Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: info@lvivcenter.org

Подано чотири документи, які ілюструють діяльність в Одесі у 1821 році тимчасового “Комітету для допомоги константинопольським грекам, які прибули в Одесу”.

Грецька революція за незалежність, що розпочалася того року в Османській імперії, спричинила переслідування та репресії щодо грецьких підданих. Побоюючись гонінь, багато з них були змушені залишати свої домівки. Сотні мешканців Константинополя прибували до Одеси на кораблях морським шляхом. Після проходження 14-денного карантину вони отримували “білет” на право проживання в місті.

Непрямі згадки в архівних документах вказують, що деяким біженцям надали притулок в своїх оселях місцеві греки, принаймні влада закликала до цього. Дехто оселився в будівлі одеського Грецького комерційного училища, а інші винаймали помешкання.

Російський уряд офіційно не підтримав грецьке повстання, однак водночас ухвалив рішення надати притулок цивільним біженцям. Цю благодійну акцію можна розглядати як прояв політики “заступництва” щодо османських християн, яку Російська імперія протягом попередніх десятиліть здійснювала у контексті Східного питання, сутність якого полягала у загостренні міжнародного суперництва навколо ослаблення Османської імперії, боротьбі Великих держав — Австрії, Великої Британії, Росії та Франції — за її території, а також у вирішенні питання про майбутній статус її європейських володінь і долі християнського населення.

У зв’язку з необхідністю проведення контролю за прибуттям переселенців і забезпечення їм певного соціального захисту було створено за наказом імператора Олександра І тимчасовий “Комітет для допомоги константинопольським грекам, які прибули в Одесу”.

Основними функціями Комітету, що проіснував п’ять місяців — із червня до жовтня 1821 року — були виплата одноразової грошової допомоги біженцям та сприяння їхньому облаштуванню на новому місці. У той період навіть мінімальна фінансова допомога була вкрай необхідною для людей, які втратили не лише майно, а й рідних та здоров’я.

Комітет перебував під контролем Херсонського військового губернатора Олександра Федоровича Ланжерона та переважно опікувався біженцями так званого “простого” звання, до яких належали купці, ремісники, дрібні торговці, робітники, слуги, матроси та інші. Біженці “шляхетного” походження, серед яких були члени князівських родин Мурузі, Сутцо, Ганджері, Маврокордато та інші, отримували грошову допомогу безпосередньо відповідно до розпоряджень Олександра Ланжерона і розміри її були значно більшими. Отже, станова структура Російської імперії знаходила своє відображення навіть в умовах вимушеної міграції, що проявлялося у диференційованому ставленні до біженців та наданні їм допомоги залежно від їхнього соціального походження.

До складу Комітету увійшли як місцеві греки, так і особи, які самі перебували у статусі біженців. Останні мали надавати підтверджувальну інформацію щодо претендентів на отримання допомоги як біженці, з урахуванням їхнього майнового та соціального статусу на батьківщині.

У представлених документах містяться відомості про функції Комітету, розміри грошової допомоги біженцям, а головне — зафіксовано їхню кількість: “1251 душа”. Прибуття вимушених переселенців значно збільшило чисельність місцевої грецької громади, яка на той момент складалась з більше ніж півтори тисячі осіб. Можна також орієнтуватись на відомості щодо парафіян одеської Грецької церкви, кількість яких станом на 1820 рік складала 1451 особу [1]. Звісно, і місцевих греків, і біженців могло бути більше, оскільки перші мали змогу відвідувати інші церкви, а другі не всі були зафіксованими комітетом, бо, наприклад, 300 осіб, переважно матросів, перебували на утриманні Грецького філантропічного товариства. Це товариство було організовано у серпні 1821 року місцевою грецькою громадою і проіснувало до кінця року.

Подальше прибуття біженців та збільшення обсягів благодійних внесків від населення спонукали місцеву адміністрацію до реорганізації Комітету. Наслідком цього стало створення постійно діючої Одеської грецької допоміжної комісії, яка, своєю чергою, надавала грошову допомогу біженцям протягом наступних років Грецької революції до її завершення.

Назва:

Організація тимчасового Комітету для допомоги Константинопольським грекам, які прибули в Одесу, 1821 р.

