Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: info@lvivcenter.org

Голокост

Голокост (інші терміни – Шоа, катастрофа) – геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв. Останнім часом значення терміну розширилося і включає в себе переслідування та винищення нацистами інших етнічних та соціальних спільнот – ромів, сінті, гомосексуалів, свідків Єгови, людей з психічними чи фізичними порушеннями. Як складова нацистської расової політики Третьому Райху саме у Центральній і Східній Європі Голокост став найкривавішим та найжорстокішим. На теренах сучасної Польщі концентрувалася найбільша кількість так званих таборів смерті – нацистських концентраційних таборів, призначених для масового знищення різних груп населення, насамперед євреїв. Серед них: Аушвіц, Белжець, Майданек, Треблінка, Собібор. Натомість, території сучасної України здебільшого стали місцем масових розстрілів, знаних як „Голокост від куль”. У центрі цієї теми Освітньої платформи будуть наслідки Голокосту на долі людей, спільнот, міст і держав у Східній Європі; про життя в ґетто; погроми; антисемітизм і його поборників, колективне безумство і індивідуальне милосердя.

Фільтрувати за періодами:

Першоджерела

Документи (1)

icon
Свідчення Йони Олікера про Голокост на Волині
Ще одна важлива перспектива для процесу тріангуляції джерел про події Другої світової війни в селі Зелений Дуб належить єврейському населенню Мізоча та Шумська — двох найбільших штетлів рівновіддалено розташованих від цього села. Власне, в Зеленому Дубі євреї не мешкали. Щоб зрозуміти, яким чином вони опинилися поряд із цим селом під час німецької окупації, можна скористатися інтерпретаційним підходом Тіма Коула. Він, вивчаючи історію Голокосту, запропонував досліджувати його крізь призму ландшафтів: як реальних так і ментальних мап, що існували в свідомості євреїв під час насильства [1].  Залежно від еволюції німецької окупаційної політики в уявленнях представників єврейських спільнот ці ментальні карти також змінювалися — якісь простори уявлялися їм відносно безпечними, тоді як інші асоціювалися із смертельною...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (1)

Зображення до “Неспокійні могили” (1991), документальний фільм про ексгумацію жертв НКВС у Львові 1941 року
“Неспокійні могили” (1991), документальний фільм про ексгумацію жертв НКВС у Львові 1941 року
Документальний фільм “Неспокійні могили” є присвячений ексгумації останків в’язнів Замарстинівської в’язниці у Львові, розстріляних влітку 1941 року силами радянських військ НКВС, що відступали. Події фільму відбуваються у червні 1991 року на тлі активного суспільно-політичного життя у місті. Фільм складається з фрагментів мітингів, реігійних служб, пам’ятних заходів та концертів під відкритим небом, а також інтерв’ю свідків та учасників подій 1940-х років, що належали до різних громадських та політичних течій.
Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все

Модулі (1)

Цей модуль Петра Долганова розповідає про події Другої світової війни у волинському селі Зелений Дуб. Автор аналізує свідчення своєї бабусі, Антоніни Гук, контекстуалізуючи їх й синхронізуючи із іншими наявними джерельними даними.

Цифрові історії (0)

Рефлексії

Тексти (0)

Показати ще Згорнути все

Подкасти (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Силабуси (2)

Історики — доволі консервативне середовище, і очевидно, деякі історики консервативніші ніж інші. Зона комфорту для консервативного історика — документ, тобто збережений текст, передусім такий, що має офіційне походження. Спогади, свідчення, усну історію консервативний історик вважає, в найкращому випадку, другорядними джерелами, надто суб'єктивними і непевними. Такий історик навіть не признає візуальних матеріалів як джерела, їх не використовує. Але шкода, бо ми живемо у часі, в якому інформація подається щораз частіше візуальними способами. Наші студенти звикли сприймати інформацію у формі, в якій є менше слів і більше образів. Як педагоги, ми повинні більше уваги приділяти візуальним матеріалам, щоб студенти краще й швидше освоїли історичні процеси. Але візуальні матеріали потрібні не тільки історику-педагогу, але й історику-досліднику.
Цей курс охоплює період, що починається від поділів Польщі, містить Російську та Габсбурзьку імперії, Радянський Союз та міжвоєнну Польщу. Учасники ознайомляться з геополітичними наслідками експансій Росії на захід та Австрії — на схід, і серед інших широких тем розглядатимуть: унікальне східноєвропейське єврейське середовище, яким був штетль; хасидизм — народжений в Україні популярний рух релігійного ентузіазму; взаємодію між сіоністами та українськими націоналістами в Галичині; розвиток українізації та їдешезації (або ж українського та єврейського варіантів коренізації) у 20-их рр. ХХ ст. і становище євреїв у Польщі у цей самий період; Голокост та його наслідки; українців та євреїв у дисидентському русі; єврейсько-український мистецький та літературний авангард, та єврейсько-польську історичну науку.