Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]
Цитувати
Владислава Москалець, Велика міграція кінця XIX – початку XX століття: особистий досвід східноєвропейських мігрантів у фольклорі і спогадах, Reesources. Переосмислюючи Східну Європу, Центр міської історії, 21.10.2022
скопійовано

Велика міграція кінця XIX – початку XX століття: особистий досвід східноєвропейських мігрантів у фольклорі і спогадах

Дата публікації 21.10.2022
Кінець XIX - початок ХХ століття відомий як період масової міграції з Європи до інших континентів, коли понад 55 мільйонів людей змінили своє місце проживання. Зокрема цей процес захопив Російську та Австро-Угорській імперії, де складне економічне становище, брак промислу, переслідування підштовхували різні групи населення до виїзду. Серед таких груп були як українські і польські селяни, так і містечкові євреї – дрібні ремісники або робітники. Напрямками руху для них найчастіше ставали США, Канада, Аргентина, Бразилія, які потребували робочої сили на фабриках чи фермах. Історикиня Владислава Москалець у цьому модулі фокусується на особистих досвідах східноєвропейських мігрантів, збережених у фольклорі та спогадах. 

Кінець XIX – поч. ХХ століття відомий як період масової міграції з Європи до інших континентів, коли понад 55 мільйонів людей змінили своє місце проживання. Зокрема цей процес захопив Російську та Австро-Угорській імперії, де складне економічне становище, брак промислу, переслідування  підштовхували різні групи населення до виїзду. Серед таких груп були як українські і польські селяни, так і містечкові євреї – дрібні ремісники або робітники. Напрямками руху для них найчастіше ставали США, Канада, Аргентина, Бразилія, які потребували робочої сили на фабриках чи фермах. На межі століть механізми масової міграції залучали людей на різних ролях, як учасників чи організаторів. Поруч з легальним робочим ринком творився нелегальний ринок торгівлі людьми, зокрема набуло небачених досі масштабів інтерконтинентальна торгівля жінками, яка стала однією з найгостріших соціальних проблем Східної Європи. Міграція змінювала суспільства і в країнах, звідки виїжджали мігранти, і в країнах призначення. Вихідці з сіл чи містечок Європи часто стикалися з новими умовами та стилем життя або у великих індустріальних містах, або при обробці земель у нових важких умовах. Масова міграція не обов’язково означала квиток в один бік. Часто родини, зокрема селянські, відправляли когось із дорослих дітей в США чи Канаду для того, щоб завдяки присланим грошам покращити своє матеріальне становище. Інколи мігранти вважали роботу закордоном тимчасовим способом заробити капітал і верталися до своїх рідних місць, приносячи новий капітал і навики. Однак політичні діячі переймалися відтоком та швидкою адаптацією в США і Канаді молодих людей, які могли б включатися у розбудову майбутньої держави. Соціалістичні рухи у США і Канаді намагалися залучати нових мігрантів до своєї діяльності.  

Джерела, які свідчать про Велику міграцію на переломі століть, є досить різноманітними і включають у себе численні его-документи, листи, художні твори, пам’ятки матеріальної культури, візуальні матеріали. Явище міграції викликало зацікавлення та стурбованість у громадських і політичних діячів, тому його активно обговорювали у пресі. Хоча джерела творилися у середовищах відповідних діаспор, спільні мотиви, теми і контексти творення дозволяють розглядати тексти різними мовами разом. 

Процес інтеграції мігрантів у нове середовище часто сприяв творенню нової гібридної культури, яка поєднувала їхні старі досвіди з новими. Мігранти створювали пісні, короткі жарти, розповіді.  Гібридність мігрантської культури насамперед виявлялася у мові, адже у рідні для мігрантів українську, польську, їдиш додавалися англійські слова.  Мігрантський фольклор був тимчасовим явищем, адже виникав серед першого покоління мігрантів, а для їх дітей і внуків, інтегрованих у нові реалії, вже був менш актуальним. Характерно, що твори також мігрували разом з їхніми носіями поміж континентами, повертаючись у їхні родинні місця чи переходячи з діаспори в діаспору. 