Рік:
1821
Джерело:
Державний архів Одеської області ф. 1 (Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора), оп. 221, спр. 4 за 1821р., ч. 3 (Згідно з Найвищим наказом про створення Комітету з надання допомоги константинопольським грекам, які прибули в Одесу), арк. 2–4, 5; ч. 1, арк. 21 зв.–22 зв., 131–132.
Мова оригіналу:
Російська

Транскрипти усіх документів подано згідно з оригіналом, а вставки редакторки подано у квадратних дужках.

ДАОО, ф. 1, оп. 221, спр. 4 за 1821р., ч. 3, арк. 2–4: Інструкція, надана Херсонським військовим губернатором Олександром Ланжероном, тимчасовому Комітету для допомоги Константинопольським грекам, які прибули в Одесу.

Комитету, учреждённому по Высочайшему повелѣнію для вспомоществования константинопольскімъ грекам, прибывшимъ в Одессу.

Я имѣл счастіе доносить Его Императорскому Величеству об участи Константинопольскихъ грековъ, спасшихся отъ туда бѣгствомъ и прибывшихъ ныне въ Одессу.

Государь Императоръ сострадая о несчастномъ положении сихъ единовѣрцовъ, обратилъ нанихъ особенное свое Монаршее вниманіе и, утвердивъ всѣ предположения мои нащотъ оказанія имъ помощи, всемилостивѣйше пожаловать соизволилъ единственно для сего предмѣта сто тысяч рублей ассигнаціями.

Насей Конецъ Его Величество повелѣваетъ слѣдующее:

  1. Учредить в Одессѣ временный Комитетъ.
  2. Обязанностію сего Комитета будетъ, каждой изъ тѣхъ Греческихъ фамилій, кои окажутся совершенно бѣдны инеимеютъ никакихъ способовъ къ своему содержанію, выдать единовременно денежную сумму, дабы чрезъ сіе дать имъ время и удобный способ исправить свои нужды. Устройство же ихъ положенія набудущее время предоставляется уже собственному ихъ попеченію.
  3. При раздачѣ денежныхъ пособій, Комитетъ имеетъ наблюдать самую строгую справедливость и умѣренность; идлясего обязанъ разсматривать и повѣрять состояніе болѣе или менѣе нещастное каждой фамиліи, и смотреть на число лицъ, оныю составляющихъ.
  4. Къ таковымъ денежнымъ пособіямъ присовокупить можно еще такъже немаловажное, зависящее отъ человѣколюбивыхъ чувствованій тѣхъ Одесскихъ Грековъ, кои, будучи изъ давна здѣшними гражданами, имеютъ здѣсь собственные свои домы. Пособіе сіе состоитъ въ томъ, что бы они приняли сихъ горестныхъ своихъ соотечественниковъ въсвои домы или во все безъ платы, или по крайней мѣрѣ за самую умѣренную цѣну. Такое доказательство бескорыстія въ Глазах Всемилостивѣйшаго Монарха приобрѣтетх мненіе весьма лестное для тѣхъ Грековъ, кои умѣли стяжать въ Россіи всѣ выгоды жизни спокойной и уважительной.
  5. Сверыхъ того Комитетъ объявитъ всѣмъ симъ притекающимъ къ намъ единовѣрцамъ, что Его Императорское Величество невоспретитъ тѣм изъ нихъ, кои будутъ способны вступить въ службу, искать насемъ поприщѣ такихъ же выгодъ, какія всегда Россійская держава предлагала Грекамъ, одушовленнымъ любовію къ добру и отличившимъ себя талантами, нравственностію и беспорочнымъ поведеніемъ.
  6. Изъ числа прибывшихъ сюда изъ Константинополя знатнѣйшія Княжескія фамиліи, по Высочайшему соизволенію получатъ необходимыя пособія лично отъ меня. Слѣдовательно Комитетъ займется разсматриваніемъ нуждъ и раздачею денегъ только фамиліямъ и лицамъ средняго и низшаго Класса.

