Збагачувати курикулум з історії Східної Європи шляхом урізноманітнення першоджерел
Творити простір для вивчення історії та культури
Поєднувати академічні та публічні аудиторії
Оприявлювати голоси, індивідуальні досвіди та перспективи знизу
Рефлексувати про викладання Східної Європи та вивчення її історії
Останні додані
Проєкти видання посмертних спогадів у листах українських емігрантів після Другої світової війни
Наведений тут першим лист невідомого авторства, імовірно належав колишному діячеві українського націоналістичного підпілля, був адресований Олегові Лащенку, публіцисту, в минулому також учаснику підпілля. У листі обговорюються проекти видання творів Олега Ольжича та спогадів про нього. Задум таких видань з’явився ще на початку 1950-х, однак втілився у 1980-х. Автор листа наголошує на важливій деталі: на формування наративу про Ольжича впливали різні сили, що мали власне бачення, зокрема члени Організації українських націоналістів (бандерівців і мельниківців, що мали різну позицію), а також приятелі та знайомі Ольжича і члени його родини, передусім удова Катерина Білецька. Другий наведений тут лист до Олега Лащенка написав Олег Кандиба – сина Олега Ольжича та Катерини Білецької. Він народився 31 липня 1944...
Спогад Катерини Білецької-Лазор про життя у Львові 1943 року
Катерина Білецька писала спогади не одне десятиліття. Перші згадки про ідею написання спогадів з’являються в листах до Олега Лащенка з 1950-х, один з останніх збережених спогадів датований травнем 1994 року. Частину спогадів вона надсилала Лащенкові й писала, що має більше. Ці спогади переважно охоплюють 1940–1944 роки – від їхнього знайомства з Ольжичем до його загибелі, празький та львівський періоди. Спогади сфокусовані передусім на внутрішніх переживаннях авторки. Два спогади було опубліковано в 1985 та 1991 роках, решта, зокрема поданий нижче, ніде не друкувалися. Деякі спогади збережені в рукописному та друкованому варіантах з певними змінами, що дають змогу простежити рух думки авторки. Наведений нижче спогад описує її життя у Львові 1943 року. У тексті згадано...
Листування Катерини Білецької з Олегом Лащенком, 1950-1990 рр.
У фонді українського публіциста і громадського діяча Олега Лащенка в Центральному державному архіві громадських об’єднань України збереглося сім листів та одна листівка Катерини Білецької до Олега Лащенка. Лащенко був не лише давнім приятелем родини Кандиб, а і хрещеним батьком їхнього сина Олега. Він народився в Києві 1914 року, у 1920 році разом із батьками та старшою сестрою Галиною емігрував до Польщі, а 1921 року родина оселилась у Празі. Лащенко здобув докторат у Карловому університеті, 1935 року вступив до лав ОУН. Ймовірно, у цей час познайомився з Ольжичем і Катериною. Восени 1941 року в складі похідної групи ОУН прибув до Києва, учасник українського націоналістичного підпілля, наприкінці року повернувся до Праги. 1941 року вийшла його...
Ой у лузі червона калина, українська пісня спротиву
Це джерело є аудіозаписом народного варіанту тексту, який є однією з найпопулярніших українських пісень спротиву. Її знають під різними назвами: «Cтрілецький гімн», «Пісня про калину» або «Ой у лузі червона калина». Світовому поширенню пісні посприяв виступ Андрія Хливнюка, соліста гурту «Бумбокс», який 28 лютого 2022 року на четвертий день повномасштабного нападу Росії на Україну переспівав тільки першу строфу з пісні. Його виступ на Софійській площі у Києві зумовив появу реміксів. Серед багатьох виконавців південноафриканський музикант Девід Скотт з гурту The Kiffness та рок-ансамбль Pink Floyd (“Hey! Hey! Rise Up!”). Історія пісні тривала і захоплююча. Її зачин походить із пісні «Розлилися круті бережечки, гей, гей, на роздоллі», яка описує події середини XVII cт. й...
Вид на пам’ятник Радянської Конституції, Львів 1940
Пам’ятник Радянської Конституції, чи пам'ятник Сталінській Конституції, споруджений в жовтні 1939 р. Авторами були скульптор Сергій Литвиненко та київський художник Михайло Дмитренко, можливо, митці адаптували до місцевих умов проект, виконаний у Москві. Виконавцями були скульптори Євген Дзиндра та Андрій Коверко, можливою є участь учня Литвиненка молодого скульптора Якова Чайки. Пам'ятник виконувався на Кераміко-скульптурній фабриці, що відкрилася вже в 1939 р. на вул. Мучній. Місцем розташування пам'ятника було обрано центр міста, "острівок" на вісі Гетьманських валів, між вул. Ягеллонською та пл. Св. Духа (тепер вул. Гнатюка та пл. І. Підкови). Тимчасовий пам'ятник, виконаний з бетону на дерев'яному каркасі, представляв собою величезну вертикальну композицію у вигляді колон, опасованих червоними прапорами. В нижній частині були розташовані фігури...
Автори
Новини
Партнери і підтримка
Питання
Як співпрацювати із освітньою платформою?
Ми запрошуємо викладачів університетів, студентів та всіх, хто цікавиться історією, використовувати ресурси Освітньої платформи у викладанні та навчанні історії Центрально-Східної Європи.
Як отримати матеріали освітньої платформи?
Отримати цифрові матеріали освітньої платформи можна через реєстрацію і створення власного кабінету або надіславши листа на [email protected].
Чи можу я стати автором освітнього модуля чи поділитися з освітньою платформою власними джерелами?
Ми будемо раді співпраці з дослідниками минулого, які мають досвід роботи з архівними та приватними колекціями. Із пропозиціями співпраці звертайтеся за адресою [email protected].
Якими є умови використання ресурсів освітньої платформи?
Ми дотримуємося ліцензії Creative Commons на використання об'єктів авторського права (CC BY-NC-ND). Це означає, що ми дозволяємо користувачам завантажувати матеріали й ділитися ними з іншими за умови збереження посилань на платформу і її авторів, та не використання цих матеріалів з комерційною метою.