Підбірка пісень, що включає цей модуль, представляє українські, єврейські і польські мігрантські пісні, зібрані в 1950-х – 1970-х роках в Америці і Канаді. Частина з них мали своїх авторів, зокрема пісні їдишем виконували в театральних постановках. Деякі мігрантські пісні українською мовою були зібрані у діаспорі чи в Україні як фольклор, і ми не знаємо їх авторів. Написані різними мовами, ці пісні виявляють подібності спільного досвіду в Америці. Спільним мотивом є наївність «зелених», тобто нових, емігрантів, які мають зависокі очікування і не вміють адаптуватися. Часто конфлікт у піснях ґрунтується на розчаруванні у обіцяній «золотій землі», яка не приносить достатньо заробітку або виснажує робітників. Інша популярна спільна тема – роз’єднані родини. Часто, у випадку довготривалої міграції спершу їхав один член родини, забираючи решту за собою згодом. У випадку євреїв брак контакту з чоловіками, які виїхали у еміграцію, загострив прецедент агун – жінок, статус яких залишався невизначеним, оскільки вони не були ані вдовами, ані розлученими. Досить часто мігрантів у нових країнах залучали до робітничого руху, вони ставали активними учасниками демонстрацій чи страйків, що так само відображене у текстах. Єврейські, українські чи польські мігранти часто могли мати різні напрямки міграції. Якщо євреї працювали у фабриках одягу чи светшопах у великих містах, на кшталт Нью-Йорку, то українські робітники наймалися на шахти або ж ферми, і контекст творення текстів є відмінним.

Періоди

Першоджерела

Документи (7)

Зображення до Михайло Зубрицький. Наша еміґрація, Діло, 1902
Михайло Зубрицький. Наша еміґрація, Діло, 1902
Михайло Зубрицький – греко-католицький священик і громадський діяч аналізує феномен міграції до США з прикарпатського села Лютовиска в українській газеті Діло. Автор описує міграційні стратегії селян, етапи з яких складався процес міграції, адаптацію на новому місці і труднощі з поверненням. Хоча текст концентрується власне на українській міграції, автор згадує євреїв, які також виїжджають до США, а також євреїв, які виступали посередниками у міграції. Водночас для автора, як для громадського діяча був важливим вплив міграції на Галичину, який для нього є багатовимірним. Міграція означала відтік молодих працездатних людей з краю, але водночас фінансову допомогу для їхніх родин. Втім, найважливішою йому видається можливість переймання політичної культури демократичного краю і втілення її принципів у Галичині. Цей...
Зображення до Уривок зі спогадів українського мігранта Василя Пласконоса про виїзд з міжвоєнної Польщі до Канади у 1925
Уривок зі спогадів українського мігранта Василя Пласконоса про виїзд з міжвоєнної Польщі до Канади у 1925
Уривок з автобіографії українського мігранта Василя Пласконоса описує його досвід виїзду з міжвоєнної Польщі до Канади у 1925 році. Мотивації для еміграції були не лише економічними, але й політичними, бо Василь Пласконіс відчував переслідування у Польщі як колишній учасник польсько-української війни. Автор розглядав своє рішення про міграцію як тимчасове. Текст описує процес прийняття рішення про виїзд, мандрівку і перші місяці адаптації у Канаді. Важливим є питання посередництва агентів, які допомагали емігрантам придбати квитки і виїхати. У Канаді нові українські мігранти знаходили працю у шахтах або як поденні робітники у фермерських господарствах. З тексту стає помітно, як мережа українських зв’язків виявляється корисною для пошуків роботи, помешкання чи навіть для побутових справ у Канаді.
Зображення до Уривок з автобіографії Бена Рейсмана, уродженця галицького містечка Калуш, який емігрував до Америки у 1896
Уривок з автобіографії Бена Рейсмана, уродженця галицького містечка Калуш, який емігрував до Америки у 1896
Автобіографія була надіслана на конкурс мігрантських автобіографій, організований єврейським інститутом YIVO. Її автор – Бен Рейсман з галицького містечка Калуша, який згадує своє дитинство у Галичині, приїзд до Америки у 1896 році і заангажування у соціалістичний рух. Обраний уривок показує процес подорожі і важливість мережі соціальних контактів поміж мігрантами з одного регіону. Такі зв’язки уможливлювали і полегшували прийняття рішення про міграцію, пошуки роботи, адаптацію на новому місці. Одним з характерних моментів залученості на новому місці є інтерес до політики. Бен Рейсман прибув до Штатів у період передвиборчої президентської кампанії і з перших днів долучився до мітингів. Соціалістичні гасла про нерівність допомагають йому переосмислити свій галицький досвід перед еміграцією. Водночас, важливим для Бена є...
icon
“Пісня емігрантів” (Pieśń emigrantów), 1918-1939
Соціалістичний рух активно намагався залучати робітників-емігрантів. Тематика важкої праці робітників у фабриках чи светшопах з’являється у творах соціалістів, які часто самі були емігрантами. Деякі пісні були гімнами і творилися для того колективного співу. Прикладом такого є польська пісня емігрантів. У ній, емігранти покидають свій рідний край через соціальну несправедливість. Дідичі, магнати і священики протиставлені пригніченим робітникам чи солдатам, які вернулися з війни і не отримали очікуваних гарантій. Водночас пісня підкреслює тимчасовість еміграцій, адже емігранти повернуться до рідного краю, щоб робити революцію.
icon
“Мої мамця дома, а я в Америці”, пісня про еміграцію
Пісня побудована на дихотомії – еміграція-дім. Вона відображає популярну стратегію сільських родин, які висилали когось з дітей у еміграцію, щоб вони грошовими переказами допомагали утримувати господарство. У пісні донька, яка має важку роботу на фабриці і страждає як «зелена», тобто недосвідчена мігрантка від незнання мови, несправедливої оплати праці і складних умов. Жінки часто ставали мігрантками, однак працювали на гірших і менш оплачуваних роботах. Вона дорікає мамі, яка відправила її заробляти гроші і не знає про складнощі праці. Досвід молодих мігрантів, які проходили через численні випробування, але водночас набували самостійності відділяв їх від родин. Молоді люди уже не підлягали контролю своїх батьків і завдяки дистанції та фінансовій незалежності могли приймати власні рішення.
icon
“В Америці добре”, пісня про еміграцію, запис 1949 року
Пісня показує відмінність життя в Америці і вдома у Європі. На відміну від пісень, де згадується розчарування від нездійснених у США надій, у цій робота стає гарантією вищого економічного статусу. Америка дає можливість емігрантам провадити комфортний спосіб життя, одним з атрибутів якого є кишеньковий годинник. Але конфлікт пісні побудований на протиставленні заможності емігранта і бідності його дружини та дітей вдома. Попри економічно комфортне життя з’являється проблема емоційного дискомфорту і відчуття відчуженості від родини та дому.
Показати ще Згорнути все

