Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: info@lvivcenter.org

Голокост

Голокост (інші терміни – Шоа, катастрофа) – геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв. Останнім часом значення терміну розширилося і включає в себе переслідування та винищення нацистами інших етнічних та соціальних спільнот – ромів, сінті, гомосексуалів, свідків Єгови, людей з психічними чи фізичними порушеннями. Як складова нацистської расової політики Третьому Райху саме у Центральній і Східній Європі Голокост став найкривавішим та найжорстокішим. На теренах сучасної Польщі концентрувалася найбільша кількість так званих таборів смерті – нацистських концентраційних таборів, призначених для масового знищення різних груп населення, насамперед євреїв. Серед них: Аушвіц, Белжець, Майданек, Треблінка, Собібор. Натомість, території сучасної України здебільшого стали місцем масових розстрілів, знаних як „Голокост від куль”. У центрі цієї теми Освітньої платформи будуть наслідки Голокосту на долі людей, спільнот, міст і держав у Східній Європі; про життя в ґетто; погроми; антисемітизм і його поборників, колективне безумство і індивідуальне милосердя.

Фільтрувати за періодами:

Першоджерела

Документи (4)

icon
Спогади про німецьку окупацію та розстріл євреїв у Ботвиному Дніпропетровської області 1942 року
Пропонований документ — уривок із листа Олександра Лобова до Михайла Лосінського від 19 серпня 2004 року. Історія появи листа наступна. У 2004 р. автор цього коментаря почав досліджувати історію Сталіндорфського райнону - записував спогади місцевих жителів. Під час записів спогадів довідався про Олександра Лобова, який під час Голокосту рятував свого єврейського друга.  На початку 2000-х років Олександр Лобов мешкав у м. Ізюм. До виходу на пенсію він жив у с. Жовтневе (колишній Сталіндорф), де працював на Польовій експериментальній метеорологічній базі разом з Михайлом Лосінським. Саме на моє прохання Михайло Лосінський написав листа Олександру Лобову з пропозицією написати свої спогади, на що він і відгукнувся.  До та під час війни автор листа був мешканцем...
Зображення до Лист Уласа Самчука до Йосифа Шварца, 1956
Лист Уласа Самчука до Йосифа Шварца, 1956
Лист Уласа Самчука до єврейського письменника Йосифа Шварца надійшов у 1956 році, як відповідь на попередній лист Шварца. Обоє письменників походили з України і були в еміграції, але їх долі та статус у письменницькому середовищі різнилися.  Йосиф Шварц був євреєм і до війни мешкав у карпатському містечку Дорі. Він симпатизував комуністичному руху і публікував короткі замальовки українською мовою у львівській газеті “Вікна”, але здебільшого займався організаційною працею та ідентифікував себе як “сільський балагула” — візник. Після радянської окупації він виїхав з Дори і спершу працював у Москві, а згодом був заарештований і відправлений до ГУЛАГу. Йому вдалося вийти за амністією в кінці 1940-х й емігрувати до США, відтак оселитися у Нью-Йорку. Вже у...
Зображення до “Золотий період” радянізації Львова у спогадах Тані Фукс
“Золотий період” радянізації Львова у спогадах Тані Фукс
Представлений уривок — спогади Тані Фукс (1896–1950), активістки партії Поалей Сіон (ліві сіоністи) з Лодзі, яка пережила Другу світову війну — спершу у Львові (1939–1941), згодом у Чернівцях та таборах Бессарабії (1941–1944). Протягом міжвоєнного періоду вона, разом з її чоловіком Лазарем Фуксом, активно займалася журналістикою та розбудовувала єврейську шкільну освіту. З початком нападу Німеччини на Польщу, вона втекла до Львова, де тоді була значна частина журналістського та літературного середовища міжвоєнної Польщі. Освоївшись у Львові восени 1939 року, Таня долучилася до розбудови шкільної освіти в радянському Львові та з часом відновила журналістську діяльність.  Цей уривок можна проаналізувати комплексно, як его-документ, травелог та публіцистику — властивості кожної форми яскраво простежуються в тексті. Перш за все,...
icon
Свідчення Йони Олікера про Голокост на Волині
Ще одна важлива перспектива для процесу тріангуляції джерел про події Другої світової війни в селі Зелений Дуб належить єврейському населенню Мізоча та Шумська — двох найбільших штетлів рівновіддалено розташованих від цього села. Власне, в Зеленому Дубі євреї не мешкали. Щоб зрозуміти, яким чином вони опинилися поряд із цим селом під час німецької окупації, можна скористатися інтерпретаційним підходом Тіма Коула. Він, вивчаючи історію Голокосту, запропонував досліджувати його крізь призму ландшафтів: як реальних так і ментальних мап, що існували в свідомості євреїв під час насильства [1].  Залежно від еволюції німецької окупаційної політики в уявленнях представників єврейських спільнот ці ментальні карти також змінювалися — якісь простори уявлялися їм відносно безпечними, тоді як інші асоціювалися із смертельною...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (1)

