Імперії
Імперії, як множинні державні утворення, об’єднуючи різноманітні народи та території в нерівних відносинах влади та підпорядкування, формували більшу частину історії людства: від стародавнього світу до нашого сьогодення. Вивчення імперій може допомогти з’ясувати, як ідеології та практики імперіалізму розвивалися у часі та як жили й діяли люди під імперськими правліннями. Імперії породжували складні політичні, культурні та економічні утворення. Нації Центральної і Східної Європи часто розвивалися в рамках імперських систем або всупереч їм. Розпади імперій мали значні політичні наслідки. Освітня платформа пропонує матеріали, які допоможуть зрозуміти імперські практики в регіоні, особливості влади, їх політичні, економічні, культурні та соціальні структури, з усім досвідом, який імперське минуле залишило людям. Ми зосереджуємось на відносинах між метрополіями та колоніями, націями та націоналізмом, імперськими містами, колоніалізмом та постколоніальною спадщиною.
Фільтрувати за періодами:
Першоджерела
Різдво і Великдень у Львові 1908 року: приклад одного різноконфесійного подружжя
Теофіл Грушкевич, вчитель класичних мов в Другій (німецькій) гімназії Львова почав писати свій щоденник у 1895, однак по-справжньому регулярними його записи стали після виходу на пенсію - у 1906. Рукописний щоденних, який зберігся, складається з восьми записних книжок, у яких містяться нотатки за 1895, 1903 і 1906 рр. (нерегулярні) та за 1908–1915 рр. (майже щоденні). Свої записи автор, звично, робив ввечері і розпочинав з опису погоди, а далі розповіді про те, як пройшов цей день: полагодження особистих справ, як от отримання пенсії, сплату рахунків, відвідання друзів чи зустрічі зі знайомими, походи на церковні богослужінь, та громадських - участь у зборах якогось з українських товариств, членом яких він був, похід у театр чи на...
Утримання незаконнонароджених дітей в Російській імперії
Це джерело стосується справи, яка була передана до окружного суду у Вейсенштейні (нині Пайде в Естонії) наприкінці ХІХ століття. Позивачка, Лена Ізуп, була неписьменною естономовною селянкою, яка працювала хатньою робітницею. Вона подала скаргу на Марта Тамбока, іншого естономовного селянина, який, як вона стверджувала, був батьком її дитини. Лена Ізуп звернулася до Ревельського окружного суду з проханням "винести рішення" щодо Тамбока, тобто змусити його визнати батьківство і виплачувати фінансову допомогу на утримання дитини. Справа була розглянута у вересні 1890 року, і суд зобов'язав Марта виплатити Лені одноразово 15 рублів, а також 10 рублів щорічно на утримання дитини, поки їй не виповниться 13 років. Згідно з російським імперським законодавством, блуд (під яким розуміли статеві стосунки...
Торгівля порнографією в Києві на початку 1900-х років
Це джерело містить листування між представниками різних гілок царської бюрократії щодо питання торгівлі порнографією в Києві на початку ХХ століття. Продаж візуальних і текстових матеріалів, які вважалися "непристойними" (непристойними) та "аморальними" (безнравственними), викликав у царської влади глибоке занепокоєння і розглядався як негативний наслідок модернізації. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть на всьому європейському континенті інновації у технології фотографії, падіння вартості друку та дистрибуції, а також розвиток поштових систем спричинили бурхливий потік порнографії у старих і нових медіа. Стрімкий розвиток залізничних і морських транспортних мереж ще більше сприяв торгівлі порнографією, оскільки людям і товарам стало легше переміщуватися між великими міськими центрами і перетинати національні/імперські кордони. У Російській імперії такі західні міста, як Київ,...
Матеріали щодо міського самоврядування Сімферополя за 1891 рік
У Російській імперії міське самоврядування з кінця XVIII ст. функціонувало на основі «Жалуваної грамоти» 1785 р. За нею міська влада поділялась на міську думу (розпорядчий орган влади) і шестигласну думу (виконавчий орган). Очолював обидві думи міський голова. На початку XIX ст. міське самоврядування переживало кризу, пов'язану з надмірною адміністративною опікою центральної влади, відтак свого поширення набув так званий «муніципальний рух» з вимогами зменшення такої опіки. У 1870 р. відбулася реформа міського управління, за якою міське самоврядування отримало деяку самостійність. Його структура, як результат, дещо змінилась. Відтоді розпорядчим органом влади стала загальна дума, а її виконавчим органом – міська управа. Однак зберігся дуже незручний рудимент про те, що очолювати обидві гілки міської влади мав...
