Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: info@lvivcenter.org

Пропонований документ є важливим джерелом для дослідження політики пам’яті радянської влади в Ізмаїльській області в перші повоєнні роки. Звіт відображає діяльність новоствореного музею за перший рік роботи й містить типову для такого роду адміністративної документації інформацію щодо формування експозиції, упорядкування фондів, науково-дослідної, експозиційної та пропагандистської роботи, а також визначає пріоритетні завдання установи на наступний рік. Водночас джерело дає змогу простежити процес конструювання в регіоні героїчного образу російського полководця Суворова, який став одним із центральних компонентів офіційного радянського історичного наративу.

Для створення Ізмаїльського історичного музею імені Суворова радянська влада залучала істориків, музейників та митців з усього СРСР, а його відкриття у символічну дату — 30-річчя “Жовтневої революції” — підкреслювало зв’язок між російською військово-історичною спадщиною та радянською політичною присутністю в регіоні. Радянська влада репрезентувала себе як спадкоємицю “суворовської слави” та продовжувачку історичної місії Росії на Дунаї, поєднуючи імперський військовий наратив із радянським дискурсом “визволення”.

Подібний наратив відображено в експозиції музею, яка починалася зі слів Сталіна про російських полководців, а далі зосереджувалася на висвітленні основних етапів життя, військової діяльності та перемог Суворова і завершувалася його вшануванням в радянській меморіальній спадщині. Звіт  підкреслював головне завдання експозиції – продемонструвати відвідувачам “героїчну боротьбу російського народу” на прикладі штурму фортеці Ізмаїл 1790 року. Відтак історичне минуле регіону подавалося крізь призму російської військової слави та її подальшої боротьби за регіон аж до радянського “визволення” у 1944 році. Про це свідчать і плани створення експозиції “Історичне минуле Ізмаїльської області”, яка мала починатися з 1800 року й завершуватися на сучасному етапі.

Ізмаїльський історичний музей Суворова відігравав провідну роль у поширенні офіційної радянської версії історії краю. Його наукова й культурно-масова діяльність була зосереджена не лише на постаті Суворова. У звіті відображено й інші важливі теми, які мав висвітлювати музей: “Татарбунарське повстання” 1924 року, “Велику Вітчизняну війну” та повоєнний період. У документі також зазначено характерні для радянських музеїв види діяльності, спрямовані на поширення офіційних наративів серед населення: експозиційна робота, організація виставок, проведення екскурсій, читання тематичних лекцій, публікація статей у місцевій газеті. Наведені у звіті відгуки відвідувачів свідчать, що однією з цільових аудиторій музею були військовослужбовці. Особливий акцент робився на роботі з учнівською молоддю, зокрема на організації екскурсій у період літньої оздоровчої кампанії, проведенні лекцій для піонервожатих, діяльності шкільних краєзнавчих гуртків, роботі з учителями тощо.

Водночас звіт містить перелік проблем, з якими музей зіткнувся в перший рік роботи, насамперед відсутність належного приміщення для зберігання фондів, створення лабораторій і підсобних майстерень, організації шкільної кімнати тощо.

Назва:

Повоєнна радянська політика пам’яті: зі звіту Ізмаїльського історичного музею ім. Суворова за 1948 рік

Автор:
Задорожний С. Я.
Рік:
1948
Джерело:
Комунальна установа “Ізмаїльський архів”. Ф. Р-747. Ізмаїльський обласний відділ культурно-просвітницької роботи Ізмаїльського комітету обласної Ради депутатів трудящих. Оп. 1. Спр. 16. План і звіт про роботу музеїв області за 1948 рік (20.01.1948 – 12.01.1949). Арк. 1–8.
Мова оригіналу:
Російська

Измаильский областной отдел культурно-просветительских учреждений

 

О Т Ч Е Т

ИЗМАИЛЬСКОГО ИСТОРИЧЕСКОГО МУЗЕЯ им. СУВОРОВА

за 1948 год.

 

I.

Измаильский исторический музей им. Суворова основан согласно постановления Измаильского Облисполкома от 19 августа 1946 года.

Музей открыт для всеобщего обозрения трудящихся 7-го ноября 1947 года. Музей в настоящее время располагает помещением в 182 квадратных метра, состоящее из 6 комнат. В четырех комнатах размещена экспозиция, одна комната занята библиотекой и фондо-экспонатами и в одной комнате помещается канцелярия музея.

Помещение является крайне недостаточным, так как нет возможности развертывать намеченный тематический план, приобретенные и собранные экспонаты для последующих экспозиций остаются неиспользованными и лежат в фондохранилище.

Ремонт имеющегося помещения в 1948 году был проведен, в основном он сводился к ремонту крыши, печей и побелке.

 

IУ. СТРУКТУРА МУЗЕЯ

В музее создана экспозиция на тему: “Жизнь и полководческая деятельность А. В. Суворова”. Экспозиция построена в тесной связи с историей Измаила, когда А. В. Суворов брал штурмом Измаильскую крепость в 1790 г. Экспозиция состоит из 416 экспонатов, отражающих времена Суворова и, частично, современность.