Зображення (4)

Зображення до “Єврейська бабуся”, фото Люїса Хайна
“Єврейська бабуся”, фото Люїса Хайна
Люїс Хайн (1874-1940) був американським фотографом, який намагався привернути увагу до соціальних проблем, таких як міграція чи дитяча праця. Він двічі робив серії фото на Еліс Айленд – острові біля Нью Йорку, який був першою зупинкою і місцем пропуску для новоприбулих мігрантів. Фото Люїса Хайна намагаються показати індивідуальність мігрантів, яких часто екзотизували та іншували у американській пресі. Єврейська жінка на фото одягнена в одяг, який не вирізняє її з-поміж решти мігрантів зі Східної Європи. Втім, хоча єврейська міграція часто також була мотивована економічними мотивами, у публічному дискурсі і історіографії початку ХХ століття її сприймали як наслідок погромів. На фото автор намагається показати Америку як своєрідну землю обітовану, яку євреїв вважають своїм прихистком, що...
Зображення до “Слов’янська мати”, фото Люїса Хайна
“Слов’янська мати”, фото Люїса Хайна
Люїс Хайн (1874-1940) був американським фотографом, який намагався привернути увагу до соціальних проблем, таких як міграція чи дитяча праця. Він двічі робив серії фото на Еліс Айленд – острові біля Нью Йорку, який був першою зупинкою і місцем пропуску для новоприбулих мігрантів. Фото Люїса Хайна намагаються показати індивідуальність мігрантів, яких часто екзотизували та іншували у американській пресі. Назва фото «слов’янська мати» демонструє, що Східна Європа для американців все ж була простором, різниці і нюанси якого вони здебільшого не помічали. Хайн сприймає жінку на фото, як людину, яка цілком покинула Європу, забравши з собою все своє майно і яка не хоче повертатися назад. Віконце пропуску, перед яким вона стоїть, натякає на зіткнення нових мігрантів...
Зображення до Галицькі мігранти, Квебек, близько 1911 року
Галицькі мігранти, Квебек, близько 1911 року
Фото показує групу мігрантів з Галичини, ймовірно українців у Канаді. Попри інформацію про те, що перед еміграцією селяни купували міський одяг, на цьому фото ми бачимо людей у традиційному вбранні, які відрізняються від канадського оточення. Ставлення до східноєвропейських мігрантів було зверхнім і одяг зокрема часто ставав підставою для іншування і процес успішної інтеграції передбачав «перевдягання» в західний одяг. На фото ми бачимо велику родину, адже часто перші мігранти, які були молодими чоловіками і жінками згодом перевозили своїх дітей чи старших батьків.
Зображення до Рекламна листівка бюро Зоф’ї Бєсядецької
Рекламна листівка бюро Зоф’ї Бєсядецької
Бюро Зоф’ї Бєсядецької у Освєнцімі в Західній Галичині займалося організацією перевезень до Америки. Рекламна листівка пропонує квитки на пароплави до Америки та Канади. Транспортна революція в 19 століття виявилася одним з найважливіших чинників, які уможливили масову інтерконтинентальну міграцію. Транспорт був відносно зручним і швидким, а також відносно недорогим. З початком масової міграції розвинулися мережі агентів, на кшталт бюро Зоф’ї Бєсядецької які допомагали з організацією подорожі. Це полегшувало міграцію людей з сіл чи маленьких містечок. Водночас, агентів часто звинувачували у недоброчесності і визискуванні мігрантів. Бюро Бєсядецької було однією з найбільш респектабельних організацій такого типу.
Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (3)