Уривок зі “Списків населених місць. Херсонська губернія” за 1868 рік
"Списки населених місць" видавались Центральним статистичним комітетом Російської імперії у 1860-1880-х роках. Кожен випуск присвячувався окремій губернії. У ньому розміщувалась інформація про географічне і природниче становище краю та його історію. Був поданий повний перелік населених пунктів губернії за абетковим принципом, згідно штатного розподілу із статистичними матеріалами про кожен. "Списки" містили інформацію про: кількість мешканців; їх розподіл за соціальними і національним складом; кількість будинків; кількість церков і навчальних закладів; базарів і ринків; фабрик, заводів і мануфактур; поштових відділень тощо. Поданий тут приклад - збірник, присвячений Херсонській губернії. Його видали у 1868 р., але матеріали, розміщені в ньому, були зібрані раніше, і відображають стан краю станом на 1859 р. тобто, до офіційної ліквідації кріпосної залежності....
Уривок листа Лесі Українки до Михайла Кривинюка про “братні народи”, 1903
Письменниця Леся Українка у листі до друга, ідейного і політичного однодумця, члена Української соціал-демократичної партії, на той час вимушеного емігранта з Російської імперії осілого у Львові, Михайла Кривинюка, пише свої враження від видавничих дискусій, що точилися тоді в російських ліберальних колах щодо питань неросійських мов та мовної політики російських "опозиціонерів" початку ХХ століття.
Показати ще
Згорнути все
Вид на пам’ятник Радянської Конституції, Львів 1940
Пам’ятник Радянської Конституції, чи пам'ятник Сталінській Конституції, споруджений в жовтні 1939 р. Авторами були скульптор Сергій Литвиненко та київський художник Михайло Дмитренко, можливо, митці адаптували до місцевих умов проект, виконаний у Москві. Виконавцями були скульптори Євген Дзиндра та Андрій Коверко, можливою є участь учня Литвиненка молодого скульптора Якова Чайки. Пам'ятник виконувався на Кераміко-скульптурній фабриці, що відкрилася вже в 1939 р. на вул. Мучній. Місцем розташування пам'ятника було обрано центр міста, "острівок" на вісі Гетьманських валів, між вул. Ягеллонською та пл. Св. Духа (тепер вул. Гнатюка та пл. І. Підкови). Тимчасовий пам'ятник, виконаний з бетону на дерев'яному каркасі, представляв собою величезну вертикальну композицію у вигляді колон, опасованих червоними прапорами. В нижній частині були розташовані фігури...
Моральність пані Дульської, телевізійний фільм 2013
Це екранізація однойменного твору польської письменниці Габріели Запольської, написаного у 1906 р. В сюжеті п'єси розкрита проблема соціальних нерівностей і моральної деградації галицького суспільства зламу ХІХ-ХХ століть, для якого ці нерівності були важливими. Авторка обрала жіночі характери ключовими. Прототипом головної героїні твору, Анелі Дульської, на переконання літературних критиків, була відомa письменниці львівська міщанка, пані Голаньбова (pani Gołąbowa). Ім’я прототипу також пов’язують зі львів’янкою на ім'я Чеслава Дульська, яка у відповіді на опитування, опубліковане 1905 року популярною місцевою газетою «Wiek Nowy», описала свою систему ведення домашнього господарства, засновану на егоїзмі, скупості та строгому поводження зі слугами. Про місце дії у Львові вказують також згадані міські топоніми. Пан Дульський гуляє на Високому замку, у тексті...