Воисполненіе таковой Высочайшей воли, я учреждаю Комитетъ, подъ особенным моимъ надзоромъ, и подъ предсѣдательствомъ пребывающаго здѣсь, Силистрійскаго Митрополита Кирилла. Члены сего Комитета будутъ состоять изъ Константинопольскихъ и здѣшнихъ грековъ и изъ двухъ Россійскихъ Чиновниковъ, въ прилагаемомъ при семъ спискѣ поименованныхъ.

Изъ сихъ Членовъ, Коллежскій Совѣтникъ Саражиновичь назначается Казначеемъ, для храненія денежныхъ суммъ. Накакой конец дана ему отъ меня особая инструкція.

Вместе съ симъ я предписываю Одесской Портовой Карантинной Конторѣ сдѣлать вѣрный списокъ всѣмъ прибывшимъ въ Одессу изъ Константинополя Греческимъ фамиліямъ, съ означеніемъ въ ономъ, сколько можно, достовѣрнымъ о состояніи каждой фамиліи. Списокъ таковый будетъ доставленъ изъ Карантинной Конторы прямо въ Комитетъ, дабы симъ способомъ оный могъ безошибочно разделить между ими пособія.

Комитетъ для своего временного помѣщенія можетъ собираться въ чьемъ либо домѣ изъ Одесскихъ Гражданъ, что предоставляю согласію и избранію Членовъ. Равнымъ образомъ и дни для собранія имеютъ быть назначены съ согласія членовъ, смотря по удобству и надобности.  — Первое же собраніе сего Комитета я назначаю 22-го сего июня въ 12-ть часовъ по полуночи въ домѣ Его Высокопреосвященства Митрополита Кирилла.

Херсонскій военный губернаторъ,

Генералъ от инфантеріи [підпис –] Граф Ланжерон

№ 424

20-го Июня 1821-го

Одесса

ДАОО, ф. 1, оп. 221, спр. 4 за 1821р., ч. 3, арк. 5: Склад тимчасового Комітету для допомоги Константинопольським грекам, які прибули в Одесу.

Комитетъ, по Высочайшему повелѣнію учрежденный для вспомоществованія Константинопольскимъ Грекамъ, прибывшимъ в Одессу.

Предсѣдательствующій въ Комитетѣ, Силистрійскій Митрополитъ Кириллъ.

Члены из Константинопольскихъ Грековъ.

Бейзаде [2] Григорій Ханджери.

Спатарь [3] Николай Сутцо.

Негоціантъ Страти Севастопуло [4]. 

Члены изъ Россійскихъ чиновниковъ и Одесскихъ Грековъ.

Дѣйствительный Статскій Совѣтникъ Персіани.

Коллежскій Совѣтникъ Саражиновичь, он же и Казначей.

Капитанъ Дмитрій Инглези.

Купецъ Дмитрій Дума [5].

Секретарь, Губернскій секретарь Шійко

Переводчики

Егоръ Авраміоти.

и Калістрати.

Для особенныхъ порученій

Одесской Градской Полиціи Частный Приставъ Дембровскій.

[підпис –] Граф Ланжерон

ДАОО, ф. 1, оп. 221, спр. 4 за 1821р., ч. 1, арк. 21 зв.–22 зв.: Припис Херсонського військового губернатора Олександра Ланжерона скарбнику тимчасового Комітету для допомоги Константинопольським грекам, які прибули в Одесу. Чернетка.

 Совѣтнику Саражиновичу, подъ его росписку.

Назначая Васъ Членомъ и Казначеемъ Комитета, по Высочайшему повеленію учрежденнаго для вспомоществованія Константинопольскимъ грекамъ, прибывшимъ ныне въ Одессу, я рекомендую Вашему Высокоблагородію Следующее:

1) Въ число Ста тысячь рублей ассигнаціями, определенныхъ для пособія симъ грекамъ, я уже получилъ изъ Одесской Портовой Таможни пятьдесять тысячь рублей. Остальныя пятьдесять тысячь рублей Изъ сихъ денегъ пять тысячь рублей уже лично мною разданы: три тысячи рублей Фамиліи Князейьямъ Мурузи, а 2000 двѣ тысячи рублей Вдове Княгине Сутцо. Остальныя сорок пять тысячь рублей [нерозбірливий перекреслений текст] положены мною для хранения въ одесскую Променную Банковую Контору.

