Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

У представленому тут звіті зафіксовано тип інформації, який складно знайти в інших джерелах – розмови під час святкової демонстрації. З тексту джерела ми бачимо, що нагальні проблеми були для людей важливіші за партійні гасла. Наявність хліба, роботи та вільний продаж алкоголю у святкові дні цікавив робітників якнайбільше. Звісно, репліки та вислови людей, зібрані у звіті не відображають всього спектру тем, на які велись розмови під час демонстрації, проте дозволяють, бодай, зазирнути за завісу офіційних маніфестацій. Це є вкрай важливо, оскільки у 1929 р. радянський святковий канон ще перебував на стадії формування. Показово, що партійні функціонери опікувалися, насамперед, питанням явки учасників та масовості маніфестацій. Саме ці ознаки стали виразними маркерами радянського свята впродовж наступних десятиліть.
Радянські спецслужби збирали інформацію через своїх співробітників чи завдяки «сигналам з місць» (доносам). Протягом 1920-1930-х рр. звіти складалися регулярно, за хронологічним та тематичним принципами. Влада збирала інформацію в такий спосіб з тим, щоб мати змогу більш реалістично оцінювати поточну внутрішньополітичну ситуацію. Дослідження подібних звітів стало можливим з набуттям Україною незалежності, оскільки всі вони були засекречені у радянський час. Вони містять інформацію про ставлення населення до різних політичних та соціально-економічних питань: оновлення колективних договорів на підприємствах, державні позики, арешти опозиціонерів, зовнішньополітичні дії радянського уряду тощо. Їх аналіз дозволяє отримати докладні характеристики повсякденного життя різних соціальних груп (передовсім робітників), побачити їх як суб’єктів історичної дійсності, що рефлексують та оцінюють своє становище. Це робить звіти про настрої незамінним джерелом при вивченні історії радянського суспільства.

Назва:

Звіт про настрої робітників Харкова на першотравневі свята, 1929

Рік:
1929
Джерело:
Центральний державний архів громадських об’єднань України, 1/20/2988
Мова оригіналу:
Російська

СОВ. СЕКРЕТНО.
СЕРИЯ “К”

СПЕЦ-СВОДКА
о настроении рабочих и безработных г. Харькова в связи с первомайскими праздниками.

Первый день первомайских праздников в г. Харькове прошел в общем удовлетворительно при активном участии рабочих масс. Сбор рабочих для участия в демонстрации на крупных предприятиях достигал 70-80%, не считая отдельных групп рабочих, направлявшихся на ипподром непосредственно. С большим под”емом прошли митинги, проведенные в этот день на сборных пунктах крупнейших заводов до начала демонстрации /ХПЗ, завод “Серп и Молот”/.

Превое впечателние рабочих о празднике вылилось в разговоры о хорошо проведенной подготовительной работе со стороны всех организаций, в частности рабочие отмечают бесперебойное обеспечение демонстрации продовольствием.

Х.П.З. I/У с.г. в 9 час. утра перед выходом рабочих на ипподром состоялся митинг. Пред. завкома ГОРБИК поздравил рабочих с днем I-го мая и вкратце обрисовал его значение. После него выступил директор завода НАКОНЕЧНЫЙ, который огласил письменный вызов Луганского Паровозостроительного завода на соревнование. Слова НАКОНЕЧНОГО, что харьковские паровозники принимают вызов и заверяют довести снижение себестоимости продукции ч предлагаемых 8½% до 9½%, – вызвали гром апплодисментов и крики одобрения. Митинг прошел при большом оживлении рабочих[.] По окончанию его рабочие в организованном порядке двинулись к ипподрому. По мнению рабочих в этом году празднование I-го мая принимает большое количество рабочих, чем в прошлом году.

Г.Э.З. I/У явка на демонст рацию была до 80%. Настроение рабочих бодрое и праздничное. Слышались разговоры “НИГДЕ НИ В ОДНОЙ СТРАНЕ НЕ ПРАЗДНУЮТ ТАК I-е МАЯ, КАК У НАС В РОССИИ. ЭТО ДЕЙСТВИТЕЛЬНО НАШ – РАБОЧИЙ ПРАЗДНИК”

“ПРАЗДНИК I-го МАЯ ПРИВЛЕКАЕТ К СЕБЕ ВНИМАНИЕ ВСЕГО НАСЕЛЕНИЯ”.

ЗАВОД “СЕРП и МОЛОТ”. До начала шествия на ипподром состоялся летучий митинг, на котором выступил с поздравительным словом тов. ЗАТОНСКИЙ. Явка на демонстрацию была полной, за исключением рабочих, живущих на селе.

