Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: info@lvivcenter.org

 

Пропонований матеріал це грамзапис пісні “Колгоспна застільна” мовою їдиш на слова Іцика Фефера у виконанні Зіновія Шульмана, здійснений у Москві 1938 р. Іцик (Ісаак) Соломонович Фефер (1900, Шпола, Київська губ. – 12 серпня 1952, Москва) –  радянський поет, писав на їдиші; у 1920–1930-х рр. –  один із провідних діячів єврейської радянської літератури в Україні, автор численних віршів і пісень про колгоспне життя. Під час війни – член президії Єврейського антифашистського комітету (ЄАК). Заарештований 1948 р. у справі ЄАК, розстріляний у ніч на 12 серпня 1952 р. (“ніч страчених поетів”); реабілітований 1955 р. Відомо, що Фефер співпрацював з органами держбезпеки й дав викривальні свідчення проти інших членів ЄАК.  

Зіновій Борисович Шульман (28 жовтня 1904, Одеса – 1977, Москва) – радянський співак (тенор), виконавець пісні. 1934 р. закінчив Державний інститут театрального мистецтва, 1934–1935 роках – соліст Оперного театру ім. К. Станіславського, згодом повністю присвятив себе єврейській музиці: обробляв народні пісні, перекладав арії на їдиш, замовляв нові твори письменникам і композиторам. У 1949 році заарештований за звинуваченням у “єврейському націоналізмі” й засуджений до 10 років таборів, реабілітований 1956–1957 рр. 

Пісня належить до радянської колгоспної лірики на їдиші 1930-х років. Застільні пісні – давній жанр єврейського фольклору, пов’язаний із родинними та святковими подіями. У радянському варіанті 1930-х рр. цю форму наповнювали новим змістом: прославленням колгоспного достатку, праці й “щасливого життя”, згідно з тезою Сталіна “Жити стало краще, жити стало веселіше” (1935).

Запис слід розглядати в контексті епохи. 1938 рік – час завершення Великого терору, ліквідації ОЗЕТ (рос. Общество землеустройства еврейских трудящихся) і закриття центральної газети на їдиші “Дер Емес”; невдовзі єврейські національні райони втратили свій статус. На цьому тлі оптимістична колгоспна пісня репрезентує офіційний образ “щасливого” єврейського колгоспного села. 

Після Другої світової війни культура їдиш стала об’єктом репресій унаслідок посилення сталінської політики боротьби з так званим “космополітизмом” і єврейським національним життям. Радянська влада дедалі більше сприймала самостійну єврейську культурну та інтелектуальну традицію як потенційний осередок нелояльності й зв’язків із Заходом. У 1948–1952 роках розгорнулися переслідування єврейських письменників, учених і громадських діячів, було ліквідовано єврейські культурні установи, закрито видання їдишем, а провідних представників літератури їдиш репресовано. Доля творців цього запису стала цьому наочним свідченням.

Назва:

Колгоспна застільна: єврейська народна пісня на слова Іцика Фефера у виконанні Зіновія Шульмана 1938 року

Автор:
Слова Іцика Фефера, співає Зіновій Шульман
Рік:
1938
Джерело:
Колгоспна застільна: народна пісня. І. Фефер (сл.); Л. Розенберг (обр.); З. Шульман (тенор), А. Жак А. (фортепіано). Грамзапис. Москва, 1938. Грамплатівка 78 об/хв, 25 см.
Див. більше:
YouTube, канал «K R», опубліковано 27.06.2020
Мова оригіналу:
Їдиш

ס׳האָט געלעבט מיט אונדז אַ חבֿר

אײַ־יאַ־יאַײַ

ס’איז געווען אַ יאַט אַ בראַווער

אײַ־יאַ־יאַײַ

ס’איז געווען אַ יאַט אַ בראַווער

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿון דער שטאָט אַראָפּגעקומען

