Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

Східна Європа у «довгому» ХІХ солітті: концепції, дискусії, наративи

Дата публікації 04.12.2023

Автор курсу: Павло Єремєєв, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Метою курсу є показати історію Східної Європи у контексті глобальних історичних процесів «довгого ХІХ ст.», продемонструвати студентам можливості застосування нових методологічних підходів до вивчення східноєвропейської історії даного періоду. В рамках курсу аналізуються історіографічні дискусії стосовно ключових процесів та подій в історії регіону кінця XVIII – початку ХХ ст.

Курс є другою частиною дисципліни «Історія Східної Європи модерної доби та новітнього часу», що викладається для студентів другого та третього курсу історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Чому можна навчитися (результати навчання)

  • знати сучасні підходи до вивчення та розуміння історії Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст.
  • вміти аналізувати джерела з історії Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст., використовувати сучасні суспільствознавчі концепції для пояснення специфіки історичного розвитку регіону, розуміти сенс наукової полеміки та сучасних ідеологічних протистоянь з приводу ключових питань історії Східної Європи «довгого» ХІХ ст.

Форми роботи

  • Лекції з проблемних питань історії Східної Європи «довгого» ХІХ століття
  • Практичні заняття проходять у формі вільного обговорення запропонованих дискусійних питань. Метою занять є розвиток у студентів навичок застосування сучасних наукових підходів до вивчення історії Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст., формування вмінь працювати з науковою літературою та історичними джерелами, навичок наукового обговорення та популярного представлення сучасних проблем історичної науки. До обговорення в рамках практичних занять пропонуються проблеми, що були переосмислені в сучасних дослідженнях або продовжують викликають дискусії в історіографії. Студентам пропонується порівняти аргументи істориків щодо низки проблем з історії східноєвропейського регіону ХІХ століття та на основі доступних джерел і сучасних методів історичного дослідження обґрунтувати власну позицію щодо цих питань.
  • Контрольна робота проводиться у формі написання есею з проблемного питання.
  • Підсумковий іспит проводиться у формі тесту, що дає змогу визначити рівень засвоєння студентами фактичного матеріалу щодо основних подій та процесів у Східній Європі кінця XVIII – початку ХХ ст., а також щодо сучасних підходів до їхнього вивчення.

Тематика лекцій

Тема 1. Концепт «Східна Європа»: межі поняття та особливості його функціонування у різні історичні періоди. «Довге» ХІХ століття у Східній Європі та проблеми періодизації історичного процесу.

Тема 2. Вплив природно-кліматичних та ландшафтних особливостей Східної Європи на характер історичного розвитку регіону у «довгому» ХІХ ст. Дискусії щодо коректності геополітичного підходу та можливостей його застосування задля розуміння східноєвропейської історії

Тема 3. Економічна історія Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст. Множинність визначень термінів «феодалізм» та «капіталізм», можливості їхнього застосування задля інтерпретації економічної історії Східної Європи у «довгому» ХІХ ст. Дискусії щодо «кризи кріпосництва». Соціально-економічний та культурний розвиток регіону в контексті теорій модернізації та світ-системного аналізу.

Тема 4. Населення Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст. в контексті нової соціальної історії. Дискусії щодо станового характеру східноєвропейського соціуму. Множинність визначення терміну «соціальний клас», класова структура населення Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст. Релігійні поділи у Східній Європі, їхній вплив на соціокультурні та політичні процеси в регіоні. Етно-лінгвістична багатоманітність населення Східної Європи. Національне питання у Східній Європі в контексті загальних теорій нації та націоналізму. Статевовікова структура населення Східної Європи в контексті сучасних досягнень історичної демографії та гендерної історії.

Тема 5. Східна Європа кінця XVIII – початку ХХ ст. та феномен колоніалізму. Дискусії щодо концепції «внутрішньої колонізації». Східна Європа в контексті постколоніальних студій.

Тема 6. Східна Європа «довгого» ХІХ ст. в контексті нової політичної історії. Значення регіону у міжнародних відносинах ХІХ ст.

Тема 7. Інтелектуальні процеси у Східній Європі кінця XVIII – початку ХХ ст., можливості їхнього вивчення на основі методологічних підходів Кембриджської школи інтелектуальної історії. Культурна історія Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст.

Практичні заняття:

Концепт «Східна Європа» в інтелектуальному житті «довгого» ХІХ століття

Спираючись на роботу Нормана Девіса «Європа. Історія», з’ясуйте, у який спосіб протягом історії змінювалися уявлення про східний кордон Європи. Що впливало на ці зміни?