На более мелких предприятиях со стороны рабочих отмечалась некоторая пассивность, как в отношении слабой явки на демонстрацию, так и в отсутствии праздничных настроений.

ЗАВОД “СВЕТ ШАХТЕРА”. В демонстрации приняли участие около 400 чел. рабочих и их семей, на общего штата 1000 чел. В большинстве явилась молодежь, стариков рабочих было мало[.] При шествии на площади Р.Люксембург колонна завода начала редеть и до ипподрома явилось только около 200 человек.

КОФОК №2. На сборный пункт из 430 работниц явилось не более 100. Накануне первого мая на фабрике должно было состояться общее собрание работниц, посвященное празднествам, но каковое было сорвано из-за неявки работниц.-

ТИПОГРАФИИ. По типографиям “Книгоспилки”, “Транспечати” и им. Петровского явка рабочих на демонстрацию не превышала 30-35%.

Отмеченная пассивность берет свое начало от тех предпраздничных настроений, которые имелись до I-го мая, а именно: наличие ряда отрицательных реагирований на почве продзатруднений, недовольства зарплатой и т.п.

5-я ТАБАЧНАЯ Ф-КА. I/У к 9-ти часам утра на сборный пункт явилосб до 150 чел. работниц, из общего числа около 500. Обсуждая слабую явку работниц, некоторые из них, как например БУДЕНКО Ксения, ПОДЛУЖНАЯ Ефросиния, говорили: “РАЗВЕ НАМ СЕЙЧАС ДО ПРАЗДНИКОВ, КОГДА МЫ СИДИМ БЕЗ ХЛЕБА”.

Ф-ка “КРАСНАЯ НИТЬ”. Рабочий АБРАМЧИК в группе рабочих на сборном пункте высеазывался: “РАЗВЕ МОГУТ РАБОЧИЕ ПРИНИМАТЬ АКТИВНОЕ УЧАСТИЕ В ДЕМОНСТРАЦИИ, КОГДА ПРОДУКТЫ СТАЛИ ДОРОЖЕ ПОЧТИ НА 100% и ПОТОМ ВООБЩЕ ВЫЖИМАЮТ ИЗ РАБОЧЕГО ПОСЛЕДНИЕ СОКИ”. Группа рабочих к его словам отнеслась сочуственно.-

КОЖЕВНИКИ. В группе рабочих кожевников на ипподроме велся разговор: “ЛУЧШЕ БЫ УВЕЛИЧИЛИ НОРМУБ ОТПУСКА ХЛЕБА, ЧЕМ УСТРАИВАТЬ ПРАЗДНИКИ И ТРАТИТЬ ДЕНЬГИ НА РАЗЛИЧНЫЕ УКРАШЕНИЙ”.-

Аналогичные разговоры отмечались среди рабочих ф-ки им. Кутузова.

Запрещение продажи спиртных напитков в первомайские дни вызвало среди отдельных групп рабочих явно нежелательные разговоры.

ТИПОГРАФИЯ “ПРОЛЕТАРИЙ”. Рабочий ПЕТРОВ высказывался: “ВЛАСТЬ НАВЕРНОЕ ОБДУМАННО ИЗДАЛА РАСПОРЯЖЕНИЕ О ПРЕКРАЩЕНИИ ПРОДАЖИ ВОДКИ НА ПЕРВОМАЙСКИЕ ПРАЗДНИКИ. НАВЕРНОЕ КОММУНИСТЫ БОЯТСЯ, ЧТОБЫ НА ДЕМОНСТРАЦИИ НЕ БЫЛО ВОЛЫНОК.”

В некоторых группах рабочих до дня I-го мая велись разговоры о возможности выступления оппозиционеров и разбрасывании листовок в праздничные дни по примеру Октябрьских торжеств. В данном случае характерен следующий факт:

КОНФЕКТНАЯ Ф-КА ПИШЕКОМБИНАТ. Во время шествия по пл. Р. Люксембург мимо гостиницы “Астория” сверху кем-то были брошены листовки по фмзкультуре. Рабочий ПАНОВ первый схватил одну из таких листовок и на расспросы других рабочих, что это за листовка, ответил “ОППОЗИЦИОНЕРЫ РАЗБРАСЫВАЮТ”. Как только он это произнес, вся колонна ф-ки расстроилась и все стали ловить листовки. Узнав, что ПАНОВ пошутил, рабочие стали смеяться, высказывая огорчение.

Отрицательные настроения, как накануне, так и в день I-го мая отмечались среди безработных. В секциях строителей, печатников, текстильщиков и подростков имелась тенденция организовать самостоятельную демонстрацию из безработных с требованием “ХЛЕБА и РАБОТЫ”.

