спогади, видані під...

Детальніше

“Єкатеринослав”, Ізраель Єгошуа Зінгер зі збірки „Новоросія. Замальовки з подорожі”

Репортаж Ізраеля Єгошуа Зінгера, польського письменника що писав їдишем, був частиною його подорожі по Радянському Союзу в 1926 році. Подорож репортера охопила широкий регіон від Москви до колоній біля Чорного моря, а тематика його есе заторкує життя євреїв у новому середовищі - великих індустріальних містах, як Катеринослав чи Харків або землеробських колоніях. Мандрівні нотатки Ізраеля Єгошуа Зінгера дозволяють спостерігати за співіснуванням різних меншин Радянського Союзу в новій державі. Він з дистанцією приглядається до національної політики і державних ініціатив, на кшталт українізації, та розпитує місцевих євреїв про їхнє ставлення та адаптацію до цих ініціатив. Одним з найочевидніших прикладів проблем практичних реформ радянської держави стала єврейська національна освіта, що Зінгер помічає на прикладі Єкатеринослава. Місто,...

Детальніше

Приватне у місті: Жіночий досвід у трьох історіях

Представлені тут три історії присвячені трьом різним жінкам, об'єднаних одним містом. Діливши спільний міський простір, вони досвідчували його у різних спосіб, з огляду на свої відмінні соціальні становища, статус і стартові можливості. Мікросюжети з життя кожної з цих жінок у той чи інший спосіб віддзеркалювали час, в якому їм випало проживати своє життя. Перша історія присвячена Марії Грушкевич — багаторічній працівниці львівської пошти, котра була серед "перших" жінок, працевлаштованих державою. У другій — йтиметься про Марію Лінчак, служницю у домі Теофіла і Людмили Грушкевичів, хористку храму св. Онуфрія у Львові, героїню численних домашніх суперечок. Третя історія розповідатиме про Євгенію Барвінську, піаністку, хорову диригентку, дружину і матір семи дітей українського політика Олександра Барвінського. Їхні...

Детальніше

Урочистість на стадіоні українського “Сокола-Батька”, Львів, 1934

Подія, перебіг якої представляє зображення, відбувається на стадіоні українського "Сокола-Батька". Ймовірно, це третій і останній Крайовий сокільський здвиг, що відбувся у 1934 р. на сокільському стадіоні.Перше українське гімнастичне (руханкове) товариство “Сокіл” (Сокіл-Батько) створене у Львові 11 лютого 1894 р. Взірцем був статут чеського “Сокола” (1862 р., засновник Мирослав Тирш). Метою товариства було виховання єдності українського народу, його сили та гідності, а разом з тим витримки, спритності, підприємництва, дисципліни. Крім гімнастичних вправ “Сокіл” звертав велику увагу на пожежну справу та туризм. Першим головою товариства (до 1900 р.) був відомий інженер-архітектор Василь Нагірний. Від 1900 р. “Сокіл” поширив свою діяльність на всю Галичину, постали самостійні руханкові товариства “Січ”, які в 1912 р. об’єдналися і утворили...

Детальніше

Події

Жіночі виміри минулого: як історія стає реальністю

Дискусія

3.8.2023

Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності

Презентація проєкту

26.6.2023

І буде місто…

Серія лекцій про досвіди модерності у Львові

10.5.2023

Презентація онлайн-курсів про місто і культуру

27.10.2021

Дивитися більше

Автори

Ігор Петрій

кандидат історичних наук, вчений секретар Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Сфера наукових зацікавлень: історія Львова і Східної Галичини XIX-XX ст., щоденникова та мемуарна література України та Центрально-Східної Європи

Роман Любавський

історик, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Працює над монографією "Соціалістичні міста в УСРР: ідея, реалізація, спадщина", у якому пропонує погляд на історію і сучасність соцмістечок Харкова, Запоріжжя та Кривого Рогу в трьох вимірах: символічному, просторовому та вернакулярному.