Зображення до “Неспокійні могили” (1991), документальний фільм про ексгумацію жертв НКВС у Львові 1941 року
“Неспокійні могили” (1991), документальний фільм про ексгумацію жертв НКВС у Львові 1941 року
Документальний фільм “Неспокійні могили” є присвячений ексгумації останків в’язнів Замарстинівської в’язниці у Львові, розстріляних влітку 1941 року силами радянських військ НКВС, що відступали. Події фільму відбуваються у червні 1991 року на тлі активного суспільно-політичного життя у місті. Фільм складається з фрагментів мітингів, реігійних служб, пам’ятних заходів та концертів під відкритим небом, а також інтерв’ю свідків та учасників подій 1940-х років, що належали до різних громадських та політичних течій.
Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все

Модулі (2)

На відміну від антисемітських текстів різних епох, карикатури як візуальні образи дають змогу осягнути не лише конкретне, а й здобути ширше розуміння минулого завдяки своїй ретроспективності. У цьому модулі Ана Бербулеску аналізує зображення єврейської громади в карикатурах, опублікованих у міжвоєнній румунській пресі, фокусуючись на Porunca Vremii — одному з провідних видань ультраправого спрямування, яке активно використовувало цю візуальну форму. Враховуючи виразну специфіку цих карикатур і їхню здатність формувати спільні настрої та стереотипи серед читачів, дослідження зосереджується на тому, як ці образи не лише відображають, а й впливають на суспільні уявлення.
Цей модуль Петра Долганова розповідає про події Другої світової війни у волинському селі Зелений Дуб. Автор аналізує свідчення своєї бабусі, Антоніни Гук, контекстуалізуючи їх й синхронізуючи із іншими наявними джерельними даними.

Цифрові історії (0)

Рефлексії

Тексти (0)

Показати ще Згорнути все

Подкасти (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Силабуси (2)

Історики — доволі консервативне середовище, і очевидно, деякі історики консервативніші ніж інші. Зона комфорту для консервативного історика — документ, тобто збережений текст, передусім такий, що має офіційне походження. Спогади, свідчення, усну історію консервативний історик вважає, в найкращому випадку, другорядними джерелами, надто суб'єктивними і непевними. Такий історик навіть не признає візуальних матеріалів як джерела, їх не використовує. Але шкода, бо ми живемо у часі, в якому інформація подається щораз частіше візуальними способами. Наші студенти звикли сприймати інформацію у формі, в якій є менше слів і більше образів. Як педагоги, ми повинні більше уваги приділяти візуальним матеріалам, щоб студенти краще й швидше освоїли історичні процеси. Але візуальні матеріали потрібні не тільки історику-педагогу, але й історику-досліднику.
Цей курс охоплює період, що починається від поділів Польщі, містить Російську та Габсбурзьку імперії, Радянський Союз та міжвоєнну Польщу. Учасники ознайомляться з геополітичними наслідками експансій Росії на захід та Австрії — на схід, і серед інших широких тем розглядатимуть: унікальне східноєвропейське єврейське середовище, яким був штетль; хасидизм — народжений в Україні популярний рух релігійного ентузіазму; взаємодію між сіоністами та українськими націоналістами в Галичині; розвиток українізації та їдешезації (або ж українського та єврейського варіантів коренізації) у 20-их рр. ХХ ст. і становище євреїв у Польщі у цей самий період; Голокост та його наслідки; українців та євреїв у дисидентському русі; єврейсько-український мистецький та літературний авангард, та єврейсько-польську історичну науку.