1920-і
Першоджерела
Репортаж робітничих кореспондентів про стан культурно-просвітницької роботи у харківських клубах, 1920-ті
Ця газетна стаття складається із репортажів робітничих кореспондентів про стан культурно-просвітницької роботи у харківських клубах. Автори критикують процес виборів правління клубів, дають рекомендації щодо їх проведення, звертають увагу на кумівство при розподілі посад, засуджують вживання спиртних напоїв та паління у клубних приміщеннях. Радянська влада намагалася перетворити робітничі клуби на зразкові місця відпочинку. Причому радянська версія дозвілля передбачала активне політичне життя, самоосвіту та саморозвиток відвідувачів клубів. Проте відвідувачі клубів тяжіли до традиційних форм відпочинку, а культпрацівники часто ставилися до своїх обов’язків формально. Клуби шукали баланс між агітацією та розважанням публіки. Проте втримати цей баланс було складно. Тому, на сторінках періодичних видань подібні репортажі були типовим явищем. Слід заначити, що ця газета є найстарішим періодичним...
Харківські робітники про арешти радянських опозиціонерів у 1929-му
Представлений документ ілюструє процес утвердження тоталітарного режиму в УРСР на повсякденному рівні. У січні 1929 р. Й. Сталін здолав Л. Троцького у внутрішньополітичній боротьбі за владу та ухвалив рішення про його депортацію за межі СРСР. Услід за цим відбулась хвиля арештів прибічників троцькістської опозиції або тих, кого влада зараховувала до них. Це відбувалося зокрема й на підприємствах Харкова – тогочасній столиці УРСР. У тексті зафіксовано оцінки, які давали робітники діям влади, ставлення до Л. Троцького, антисемітські настрої тощо. Арешти політично активних працівників заводів Харкова обговорювались у робітничому середовищі. На прикладі цього документу ми бачимо як робітники приміряли на себе "маску публічної покори", приділяли значну увагу сказаним словам та тлумаченню їх змісту. Вони вчилися...
Лист з Нью-Гейвен до галицького Буцнева 1921 року
Цей лист, без зазначеного авторства, був адресований Анастасії Кузик, економці у домі греко-католицького священика з галицького села Буцнів, що біля Тернополя, Ісидора Глинського. Його написала колишня жителька Буцнева або котрогось із сусідніх сіл, яка емігрувала до Америки і на час написання листа жила в м. Нью-Гейвен, штат Коннектикут. Лист датований 11 липня 1921 р. Писаний по слідах подій недавньої українсько-польської війни, і українського програшу, як її наслідку. Щоправда згаданих не напряму, а у дуже обережній формі, ймовірно, спровокованій страхом цензури і можливих неприємних наслідків для адресатів. Авторка роздумує про своє емігрантське життя, національну ідентичність, американські звичаї і власну агентність. Великого значення у набутті останньої для неї мало її вміння писати, а відтак можливість...
Галицька святкова кухня в листах родини Глинських, 1890-1920-ті
Наведені тут листи належать до листування родини Глинських: греко-католицького священика Ісидора Глинського, його матері Юлії Глинської (з Білинських) та економки в домі Ісидора, Анастасії Кузик. У них, серед іншого, обговорюються святкові меню храмових празників у галицькому селі Буцнів поблизу Тернополя, в якому Ісидор Глинський був парохом впродовж 1887-1931 років. Авторкою перших двох листів, датованих приблизно 1890-1892 рр. є Юлія Глинська, вдова по священику Купріяну Глинському, мати Ісидора, яка мешкала в Чернелеві-Руському. Написані вони українською мовою, переданою латинкою. Вибір абетки імовірно диктувала отримана польською освіта Глинської. Третій наведений тут лист належить Анастасії Кузик, багаторічній управительці господарства Ісидора Глинського щонайменше від початку 1890-х до 1931 року. Її письмо є унікальним свідченням тогочасного локального галицького українського...
Станіслав Лясковніцький про дуелі у Львові на початку XX століття
Випускник Львівського університету і майбутній професор урології Станіслав Лясковніцький (1892–1978) залишив спогади під назвою «Шпага, багнет, ланцет» («Szpada, bagnet, lancet»), у яких зокрема описав дозвілля львівської молоді, в тому числі заняття спортом. Певну увагу він приділив фехтуванню, яке на той час було популярним у студентських колах, і дуелям як способу розв’язання конфліктів.
Спецзведення про становище жінок на виробництві (підприємства Дніпропетровщини), 1929 р.
У поданому нижче документі зафіксовано рефлексії робітників та робітниць щодо радянської політики залучення жінок на виробництво. Їх цілеспрямовано збирала влада, щоб мати змогу більш реалістично оцінювати поточну внутрішньополітичну ситуацію. Дослідження подібних звітів стало можливим з набуттям Україною незалежності, оскільки всі вони були засекречені у радянський час. Аналіз цього джерела дозволить побачити втілення радянської гендерної політики у промисловості на повсякденному рівні. У тексті описано проблеми з якими зустрічалися жінки на виробництві: упереджене ставлення чоловіків, важкі умови праці, нерівність в оплаті праці, декларативний характер змін у статусі радянської жінки тощо. У документі зафіксовано реакції чоловіків на залучення жінок до промисловості, переведення їх на посади, що раніше вважалися лише чоловічими. У своїх оцінках заводчани часто звинувачували...