СЕКЦИЯ СТРОИТЕЛЕЙ. Группа безработных накануне I-го мая сговаривалась устроить самостоятельное шествие на ипподром с требованием увеличения безработным хлебного пайка.-

СЕКЦИЯ ПОДРОСТКОВ. 30/ІУ в секцию чернорабочих женщин явилась одна безработная, которая собрав вокруг себя группу говорила, что безработные подростки в день I-го мая собираются около своей секции и отдельно пойдут с демонстрацией.-

СЕКЦИЯ ПЕЧАТНИКОВ. В день I-го мая, когда возле клуба печатников стали собираться работники типографии и безработные, один из последних КУТАРИН, обратившись к безработным сказал: “ДАВАЙТЕ РЕБЯТА, ВОЗЬМЕМ ЗНАМЯ И НАПИШЕМ “ДА ЗДРАВСТВУЕТ I-Е МАЯ, НО ДАЙТЕ ХЛЕБА И РАБОТЫ”. Это он говорил в присутствии печатников КОГАНА, ВЕЛИКОВА и РЕЗНИКОВА, но никто из них на его слова не обратил внимания.

На ипподроме безработные печатники КУБРАК и ПОГОРЕЛЬЦЕВ по поводу празднования I-го мая говорили: “РАНЬШЕ НА ДЕМОНСТРАЦИЮ ШЛИ С ЭНТУЗИАЗМОМ, а ПОЭТОМУ БЫЛ И ПОРЯДОК, А ТЕПЕРЬ НА I-Е МАЯ ИДУТ, КАК СТАДО БАРАНОВ. ТУТ ХЛЕБА У ЛЮДЕЙ НЕТ, А ОНИ ДЕМОНСТРАЦИЮ УСТРАИВАЮТ. НАДО БЫ ЛО БЫ ВЫСТУПИТЬ И ПОТРЕБОВАТЬ, ЧТОБЫ ОНИ НАМ ДАЛИ ХЛЕБА, А НЕ ДЕМОНСТРАЦИЮ”.

Из происшествий, имевших место на ипподроме и вызвавших отрицательные разговоры среди рабочих, следует указать на поломку трибуны № 2 /пищевики и друг союзы/, которая повлекла за собой человеческие жертвы /один тяжело ранен и 5 – легко/.-

 

                                                            ЗАМ.НАЧ ГПУ УССР                                               /КАРЛСОН/

ВЕРНО: [підпис]

Пов'язані першоджерела:

Документи (2)

Зображення до Реакції робітників УССР на конфлікт з Китаєм, 1929
Реакції робітників УССР на конфлікт з Китаєм, 1929
У представленому тут звіті зафіксована реакція населення УССР на радянсько-китайський конфлікт у липні-грудні 1929 р. за контроль над Китайсько-Східною Залізницею. У тексті зібрано висловлювання робітників українських промислових підприємств у приватних розмовах та в колективі. Вони відображають широкий діапазон думок, що панував у суспільстві: від рішучої підтримки СРСР у конфлікті і закликів йти на фронт до заперечення необхідності конфронтації. Відзначимо, що розмови про стан та рівень забезпеченості радянської армії часто завершувались роздумами про витоки внутрішніх економічних проблем у державі. Чимало робітників були впевнені в тому, що селяни не будуть воювати за радянську владу, оскільки вона їх розорила. Окремі робітники висловлювали думку, що люди, отримавши зброю, повернуть її проти радянської влади. У тексті звіту також...
Зображення до Реакції робітників УСPР на статтю Сталіна “Запаморочення від успіхів”, 1930
Реакції робітників УСPР на статтю Сталіна “Запаморочення від успіхів”, 1930
Цей звіт був складений органом політичної спецслужби УСРР під назвою Державне політичне правління (ДПУ, існувало впродовж 1922-1934 рр.) для Центрального комітету Комуністичної партії України (ЦК КП(б)У). У ньому зафіксована реакція населення тогочасної Української радянської соціалістичної республіки (УРСС) на статтю Сталіна «Запаморочення від успіхів. (До питань колгоспного руху)», що була опублікована в газеті «Правда» 2 березня 1930 р. У тексті зібрано думки, що висловили робітники українських промислових підприємств і шахт у приватних розмовах та в колективі. Вони здебільшого є доволі скептичними і критичними щодо колективізації, дій партії та Сталіна зокрема. Робітники оцінювали статтю як відступ більшовиків від своєї політики, спробу Сталіна виправдати себе, поступ капіталістам чи Папі Римському тощо. Радянські спецслужби збирали інформацію через своїх...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Роман Любавський

Розчитування джерела

Андрій Топорович

Коментарі та обговорення