Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

Спадщина

Історія та спадщина тісно пов’язані, оскільки спадщина часто дає підказки про минуле та розуміння того, як розвивалося суспільство. Наша матеріальна, нематеріальна та природна спадщина, а також усі пов’язані з нею міфи, казки, спогади та ритуали забезпечують людей загальним розумінням та усвідомленням, що дозволяють їм спілкуватися між собою на глибинному рівні і в унікальний способів виражати себе світу назовні. Спадщина ненадійна і часто заперечується, тому потребує постійного захисту та розвитку. Але вона дає так багато з точки зору важливого людського досвіду взаємодії зі, створеним людиною або природою, оточенням. Спадщина є минулим, втіленим в дискурсах та наративах, що поглиблюють життя людей і дозволяють їм краще визначати себе. Освітня платформа зосереджується, але не обмежується, на питаннях інклюзивної спадщини, історичних практиках збереження, спільнотах спадщини. Нас цікавлять відповіді на питання про те, які важливі вибори у стосунку до спадщини були зроблені у Східній та Центральній Європі та як політика спадщини формувала міста у цьому регіоні.

Фільтрувати за періодами:

Першоджерела

Документи (2)

icon
Стаття Івана Кревецького про Оссолінеум, 1928
Директор бібліотеки Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові Іван Кревецький долучився до когорти представників НТШ, які в честь столітнього ювілею Оссолінеуму підготували свої привітальні тексти про цю інституцію. У статті, надруковані в українському часописі Нова Зоря, автор, будучи бібліографом і одним із фундаторів державницького напряму української історіографії, наголошував на багатстві Оссолінеуму, насамперед, у стосунку до україністики XVI–XVII ст.: історії Хмельниччини і козаччини, та історії Львова. Згадав І. Кревецький і про о. Михайла Гарасевича, автора праці „Annales Ecclesiae Ruthenae” (Церковні аннали Рутенії, 1863), що був добре знайомий із фундатором Оссолінеуму Юзефом Максиміліаном Оссолінським, ба більше сповідав його перед смертю.
Зображення до Сеймова дискусія про участь українців у Загальній Крайовій виставці Галичини 1894 року
Сеймова дискусія про участь українців у Загальній Крайовій виставці Галичини 1894 року
У цьому документі відображена дискусія між українськими та польськими депутатами у Галицькому Сеймі, що відбулася у Львові 15 травня 1893 року. Одне із питань на засіданні того дня стосувалося звіту бюджетної комісії щодо прохання виконавчого комітету Крайової виставки 1894 року про надання субвенції для її реалізації. Попри фінансову складову питання дискусія набрала ширшого політичного виміру і демонструє польсько-українські стосунки в Галичині наприкінці ХІХ століття. Першим промовцем з-поміж українських депутатів був Ярослав Кулачковський директор страхового товариства «Дністер». Він говорив про мету майбутньої виставки, яку депутатам представив виконавчий комітет і про невідповідність означення «крайова» в її назві. Станом на травень 1893 року підготовчі процеси для проведення Крайової виставки тривали майже рік. А українці, за його...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все

Модулі (0)

Цифрові історії (1)

У часі автономії Загальна Крайова Виставка була вже третьою спробою галицьких еліт показати свої досягнення в промисловому, господарському й культурному розвитку краю. Перша така спроба відбулася у Львові 1877 року, друга — у Кракові 1887-го. У свою чергу, наступна мала б відчинити свою браму перед відвідувачами через 10 років у Львові. Офіційно відлік до початку відкриття Виставки розпочався у червні 1892 року, коли був сформований Головний Виставковий Комітет. Наповнення фінансового фонду виставки відбувалося за рахунок повітових громад, субвенцій уряду та Крайового виділу, ради міста Львова, приватних осіб і організацій. Більшість витрат були пов'язані із облаштуванням території та спорудженням тих павільйонів, що будувались коштом дирекції виставки — так званих "дирекційних" (інші приватні павільйони, як-то...

Рефлексії

Тексти (0)

Показати ще Згорнути все

Подкасти (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Силабуси (1)

Курс присвячено ідеям та практикам пов’язаним зі спадщиною у Центрально-Східній Європі від 1945 р. і дотепер. Ми розпочнемо із загальних питань: Що таке спадщина: це – об’єкт, ідея, проект чи процес? Як формувалося поняття спадщини? Хто задіяний і як визначаються учасники і ті, хто приймають чи залучені до прийняття рішень? Кому належить спадщина, яке значення вона містить, і які потреби вона відображає? Тоді ми торкнемося таких питань: Чи поняття має історію? Що означає критично поглянути на спадщину? Якими є відносини між спадщиною, політикою та владою? Якщо спадщина означає підбір, тоді що вибирається, а що ні і чому? Чи можемо ми розділяти матеріальне й нематеріальне у спадщині і як працює такий поділ? Чи спадщина...