2) Изъ сихъ хранящихся въ Банковой Конторѣ денегъ, извольте сегоже числа взять десять тысячь рублей, объ отпускѣ коихъ вамъ, я даю повеленіе той Конторѣ.

3) По полученіи сихъ денегъ, [нерозбірливий перекреслений текст] вручите выдайте Князьямъ Мурузи 2000 две тысячи рублей, а вдовѣ Княгинѣ Сутцо тысячу рублей.

4) Остальные изъ сихъ десяти тысячь рублей извольте хранить у себя.

5) Дальнѣйшія выдачи изъ сихъ суммъ вы будете производить или по личнымъ моимъ приказам назначеніямъ, или по определеніямъ Комитета.

6) Для сего [нерозбірливий перекреслений текст] приготовьте книгу прошнуренную, и за моимъ подписомъ и печатью, въ которую внесите какъ выданныя уже деньги, такъ и тѣ, кои впредь будутъ выдаваться. Подъ каждою статьею должен подписаться получатель.

7) На расходы канцелярскіе расходы [нерозбірливий перекреслений текст] по Комитету возьмите изъ хранящихся у васъ суммъ 500 рублей, кои также должны быть внесены въ книгу. 

Генер. отин [6]

ДАОО, ф. 1, оп. 221, спр. 4 за 1821р., ч. 1, арк. 131–132: Рапорт тимчасового Комітету для допомоги Константинопольським грекам, які прибули до Одеси, до Херсонського військового губернатора графа Олександра Федоровича Ланжерона, 15 жовтня 1821 р. Копія.

Копія изъ рапорта Комитета, учрежденнаго по Высочайшему повелѣнію для вспомоществованія Константинопольскимъ Грекамъ, прибывшимъ въ Одессу, къ Г. Херсонскому Военному Губернатору Графу Александру Федоровичу Ланжерону, отъ 15 октября 1821 года.

Комитетъ, на основаніи предписанія Вашего Сіятельства отъ 20 прошлаго Іюня подъ № 424-м, тогоже мѣсяца 22-го числа открылъ свое засѣданіе, потомъ немедленно приступилъ къ дѣйствію по предварительнымъ правиламъ, отъ Вашего Сіятельства даннымъ.

Ваше Сіятельство въ распоряженіе сего Комитета разновременно изволили ассигновать 55,560 рублей ассигнаціями, для раздачи оныхъ беднымъ Греческимъ Фамиліямъ срѣдняго и низшаго Класса, прибывшимъ изъ Константинополя въ Одессу. Чтобы наблюсти самую строгую справедливость при раздачѣ денежныхъ пособій, Комитетъ истребовалъ отъ Одесскаго Карантина списокъ обо всѣхъ прибывшихъ изъ Константинополя въ Одесскій Портъ Грекахъ. Потомъ Комитетъ разделилъ всѣхъ таковыхъ бѣдныхъ Грековъ на три класса, помѣстивъ въ 1-й Классъ Купеческія Фамиліи и другія лица, кои имѣли въ Константинополѣ достаточное состояніе;

во 2-й Классъ Фамиліи и лица ремесленниковъ, мѣлочныхъ продавцовъ и другихъ подобныхъ жителей; а в 3-й Классъ всѣхъ рабочихъ людей, слугъ и Матросовъ. Для перваго Класса положено выдать на каждую душу по сту рублей; для втораго по семидесяти пяти рублей; а для третьяго, изключая матросовъ, по пятидесяти рублей; Матросамъ же, коихъ въ Одессе собралось весьма значительное число, определено раздать на каждаго по двадцати пяти рублей. Въ прочемъ разсматривая обстоятельства каждой фамиліи и лица во всѣхъ трехъ классахъ, Комитетъ некоторымъ изъ нихъ выдалъ болѣе, а некоторымъ менѣе, положеннаго по Классу. Всѣ таковыя выдачи вписаны въ три книги, съ росписками подъ каждою статьею получателей; въ третью книгу внесены и выдачи денегъ Матросамъ. Изъ прилагаемой присемъ особой записки Ваше Сіятельство изволите увидѣть, что деньгами сими удовлетворены 1251 душа.

