Архітектура
Дослідження історії архітектури дозволяє нам краще зрозуміти суспільство та культуру, яку воно репрезентує. Розуміння будівель або міст як не лише візуальних досвідів, допомагає сформувати культурно інклюзивніший підхід до архітектури, аніж той, який зосереджений винятково навколо смаків чи стилів архітектора. Ця тема зосереджена на міському плануванні, матеріальності будівель, архітектурних професіях і міських просторах на кшталт гетеротопій (приклад: в’язниці чи кладовища). Для Освітньої платформи важливо зрозуміти, чому будівлям, створеним у Східній та Центральній Європі, властивий свій стиль, як він відображає історичний період їх створення, та як міське планування вплинуло і впливає на те, як ми живемо. Архітектура є продуктом людей і періоду, який її породив, і може дати нам багато цікавих історичних прикладів про те і про інше.
Фільтрувати за періодами:
Першоджерела
Соціалістичне містечко поблизу Горлівки на Донбасі, cтаття 1930 року
У статті наведено основні параметри соціалістичного містечка поблизу Горлівки на Донбасі. Цей проєкт є подібним до тих, що були реалізовані у Харкові («Новий Харків») та Запоріжжі («Шосте селище»). В основі проєкту ідея максимального усуспільнення побуту робітників. Для її реалізації планувалося збудувати розгалужену мережу громадського харчування та соціальної інфраструктури (ясла, садочок, клуб та ін.). За задумом проектувальників, подібні архітектурні рішення мали звільнити жінок від хатнього господарства та залучити їх до громадської роботи чи на промисловості. Проект соцмістечка є прикладом радянського стандартизованого житлового будівництва. Квартали та житлові корпуси, умеблювання кімнат тощо мали формувати новий спосіб життя його мешканців – соціалістичний. Хоча подібні проекти в УРСР не вдалося втілити у повній мірі, вони відображають зміну соціальних...
Аматорські медіа та життя в “черьомушках”
Окрім офіційних медіа (екклезіа) з уявленими історіями та міфами – театральними виставами, фільмами та іншими офіційними репрезентаціями, які радянська людина сприймала на агорі (наприклад, у кінотеатрах як частині публічного простору, чи через телевізор як вікно у публічну сферу) — існувала також приватна сфера (ойкос). Як можна дізнатися яким було повсякденне життя звичайних людей? Одним із джерел доступу до цієї реальності можуть стати аматорські кінозаписи, що зберігають моменти життя у “черьомушках” та “хрущовках”. У Радянському Союзі існувала особлива ідеологічна система, яка одночасно обмежувала і заохочувала аматорські медіа. Держава заохочувала аматорське кіно через офіційні клуби, зокрема при Всесоюзній центральній раді професійних спілок (ВЦРПС) чи через організації, афілійовані із Спілкою кінематографістів (окрема секція...
Радянський фільм “Іронія долі, або з легкою парою”, 1975-1976
У 1969 році радянські драматурги Еміль Брагінський та Ельдар Рязанов створили п’єсу “З легкою парою! Або одного разу в новорічну ніч”, яка здобула популярність у театрах Радянського Союзу. На початку 1970-х років було вирішено адаптувати цей твір для телеекрану, і прем'єра двосерійного телефільму відбулася у новорічні свята на межі 1975-1976 років. Подібно до випадку з московською оперетою про мікрорайон Черьомушки (1959), відбулася ремедіація популярного театрального сюжету, проте цього разу не через кінематограф, а через телебачення. На відміну від кіно-мюзиклу “Черьомушки” 1963 року, нова екранізація постала у форматі телевізійного фільму з численними музичними вставками, які після прем’єри у 1976 році набули широкої популярності. Ліричні пісні на вірші Євгена Євтушенка та Белли Ахмадуліної у виконанні...
“Черьомушки”, радянський фільм 1963 року
У 1961 році кінематографічні еліти СРСР схвалили ідею перетворення оперети “Москва, Черьомушки” у кінофільм. Почалися пошуки постановника. Авторам хотілося, щоб ним став режисер-музикант і тому звернулися до Герберта Рапопорта – професійного музиканта. Рапопорт набирався досвіду в жанрі музичного кінематографа, беручи участь у постановці фільму Григорія Козінцева “Дон Кіхот” (1957, Лєнфільм), що став відомою радянською картиною і був відзначений на міжнародних фестивалях. Цікаво зазначити, що Рапопорту, палкому шанувальнику австрійського композитора Густава Малера, сподобалася музика оперети, і його авторська постановка вистави у вигляді фільму була підтримана професором Ленінградської консерваторії та головним диригентом місцевого симфонічного оркестру, Миколою Рабіновичем, який став диригентом запису фонограми до фільму. У 1963 році музичний фільм “Черьомушки” режисера Герберта Раппапорта вийшов на...
Оперета “Москва, Черьомушки”, 1959
24 грудня 1958 року у столиці СРСР, у театрі оперети, відбулася прем’єра вистави у трьох частинах під назвою “Москва, Черьомушки”, музику для якої писав відомий радянський композитор Дмітрій Шостакович (часто у медіа цей твір ще називають “оперетою Шостаковича”). Офіційно виставу відкрили через місяць, 24 лютого 1959 року, і вона отримала позитивний відгук у публіки та критиків. Лібрето для вистави написали відомі радянські драматурги та сценаристи Владімір Масс та Міхаіл Червінскій, а за постановку відповідали Владімір Канделакі і Леон Закс. Диригентом оперети виступив Грігорій Столяров, художником – Георгій Кігель, а балетмейстером – Галина Шаховская. Через два роки після прем’єри вистави, приятель Шостаковича, Йосиф Глікман, який був консультантом Лєнфільму, запропонував зробити кіноверсію оперети. Хоча Шостакович...
Медіа, термін винесений у заголовок цього модуля, є широко уживаним поняттям, яке часто використовують у контексті міркувань про “масову культуру”. У визначеннях радянської історіографії медіакультуру називали “культурою для мас”, намагаючись тим самим уникнути асоціації із “маскультурою” капіталізму. Однак, як у системі ринкового капіталізму, так і в системі державного соціалізму, у 20-му столітті медіа спричинили формування нової медіареальності та медіаландшафту, функції та статус яких у 1960-70-х роках стають набагато важливішими, ніж це було раніше. У цьому модулі використовується також поняття медіатизація, що стосується того, як медіа впливають на соціальні, політичні та культурні інституції, формують їх та переплітаються з ними. Ця концепція досліджує, як медіа є не просто каналами для комунікації, а й невід'ємною частиною функціонування...