Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

Пісня, авторство якої залишається під дискусією (найбільш імовірний автор Абе Шварц), була написана для єврейського театру. Її виконували як у Європі так і в США і вона стала одним з найпопулярніших мігрантських творів. Слово «зелений» – було іронічним означенням нових імігрантів, які не орієнтувалися в американській дійсності. Пісня «Зелена кузина» порушує питання розчарування мігрантів у Америці, де важка праця виснажує приїжджих і не приносить очікуваного прибутку. «Колумбова держава» виявляється не омріяною країною, де збуваються мрії, а суспільством нерівностей. Попри веселу музику і сатиричний сюжет, пісня показує тривожність емігрантів через брак можливостей зростання і економіку визискування.

Назва:

Grine kuzine (Зелена кузина), пісня про еміграцію 1921

Рік:
1921
Джерело:
Архів єврейської музики Мілкена (Milken Archive of Jewish Music)
Див. більше:
слухати пісню
Мова оригіналу:
Їдиш

Grine kuzine (Green cousin)

My cousin from the old country came over here.
She was beautiful as gold, the “greenhorn.”
Her cheeks were rosy like blood oranges;
her feet were just begging to dance.

She skipped instead of walking;
she sang instead of speaking.
Happy and merry was her demeanor.
Such was my cousin.

I went to the lady next door,
who has a little millinery store.
I got my greenhorn cousin a job there —
so long live the Golden Land!

Many years have since past.
My cousin has turned into a wreck.
She slaved away for many years
until nothing was left of her.

Under her blue, beautiful eyes
black bags have appeared.
The cheeks, those ruddy oranges,
have aged and lost their greenhorn glow.

Nowadays, when I meet my cousin
and I ask her, “How are you, greenhorn?”
She answers me with a crooked expression:
“Columbus’s land can go to hell!”

Пов'язані першоджерела:

Документи (4)

icon
“Мій чоловік десь в Канаді”, пісня записана у 1951
Хоча пісню було записано в Канаді, вона, показує точку зору жінки у Європі, чоловік якої спершу емігрував, а згодом пропав безвісти на двадцять років. Втім грошові перекази дозволили дружині покращити економічне становище родини. Пісня допомагає обговорити декілька тем. По-перше, це тема розділення родин. Довга дистанція ускладнювала стосунки і спілкування між подружжям чи між батьками та дітьми. Якщо чоловік зникав, це ставило дружину у складне становище, адже вона не була ні одруженою, ні розлученою, ні вдовою. Також міграція чоловіка міняла баланс у родинах і важливі рішення щодо домашнього господарства, такі як купівля землі чи будинку тепер могла приймати жінка. У пісні жінка шукає схвалення від чоловіка за своє вміння раціонально розпоряджатися присланими грошима.
icon
“Пісня емігрантів” (Pieśń emigrantów), 1918-1939
Соціалістичний рух активно намагався залучати робітників-емігрантів. Тематика важкої праці робітників у фабриках чи светшопах з’являється у творах соціалістів, які часто самі були емігрантами. Деякі пісні були гімнами і творилися для того колективного співу. Прикладом такого є польська пісня емігрантів. У ній, емігранти покидають свій рідний край через соціальну несправедливість. Дідичі, магнати і священики протиставлені пригніченим робітникам чи солдатам, які вернулися з війни і не отримали очікуваних гарантій. Водночас пісня підкреслює тимчасовість еміграцій, адже емігранти повернуться до рідного краю, щоб робити революцію.
icon
“Мої мамця дома, а я в Америці”, пісня про еміграцію
Пісня побудована на дихотомії – еміграція-дім. Вона відображає популярну стратегію сільських родин, які висилали когось з дітей у еміграцію, щоб вони грошовими переказами допомагали утримувати господарство. У пісні донька, яка має важку роботу на фабриці і страждає як «зелена», тобто недосвідчена мігрантка від незнання мови, несправедливої оплати праці і складних умов. Жінки часто ставали мігрантками, однак працювали на гірших і менш оплачуваних роботах. Вона дорікає мамі, яка відправила її заробляти гроші і не знає про складнощі праці. Досвід молодих мігрантів, які проходили через численні випробування, але водночас набували самостійності відділяв їх від родин. Молоді люди уже не підлягали контролю своїх батьків і завдяки дистанції та фінансовій незалежності могли приймати власні рішення.
icon
“В Америці добре”, пісня про еміграцію, запис 1949 року
Пісня показує відмінність життя в Америці і вдома у Європі. На відміну від пісень, де згадується розчарування від нездійснених у США надій, у цій робота стає гарантією вищого економічного статусу. Америка дає можливість емігрантам провадити комфортний спосіб життя, одним з атрибутів якого є кишеньковий годинник. Але конфлікт пісні побудований на протиставленні заможності емігранта і бідності його дружини та дітей вдома. Попри економічно комфортне життя з’являється проблема емоційного дискомфорту і відчуття відчуженості від родини та дому.
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (2)

icon
A brivele der mamen (Лист мами), пісня про еміграцію, 1907
Пісню написав білоруський композитор і співак Соломон Смулевіц (1868-1943) в 1907 році. Автор також мав досвід міграції до США. Пісня стала дуже популярною, зокрема на її основі створили театральну постановку і фільм їдишем. Твір порушує питання розділених через міграцію родин. В той час, як син, який поїхав до Америки має успішне життя і нову родину, його мама відчуває себе покинутою. Перед смертю вона просить сина не забувати читати за нею кадіш – поминальну молитву. Проблема розлучених родин залишалася спільною для всіх мігрантів, втім у цьому тексті саме єврейська молитва стає способом подолати кризу і віддати шану сімейним стосункам навіть після смерті.
icon
Goldene land (Золота земля), пісня про еміграцію, 1889
Пісня написана литовським єврейським поетом Еліакумом Зунсером (1840-1913) на основі його власного досвіду еміграції до США. Пісня «Золота земля» заторкує питання нових мігрантів, високі очікування яких не справджуються. Американське місто виявляється простором сповненим бруду, шуму і бідності. Праця хоча і є, але вона погано оплачувана і небезпечна для здоров’я. Також Америка не є місцем соціальної рівності, адже як і в Європі у ній є диспропорція в розподілі багатства. Це міський досвід, який був спільним для багатьох єврейських мігрантів, що знаходили працю в текстильній промисловості, чи, як сам Зунсер, у друкарнях.
Показати ще Згорнути все
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Владислава Москалець

Коментарі та обговорення