  1. Дайте визначення терміну «просвітництво». Спираючись на роботу Ларі Вульфа «Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва», покажіть, яким чином характерні риси просвітництва вплинули на конструювання образу «Східної Європи» європейськими інтелектуалами другої половини XVIII ст.
  2. Спираючись на названу роботу Ларі Вульфа та статтю І. Д. Наджафова «Поняття “Східна Європа” у європейській інтелектуальній думці XVIII – початку ХІХ ст.», покажіть, у чому полягали відмінності у поглядах філософів-просвітників (зокрема, Вольтера та Руссо) на Російську імперію та Польщу. В якій мірі їхні погляди співпадають з сучасними науковими уявленнями?
  3. Які помилки та перекручування помічає Ларі Вульф у просвітницькій концепції Східної Європи?

Література до заняття:

Барвінська П. Становлення східноєвропейських студій та інтерпретації Східної Європи у Німецькій і Австро-Угорській імперіях.

Вулф Л. Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва / пер. з англ. С. Біленького. Київ : Часопис «Критика», 2009. 592 с.

Дейвіс Н. Європа: Історія / пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. 1463 с.

Каганов Ю. О. Центрально-Східна Європа як історичний регіон: зміст та еволюція концепції // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. 2005. № 19. C. 333–341.

Наджафов І. Д. Поняття «Східна Європа» у європейській інтелектуальній думці XVIII – початку ХІХ ст. // Zaporizhzhia Historical Review. 2021. Vol. 5(57). С. 200–207.

Дискусії щодо концепту «Східна Європа» у сучасній гуманітаристиці

Національне питання у Східній Європі кінця XVIII – початку ХХ століття

Соціальні процеси на сході Європи у першій половині ХІХ століття

Економічні процеси на Сході Європи в першій половині ХІХ століття

Інтелектуальні процеси у Східній Європі початку ХІХ століття

Східна Європа у міжнародних відносинах початку ХІХ століття

Декабристський рух: ідеологія та практика змови

Політичні та ідеологічні процеси у Східній Європі другої чверті ХІХ століття

Заняття 10. Східна Європа ХІХ століття в контексті теорії модернізації та світ-системного аналізу

Вимоги до есею «Цивілізаційний підхід у вивченні історії Східної Європи ХІХ – початку ХХ ст.: перспективний дослідницький напрямок чи тупиковий шлях наукових пошуків?»

При написанні есею рекомендується дотримуватися наступних рекомендацій:

  • зверніть увагу на загальні принципи цивілізаційного підходу, його різновиди, визначення терміну «цивілізація»,
  • спираючись на конкретні факти з історії Східної Європи ХІХ століття обґрунтуйте свою думку щодо того, чи допомагає цивілізаційний підхід зрозуміти процеси в регіоні
  • на прикладі історичних процесів, що відбувалися на сході Європи у ХІХ ст., обгрунтуйте свою точку зору щодо того, в якій мірі критика цивілізаційного підходу є справедливою, зважаючи на ті

Обсяг есею – до 15 тис. знаків з пробілами.

Плагіат суворо заборонений!

