REESOURCES
Вивчаючи Східну Європу
Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

1900-і

Першоджерела

Документи (9)

icon
Уривок листа Лесі Українки до Михайла Кривинюка про “братні народи”, 1903
Письменниця Леся Українка у листі до друга, ідейного і політичного однодумця, члена Української соціал-демократичної партії, на той час вимушеного емігранта з Російської імперії осілого у Львові, Михайла Кривинюка, пише свої враження від видавничих дискусій, що точилися тоді в російських ліберальних колах щодо питань неросійських мов та мовної політики російських "опозиціонерів" початку ХХ століття.
icon
Відгомін російських революційних подій 1905 р. у Львові в інтерпретаціях місцевої преси
У понеділок 31 січня 1905 року, з ініціативи Польської соціал-демократичної партії Галичини і Сілезії (ППСД) у Народному театрі на вулиці Шайнохи у Львові відбулися збори, покликані обговорити революційну ситуацію в Росії. 4 львівських газети ("Gazetа Lwowska", "Діло", "Kurjer Lwowski", "Słowo Polskie") висвітлили цю подію по-різному, виходячи з власних ідеологічних позицій і політичного порядку денного, а також з огляду на аудиторію, на яку вони орієнтувалися. Наведені публікації відображають ідеологічну палітру головних пресових органів тогочасної Галичини у стосунку до однієї історичної події. На прикладі цього джерела можна аналізувати алгоритми конструювання та функціонування інформаційних політик та роль преси у них.
icon
Лист Лесі Українки до Михайла Павлика про українське підданство до двох різних імперій, 1903
Письменниця Леся Українка у листі до українського галицького політика Михайла Павлика, пише про свій план еміграції з Російської імперії. Лист писаний у 1903 році з Сан-Ремо, де письменниця лікувалася, відтак авторка дозволила собі писати відверто, не криючись перед тогочасною російською імперською цензурою, яка у разі потрапляння до неї такого листа навряд чи його пропустила б. Принаймні радянська цензура найцікавіший фрагмент Українчиного меседжу не оминула, вилучивши його з публікації у підготовленому у 1979 році 12-томному виданні творів письменниці. Цей фрагмент проливає світло на ставлення тогочасних українських еліт, - яскравою представницею яких була письменниця, будучи одночасно племінницею і ученицею одного з найбільших українських політичних мислителів ХІХ століття Михайла Драгоманова, - до підданства українців до двох...
Зображення до Михайло Зубрицький. Наша еміґрація, Діло, 1902
Михайло Зубрицький. Наша еміґрація, Діло, 1902
Михайло Зубрицький – греко-католицький священик і громадський діяч аналізує феномен міграції до США з прикарпатського села Лютовиска в українській газеті Діло. Автор описує міграційні стратегії селян, етапи з яких складався процес міграції, адаптацію на новому місці і труднощі з поверненням. Хоча текст концентрується власне на українській міграції, автор згадує євреїв, які також виїжджають до США, а також євреїв, які виступали посередниками у міграції. Водночас для автора, як для громадського діяча був важливим вплив міграції на Галичину, який для нього є багатовимірним. Міграція означала відтік молодих працездатних людей з краю, але водночас фінансову допомогу для їхніх родин. Втім, найважливішою йому видається можливість переймання політичної культури демократичного краю і втілення її принципів у Галичині. Цей...
Зображення до Уривок з автобіографії Бена Рейсмана, уродженця галицького містечка Калуш, який емігрував до Америки у 1896
Уривок з автобіографії Бена Рейсмана, уродженця галицького містечка Калуш, який емігрував до Америки у 1896
Автобіографія була надіслана на конкурс мігрантських автобіографій, організований єврейським інститутом YIVO. Її автор – Бен Рейсман з галицького містечка Калуша, який згадує своє дитинство у Галичині, приїзд до Америки у 1896 році і заангажування у соціалістичний рух. Обраний уривок показує процес подорожі і важливість мережі соціальних контактів поміж мігрантами з одного регіону. Такі зв’язки уможливлювали і полегшували прийняття рішення про міграцію, пошуки роботи, адаптацію на новому місці. Одним з характерних моментів залученості на новому місці є інтерес до політики. Бен Рейсман прибув до Штатів у період передвиборчої президентської кампанії і з перших днів долучився до мітингів. Соціалістичні гасла про нерівність допомагають йому переосмислити свій галицький досвід перед еміграцією. Водночас, важливим для Бена є...
icon
“Пісня емігрантів” (Pieśń emigrantów), 1918-1939
Соціалістичний рух активно намагався залучати робітників-емігрантів. Тематика важкої праці робітників у фабриках чи светшопах з’являється у творах соціалістів, які часто самі були емігрантами. Деякі пісні були гімнами і творилися для того колективного співу. Прикладом такого є польська пісня емігрантів. У ній, емігранти покидають свій рідний край через соціальну несправедливість. Дідичі, магнати і священики протиставлені пригніченим робітникам чи солдатам, які вернулися з війни і не отримали очікуваних гарантій. Водночас пісня підкреслює тимчасовість еміграцій, адже емігранти повернуться до рідного краю, щоб робити революцію.
Показати ще Згорнути все

