Тіло
Фільтрувати за періодами:
Першоджерела
Продовольчі спекуляції в часі голоду 1946-1947 років у Буджаку
Газета “Сталінець” – друкований орган Суворівського районного комітету КП(б)У та районної Ради депутатів трудящих. Представлені тут публікації вийшли у 1947 році (за березень і вересень) - час, коли населення Півдня України досвідчувало голод. Центральне місце на сторінках цього видання займають матеріали, присвячені виконанню державних хлібозаготівель. Саме гасло одного з аналізованих номерів: “З честю виконаємо свої зобов’язання! Достроково розрахуємося з державою за хлібопоставками!” – демонструє пріоритетність здавання зерна державі в офіційному інформаційному просторі. Перша представлена тут публікація під назвою “Таким не місце за радянським прилавком” належала автору з підписом “В. Зулін”. У матеріалі описано схему неформального перепродажу молока: продукт, що надходив до їдалень і мав реалізовуватися населенню за встановленою ціною, частково потрапляв на базар,...
Службова записка про погіршення продовольчого становища населення Ізмаїльської області 1946 року
Лист “Дмитрієвої” від 13 червня 1946 р. є важливим документальним свідченням стану повоєнного продовольчого становища населення Ізмаїльської області. Документ фіксує звернення посадової особи до вищого керівництва щодо необхідності допомоги місцевому населенню. У листі нестача хліба безпосередньо пов’язується з неврожаєм 1945 р. та посухою 1946 р. Особливо складною ситуація була в Болградському, Ренійському, Бородинському та Старокозацькому районах. Особливий акцент авторка листа зробила на становищі багатодітних матерів, які виховували від шести до десяти дітей. Вже в червні 1946 р. окремі родини перебували на межі фізичного виживання. Зокрема, повідомляється про матір-героїню Облакову з Болградського району, яка разом із дітьми вже страждала від набряків через тривале недоїдання та відсутність хліба. Подібне становище було характерним і для інших...
Доповідна записка Ізмаїльського облвиконкому та обкому КП(б)У про поглиблення продовольчої кризи в області 1946 року
Доповідна записка Ізмаїльського облвиконкому та обкому КП(б)У, адресована керівництву УРСР, є важливим свідченням поглиблення продовольчої кризи в Ізмаїльській області у 1946 р. Документ містить відомості про стан сільського господарства регіону та наслідки несприятливих природно-кліматичних умов. Відсутність снігу взимку, недостатня кількість опадів навесні, сильні вітри та різке підвищення температури у травні призвели до масової загибелі озимих і ярих культур. Наведені в документі статистичні дані показують масштаби втрат посівів і надзвичайно низьку врожайність зернових, що створювало безпосередню загрозу продовольчому забезпеченню населення області. Особливу цінність для дослідження гендерного виміру голоду становить повідомлення про події в селі Утконосівка Суворовського району. На тлі погіршення продовольчого становища близько 180 місцевих жінок зібралися біля складу Суворовського пункту “Заготзерно” та намагалися...
Жіночі свідчення про голод у Буджаку 1946-1947 років
Наведені свідчення є частиною проєкту “Друга світова війна та голод у Південній Бессарабії (1939-1947 рр.)”, реалізовуваного Центром усної історії Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Представлені тут уривки з інтерв’ю були зібрані у 2019 році. Свічення респонденток розкривають повсякдення мешканок Буджаку в умовах голоду 1946-1947 рр. У своїх спогадах вони наводять деталі пережитого: постійне відчуття голоду, нестачу їжі, одягу та взуття, холод у помешканнях, опалення соломою. Джерельна цінність наведених свідчень полягає в можливості реконструювати ті аспекти жіночого досвіду голоду, які майже не відображені в офіційній документації, і водночас дають змогу простежити, які епізоди, пережиті в дитинстві, збереглися в пам’яті вцілілих упродовж усього наступного життя.
Професійна реабілітація ветеранів Першої світової війни з інвалідністю
Обидва представлені нижче документи є фрагментами суспільного дискурсу про реінтеграцію скалічених на полях битв Першої світової війни вояків, що неодмінно пов’язувалася з продуктивною працею та самозарадністю. Тотальність війни, використання нових видів озброєння у поєднанні з тогочасними досягненнями у медицині призвели до появи безпрецедентної кількості ветеранів з інвалідністю, зокрема тих, хто втратили кінцівки. Відтак, поглиблення соціальних проблем, економічна криза та дефіцит робочої сили спонукали держав-учасниць цього глобального протистояння переосмислити поняття підтримки скалічених вояків і перейти від патерналізму (утриманства) до реабілітаційної моделі соціального захисту. Крім надання спеціалізованої медичної допомоги, системи реабілітації в різних країнах фактично були спрямовані на швидке відновлення працездатності колишніх солдатів та повернення їх на ринок праці. Хоча дискурс повернення до “нормального” життя...
Станіслав Лясковніцький про дуелі у Львові на початку XX століття
Випускник Львівського університету і майбутній професор урології Станіслав Лясковніцький (1892–1978) залишив спогади під назвою "Шпага, багнет, ланцет" ("Szpada, bagnet, lancet"), у яких зокрема описав дозвілля львівської молоді, в тому числі заняття спортом. Певну увагу він приділив фехтуванню, яке на той час було популярним у студентських колах, і дуелям як способу розв’язання конфліктів.
Показати ще Згорнути все
Фотографія вправ вільноруч, Львів, 1927 рік
Фотографія входить до колекції Степан Гайдучка. Є однією з серії фотографій вправ вільноруч. Її формат підлаштований під композицію: п’ять жінок стоять в одному ряду і демонструють положення тіл, які є частинами динамічних вправ (нахили, протягування рук, кроки). Статичні вертикальні лінії дерев на задньому плані контрастують з рухами жінок. Виразність композиції побудована на тональному контрасті та протиставлені текстур. Композиція поділена навпіл лінією горизонту. Фон нижньої частини фотографії (трава) має нейтральний тон, тож на ньому промальовуються як темні спідниці, так і світлі ноги. І навпаки, фон верхньої частини (дерева) темніший, тож на ньому добре видно положення тіл в світлих сорочках. Трава і дерева, які стали фоном для цієї серії, створюють однорідну дрібну текстуру, яка підкреслює...
Рефлексії
Вєрка Сердючка і українська національна ідентичність на Євробаченні 2007
Цей відеозапис є виступом представниці України на пісенному конкурсі “Євробачення” 2007 року, Вєрки Сердючки, із піснею "Dancing Lasha Tumbai". Вєрка Сердючка – драґ-образ, створений та втілений українським коміком, актором та співаком Андрієм Данилком. Образ Вєрки Сердючки репрезентує унікальний культурний архетип – сильну, але просту пострадянську жінку українського походження. Це, зазвичай, передається через слова пісні, дизайни нарядів та її суржик. Образ Данилка часто називають "блазнем" як більш націоналістично-орієнтована авдиторія, так і деякі науковці (Єкельчик 2010). Деякі характеризують його творчість, як "пісні для застілля" з активним використанням фольклорних мотивів, та іноді порівнюють із жанром "диско-поло" (Кашуба та Светлова 2022), а інші називають це постколоніальним "кітчем" (Гундорова 2013). Однак деякі дослідники пропонують називати перформанс Сердючки "кемпом"...