Для домашнього вогнища, фільм 1970
Фільм є екранізацією однойменного роману Івана Франка, написаного у 1892 р. В його сюжеті розкрита проблема сексуального рабства (чи мовою того часу "білого рабства") і жіночої участі у ньому в якості його жертв і призвідниць. На авторський вибір теми, ймовірно, мали вплив судові процеси проти торговців людьми, які активно відбувалися у Галичині у цей час. Одним із найгучніших був львівський процес 1892 року проти 27-ми торговців (чоловіків і жінок), обвинувачених в організації сексуального трафіку закордон. Слідству вдалося підтвердити 29 випадків продажу дівчат з Галичини в будинки розпусти до Константинополя, Єгипту та Індії. В ідеї про “біле рабство” жінки були зображені, як правило, винятково жертвами, використовуваними “іншими” (тобто не своїми чоловіками) – турками (коли...
Легенда про «перебраного цісаря» у час Першої світової війни
Це джерело є аудіозаписом легенди про події Першої світової війни. Сюжет – про «цісаря», який інкогніто інспектує свою армію та її забезпечення. Прототипом головного персонажа є Франц-Йосиф I (1830–1916), імператор Австро-Угорської імперії. У цьому художньому образі проявилися елементи наївного монархізму. Типологізація «справедливого і доброго» цісаря ґрунтувалася на його прихильному ставленні до галицьких українців, яких він вважав лояльними до Габсбургів. Цей суспільний міф про «вірне войско», у якому служили українці, відобразився не тільки у прозі, але й у піснях кінця XIX–початку ХХ ст: А наш цісар вже старенький тає [добре знає], За своїми діточками руки заломляє: – Мої стрільці молоденькі воюють вірненько, Я вас пущу до Австрії на землю рідненьку. Я вас пущу додомочку...
У ХІХ столітті гендерний пакт, що розділяв публічну і приватну сферу, де першу вважав цілком і повністю доменом чоловіків, а другу – жіночою прерогативою, знайшов свою найбільшу аргументацію. В такій візії місто, як найбільш очевидне втілення публічного життя, за замовчуванням видавалося чоловічим. Жінки у місті сприймалися потенційно загроженими. Свідчив про це цілий ряд заборони, що міг включати не лише певні місця для жінок недоступні, як от, наприклад, у Львові університети до кінця 1890-х рр., а й звичайні побутові досвіди, на які ті могли претендувати лише ціною власної репутації. У цьому модулі історикиня Іванна Черчович спробує подивитися на місто з перспективи його жінок і їхніх можливих міських досвідів.
Серія публікацій "Місто як сцена. Коли політика вийшла на вулицю" розповідає історію масових подій у публічному просторі Львова габсбурзького періоду, що відбувалися під відкритим небом на вулицях та площах міста. Будучи політичним центром краю Галичини, "королівське столичне місто" Львів вважалося водночас і "столицею найвільнішої частини Польщі", і "столицею князя Лева". Тут зосереджувалися політичні і національні протистояння. Хоча населення Львова у той час складалося з поляків, євреїв і аж потім українців, визначальною була саме конкуренція українців та поляків. Ці дві групи декларували свої виключні права на місто і провінцію як фундаментальні для своїх національних проєктів. Вулиця стала інструментом не лише політичного істеблішменту, а й можливістю для різних соціальних груп гучніше заявити про себе. Організатори...
У часі автономії Загальна Крайова Виставка була вже третьою спробою галицьких еліт показати свої досягнення в промисловому, господарському й культурному розвитку краю. Перша така спроба відбулася у Львові 1877 року, друга — у Кракові 1887-го. У свою чергу, наступна мала б відчинити свою браму перед відвідувачами через 10 років у Львові. Офіційно відлік до початку відкриття Виставки розпочався у червні 1892 року, коли був сформований Головний Виставковий Комітет. Наповнення фінансового фонду виставки відбувалося за рахунок повітових громад, субвенцій уряду та Крайового виділу, ради міста Львова, приватних осіб і організацій. Більшість витрат були пов'язані із облаштуванням території та спорудженням тих павільйонів, що будувались коштом дирекції виставки — так званих "дирекційних" (інші приватні павільйони, як-то...