Такимъ образомъ Комитетъ раздавъ всю сумму, окончилъ тѣмъ свое заседаніе. Очемъ донося Вашему Сіятельству, имѣетъ честь представить присемъ на разсмотрѣніе и три выше означенныя Книги.

Подлинный подписали: Г. Ганджери, Николай Сутцо, Карантинный Инспекторъ Дѣйствительный Статскій Совѣтникъ Персіани, Коллежскій Совѣтникъ Саражиновичъ, Д. Инглези, и Секретарь С. Шійко.

Записка.

Изъ суммы, Высочайше пожертвованной для пособія Грекамъ, Комитетъ получилъ разновременно всего 55,560 рублей ассигнаціями.

Из них роздано:

Скольким душамЧисло денег в рублях
По 1-му Классу10111,056
По 2-му —19014,150
По 3-му — вмѣстѣ съ матросами96030,354
Итого125155,560

Подлинный подписали: Геор. Ганджери, Николай Сутцо, Коллежскій Совѣтник Саражиновичъ, Д. Инглези и Секретарь С. Шійко.

Примітки:

[1] Греческая церковь Св.Троицы в Одессе. [Репринтное издание]. Одесса : Славянская тип., 1908. С. 16.

[2] Бейзаде — титул турецьких правителів областей і вищих цивільних та військових чинів.

[3] Спатарь — боярський титул у Молдавському князівстві.

[4] В деяких документах стосовно діяльності Комітету замість Страті Севастопуло зазначено прізвище Самата. Судячи з усього, це — купець Георгій Самата. В жовтні 1821 року він подав прохання на ім’я Херсонського військового губернатора О. Ф. Ланжерона звільнити його від виконання обов’язків члена Комітету, так як він побоювався, що цей факт може зашкодити його родичам, які знаходились під арештом в Константинополі.  

[5] Так само як і у випадку зі Страті Севастопуло, в деяких документах замість Дмитра Дума зазначено купця Дмитра Палеолога. Цей факт потребує подальшого уточнення.

[6] Генерал от инфантерии. Мається на увазі, що документ буде підписаний генералом від інфантерії, графом О. Ф. Ланжероном. 

Рекомендована література до теми:

  • Пятигорский, Г. “Деятельность Одесской греческой вспомогательной комиссии в 1821–1831 гг. (По материалам Государственного архива Одесской области)”. Балканские исследования, вып. 8 (1982): 135–152. 
  • Терентьєва, Н. “Таємне грецьке товариство ‘Філікі Етерія’: організаційний та політико-ідеологічний центр підготовки грецької революції 1821–1829 рр.” Київ: Інститут історії України НАН України (2005). 
  • Уварова, О. “Створення та діяльність Комітету для допомоги константинопольським грекам, що прибули в Одесу‖ (1821 р.) (за матеріалами Державного архіву Одеської області”. Записки історичного факультету ОНУ ім. І.І.Мечникова, вип. 18 (2007): 158–163. 
  • Уварова, О. “Висвітлення історії грецької громади Одеси на тлі Східної кризи 1820-х рр. в документах Державного архіву Одеської області”. Наукові записки; Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, т. 19, кн. 1. Київ (2009): 577–584.
  • Pantazis, D. Ö. “Migrations, Exodus, and Resettlement during the Greek War of Independence (1821–1830)”. In: New Perspectives on the Greek War of Independence: Myths, Realities, Legacies and Reflections; ed. Y. Cartledge, A. Varnava. Palgrave Macmillan/Springer Nature (2022): 109–127.
  • Kitromilides, P. M. & Tsoukalas, C., eds. The Greek Revolution. Cambridge MA: Belknap Press (2021).
  • Sifneos, E.  “Preparing the Greek Revolution in Odessa in the 1820s: Tastes, Markets and Political Liberalism”. The Historical Review/La Revue Historique, vol. 11 (2014): 139–170.