Зображення (3)

Зображення до “Єврейська бабуся”, фото Люїса Хайна
“Єврейська бабуся”, фото Люїса Хайна
Люїс Хайн (1874-1940) був американським фотографом, який намагався привернути увагу до соціальних проблем, таких як міграція чи дитяча праця. Він двічі робив серії фото на Еліс Айленд – острові біля Нью Йорку, який був першою зупинкою і місцем пропуску для новоприбулих мігрантів. Фото Люїса Хайна намагаються показати індивідуальність мігрантів, яких часто екзотизували та іншували у американській пресі. Єврейська жінка на фото одягнена в одяг, який не вирізняє її з-поміж решти мігрантів зі Східної Європи. Втім, хоча єврейська міграція часто також була мотивована економічними мотивами, у публічному дискурсі і історіографії початку ХХ століття її сприймали як наслідок погромів. На фото автор намагається показати Америку як своєрідну землю обітовану, яку євреїв вважають своїм прихистком, що...
Зображення до “Слов’янська мати”, фото Люїса Хайна
“Слов’янська мати”, фото Люїса Хайна
Люїс Хайн (1874-1940) був американським фотографом, який намагався привернути увагу до соціальних проблем, таких як міграція чи дитяча праця. Він двічі робив серії фото на Еліс Айленд – острові біля Нью Йорку, який був першою зупинкою і місцем пропуску для новоприбулих мігрантів. Фото Люїса Хайна намагаються показати індивідуальність мігрантів, яких часто екзотизували та іншували у американській пресі. Назва фото «слов’янська мати» демонструє, що Східна Європа для американців все ж була простором, різниці і нюанси якого вони здебільшого не помічали. Хайн сприймає жінку на фото, як людину, яка цілком покинула Європу, забравши з собою все своє майно і яка не хоче повертатися назад. Віконце пропуску, перед яким вона стоїть, натякає на зіткнення нових мігрантів...
Зображення до Рекламна листівка бюро Зоф’ї Бєсядецької
Рекламна листівка бюро Зоф’ї Бєсядецької
Бюро Зоф’ї Бєсядецької у Освєнцімі в Західній Галичині займалося організацією перевезень до Америки. Рекламна листівка пропонує квитки на пароплави до Америки та Канади. Транспортна революція в 19 століття виявилася одним з найважливіших чинників, які уможливили масову інтерконтинентальну міграцію. Транспорт був відносно зручним і швидким, а також відносно недорогим. З початком масової міграції розвинулися мережі агентів, на кшталт бюро Зоф’ї Бєсядецької які допомагали з організацією подорожі. Це полегшувало міграцію людей з сіл чи маленьких містечок. Водночас, агентів часто звинувачували у недоброчесності і визискуванні мігрантів. Бюро Бєсядецької було однією з найбільш респектабельних організацій такого типу.
Показати ще Згорнути все

Відео (1)

Зображення до Моральність пані Дульської, телевізійний фільм 2013
Моральність пані Дульської, телевізійний фільм 2013
Це екранізація однойменного твору польської письменниці Габріели Запольської, написаного у 1906 р. В сюжеті п'єси розкрита проблема соціальних нерівностей і моральної деградації галицького суспільства зламу ХІХ-ХХ століть, для якого ці нерівності були важливими. Авторка обрала жіночі характери ключовими. Прототипом головної героїні твору, Анелі Дульської, на переконання літературних критиків, була відомa письменниці львівська міщанка, пані Голаньбова (pani Gołąbowa). Ім’я прототипу також пов’язують зі львів’янкою на ім'я Чеслава Дульська, яка у відповіді на опитування, опубліковане 1905 року популярною місцевою газетою «Wiek Nowy», описала свою систему ведення домашнього господарства, засновану на егоїзмі, скупості та строгому поводження зі слугами. Про місце дії у Львові вказують також згадані міські топоніми. Пан Дульський гуляє на Високому замку, у тексті...
Показати ще Згорнути все

