Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

Пісня заторкує одразу декілька тем, зокрема складнощів емігрантської роботи, адаптації в новій країні і розлуки з сім’єю. Нові мігранти сидять і випивають у корчмі – вживання цього терміну демонструє одомашнення нового простору за допомогою знайомих термінів і ритуалів. Водночас для мігрантів важливий зв’язок з «старим краєм», тобто Європою, де залишилися їхні дружини. Контакти з домом в основному відбуваються через пересилання коштів і чоловік хвилюється чи жінка не матиме коханця. З цієї пісні ми також розуміємо, що прибутковішою виявляється робота в шахтах, під землею. Таким популярним місцем праці українських мігрантів були вугільні шахти у Пенсильванії.

Назва:

“Серед Америки корчма мурована”, пісня про еміграцію

Надруковано в:
Запис. А. Дулеба в селі Бенядиківцях Свидницького округу ЧСФР від Ю. Дулеби. — Українські народні пісні Східної Словаччини/ Зап. і упор. А. Дулеба. Словацьке педагогічне вид-во, 1977. Кн.. З. С. 89. № 81. 127.
Мова оригіналу:
Українська

Серед Америки корчма мурована

Серед Америки корчма мурована, (Двічі)
Гей, пиют, пиют у ні хлопці до білого рана. (Двічі)

Пиют они, пиют, так са догваряют: (Двічі)
— Гей, подьме ми, хлопчиска, до старого краю! (Двічі)

Бо у старим краю так люде думают, (Двічі)
Гей, же по Америці пінязі згартают. (Двічі)

Не згартают они, тяжко на них роб’ят, (Двічі)
Гей, на сто десят сяги попід землю ходят. (Двічі)

Під земльом, під земльом, попід сиви скали, (Двічі)
Гей, попід сиви скали, як хробачки мали. (Двічі)

— А як я не буду під земльом робити, (Двічі)
Гей, буде моя жена і боса ходити. (Двічі)

А як я започну під земльом робити, (Двічі)
Гей, буде моя жена топанки носити. (Двічі)

В топанках ходити, красні облікати, (Двічі)
Гей, а ку тому може і фраїра мати. (Двічі)

— Тримай, жено, тримай, я тобі не сперам, (Двічі)
Гей, бо я са до тебе, до краю не зберам. (Двічі)

Пов'язані першоджерела:

Документи (0)

Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (3)

icon
Grine kuzine (Зелена кузина), пісня про еміграцію 1921
Пісня, авторство якої залишається під дискусією (найбільш імовірний автор Абе Шварц), була написана для єврейського театру. Її виконували як у Європі так і в США і вона стала одним з найпопулярніших мігрантських творів. Слово «зелений» - було іронічним означенням нових імігрантів, які не орієнтувалися в американській дійсності. Пісня «Зелена кузина» порушує питання розчарування мігрантів у Америці, де важка праця виснажує приїжджих і не приносить очікуваного прибутку. «Колумбова держава» виявляється не омріяною країною, де збуваються мрії, а суспільством нерівностей. Попри веселу музику і сатиричний сюжет, пісня показує тривожність емігрантів через брак можливостей зростання і економіку визискування.
icon
A brivele der mamen (Лист мами), пісня про еміграцію, 1907
Пісню написав білоруський композитор і співак Соломон Смулевіц (1868-1943) в 1907 році. Автор також мав досвід міграції до США. Пісня стала дуже популярною, зокрема на її основі створили театральну постановку і фільм їдишем. Твір порушує питання розділених через міграцію родин. В той час, як син, який поїхав до Америки має успішне життя і нову родину, його мама відчуває себе покинутою. Перед смертю вона просить сина не забувати читати за нею кадіш – поминальну молитву. Проблема розлучених родин залишалася спільною для всіх мігрантів, втім у цьому тексті саме єврейська молитва стає способом подолати кризу і віддати шану сімейним стосункам навіть після смерті.
icon
Goldene land (Золота земля), пісня про еміграцію, 1889
Пісня написана литовським єврейським поетом Еліакумом Зунсером (1840-1913) на основі його власного досвіду еміграції до США. Пісня «Золота земля» заторкує питання нових мігрантів, високі очікування яких не справджуються. Американське місто виявляється простором сповненим бруду, шуму і бідності. Праця хоча і є, але вона погано оплачувана і небезпечна для здоров’я. Також Америка не є місцем соціальної рівності, адже як і в Європі у ній є диспропорція в розподілі багатства. Це міський досвід, який був спільним для багатьох єврейських мігрантів, що знаходили працю в текстильній промисловості, чи, як сам Зунсер, у друкарнях.
Показати ще Згорнути все
Над матеріалом працювали:
Дослідження, пошук джерела

Лада Москалець

Редагування, публікація

Лада Москалець, Іванна Черчович

Коментарі та обговорення