1990-і
Першоджерела
Інтерв’ю з працівницею Львівського автобусного заводу
Опубліковане тут інтерв’ю є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020–2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. В 2021 році були проведені біографічні інтерв’ю з працівниками радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Опрацьовані матеріали увійшли до колекції усних розповідей “Індустріальні біографії міста”. Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років.
Інтерв’ю з працівницею Львівського м’ясокомбінату
Опубліковане тут інтерв’ю є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020 – 2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. В 2021 році були проведені біографічні інтерв’ю з працівниками радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Опрацьовані матеріали увійшли до колекції усних розповідей “Індустріальні біографії міста”. Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років.
“Перебудова” на львівських підприємствах, інтерв’ю з колекції “Індустріальні біографії міста”
Запропоновані матеріали — фрагменти інтерв’ю працівниць та працівників радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Вони є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020–2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. Записані бібліографічні розмови увійшли до колекції усних розповідей "Індустріальні біографії міста" Міського медіаархіву. Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років. Пропонована тут вибірка цитат охоплює період Перебудови, 1990-ті та початок 2000-их років та ілюструє стан виробництва на підприємствах харчової, легкої та радіоелектронної промисловості Львова в умовах впровадження ринкового соціалізму. З 1986 року в СРСР поступово розширюється самостійність підприємств,...
“Гласність” на львівських підприємствах, інтерв’ю з колекції “Індустріальні біографії міста”
Запропоновані матеріали — фрагменти інтерв’ю працівниць та працівників радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Вони є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020–2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. Записані бібліографічні розмови увійшли до колекції усних розповідей "Індустріальні біографії міста" Міського медіаархіву. Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років. Пропонована тут вибірка охоплює спогади та рефлексії про один з головних компонентів політики Перебудови, так звану “гласність”. Про гласність та широку демократію заговорили на XXVII з’їзді КПРС 25 лютого–6 березня 1986 року. Влада дозволила обговорювати недоліки та слабкості...
Перехід від планової до ринкової економіки на львівських підприємствах, інтерв’ю з колекції “Індустріальні біографії міста”
Опубліковані тут фрагменти інтерв’ю є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020 – 2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. В 2021 році були проведені біографічні інтерв’ю з працівниками радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Опрацьовані матеріали увійшли до колекції усних розповідей "Індустріальні біографії міста". Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років. Пропонована вибірка цитат охоплює період Перебудови, 1990-тих та початку 2000-их років, та об’єднує відповіді респондентів про зміни в житті людей на тлі переходу від планової до ринкової економіки та економічної кризи, яку поглибив розпад СРСР...
Безпека праці і охорона навколишнього середовища, інтерв’ю з колекції “Індустріальні біографії міста”
Опубліковані тут фрагменти інтерв’ю є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020 – 2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. В 2021 році були проведені біографічні інтерв’ю з працівниками радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Опрацьовані матеріали увійшли до колекції усних розповідей "Індустріальні біографії міста". Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років. Пропонована тут вибірка охоплює період Перебудови, 1990-ті та початок 2000-их років, об’єднані в тематичні блоки. Підбірка поєднує відповіді респондентів на питання про забезпечення безпеки праці та охорони навколишнього середовища. В СРСР природоохоронні заходи мали додатковий...
Показати ще
Згорнути все
Приватизація та економічна трансформація на пострадянському просторі: Фотоархів Дружківської газети “Окно” з 1990-х
Представлені тут фотографії з архіву газети “Окно” показують творчу роботу редакції видання, яка у художній алегоричний спосіб намагалася критично осмислити реалії економічних трансформацій в Україні у 1990-х. Газета була заснована 1994 р. підприємцями міста, що відчували готовність вступити в політику на противагу старим комуністичним номенклатурникам, які тоді за інерцією керували місцевими органами самоврядування, паразитуючи на настроях розчарування і розгубленості після розпаду Радянського Союзу. Засновниками газети були страхова компанія “АСКО-Донбас Північний” (з 1991 р.) та створена нею поліграфічна фірма “ПримаПрес”. Поява нової газети поклала край монополії місцевої влади на інформаційний простір, даючи майданчик для критики влади та радянського минулого. Газета мала фокус на проблеми бізнесу, культури та історії, через що заслужила у опонентів ярлик...
Ой у лузі червона калина, українська пісня спротиву
Це джерело є аудіозаписом народного варіанту тексту, який є однією з найпопулярніших українських пісень спротиву. Її знають під різними назвами: «Cтрілецький гімн», «Пісня про калину» або «Ой у лузі червона калина». Світовому поширенню пісні посприяв виступ Андрія Хливнюка, соліста гурту «Бумбокс», який 28 лютого 2022 року на четвертий день повномасштабного нападу Росії на Україну переспівав тільки першу строфу з пісні. Його виступ на Софійській площі у Києві зумовив появу реміксів. Серед багатьох виконавців південноафриканський музикант Девід Скотт з гурту The Kiffness та рок-ансамбль Pink Floyd (“Hey! Hey! Rise Up!”). Історія пісні тривала і захоплююча. Її зачин походить із пісні «Розлилися круті бережечки, гей, гей, на роздоллі», яка описує події середини XVII cт. й...
Пояснюючи причини протиправних учинків високопосадовців, у 1940–1960-х радянська влада вказувала на релікти дореволюційної капіталістичної ментальності, що вразили окремих управлінців. В 1970-1980-х рр. апелювати до пережитків минулого було вже незручно, адже в цей час при владі перебувало покоління, народжене й повністю соціалізоване в радянському Союзі, нібито вільному від вад інших, недосконалих суспільств. У цьому модулі Віктор Крупина на прикладі досі непублікованих архівних матеріалів, а також удоступнених джерельних збірок розглядає поширені службові зловживання радянських високопосадовців в Українській РСР впродовж 1945-1991 років, їх причини, масштаби і наслідки.
У цьому короткому курсі розглядатимуться культурні взаємини між євреями та не-євреями (українцями, поляками, росіянами) на прикордоннях двох імперій – Габсбургів і Романових. Така взаємодія могла бути свідомою чи несвідомою, вона могла ґрунтуватися на складних процесах зіткнення, засвоєння, призвичаювання, обміну та знищення.
Курс присвячено ідеям та практикам пов’язаним зі спадщиною у Центрально-Східній Європі від 1945 р. і дотепер. Ми розпочнемо із загальних питань: Що таке спадщина: це – об’єкт, ідея, проект чи процес? Як формувалося поняття спадщини? Хто задіяний і як визначаються учасники і ті, хто приймають чи залучені до прийняття рішень? Кому належить спадщина, яке значення вона містить, і які потреби вона відображає? Тоді ми торкнемося таких питань: Чи поняття має історію? Що означає критично поглянути на спадщину? Якими є відносини між спадщиною, політикою та владою? Якщо спадщина означає підбір, тоді що вибирається, а що ні і чому? Чи можемо ми розділяти матеріальне й нематеріальне у спадщині і як працює такий поділ? Чи спадщина...