Рекомендовані джерела та література

  1. Ададуров В. “Наполеоніда” на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття. Вид. 2-ге. Львів: Вид-во УКУ, 2018. 624 с.
  2. Аджемоглу Д., Робінсон Дж. Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності / пер. Олександр Дем’янчук. Київ: Наш Формат, 2016. 440 с.
  3. Вітенко М. Історія Росії. Від найдавніших часів до наших днів : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2013.
  4. Вулф Л. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. Київ: Критика, 2009.
  5. Ганус, С. О. Німецька просвітницька славістика як фактор національно–культурного відродження слов`янських народів / С. О. Ганус // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Історія / редкол.: О.І. Мандрик (гол. ред.), Д.Д. Данилюк, С.О. Ганус та ін. – Ужгород : Вид-во В.Падяка, 2003. – Вип. 8. – С. 67–79
  6. Гєрасімов І. Rusticus nation? // Україна Модерна. 17(6)/2010. С. 183-194.
  7. Дейвіс, Норман. Європа: Історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. К., Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001. 1463 с.
  8. Івангородський К. Сучасна білоруська національна історіографія у сприйнятті істориків з Білорусі // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. 2016. Вип. 26. С. 83-110.
  9. Ігнатенко, І. В. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. Харків : Книжковий клуб ”Клуб сімейного дозвілля”, 2016. 224 с.
  10. Історія Центрально-Східної Європи. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів / За ред. Л. Зашкільняка. Львів, 2001.
  11. Казьмирчук Г.Д., Латиш Ю.В. Рух декабристів: дискусійні питання та спроба їх розв’язання (до 180-річчя повстання) // Український історичний журнал. 2005. № 6. C. 50–65. URL: http://history.org.ua/JournALL/journal/2005/6/3.pdf
  12. Каплін О., Гончаров, Г. «Класичні», «істинні» слов’янофіли і слов’янофільство у спадщині, тлумачінні і розумінні російських емігрантів (1920-ті рр.) //Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2022. № 61. С. 219–242. URL: https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/21254/19865
  13. Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: виникнення, історія, розпад. – Львів: Вид-во Католицького Українського університету, 2005.
  14. Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. Київ: Либідь, 1999. 352 с. URL: http://litopys.org.ua/kasian/kas.htm
  15. Кіссинджер Г. Дипломатія / пер. з англ. М. Гоцацюка, В. Горбатько. Київ: Вид. група КМ-БУКС, 2018. 930 с.
  16. Кісь О. Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2012. 287 с.
  17. Ковальов Д. Вплив царизму на зародження модерної наці у Фінляндії // Історія торгівлі, податків та мита. 2015. № 2 (12). URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kovalov_Denys/Vplyv_tsaryzmu_na_zarodzhennia_modernoi_natsii_u_Finliandii/
  18. Кравченко В. В. Україна, Імперія, Росія (вибрані статті з модерної історії та історіографії). — К., 2011.
  19. Куліков В. О. Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр.: монографія. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. 388 с. URL: http://surl.li/frrtc
  20. Ляпіна О. В. Утвердження Росії на Кавказі (середина XVI – перша третина ХІХ ст.): Навчальний посібник. Київ: Логос, 2009.
  21. «Малі розбіжності» Східної Європи доби імперій: інституції, економічний розвиток, периферійність / Центр міської історії, Львів. URL: https://www.lvivcenter.org/discussions/the-little-divergence-2/
  22. Мордвінцев В. М. Історія Росії (з найдавніших часів до кінця ХVIII століття): Навч. посіб. Київ, 2013.
  23. Москва – Третій Рим. Походження міфу / Упорядник Є. Калюжний. Київ: Смолоскип, 2021.639 с.
  24. Наджафов І. Д. Поняття «Східна Європа» у європейській інтелектуальній думці XVIII – початку ХІХ ст. // Zaporizhzhia Historical Review. 2021. Vol. 5(57). С. 200–207. URL: file:///C:/Users/Lenovo/Downloads/2361-Article%20Text-4162-2-10-20220218.pdf
  25. Паньків М. Феномен російської імперії в працях сучасних польських дослідників // Дух і Літера. 2008. № 22. С. 158 – 178. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/4777/Pankiv_fenomen_rosiiskoi_imperii.pdf?sequence=1
  26. Плохій С. Загублене царство.Історія “Русского мира” з 1470 року до сьогодні. Харків: Фоліо, 2019.
  27. Посохов С. І. Образи університетів Російської імперії другої половини ХІХ- початку ХХ ст. в публіцистиці та історіографії. Харків, 2006.
  28. Потрашков С. В. Наполеонівська Франція і Україна: химерні уявлення, ілюзорні проекти, безпорадні дії // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. : до 80-річчя Харків. держ. акад. культури. — Харків, 2009. — Вип. 24. — C. 282– 286. — Рец. на кн.: «Наполеоніда» на Сході Європи : уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ ст. : монографія / В. В. Ададуров. — Львів : Вид-во Укр. католиц. ун-ту, 2007. — 560 с.
