Наука
Фільтрувати за періодами:
Першоджерела
Лист Єлизавети Соснової до Лева Окіншевича від 12 листопада 1950 року
У Нью-Йорку, в архіві НТШ, зберігається фонд Лева Окіншевича, матеріали якого є важливим джерелом до історії української еміграції. Біографія Лева Окіншевича добре знана. І оскільки вчений був дослідником не лише української, а й білоруської історії [1], то його доробок вивчали як українські так і білоруські історики та правознавці [2]. В поле зору дослідників потрапила як історіографічна спадщина Л.Окіншевича, так і його робота у Всеукраїнській академії наук (ВУАН) [3]. Творчість Лева Окіншевича цікава історикам з різних перспектив – як співробітка ВУАН, як керівника НТШ Америки, як дослідника Гетьманщини, а також не в останню чергу як історика права, чиї роботи утверджували і розвивали цю галузь науки в Україні і на українському матеріалі за межами України....
Положення про вищі медичні жіночі курси в Одесі, 1909
У вересні 1910 року в Одесі було офіційно відкрито навчальний заклад, що суттєво розширив можливості жінок здобувати професійну освіту, — Одеські вищі жіночі медичні курси. Їх заснування стало важливою подією в історії освіти на українських землях у складі Російської імперії, законодавство якої обмежувало доступ жінок до університетів. Ініціатива створення курсів належала професорам медичного факультету Новоросійського (Одеського) університету на чолі з тодішнім ректором, професором Сергієм Левашовим. У 1908 році його було обрано головою комітету з організації курсів, а згодом — головою педагогічної ради. У грудні 1908 року, за сприяння піклувальника Одеського навчального округу О.І.Щербакова, проєкт положення про курси було подано до Міністерства народної просвіти. 24 серпня 1909 року міністерство надало дозвіл на відкриття курсів...
АСУП може більше, телесюжет Львівського телебачення 1975 року
Сюжет 1975 року, знятий для новин Львівського телебачення. У ньому йдеться про використання Автоматизованої системи управління підприємством (АСУП) на львівському заводі “Електрон”, одному з найбільших виробників телевізорів у Радянському Союзі. Систему розробили у 1964-1969 роках у співпраці з київським Інститутом кібернетики. Її роль полягала у використанні електронно-обчислювальної машини (ЕОМ) для проведення розрахунків та обліку виробництва. Система стала першою у своєму роді в Радянському Союзі. Сюжет виходить у момент, коли дискурс технологічного оптимізму присутній в державній політиці СРСР, а галузь кібернетики та комп’ютерної інженерії розвивається практично два десятиліття. Станом на 1967 рік, понад п’ятсот інститутів та десятки тисяч осіб працювали над кібернетичним проблемами, половина з них була зосереджена на економічній кібернетиці (Peters,...