Тіло
Фільтрувати за періодами:
Першоджерела
Станіслав Лясковніцький про дуелі у Львові на початку XX століття
Випускник Львівського університету і майбутній професор урології Станіслав Лясковніцький (1892–1978) залишив спогади під назвою "Шпага, багнет, ланцет" ("Szpada, bagnet, lancet"), у яких зокрема описав дозвілля львівської молоді, в тому числі заняття спортом. Певну увагу він приділив фехтуванню, яке на той час було популярним у студентських колах, і дуелям як способу розв’язання конфліктів.
Утримання незаконнонароджених дітей в Російській імперії
Це джерело стосується справи, яка була передана до окружного суду у Вейсенштейні (нині Пайде в Естонії) наприкінці ХІХ століття. Позивачка, Лена Ізуп, була неписьменною естономовною селянкою, яка працювала хатньою робітницею. Вона подала скаргу на Марта Тамбока, іншого естономовного селянина, який, як вона стверджувала, був батьком її дитини. Лена Ізуп звернулася до Ревельського окружного суду з проханням "винести рішення" щодо Тамбока, тобто змусити його визнати батьківство і виплачувати фінансову допомогу на утримання дитини. Справа була розглянута у вересні 1890 року, і суд зобов'язав Марта виплатити Лені одноразово 15 рублів, а також 10 рублів щорічно на утримання дитини, поки їй не виповниться 13 років. Згідно з російським імперським законодавством, блуд (під яким розуміли статеві стосунки...
“В Америці добре”, пісня про еміграцію, запис 1949 року
Пісня показує відмінність життя в Америці і вдома у Європі. На відміну від пісень, де згадується розчарування від нездійснених у США надій, у цій робота стає гарантією вищого економічного статусу. Америка дає можливість емігрантам провадити комфортний спосіб життя, одним з атрибутів якого є кишеньковий годинник. Але конфлікт пісні побудований на протиставленні заможності емігранта і бідності його дружини та дітей вдома. Попри економічно комфортне життя з’являється проблема емоційного дискомфорту і відчуття відчуженості від родини та дому.
Марко Черемшина, новела “Інвалідка”
Це новела Марка Черемшини (справжнє ім'я Іван Семанюк; 1874-1927) - українського письменника, адвоката, доктора права. В ній автор розкриває питання наслідків Першої світової війни і проблем її ветеранів. Все це на тлі гуцульського колориту.
Мирослав Ірчан, Трагедія першого травня (спогади з громадянської війни на Україні), 1928
Уривок зі спогадів українського письменника доби Розстріляного Відродження Мирослава Ірчана (справжнє ім'я Андрій Баб’юк; 1897–1937), в основі яких лежить щоденник автора, писаний ним на фронті в 1920 році. У першій частині спогадів, до якої належить цей фрагмент, описано переважно події з життя 1-ї бригади Українських Січових Стрільців, де служив письменник. Спогади вперше були видані у 1928 році у Харкові.
Стаття у щомісячнику “Świat Płciowy” про проституцію у Львові, 1905
Опублікована у популярному польськомовному щомісячнику "Świat Płciowy" стаття на тему проституції у Львові була написана на основі статистичних даних за 1904 рік. В Австро-Угорській імперії держава намагалася контролювати проституцію через поліційне ведення обліку повій. Така система контролю розрізняла дві форми існування сексуальної торгівлі - проституцію явну (реєстровану) і таємну (нереєстровану). Особи запідозрені в останній підлягали правовому переслідуванню. Реєстровані повії мали за свій кошт проходити регулярні перевірки у лікаря і самі оплачувати своє лікування, якщо така необхідність була виявлена. Власне, ця остання обставина була одним з найбільш очевидних мотивів уникання впису в реєстр. За даними дослідження Ненсі Вінгфілд (Nancy M. Wingfield) 90 % жінок, що працювали в секс-торгівлі в період останніх десятиліть існування Австрійської...
Фотографія вправ вільноруч, Львів, 1927 рік
Фотографія входить до колекції Степан Гайдучка. Є однією з серії фотографій вправ вільноруч. Її формат підлаштований під композицію: п’ять жінок стоять в одному ряду і демонструють положення тіл, які є частинами динамічних вправ (нахили, протягування рук, кроки). Статичні вертикальні лінії дерев на задньому плані контрастують з рухами жінок. Виразність композиції побудована на тональному контрасті та протиставлені текстур. Композиція поділена навпіл лінією горизонту. Фон нижньої частини фотографії (трава) має нейтральний тон, тож на ньому промальовуються як темні спідниці, так і світлі ноги. І навпаки, фон верхньої частини (дерева) темніший, тож на ньому добре видно положення тіл в світлих сорочках. Трава і дерева, які стали фоном для цієї серії, створюють однорідну дрібну текстуру, яка підкреслює...
Рефлексії
Вєрка Сердючка і українська національна ідентичність на Євробаченні 2007
Цей відеозапис є виступом представниці України на пісенному конкурсі “Євробачення” 2007 року, Вєрки Сердючки, із піснею "Dancing Lasha Tumbai". Вєрка Сердючка – драґ-образ, створений та втілений українським коміком, актором та співаком Андрієм Данилком. Образ Вєрки Сердючки репрезентує унікальний культурний архетип – сильну, але просту пострадянську жінку українського походження. Це, зазвичай, передається через слова пісні, дизайни нарядів та її суржик. Образ Данилка часто називають "блазнем" як більш націоналістично-орієнтована авдиторія, так і деякі науковці (Єкельчик 2010). Деякі характеризують його творчість, як "пісні для застілля" з активним використанням фольклорних мотивів, та іноді порівнюють із жанром "диско-поло" (Кашуба та Светлова 2022), а інші називають це постколоніальним "кітчем" (Гундорова 2013). Однак деякі дослідники пропонують називати перформанс Сердючки "кемпом"...