אײַ־יאַ־יאַײַ

האָט ער אונדז צונויפֿגענומען

אײַ־יאַ־יאַײַ

האָט ער אונדז צונויפֿגענומען

אײַ־יאַ־יאַײַ

האָדי קוקן אויף די שטערן

אײַ־יאַ־יאַײַ

אַ קאָלכאָז זאָל בײַ אונדז ווערן

אײַ־יאַ־יאַײַ

אַ קאָלכאָז זאָל בײַ אונדז ווערן

אײַ־יאַ־יאַײַ

לאָמיר טרינקען אַ לחיים

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר דעם לעבן, פֿאַר דעם נײַעם

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר דעם לעבן, פֿאַר דעם נײַעם

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר די פֿעלדער, פֿאַר די זאַטן

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר דער נײַער, הויכער כאַטע

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר דער נײַער, הויכער כאַטע

אײַ־יאַ־יאַײַ

לאָמיר טרינקען אַ לחיים

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר די קינדער, פֿאַר געטרײַע

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר די קינדער, פֿאַר געטרײַע

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר די קינדער, פֿאַר די זקנים

אײַ־יאַ־יאַײַ

און פֿאַר אַלעמען אין איינעם

אײַ־יאַ־יאַײַ

און פֿאַר אַלעמען אין איינעם

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר דער אָקטאָבער־רעוואָלוציע

אײַ־יאַ־יאַײַ

און פֿאַר סטאַלינס קאָנסטיטוציע

אײַ־יאַ־יאַײַ

און פֿאַר סטאַלינס קאָנסטיטוציע

אײַ־יאַ־יאַײַ

לאָז דער ערשטער כּוס זיך פֿאַלן

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר דעם ליבן חבֿר סטאַלין

אײַ־יאַ־יאַײַ

פֿאַר דעם ליבן חבֿר סטאַלין

אײַ־יאַ־יאַײַ

Жив із нами один товариш,
Ай-я-яй!

Був він хлопець бравий,
Ай-я-яй!

Був він хлопець бравий,
Ай-я-яй!

Із міста він приїхав,
Ай-я-яй!

І всіх нас докупи зібрав,

Ай-я-яй!

І всіх нас докупи зібрав,
Ай-я-яй!

Годі дивитися на зорі,
Ай-я-яй!

Давайте будувати колгосп,
Ай-я-яй!

Давайте будувати колгосп,
Ай-я-яй!

Нумо ж вип’ємо,
Ай-я-яй!

За життя, за нове,
Ай-я-яй!

За життя, за нове,
Ай-я-яй!

За поля, за посіви,

Ай-я-яй!

За нову високу хату,
Ай-я-яй!

За нову високу хату,
Ай-я-яй!

Нумо ж вип’ємо,
Ай-я-яй!

За дітей, за відданих,
Ай-я-яй!

За дітей, за відданих,
Ай-я-яй!

За дітей, за старих,
Ай-я-яй!

І за всіх разом,
Ай-я-яй!

І за всіх разом,
Ай-я-яй!

За Жовтневу революцію,
Ай-я-яй!

І за сталінську конституцію,
Ай-я-яй!

І за сталінську конституцію,
Ай-я-яй!

Першу ж чарку вип’ємо,
Ай-я-яй!

За дорогого товариша Сталіна,
Ай-я-яй!

За дорогого товариша Сталіна,
Ай-я-яй!

Пов'язані першоджерела:

Документи (4)