Пов'язані першоджерела:

Документи (4)

icon
Одеська грецька допоміжна комісія, 1821–1831
Представлено шість документів, що відображають створення та діяльність Одеської грецької допоміжної комісії, основною функцією якої був розподіл грошової допомоги серед грецьких біженців, які прибули до Одеси у 1821 році внаслідок початку Грецької революції за незалежність від Османської імперії. Одеса стала одним із головних центрів прибуття вимушених переселенців, кількість яких улітку 1821 року досягла кількох тисяч. Це стало серйозним викликом для місцевої влади, яка зіткнулася з необхідністю облаштування людей, значна частина яких не мала засобів для існування. Імперський уряд виділив 150 тис. руб. для надання одноразової грошової допомоги та розпорядився створити тимчасовий “Комітет для допомоги константинопольським грекам, які прибули в Одесу”. Він мав виконувати першочергові завдання — фіксувати прибуття, контролювати становище та організовувати розподіл...
Зображення до Грецьке філантропічне товариство в Одесі, 1821 рік
Грецьке філантропічне товариство в Одесі, 1821 рік
Два представлені тут документи стосуються створення в Одесі Грецького філантропічного товариства, метою якого була допомога грецьким біженцям, що опинилися в місті внаслідок початку у 1821 році Грецької революції за незалежність, а також грецьким повстанцям, які брали участь у виступі Олександра Іпсіланті [1] в Дунайських князівствах [2] і після поразки перейшли на територію Бессарабії, де перебували під військовим наглядом російської влади. Ще у 1814 році в Одесі було створено таємну організацію “Філікі Етерія” (“Дружнє товариство”). Її засновники — греки за походженням — поставили за мету звільнення Греції від османського панування. У лютому 1821 року під проводом керівника “Філікі Етерії”, офіцера російської армії Олександра Іпсіланті, розпочалося повстання в Дунайських князівствах. Воно зазнало поразки, однак стало...
Зображення до Благодійна підписка для збору грошей на користь грецьких біженців, які прибули в Одесу та Бессарабську область внаслідок початку Грецької революції у 1821 році
Благодійна підписка для збору грошей на користь грецьких біженців, які прибули в Одесу та Бессарабську область внаслідок початку Грецької революції у 1821 році
Представлено п’ять документів, які репрезентують проведення в Російській імперії благодійної грошової підписки на користь грецьких біженців з Османської імперії та Дунайських князівств, які прибули у 1821 році до Одеси та Бессарабської області. Цей рік ознаменувався початком Грецької революції за незалежність. Побоюючись переслідувань з боку османської влади, греки були змушені шукати притулку на території Російської імперії. Цьому сприяли як налагоджене морське сполучення, що пов’язувало Одесу з Константинополем і портами Середземномор’я, так і багаторічна “заступницька” політика російського уряду щодо християнських підданих Османської імперії. Поширення Росією уявлення про себе як про “захисника” християн Османської імперії було зумовлене комплексом дипломатичних і геополітичних чинників. Водночас після отримання звістки про початок грецького повстання імператор Олександр І офіційно засудив його....
icon
Прохання про грошову допомогу грецьких біженців в Одесі, 1829–30 роки
Представлено чотири прохання від грецьких біженців з Османської імперії, які опинилися в Одесі в 1820–их роках унаслідок початку Грецької революції за незалежність (1821–1829). Переслідування, яких зазнавали греки впродовж революційних років, змусили багатьох із них залишати свої домівки та шукати порятунку в інших країнах. Від весни 1821 року одним із центрів зосередження кількох тисяч вимушених переселенців стала Одеса. Спочатку тут було створено тимчасовий Комітет для допомоги константинопольським грекам, а з кінця жовтня 1821 року до червня 1831 року біженцями опікувалася Одеська грецька допоміжна комісія, яка займалася їхнім облаштуванням та надавала грошову допомогу. Після здобуття Грецією незалежності російський уряд повідомив про припинення виплати грошової допомоги та закриття допоміжної комісії. У зв’язку з цим упродовж 1829–1831...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все

Пов'язані модулі (1)

У цьому модулі Олена Уварова досліджує досвід греків-біженців з Османської імперії в Одесі та їх взаємодію з російською імперською владою, опираючись на документи з Державного архіву Одеської області.
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Олена Уварова

Редагування, публікація

Анастасія Фабіровська

Коментарі та обговорення