Ольга Заречнюк

архітекторка, архітектурна редакторка проекту "Інтерактивний Львів" Центру міської історії (2018 – дотепер), авторка архітектурних описів будинків, проводить міські прогулянки з архітектурних тем. Сфера наукових зацікавлень: архітектура і міське планування кінця ХІХ – початку ХХ століття, архітектурна спадщина, історія архітектурної консервації і реставрації.

Олександр Черемісін

Доктор історичних наук, професор кафедри історії, археології та методики викладання у Херсонському державному університеті, де працює над монографією на тему: "Літопис Херсона у вимірах повномасштабної російсько-української війни". У фокусі дослідження – відтворення перебігу окупації міста Херсона на основі усних джерел та рефлексії власного перебування в Херсоні під час окупації.

Володимир Склокін

історик, доцент кафедри нової і новітньої історії України Українського Католицького Університету. Одна з нещодавніх книг: Імперські ідентичності в українській історії 18 ст., ред. Вадим Ададуров і Володимир Склокін. (Львів, 2020). Наукові зацікавлення: історія України та Російської імперії протягом довгого 18-го століття, інтелектуальна історія, теорія та історія історіографії, публічна історія.

Володимир Маслійчук

доктор історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету Києво-Могилянська академія. Автор семи монографій, остання: У полоні прикордонь та наративів: Дослідження з історії Слобідської України XVII – XIX cт. (Харків, 2021). Сфера наукових зацікавлень: демографія Наддніпрянської України другої половини ХVІІІ – початку ХХ ст., студії над традиційним світом та модернізаційними вторгненнями, історія освіти та ін.

Юлія Маліцька

PhD, історикиня, дослідниця в Університеті Седертерна (Стокгольм, Швеція). Др. Маліцька вивчає історію харчування, біополітики та навколишнього середовища у Східній Європі в ХІХ і ХХ століттях. З 2017 року є викладачкою Інституту історії та сучасності, де читає низку курсів з історії.

Олена Бетлій

iсторикиня, кандидатка історичних наук (2004), доцентка кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сфера наукових досліджень: соціальна історія Києва в роки Першої світової війни та революції; дискурсивні практики європейського простору, політика ідентичностей у контексті євроінтеграційних процесів.

Назар Кісь

історик, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук. До сфери наукових інтересів др. Кіся належить: Історія Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст., масова політика, політична мобілізація, публічна історія, політика пам’яті.

Анастасія Холявка

керівниця проекту "Міський медіаархів" Центру міської історії (2022 – дотепер). Координаторка Cafe philosophique Lviv, співзасновниця медіа "Контур", редакторка видання. Серед наукових зацікавлень теорія дизайну, теорія мистецтва, актуальні мистецькі практики MediaLab.

Оксана Кісь

докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, президентка Української асоціації дослідниць жіночої історії, співзасновниця Української асоціації усної історії. Наукові зацікавлення зосереджені в ділянці усної жіночої історії та повсякденного життя українських жінок в надзвичайних історичних обставинах.

Марта Гавришко

історикиня, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Наукові інтереси дослідниці сфокусовані навколо питань ґендеру, сексуальності, насильства, націоналізму і мілітаризму під час Другої світової війни та Голокосту.

Ірина Старовойт

кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри культурології УКУ, членка Виконавчої ради Українського ПЕНу.

Олена Стяжкіна

докторка історичних наук, професорка, наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії НАН України, членка Української асоціації дослідниць жіночої історії.

Галина Боднар

кандидатка історичних наук, доцентка кафедри новітньої історії України ім.М. Грушевського,Львівський національний університет ім. І.Франка, авторка книги Львів. Щоденне життя міста очима переселенців із сіл (50–80-ті роки ХХ ст.) (Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Ів.Франка, 2010).

Мар’яна Байдак

історикиня, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інститут народознавства НАН України, кандидатка історичних наук (2018). Наукові зацікавлення: жіноча історія, ґендерні студії, антропологія, повсякденна історія, історія Першої світової війни та міжвоєнного часу, мережеві суспільства, локальна історія.

