1500-і…1840-і
Першоджерела
Грецьке філантропічне товариство в Одесі, 1821 рік
Два представлені тут документи стосуються створення в Одесі Грецького філантропічного товариства, метою якого була допомога грецьким біженцям, що опинилися в місті внаслідок початку у 1821 році Грецької революції за незалежність, а також грецьким повстанцям, які брали участь у виступі Олександра Іпсіланті [1] в Дунайських князівствах [2] і після поразки перейшли на територію Бессарабії, де перебували під військовим наглядом російської влади. Ще у 1814 році в Одесі було створено таємну організацію “Філікі Етерія” (“Дружнє товариство”). Її засновники — греки за походженням — поставили за мету звільнення Греції від османського панування. У лютому 1821 року під проводом керівника “Філікі Етерії”, офіцера російської армії Олександра Іпсіланті, розпочалося повстання в Дунайських князівствах. Воно зазнало поразки, однак стало...
Благодійна підписка для збору грошей на користь грецьких біженців, які прибули в Одесу та Бессарабську область внаслідок початку Грецької революції у 1821 році
Представлено п’ять документів, які репрезентують проведення в Російській імперії благодійної грошової підписки на користь грецьких біженців з Османської імперії та Дунайських князівств, які прибули у 1821 році до Одеси та Бессарабської області. Цей рік ознаменувався початком Грецької революції за незалежність. Побоюючись переслідувань з боку османської влади, греки були змушені шукати притулку на території Російської імперії. Цьому сприяли як налагоджене морське сполучення, що пов’язувало Одесу з Константинополем і портами Середземномор’я, так і багаторічна “заступницька” політика російського уряду щодо християнських підданих Османської імперії. Поширення Росією уявлення про себе як про “захисника” християн Османської імперії було зумовлене комплексом дипломатичних і геополітичних чинників. Водночас після отримання звістки про початок грецького повстання імператор Олександр І офіційно засудив його....
Прохання про грошову допомогу грецьких біженців в Одесі, 1829–30 роки
Представлено чотири прохання від грецьких біженців з Османської імперії, які опинилися в Одесі в 1820–их роках унаслідок початку Грецької революції за незалежність (1821–1829). Переслідування, яких зазнавали греки впродовж революційних років, змусили багатьох із них залишати свої домівки та шукати порятунку в інших країнах. Від весни 1821 року одним із центрів зосередження кількох тисяч вимушених переселенців стала Одеса. Спочатку тут було створено тимчасовий Комітет для допомоги константинопольським грекам, а з кінця жовтня 1821 року до червня 1831 року біженцями опікувалася Одеська грецька допоміжна комісія, яка займалася їхнім облаштуванням та надавала грошову допомогу. Після здобуття Грецією незалежності російський уряд повідомив про припинення виплати грошової допомоги та закриття допоміжної комісії. У зв’язку з цим упродовж 1829–1831...
Повідомлення колезького асесора Л. С. Лук’яновича на запит Полтавської дворянської опіки 1792 року
Справи цивільного судочинства Лівобережної України останньої чверті ХVІІІ ст. містять цікаві та інформативні джерела з історії повсякдення, жіночої історії, висвітлюють непрості проблеми трансформації/стійкості правових традицій Гетьманщини під тиском імперських впливів. Особливий інтерес викликають документи, які засвідчують майнові права, зокрема жіноцтва. Це тестаменти, розподільчі записи, відомості про спадок, записи про права на володіння. Пропонований документ походить з апеляційної справи Катеринославського верхнього земського суду за позовом Варвари Федорівни Максимович про виділення їй недоотриманої частини спадку. На запит Полтавської дворянської опіки чоловік старшої сестри Варвари — Марії, Лев Степанович Лук’янович надав перелік приданого, яке було виділено опікунами сестер Левенець за заповітом батька. Варвара Максимович походила з родини полтавських землевласників бунчукового товариша Федора Федоровича та Ірини Андріївни...
Метою курсу є показати історію Східної Європи у контексті глобальних історичних процесів "довгого ХІХ ст.", продемонструвати студентам можливості застосування нових методологічних підходів до вивчення східноєвропейської історії даного періоду. В рамках курсу аналізуються історіографічні дискусії стосовно ключових процесів та подій в історії регіону кінця XVIII – початку ХХ ст.
Przedmiot do wyboru w ramach obowiązkowego bloku Historia powszechna XIX w. na 3. roku studiów licencjackich. Forma dydaktyczna zajęć: ćwiczenia (seminarium) Literatura podstawowa: Jarosław Hrycak,… - REESOURCES. Переосмислюючи Східну Європу . Освітня платформа Центру міської історії
У часи початку панування раціоналізму та ідей Просвітництва жіноцтво поволі виходить із тіні і заявляє про себе низкою історико-культурних явищ: початки «нової жіночої літератури», загальний доступ до освіти (виховання) із заміною релігійного на світське, питання управління державами та окремими інституціями, зародок демографічної політики щодо жіночої медицини та проблеми народжуваності. Ця доба - творення «нової жінки», що досить таки повільно виходить із приватності родини у публічну сферу, чи дійсно цей вихід супроводжувався парадоксами чи це були цілеспрямовані зусилля вищих прошарків спільнот низки держав простору від Ельби до Дону. Центрально-Східна Європа – регіон постання абсолютиських імперій Пруської, Австрійської та Російської. Державна політика щодо різноманітних околиць поволі виводила на кін емансипаційні моменти, серед яких і потреба...