У неділю 10-го вересня 1893 року близько 11-ої вечора поблизу вулиці Раппапорта служниця Марія Копанська зазнала нападу чотирьох чоловіків – Станіслава Юліана Стажевського, Міхала Бендика, Антонія Рувного та Еміля Біло. Компанія поверталася з ресторації на вулиці Шпитальній, де як вони зізнавали пізніше, "пили горілку і пиво". На Раппапорта побачили Марію, яка йшла сама додому з весілля. Результатом цієї зустрічі для жінки стало групове зґвалтування. Судове провадження, що незабаром розпочалося за позовом постраждалої, хоч і підтверджувало факт вчиненого насильства, звільняло усіх трьох оскаржених від кримінальної відповідальності. Окрім четвертого – Еміля Біло. Його до суду так і не притягнули, він перебував у розшуку. Суд порекомендував позивачці шукати відшкодування, звернувшись до сторони цивільного права.
В рамках курсу пропонується поглянути на модерну українську історію через призму урбаністики. Увага зосереджуватиметься на містотворенні як перехресті глобального технологічного поступу, регіональної політики та локальних культур повсякдення. Услід за теоретичними напрацюваннями урбаністичних студій (Люсьєн Лефевр, Девід Гарві, Юдіт Боднар та ін.) міський простір розуміється не як нейтральне фізичне вмістилище, а як витвір постійно змінних та доповнюваних соціальних значень. Місто історично концентрує у собі соціальну взаємодію, а його будова з одного боку відображає наявні соціальні зв'язки, й з іншого – є стимулом творення нових.
Історія євреїв в Російській імперії один з центральних сюжетів єврейських студій. 2/3 євреїв держави Романових були мешканцями українських земель. Курс пропонує критичний підхід до засадничих термінів класичного наративу. Що ми розуміємо під “Східною Європою” і чи є сенс укладати українські землі та їх єврейське населення у “прокрустове ліжко” визначень імперської географії?
Метою курсу є показати історію Східної Європи у контексті глобальних історичних процесів «довгого ХІХ ст.», продемонструвати студентам можливості застосування нових методологічних підходів до вивчення східноєвропейської історії даного періоду. В рамках курсу аналізуються історіографічні дискусії стосовно ключових процесів та подій в історії регіону кінця XVIII – початку ХХ ст.
Przedmiot do wyboru w ramach obowiązkowego bloku Historia powszechna XIX w. na 3. roku studiów licencjackich. Forma dydaktyczna zajęć: ćwiczenia (seminarium) Literatura podstawowa: Jarosław Hrycak,… - REESOURCES. Переосмислюючи Східну Європу . Освітня платформа Центру міської історії
У часи початку панування раціоналізму та ідей Просвітництва жіноцтво поволі виходить із тіні і заявляє про себе низкою історико-культурних явищ: початки «нової жіночої літератури», загальний доступ до освіти (виховання) із заміною релігійного на світське, питання управління державами та окремими інституціями, зародок демографічної політики щодо жіночої медицини та проблеми народжуваності. Ця доба - творення «нової жінки», що досить таки повільно виходить із приватності родини у публічну сферу, чи дійсно цей вихід супроводжувався парадоксами чи це були цілеспрямовані зусилля вищих прошарків спільнот низки держав простору від Ельби до Дону. Центрально-Східна Європа – регіон постання абсолютиських імперій Пруської, Австрійської та Російської. Державна політика щодо різноманітних околиць поволі виводила на кін емансипаційні моменти, серед яких і потреба...
У цьому короткому курсі розглядатимуться культурні взаємини між євреями та не-євреями (українцями, поляками, росіянами) на прикордоннях двох імперій – Габсбургів і Романових. Така взаємодія могла бути свідомою чи несвідомою, вона могла ґрунтуватися на складних процесах зіткнення, засвоєння, призвичаювання, обміну та знищення.
Цей курс охоплює період, що починається від поділів Польщі, містить Російську та Габсбурзьку імперії, Радянський Союз та міжвоєнну Польщу. Учасники ознайомляться з геополітичними наслідками експансій Росії на захід та Австрії — на схід, і серед інших широких тем розглядатимуть: унікальне східноєвропейське єврейське середовище, яким був штетль; хасидизм — народжений в Україні популярний рух релігійного ентузіазму; взаємодію між сіоністами та українськими націоналістами в Галичині; розвиток українізації та їдешезації (або ж українського та єврейського варіантів коренізації) у 20-их рр. ХХ ст. і становище євреїв у Польщі у цей самий період; Голокост та його наслідки; українців та євреїв у дисидентському русі; єврейсько-український мистецький та літературний авангард, та єврейсько-польську історичну науку.