Андрій Бояров

медіа-художник, дослідник львівського та українського авангарду, незалежний куратор та архітектор. Андрій Бояров є перекладачем та редактором монографії Пйотра Лукашевича про львівське об’єднання митців “artes”.

Влодко Костирко

митець, мистецтвознавець, куратор, колекціонер та дизайнер інтер'єру. Автор живопису, графіки, колажів, асамбляжів, інсталяцій, енвайронментів та вуличного мистецтва.

Пйотр Слодковський

історик мистецтва, працює в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Наукові інтереси зосереджені на польському та центральноєвропейському мистецтві 20 століття і його зв’язку з сучасними гуманітарними думками. Автори книги “Modernizm żydowsko-polski. Henryk Streng / Marek Włodarski a historia sztuki” (2019).

Кшиштоф Свірек

соціолог, лектор факультету соціології у Варшавському університеті, редактор журналу “Widok. Teorie i Praktyki Kultury Wizualnej”. Спеціалізується на теоріях повсякдення, зокрема в теоріях марксизму та психоаналізу. У 2018 році видав книгу “Teorie ideologii na przecięciu marksizmu i psychoanalizy”.

Василь Косів

доктор мистецтвознавства, доцент кафедри графічного дизайну, Львівська національна академія мистецтв. Автор книги "Українська ідентичність у графічному дизайні 1945–1989 років" (Київ: Родовід, 2019). Викладає історію графічного дизайну для бакалаврів та кілька теоретичних дисциплін для магістрів і аспірантів.

Юлія Коваленко

кандидатка культурології, програмерка Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, членкиня Спілки кінокритиків України.

Олег Чорний

режисер, сценарист, медіа-художник. Член Національної спілки кінематографістів України, Української кіноакадемії та Nomadic University for Art, Philosophy and Enterprise in Europe.

Ірина Склокіна

історикиня, дослідниця у Центрі міської історії. Учасниця кількох колективних міжнародних проєктів, присвячених історичній пам’яті та культурній спадщині. У Центрі міської історії дослідження Ірини Склокіної стосується історичної спадщини, зокрема у фокусі її вивчення — індустріальна та радянська спадщина Харкова та Львова.

Анна Онуфрієнко

кінознавиця Національного центру Олександра Довженка, культурорлогиня, журналістка, співкураторка виставок про кіно і мистецтво 1920-х років, співрежисерка фільмів “Атомоград. Монтаж утопії”, “Інтербачення-Львів”, програмна координаторка ретроспективних кінопрограм.

Оксана Дудко

історикиня, координаторка проекту “Інтерактивний Львів” (2011-2016), афілійована дослідниця Центру міської історії, Post-Doctoral Fellow за Програмою Петра Яцика з українських студій в Університеті Саскатчевана. Наукові зацікавлення: історія насильства, історія першої світової війни та революції, історія театру, культурна історія, театральне та виставкове кураторство.

Йоанна Лісек

літературознавиця, перекладачка і викладачка Кафедри єврейських студій Вроцлавського університету, де вона викладає єврейську літературу та культуру, а також мову ідиш. Наукові інтереси др. Лісек зосереджені на єврейській поезії та ролі жінки в культурі їдиш.

Софія Дяк

історикиня, дослідниця, директорка Центру міської історії. Коло зацікавлень включає повоєнну історію міст після зміни кордонів, практик спадщини і містопланування у соціалістичних містах. Готує до друку книжку про інтеграцію міського простору Львова у радянський проект та державу під робочою назвою "New Lives in Old Cities: Postwar Lviv and the Power of Accommodation."

Пйотр Рипсон

Історик мистецтва, куратор, критик, літературознавець, історик візуальної культури та музеєзнавець. Др. Рипсон – доцент у Польсько-японській академії інформаційних технологій (кафедра нових медій) і куратор у Єврейському історичному інституті. Автор 11 книг і понад 200 статей з мистецтва, інформаційної архітектури, візуальної комунікації і літератури.