Аудіо (1)

icon
A brivele der mamen (Лист мами), пісня про еміграцію, 1907
Пісню написав білоруський композитор і співак Соломон Смулевіц (1868-1943) в 1907 році. Автор також мав досвід міграції до США. Пісня стала дуже популярною, зокрема на її основі створили театральну постановку і фільм їдишем. Твір порушує питання розділених через міграцію родин. В той час, як син, який поїхав до Америки має успішне життя і нову родину, його мама відчуває себе покинутою. Перед смертю вона просить сина не забувати читати за нею кадіш – поминальну молитву. Проблема розлучених родин залишалася спільною для всіх мігрантів, втім у цьому тексті саме єврейська молитва стає способом подолати кризу і віддати шану сімейним стосункам навіть після смерті.
Показати ще Згорнути все

Модулі (2)

У ХІХ столітті гендерний пакт, що розділяв публічну і приватну сферу, де першу вважав цілком і повністю доменом чоловіків, а другу – жіночою прерогативою, знайшов свою найбільшу аргументацію. Сепарацію приватного і публічного акселерувала Індустріальна революція, закріплюючи за чоловіком роль головного "здобувача хліба".
Кінець XIX - початок ХХ століття відомий як періодом масової міграції з Європи до інших континентів, коли понад 55 мільйонів людей змінили своє місце проживання. Зокрема цей процес захопив Російську та Австро-Угорській імперії, де складне економічне становище, брак промислу, переслідування підштовхували різні групи населення до виїзду.

Цифрові історії (2)

Представлені тут три історії присвячені трьом різним жінкам, об'єднаних одним містом. Діливши спільний міський простір, вони досвідчували його у різних спосіб, з огляду на свої відмінні соціальні становища, статус і стартові можливості. Мікросюжети з життя кожної з цих жінок у той чи інший спосіб віддзеркалювали час, в якому їм випало проживати своє життя. Перша історія присвячена Марії Грушкевич — багаторічній працівниці львівської пошти, котра була серед "перших" жінок, працевлаштованих державою. У другій — йтиметься про Марію Лінчак, служницю у домі Теофіла і Людмили Грушкевичів, хористку храму св. Онуфрія у Львові, героїню численних домашніх суперечок. Третя історія розповідатиме про Євгенію Барвінську, піаністку, хорову диригентку, дружину і матір семи дітей українського політика Олександра Барвінського. Їхні...
Серія публікацій "Місто як сцена. Коли політика вийшла на вулицю" розповідає історію масових подій у публічному просторі Львова габсбурзького періоду, що відбувалися під відкритим небом на вулицях та площах міста. Будучи політичним центром краю Галичини, "королівське столичне місто" Львів вважалося водночас і "столицею найвільнішої частини Польщі", і "столицею князя Лева". Тут зосереджувалися політичні і національні протистояння. Хоча населення Львова у той час складалося з поляків, євреїв і аж потім українців, визначальною була саме конкуренція українців та поляків. Ці дві групи декларували свої виключні права на місто і провінцію як фундаментальні для своїх національних проєктів. Вулиця стала інструментом не лише політичного істеблішменту, а й можливістю для різних соціальних груп гучніше заявити про себе. Організатори...

Рефлексії

Тексти (0)

Показати ще Згорнути все

Подкасти (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Силабуси (2)

У цьому короткому курсі розглядатимуться культурні взаємини між євреями та не-євреями (українцями, поляками, росіянами) на прикордоннях двох імперій – Габсбургів і Романових. Така взаємодія могла бути свідомою чи несвідомою, вона могла ґрунтуватися на складних процесах зіткнення, засвоєння, призвичаювання, обміну та знищення.
Метою курсу є показати можливості, які відкриває гендерна перспектива у вивченні єврейської культури. Виходячи з аналізу ролі жінки та чоловіка в традиційній єврейській громаді, буде представлено гендерні відмінності в процесі модернізації єврейських жінок та чоловіків. На основі автобіографічних матеріалів буде простежено характерні етапи і моменти життєвих доль та життєвих виборів єврейських маскілів (прихильників Гаскали – єврейського Просвітництва). На прикладі життя та діяльності Пуа Раковської (відомої як "бабуся сіонізму") і Сари Шенірер (реформаторки традиційної освіти для єврейських дівчат) буде порушено проблему світського та релігійного єврейського фемінізму. Особливо цікавим у гендерному розумінні постає питання мовних поділів і співвідношень. Буде обговорено роль мови їдиш, яку часто називають мовою жінок, та її значення в сексуальній революції серед...