Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

Пісня написана литовським єврейським поетом Еліакумом Зунсером (1840-1913) на основі його власного досвіду еміграції до США. Пісня «Золота земля» заторкує питання нових мігрантів, високі очікування яких не справджуються. Американське місто виявляється простором сповненим бруду, шуму і бідності. Праця хоча і є, але вона погано оплачувана і небезпечна для здоров’я. Також Америка не є місцем соціальної рівності, адже як і в Європі у ній є диспропорція в розподілі багатства. Це міський досвід, який був спільним для багатьох єврейських мігрантів, що знаходили працю в текстильній промисловості, чи, як сам Зунсер, у друкарнях.

Назва:

Goldene land (Золота земля), пісня про еміграцію, 1889

Автор:
Еліакум Зунсер
Рік:
1889
Див. більше:
послухати пісню
Мова оригіналу:
Їдиш

Goldene land (Golden land)

[About America I ] had heard as a child
when two people conversed.
How lucky one lives on Columbus’ ground;
It is truly a Golden Land.

I arrived and read through this “holy book”.
Many tears, sorrow is printed on each page.
In the narrow streets where the masses are thick,
Poor, dark; bad fortune is seen on their faces.

They stand from morning to night.
The lips burnt and faint.
This one sacrifices his child for a cent,
That one gets thrown out of his flat because of rent.

The home is full of poverty.
Children are ripped out of school.
They remain ignorant, unintelligent,
and you call this “a Golden Land”

In downtown New York: take a look
where the air is regularly polluted.
The tenements are crowded with people,
like herrings squeezed in barrels.

Who could stand and watch this sorrow
as children jump from the car [trolley car]
with hands full of newspapers
as they catch cold to earn a cent.

The home is full of poverty.
Children are taken out of school.
They remain ignorant, unintelligent,
and you call this “a Golden Land”.

The worker’s year swims around him
in a river of his own sweat.
He labors when its busy, starves when its “slack” [no work]
And is always fearful of his “place” [place in line for work]

The machine gives someone a tear
leaving the leather workers with no legs.
This one has no foot, that one no hand
And this you call “a Golden Land”.

Yet there are the wealthy who live there,
he possesses an entire kingdom.
What in Europe was a prince, is in America a wealthy man;
the power of both is equal.

No competition can harm him;
his capital is large.
He plays with them awhile
and soon is rid of all the smaller ones.

How great is his power and his word.
He has the authority in his pocket.
No social position applies to him.
For him is this a “Golden Land.”

Elyokum Zunser, 1889. 

Пов'язані першоджерела:

Документи (5)