Показати ще
Згорнути все
Фотографія вправ вільноруч, Львів, 1927 рік
Фотографія входить до колекції Степан Гайдучка. Є однією з серії фотографій вправ вільноруч. Її формат підлаштований під композицію: п’ять жінок стоять в одному ряду і демонструють положення тіл, які є частинами динамічних вправ (нахили, протягування рук, кроки). Статичні вертикальні лінії дерев на задньому плані контрастують з рухами жінок. Виразність композиції побудована на тональному контрасті та протиставлені текстур. Композиція поділена навпіл лінією горизонту. Фон нижньої частини фотографії (трава) має нейтральний тон, тож на ньому промальовуються як темні спідниці, так і світлі ноги. І навпаки, фон верхньої частини (дерева) темніший, тож на ньому добре видно положення тіл в світлих сорочках. Трава і дерева, які стали фоном для цієї серії, створюють однорідну дрібну текстуру, яка підкреслює...
Ой у лузі червона калина, українська пісня спротиву
Це джерело є аудіозаписом народного варіанту тексту, який є однією з найпопулярніших українських пісень спротиву. Її знають під різними назвами: «Cтрілецький гімн», «Пісня про калину» або «Ой у лузі червона калина». Світовому поширенню пісні посприяв виступ Андрія Хливнюка, соліста гурту «Бумбокс», який 28 лютого 2022 року на четвертий день повномасштабного нападу Росії на Україну переспівав тільки першу строфу з пісні. Його виступ на Софійській площі у Києві зумовив появу реміксів. Серед багатьох виконавців південноафриканський музикант Девід Скотт з гурту The Kiffness та рок-ансамбль Pink Floyd (“Hey! Hey! Rise Up!”). Історія пісні тривала і захоплююча. Її зачин походить із пісні «Розлилися круті бережечки, гей, гей, на роздоллі», яка описує події середини XVII cт. й...
Легенда про «перебраного цісаря» у час Першої світової війни
Це джерело є аудіозаписом легенди про події Першої світової війни. Сюжет – про «цісаря», який інкогніто інспектує свою армію та її забезпечення. Прототипом головного персонажа є Франц-Йосиф I (1830–1916), імператор Австро-Угорської імперії. У цьому художньому образі проявилися елементи наївного монархізму. Типологізація «справедливого і доброго» цісаря ґрунтувалася на його прихильному ставленні до галицьких українців, яких він вважав лояльними до Габсбургів. Цей суспільний міф про «вірне войско», у якому служили українці, відобразився не тільки у прозі, але й у піснях кінця XIX–початку ХХ ст: А наш цісар вже старенький тає [добре знає], За своїми діточками руки заломляє: – Мої стрільці молоденькі воюють вірненько, Я вас пущу до Австрії на землю рідненьку. Я вас пущу додомочку...
Grine kuzine (Зелена кузина), пісня про еміграцію 1921
Пісня, авторство якої залишається під дискусією (найбільш імовірний автор Абе Шварц), була написана для єврейського театру. Її виконували як у Європі так і в США і вона стала одним з найпопулярніших мігрантських творів. Слово «зелений» - було іронічним означенням нових імігрантів, які не орієнтувалися в американській дійсності. Пісня «Зелена кузина» порушує питання розчарування мігрантів у Америці, де важка праця виснажує приїжджих і не приносить очікуваного прибутку. «Колумбова держава» виявляється не омріяною країною, де збуваються мрії, а суспільством нерівностей. Попри веселу музику і сатиричний сюжет, пісня показує тривожність емігрантів через брак можливостей зростання і економіку визискування.
Радянська влада прагнула докорінно змінити стиль і структури повсякденного життя людей (житло, дозвілля, робота). Особливо радикальні проекти були розроблені і частково втілені у 1920-1930-ті роки. Робітники були в центрі уваги радянської соціальної політики. У радянському дискурсі комуністична партія більшовиків була представлена як авангард пролетаріату, що діяла передусім в інтересах трудящих.
Кінець XIX - початок ХХ століття відомий як періодом масової міграції з Європи до інших континентів, коли понад 55 мільйонів людей змінили своє місце проживання. Зокрема цей процес захопив Російську та Австро-Угорській імперії, де складне економічне становище, брак промислу, переслідування підштовхували різні групи населення до виїзду.
У цьому короткому курсі розглядатимуться культурні взаємини між євреями та не-євреями (українцями, поляками, росіянами) на прикордоннях двох імперій – Габсбургів і Романових. Така взаємодія могла бути свідомою чи несвідомою, вона могла ґрунтуватися на складних процесах зіткнення, засвоєння, призвичаювання, обміну та знищення.
Метою курсу є показати можливості, які відкриває гендерна перспектива у вивченні єврейської культури. Виходячи з аналізу ролі жінки та чоловіка в традиційній єврейській громаді, буде представлено гендерні відмінності в процесі модернізації єврейських жінок та чоловіків. На основі автобіографічних матеріалів буде простежено характерні етапи і моменти життєвих доль та життєвих виборів єврейських маскілів (прихильників Гаскали – єврейського Просвітництва). На прикладі життя та діяльності Пуа Раковської (відомої як "бабуся сіонізму") і Сари Шенірер (реформаторки традиційної освіти для єврейських дівчат) буде порушено проблему світського та релігійного єврейського фемінізму. Особливо цікавим у гендерному розумінні постає питання мовних поділів і співвідношень. Буде обговорено роль мови їдиш, яку часто називають мовою жінок, та її значення в сексуальній революції серед...
Цей курс присвячено аналізові репрезентацій українських земель "довгої" революційної доби 1917-30 рр. як простору багатокультурності. Ми розглянемо як різні види репрезентацій (наукові праци, мемуари, вистави, фільми, оповідання), так і особливості співіснування етнічних спільнот у різних частинах України та на різних етапах революційного періоду. Нашою загальною метою буде спробувати забути про знайомий наратив "української революції" та "національно-визвольних змагань" і оглянути все різноманіття історичних матеріалів та репрезентацій, які не підпадали під нього. В процесі дослідження подій майже сторічної давнини ми зможемо краще зрозуміти й події 2014-го року.