Джон-Пол Химка

професор-емерит факультету історії і класичної філології Альбертського університету (Едмонтон). Автор чотирьох монографій з української історії: “Socialism in Galicia” (1983), “Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century” (1988), “Religion and Nationality in Western Ukraine” (1999), “Last Judgment Iconography in the Carpathians” (2009).

Наталя Алексюн

професорка модерної єврейської історії у Коледжі Туро Вищої школи єврейських студій (Нью-Йорк). До сфери наукових зацікавлень проф. Алексюн належить соціальна, політична та культурна історії Східноєвропейського єврейства модерного часу. Вона активно публікується на теми історії єврейської інтелігенції в Центрально-Східній Європі, польсько-єврейських стосунків, модерної єврейської історіографії, історії медицини, на Голокосту.

Сергій Єкельчик

професор історії і славістики Університету Вікторії та чинний голова Канадської асоціації україністики. Проф. Єкельчик – автор шести книг з історії України та українсько-російських взаємин, серед яких “Історія України: народження модерної нації” (OUP, 2007), перекладена на 5 мов.

Йоханан Петровський-Штерн

професор юдаїки і єврейської історії історичного факультету Північно-західного (Northwestern) університету в Чикаґо. Петровський-Штерн викладав в різних навчальних закладах, включаючи Києво-Могилянську Академію, Єрусалимський університет і Гарвард. Автор більше сотні наукових статей і шести книжок. Викладач літньої школі з єврейської історії Центу міської історії.

Кароліна Шиманяк

професорка Єврейського історичного інституту у Варшаві, де очолює Центр культури їдиш, і кафедри єврейських студій Вроцлавського університету. Дослідниця, редакторка, перекладачка. Її наукові зацікавлення є на перехресті модерної єврейської літератури й культури, польсько-єврейської літературних й культурних взаємин, політики пам’яті, теорії модернізму і авангарду, жіночої літератури та перекладознавства.

Oксана Кузьменко

фольклористка, докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України. Наукові інтереси: історична поетика фольклору, динаміка фольклорної традиції, методологія концептуального аналізу вербальних текстів фольклору, інтегральне міждисциплінарне вивчення фольклору, усна історія, етнолінгвістика.

Оксана Годованська

історикиня, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, старша викладачка кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка», кандидатка історичних наук. Наукові зацікавлення: історія української міграції, повсякденна історія, локальна історія, охорона культурної спадщини.

Валентина Шевченко

історикиня, старша наукова співробітниця Інституту історії України Національної академії наук України. У Центрі міської історії Валентина бере участь у виконанні проєкту "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни". Сфери наукових зацікавлень: історична урбаністика, соціально-економічна історія України ХІХ – початку ХХ ст., український контекст Першої світової війни.

Роксоляна Головата

історикиня, дослідниця, історична редакторка проекту "Інтерактивний Львів", є аспіранткою в Українському католицькому університеті (Гуманітарний факультет) та Вроцлавському університеті (Інститут історії мистецтва). Тема дисертації зосереджена на урбаністичних змінах Галицького передмістя у Львові, його соціотопографії та перцепції простору у довгому 19 столітті.

Іванна Черчович

історикиня, дослідниця та кординаторка освітніх проектів у Центрі міської історії, наукова співробітниця Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАНУ. Кандидатка історичних наук (Інститут українознавства НАН України, 2014). Сфера наукових інтересів: жіноча історія, історична антропологія, історія повсякдення у стосунку до Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Олександр Маханець

історик, дослідник Центру міської історії, працює над дослідницьким проектом про домашнє та аматорське кіно, опрацьовує та розбудовує відповідну колекцію в Міському медіаархіві Центру, курує щорічну програму Днів домашнього кіно. Серед наукових зацікавлень: історія медіа, цифрові архіви, фотографія, кіно, аматорські кінопрактики, цифрова гуманістика, соціальна історія, візуальні студії.