icon
Grine kuzine (Зелена кузина), пісня про еміграцію 1921
Пісня, авторство якої залишається під дискусією (найбільш імовірний автор Абе Шварц), була написана для єврейського театру. Її виконували як у Європі так і в США і вона стала одним з найпопулярніших мігрантських творів. Слово «зелений» - було іронічним означенням нових імігрантів, які не орієнтувалися в американській дійсності. Пісня «Зелена кузина» порушує питання розчарування мігрантів у Америці, де важка праця виснажує приїжджих і не приносить очікуваного прибутку. «Колумбова держава» виявляється не омріяною країною, де збуваються мрії, а суспільством нерівностей. Попри веселу музику і сатиричний сюжет, пісня показує тривожність емігрантів через брак можливостей зростання і економіку визискування.
icon
A brivele der mamen (Лист мами), пісня про еміграцію, 1907
Пісню написав білоруський композитор і співак Соломон Смулевіц (1868-1943) в 1907 році. Автор також мав досвід міграції до США. Пісня стала дуже популярною, зокрема на її основі створили театральну постановку і фільм їдишем. Твір порушує питання розділених через міграцію родин. В той час, як син, який поїхав до Америки має успішне життя і нову родину, його мама відчуває себе покинутою. Перед смертю вона просить сина не забувати читати за нею кадіш – поминальну молитву. Проблема розлучених родин залишалася спільною для всіх мігрантів, втім у цьому тексті саме єврейська молитва стає способом подолати кризу і віддати шану сімейним стосункам навіть після смерті.
icon
Goldene land (Золота земля), пісня про еміграцію, 1889
Пісня написана литовським єврейським поетом Еліакумом Зунсером (1840-1913) на основі його власного досвіду еміграції до США. Пісня «Золота земля» заторкує питання нових мігрантів, високі очікування яких не справджуються. Американське місто виявляється простором сповненим бруду, шуму і бідності. Праця хоча і є, але вона погано оплачувана і небезпечна для здоров’я. Також Америка не є місцем соціальної рівності, адже як і в Європі у ній є диспропорція в розподілі багатства. Це міський досвід, який був спільним для багатьох єврейських мігрантів, що знаходили працю в текстильній промисловості, чи, як сам Зунсер, у друкарнях.
Показати ще Згорнути все

Рекомендована література

Oskar Czendze: In Search of Belonging: Galician Jewish Immigrants Between New York and Eastern Europe, 1890–1938, In: Hasia Diner, Markus Krah, Björn Siegel (Eds.): Foreign Entanglements: Transnational American Jewish Studies (PaRDeS ; 27), Potsdam, Universitätsverlag Potsdam, 2021, S. 69–83. DOI https://doi.org/10.25932/publishup-53285

Lachs, Vivi. Whitechapel Noise: Jewish Immigrant Life in Yiddish Song and Verse, London 1884-1914. Wayne State University Press, 2018.

Rudnycʹkyj, Jaroslav B. Readings in Canadian Slavic Folklore. Winnipeg: Univ. of Manitoba Press, 1961. 

Грица, Софія. Буд здрава землице: українські народні пісні про еміграцію. Київ: Музична Україна, 1991

Коментарі та обговорення