icon
Єврейські землеробські колонії по-радянськи: приклад Сталіндорфського району
Документ створено органами партійно-радянського апарату для внутрішнього використання, тож оцінки й цифри відображають погляд його автора, а у двох місцях цифри не вказано. Водночас він дає змогу побачити умови життя єврейських переселенських колгоспів на початку 1930-х років, труднощі Сталіндорфського району, створеного з окраїн шести інших районів, і плани влади щодо національно-культурного будівництва, зокрема навчання національних меншин рідною мовою та забезпечення району літературою єврейською й німецькою мовами. Єврейський національний район утворили в липні 1930 р. як Ізлучистський із центром у колонії Ізлучиста. 1931 р. його розширили, центр перенесли до Чемериська (Сталіндорфа), а район перейменували на Сталіндорфський. Документ складено влітку 1933 р., одразу після найтяжчого періоду Голодомору (зима – весна 1933 р.). Про голодування мешканців...
icon
Перший єврейський колгоспний театр, стаття 1933 року
Стаття Ісаака Радомиського, директора й художнього керівника Першого державного єврейського робітничо-селянського (колгоспного) театру, належить до жанру службового прохання, адресованого публічно. Театр створили наприкінці 1931 р. в Сталіндорфському єврейському національному районі як подорожуючий колектив, покликаний обслуговувати колгоспне село й поєднувати виставу з агітацією за колективізацію та виконання господарських кампаній. Текст написано наприкінці 1932 — на початку 1933 р., на порозі першого "ювілею" театру, коли колектив, за словами автора, не мав приміщення, стабільного фінансування й транспорту, а зарплату затримували на 2–3 місяці. Публікація в московському виданні "Трибуна" виводила проблему з місцевого рівня, де її не вдавалося розв'язати, на рівень центральної преси. Адресатів було кілька: "пролетарська громадськість" як загальна аудиторія, профспілкові, колгоспні та письменницькі організації, від...
icon
Переселення євреїв у Гуляйпільському районі Запорізької області УРСР: партійний протокол 1927 року
Наведений нижче документ є протоколом засідання Гуляйпільського районного партійного комітету (РПК) від 14 серпня 1927 року з висновками комісії, яка обстежила стан переселення євреїв у районі. Комітет із земельного влаштування трудящих євреїв при Президії Ради національностей ЦВК СРСР (КОМЗЕТ) був заснований у 1924 р. як державний орган, що планував і проводив єврейське аграрне переселення. Він мав свої представництва в округах. Гуляйпільський район, про який йдеться у документі, в період від 1923 до 1930 входив до Запорізької округи. В 1926–1927 рр. там виникли перші переселенські єврейські ділянки.  У доповіді оцінюється соціальний склад переселенців, їхнє облаштування, землевпорядкування й отримана агродопомога, кредитування, взаємини з селянами, що мешкали навколо, партійна робота на переселенських ділянках, а також діяльність...
icon
Спогади про німецьку окупацію та розстріл євреїв у Ботвиному Дніпропетровської області 1942 року
Пропонований документ — уривок із листа Олександра Лобова до Михайла Лосінського від 19 серпня 2004 року. Історія появи листа наступна. У 2004 р. автор цього коментаря почав досліджувати історію Сталіндорфського райнону - записував спогади місцевих жителів. Під час записів спогадів довідався про Олександра Лобова, який під час Голокосту рятував свого єврейського друга.  На початку 2000-х років Олександр Лобов мешкав у м. Ізюм. До виходу на пенсію він жив у с. Жовтневе (колишній Сталіндорф), де працював на Польовій експериментальній метеорологічній базі разом з Михайлом Лосінським. Саме на моє прохання Михайло Лосінський написав листа Олександру Лобову з пропозицією написати свої спогади, на що він і відгукнувся.  До та під час війни автор листа був мешканцем...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все

Пов'язані модулі (1)

Створення єврейських національних районів на півдні України наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр. є одним із показових епізодів радянської національної політики міжвоєнного часу. Проголошена 1923 р. політика коренізації мала “вкоренити” нову владу в національних середовищах через рідну мову, місцеві кадри та територіальну організацію етнічних груп, а національний район ставав її базовою ланкою — “національною за формою, соціалістичною за змістом”. Проте єврейський випадок мав принципову особливість: розпорошені по містах і містечках євреї не мали компактної території, тож радянська держава мусила створити її наново через переселення, “виробничу” перебудову соціальної структури єврейства та залучення закордонної допомоги, передусім американського “Агро-Джойнту”. Дніпропетровщина, до складу якої входили Новозлатопільський (з 1939 р. — територія Запорізької області) і Сталіндорфський райони, стала...
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Альберт Венгер

Набір і переклад з їдиш

Ріна Ісаєва

Коментарі та обговорення