  29. Процик А. «Молода Європа» Джузеппе Мадзіні і початки модерного націоналізму у Східній Європі. Львів: Вид-во УКУ, 2023. 228 с.
  30. Реєнт О. П. До проблеми скасування кріпосного права в 1861 р. / О.П. Реєнт // Український історичний журнал. 2011. № 1. С. 34-51.
  31. Рудько С. О. Історія Центрально-Східної Європи (кін.XVIII – поч. XXI ст.): Навчально-методичний посібник з курсу. Вид. 2-ге, доповнене. Острог, 2010.
  32. Чаадаєв П. Я. Філософічні листи. Апологія божевільного. Уривки та різні думки (1828-1850-ті роки) / пер. українською М. Житарюк. Львів : [б.в.], 2005. 168 с.
  33. Черчович І. Жити на маргінесі: бідні і вагітні у Львові кінця ХІХ ст. // Народознавчі зошити. № 1 (157), 2021. https://nz.lviv.ua/archiv/2021-1/8.pdf
  34. Шпорлюк Р. Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща. Пер. з англ. -Київ: Дух і Літера, 2013.
  35. Ячменіхін К.М. Соціальний статус військового поселенця Російської армії за часів Олександра І // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: історичні науки. – № 6. – Чернігів : ЧНПУ, 2011. – Вип. 67. – С. 19–24.
  36. A New Imperial History of Northern Eurasia, 600-1700. From Russian to Global History. Bloomsbury Academic, 2023. 306 p.
  37. Confino M. The soslovie (estate) paradigm. Reflections on some open questions // Cahiers du Monde russe. Vol. 49, No. 4. Pp. 681–699. URL: https://journals.openedition.org/monderusse/9502
  38. Culture, Nation, and Identity: The Ukrainian-Russian Encounter, 1600-1945, eds. Andreas Kappeler, Zenon E. Kohut, Frank E. Sysyn, and Mark von Hagen (Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2003
  39. Dennison Tracy. Did serfdom matter? Russian rural society, 1750–1860 // Historical Research. 2006. Vol. 79. Pp. 74–89.
  40. Engelstein L. Slavophile Empire: Imperial Russia’s Illiberal Path. Cornell University Press, 2009.
  41. Etkind A. Internal Colonization. Russia’s Imperial Experience, Cambridge: Polity 2011.
  42. Freeze G. The Soslovie (Estate) Paradigm and Russian Social History // American Historical Review. 1986. Vol. 91 (1). 11 – 36. URL: https://moodle.swarthmore.edu/pluginfile.php/62980/mod_page/content/1/Week_01/freeze_soslovie.pdf
  43. Geraci R., Khodarkocsky M. Of Religion and Empire: Missions, Conversion, and Tolerance in Tsarist Russia. Ithaca: Cornell University Press. 2001.
  44. Historiography of Imperial Russia: The Profession and Writing of History in a Multinational State / Edited by Thomas Sanders. Routledge, 1999.
  45. McReynolds Susan. Redemption and the Merchant God: Dostoevsky’s Economy of Salvation and Antisemitism (Studies in Russian Literature and Theory). Northwestern University Press, 2011.
  46. Offord D. Nineteenth-Century Russia: Opposition to Autocracy. London, Routledge, 1999.
  47. Pipes R. Karamzin’s Memoir on Ancient and Modern Russia: A Translation and Analysis. University of Michigan Press, 2005. 284 p. URL: https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=mdp.39015062623338&view=1up&format=plaintext&seq=1
  48. Pocock, J. (1985). Virtue, Commerce and History: Essays on Political Thought and History, Chiefly in the Eighteenth Century. Cambridge, 1985. https://doi.org/10.1017/CBO9780511720505
  49. Schönle A., Zorin On the Periphery of Europe, 1762–1825: The Self-Invention of the Russian Elite. Northern Illinois University Press, 2018.
  50. Seegel Map Men. Transnational Lives and Deaths of Geographers in the Making of East Central Europe. University of Chicago Press, 2018.
  51. Siljak A. Angel of Vengeance: The “Girl Assassin,” the Governor of St. Petersburg, and Russia’s Revolutionary World. St. Martin’s Press, 2008.
  52. Skinner, Q. (1969) Meaning and Understanding in the History of Ideas. History and Theory, Vol. 8, No. 1, 3–53. https://doi.org/10.2307/2504188
  53. Wirtschafter E. Social categories in Russian imperial history // Cahiers du Monde russe. 2009. 50. No. 1. Écrits personnels. Russie XVIIIe-XXe siècles. Pp. 231-250.
  54. Wirtschafter E. Structures of Society: Imperial Russia’s “People of Various Ranks”. Northern Illinois University Press, 1994.
  55. Wortman R. Scenarios of Power: Myth and Ceremony in Russian Monarchy. Princeton, N.J.,: Princeton University Press, 1995. xiii + 432 pp.
  56. Wortman R. The Power of Language and Rethoric in Russian Political History. Charismatic Words from the 18th to the 21st Centuries. Bloomsbury Academic, 2018
  57. Zhivov V., Uspenskij B. “Tsar and God” and Other Essays in Russian Cultural Semiotics. Academic Studies Press, 2012