icon
“Мій чоловік десь в Канаді”, пісня записана у 1951
Хоча пісню було записано в Канаді, вона, показує точку зору жінки у Європі, чоловік якої спершу емігрував, а згодом пропав безвісти на двадцять років. Втім грошові перекази дозволили дружині покращити економічне становище родини. Пісня допомагає обговорити декілька тем. По-перше, це тема розділення родин. Довга дистанція ускладнювала стосунки і спілкування між подружжям чи між батьками та дітьми. Якщо чоловік зникав, це ставило дружину у складне становище, адже вона не була ні одруженою, ні розлученою, ні вдовою. Також міграція чоловіка міняла баланс у родинах і важливі рішення щодо домашнього господарства, такі як купівля землі чи будинку тепер могла приймати жінка. У пісні жінка шукає схвалення від чоловіка за своє вміння раціонально розпоряджатися присланими грошима.
icon
“Пісня емігрантів” (Pieśń emigrantów), 1918-1939
Соціалістичний рух активно намагався залучати робітників-емігрантів. Тематика важкої праці робітників у фабриках чи светшопах з’являється у творах соціалістів, які часто самі були емігрантами. Деякі пісні були гімнами і творилися для того колективного співу. Прикладом такого є польська пісня емігрантів. У ній, емігранти покидають свій рідний край через соціальну несправедливість. Дідичі, магнати і священики протиставлені пригніченим робітникам чи солдатам, які вернулися з війни і не отримали очікуваних гарантій. Водночас пісня підкреслює тимчасовість еміграцій, адже емігранти повернуться до рідного краю, щоб робити революцію.
icon
“Мої мамця дома, а я в Америці”, пісня про еміграцію
Пісня побудована на дихотомії – еміграція-дім. Вона відображає популярну стратегію сільських родин, які висилали когось з дітей у еміграцію, щоб вони грошовими переказами допомагали утримувати господарство. У пісні донька, яка має важку роботу на фабриці і страждає як «зелена», тобто недосвідчена мігрантка від незнання мови, несправедливої оплати праці і складних умов. Жінки часто ставали мігрантками, однак працювали на гірших і менш оплачуваних роботах. Вона дорікає мамі, яка відправила її заробляти гроші і не знає про складнощі праці. Досвід молодих мігрантів, які проходили через численні випробування, але водночас набували самостійності відділяв їх від родин. Молоді люди уже не підлягали контролю своїх батьків і завдяки дистанції та фінансовій незалежності могли приймати власні рішення.
icon
“В Америці добре”, пісня про еміграцію, запис 1949 року
Пісня показує відмінність життя в Америці і вдома у Європі. На відміну від пісень, де згадується розчарування від нездійснених у США надій, у цій робота стає гарантією вищого економічного статусу. Америка дає можливість емігрантам провадити комфортний спосіб життя, одним з атрибутів якого є кишеньковий годинник. Але конфлікт пісні побудований на протиставленні заможності емігранта і бідності його дружини та дітей вдома. Попри економічно комфортне життя з’являється проблема емоційного дискомфорту і відчуття відчуженості від родини та дому.
icon
“Серед Америки корчма мурована”, пісня про еміграцію
Пісня заторкує одразу декілька тем, зокрема складнощів емігрантської роботи, адаптації в новій країні і розлуки з сім’єю. Нові мігранти сидять і випивають у корчмі – вживання цього терміну демонструє одомашнення нового простору за допомогою знайомих термінів і ритуалів. Водночас для мігрантів важливий зв’язок з «старим краєм», тобто Європою, де залишилися їхні дружини. Контакти з домом в основному відбуваються через пересилання коштів і чоловік хвилюється чи жінка не матиме коханця. З цієї пісні ми також розуміємо, що прибутковішою виявляється робота в шахтах, під землею. Таким популярним місцем праці українських мігрантів були вугільні шахти у Пенсильванії.
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (2)

icon
Grine kuzine (Зелена кузина), пісня про еміграцію 1921
Пісня, авторство якої залишається під дискусією (найбільш імовірний автор Абе Шварц), була написана для єврейського театру. Її виконували як у Європі так і в США і вона стала одним з найпопулярніших мігрантських творів. Слово «зелений» - було іронічним означенням нових імігрантів, які не орієнтувалися в американській дійсності. Пісня «Зелена кузина» порушує питання розчарування мігрантів у Америці, де важка праця виснажує приїжджих і не приносить очікуваного прибутку. «Колумбова держава» виявляється не омріяною країною, де збуваються мрії, а суспільством нерівностей. Попри веселу музику і сатиричний сюжет, пісня показує тривожність емігрантів через брак можливостей зростання і економіку визискування.
icon
A brivele der mamen (Лист мами), пісня про еміграцію, 1907
Пісню написав білоруський композитор і співак Соломон Смулевіц (1868-1943) в 1907 році. Автор також мав досвід міграції до США. Пісня стала дуже популярною, зокрема на її основі створили театральну постановку і фільм їдишем. Твір порушує питання розділених через міграцію родин. В той час, як син, який поїхав до Америки має успішне життя і нову родину, його мама відчуває себе покинутою. Перед смертю вона просить сина не забувати читати за нею кадіш – поминальну молитву. Проблема розлучених родин залишалася спільною для всіх мігрантів, втім у цьому тексті саме єврейська молитва стає способом подолати кризу і віддати шану сімейним стосункам навіть після смерті.
Показати ще Згорнути все
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Владислава Москалець

Коментарі та обговорення