Наталія Отріщенко

соціологиня, дослідниця, координаторка “Міських розповідей” у “Міському медіаархіві”. Сфера наукових зацікавлень: методологія і методи соціологічних досліджень, усна історія, проективні методи, соціологія міста, просторові та соціальні трансформації після державного соціалізму. Авторка онлайн-курсу на Освітній платформі "Свої, чужі, сторонні: Вступ до соціології міста".

Владислава Москалець

історикиня, дослідниця Центру міської історії, старша викладачка кафедри історії та координаторка програми Єврейських студій в Українському Католицькому Університеті. Отримала PhD у Яґелонського університету у Кракові (2017). Сфера наукових зацікавлень: єврейська історія Східної Європи 19 і 20 століття, історія споживання, жіночі студії, їдиш і мовне різноманіття.

Богдан Шумилович

історик та історик мистецтва, дослід Центру міської історії. Отримав PhD у Інституті Європейського університету у Флоренції (2020). Основним фокусом його роботи є медіа-історія та історія телебачення у Центрально-Східній Європі та СРСР, а також міська креативність, медіа-мистецтво та візуальні дослідження. Автор онлайн-курсу "Як розуміти і читати візуальні медіа".

Анна Мюллер

історикиня, ад’юнкт-професорка історії в Університеті Мічіган-Дірборн. Отримала PhD в Університеті Індіани (2010). Авторка книг "Якщо б стіни вміли говорити. Всередині жіночої в'язниці в комуністичній Польщі" (If the Walls Could Speak. Inside a Women's Prison in Communist Poland) (2017) та "Звичайне життя? Подорож Тоні Лехтман, 1918-1996" (An Ordinary Life? The Journeys of Tonia Lechtman, 1918–1996) (2023).

Мейгіл Фавлер

історикиня, доцентка Стетсонського університету. Отримала ступінь PhD в Принстонському університету (2011). Авторка книга "Бомонд на краю імперій: держава і сцена у радянській Україні" (Торонто, 2017). Коло наукових інтересів: історія театру, історія культури, єврейська історія, ґендерна історія, прикордоння. Авторка онлайн-курсу на Освітній платформі "Гроші і муза. Вступ до історії культури".

Дивитися всі

Партнери і підтримка

Дивитися всі

Новини

Public Choice Award European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2023

Голосування за проєкт "Роз/архівування пост/індустрії"

19.7.2023

Місто і злочинниці: три кримінальні досвіди на зламі ХІХ-ХХ століть

Публікація Іванни Черчович на "Інтерактивному Львові"

4.5.2023

Cтипендії для дослідників з України в Центрі міської історії

24.3.2023

Інтерактивний Львів та магістерський курс "Цифрова міська історія"

Співпраця з Др. Мартін Роде в Галле-Віттенберзькому Університеті

14.9.2022

Дивитися більше

Питання

Як співпрацювати із освітньою платформою?

Ми запрошуємо викладачів університетів, студентів та всіх, хто цікавиться історією, використовувати ресурси Освітньої платформи у викладанні та навчанні історії Центрально-Східної Європи.

Як отримати матеріали освітньої платформи?

Отримати цифрові матеріали освітньої платформи можна через реєстрацію і створення власного кабінету або надіславши листа на [email protected].

Чи можу я стати автором освітнього модуля чи поділитися з освітньою платформою власними джерелами?

Ми будемо раді співпраці з дослідниками минулого, які мають досвід роботи з архівними та приватними колекціями. Із пропозиціями співпраці звертайтеся за адресою [email protected].

Якими є умови використання ресурсів освітньої платформи?

Ми дотримуємося ліцензії Creative Commons на використання об'єктів авторського права (CC BY-NC-ND). Це означає, що ми дозволяємо користувачам завантажувати матеріали й ділитися ними з іншими за умови збереження посилань на платформу і її авторів, та не використання цих матеріалів з комерційною метою.

Дивитись більше