Тематическим планом музея намечено создать экспозицию на тему: “Историческое прошлое Измаильской области” с 1800 года и кончая современностью, но создание экспозиции в настоящее время невозможно, так как для размещения экспонатов отсутствует помещение.

Фондохранилище в музее имеется: оно состоит из одной комнаты, в которой хранятся экспонаты и помещается библиотека.

 Экспонатов в музее имеется 3183 – все экспонаты заинвентаризированы, по разделам экспонаты распределяются следующим образом:

  1. Археология – 86. Сюда относится посуда разных времен, черепки, ядра и т.д.
  2. История –143. Одежда, снаряжение.
  3. Оружие – 76.
  4. Письма, рукопись, документы – 18.
  5. Живопись, скульптура, графика – 32.
  6. Фотоальбом, фотопортреты, снимки – 579.
  7. Нумизматика – монеты, кресты, медали – 2000.
  8. Прочие – 249.

Библиотека состоит из 980 книг.

Лабораторий и подсобных мастерских музей не имеет. Совет музея состоит из 23 человек.

Совещаний Совета музея проведено два, на которых обсуждались вопросы?

а/ Об экспозиции музея.

б/ О пополнении экспозиции экспонатами.

В настоящее время Совет музея не развернул достаточно своей деятельности и заседания регулярно не проводятся, так как до настоящего времени не созданы соответствующие условия работы самого музея из-за отсутствия соответствующего помещения для его развития.

 

УП. НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКАЯ РАБОТА

Работники музея в течение 1948 года в основу своей работы взяли тщательное изучение материалов, связанных с созданной экспозицией, то есть работали над материалами об А.В. Суворове в результате чего была составлена лекция на тему: “Жизнь и полководческая деятельность Суворова”.

Кроме того работники вели работу по изучению и собиранию материалов для создания следующей экспозиции, а именно

  1. Историческое прошлое Измаильской области.
  2. Татарбунарское восстание в 1924 году.
  3. Измаильская область в годы Отечественной войны и в послевоенный период.

Для изучения истории прошлого местного края и сбора экспонатов привлекаются воинские части Дунайской флотилии, учащиеся школ Измаильской области.

Музей разработал несколько маршрутов с описанием исторических мест Измаильской области и по этим мероприятиям в период летней оздоровительной кампании пионеры и школьники Измаильщины совершили экскурсии, которые были организованы комсомольскими организациями, совместно с органами народного образования.

Пионервожатым на семинаре была прочтена лекция о историческом прошлом нашего края и о том, какие исторические места имеются в настоящее время.

По изучению местного края научные работники музея выезжали в ряд районов: Ренийский, Болградский, Суворовский.

Кружки по изучению края в школах области имеются, но работают еще недостаточно.

Описание имеющихся фондов проведено, но не полностью закончено по нумизматике, т.к. не было инвентарных книг, а потому описание монет проведено только по черновой книге. Сейчас книга приобретена и работа в скором времени будет закончена.

Архив музея создан. Работа по сбору экспонатов проводится, на каждый поступающий экспонат в музей составляется акт приема.

В течение 1948 года в местной газете “Придунайская правда” были помещены следующие статьи работников музея:

  1. 148 лет со дня смерти А. В. Суворова.
  2. По залам Измаильского исторического музея им. Суворова.
  3. Год работы Измаильского музея.
  4. Об экспонатах, поступивших в музей.
  5. О выставке, организованной музеем.

Материалы, которыми располагает музей, пользуются учителя, студенты, работники партийно-советских организаций, военнослужащие.

 

УШ. ЭКСПОЗИЦИОННАЯ РАБОТА

Существующая экспозиция музея отражает жизнь и полководческую деятельность А. В. Суворова и состоит из следующих разделов:

  1. Тов. Сталин о русских полководцах, введение.
  2. Детство и молодые годы А. В. Суворова.
  3. Полководцы, искусство которых изучал А. В. Суворов.
  4. Семилетняя война,
  5. Наука побеждать.
  6. Суворов в войне с Польшей и Турцией в 1768–1794 г.г.
  7. Суворов в войне с Турцией в 1789–1791 г.г.
  8. Штурм Измаила.
  9. Суворов с 1791 по 1796 г.г.
  10. Ссылка Суворова в Кончанское.
  11. Итальянский и швейцарский походы А. В. Суворова.
  12. Последние дни Суворова.
  13. Памятники Суворова.
  14. Суворов в наши дни.
  15. Семья Суворова.

Экспозиция музея показывает посетителям героическую борьбу русского народа, полководческую деятельность Суворова.

На местном материале показана деятельность Суворова в период штурма Измаила в 1790 году.

Тысячи людей, посетившие музей уносят в сердце величественный образ русского полководца А. В. Суворова. Многие посетители оставляют отзывы о музее, вот некоторые из них:

– “Музей оставил хорошее впечатление. Здесь правдиво показана жизнь и боевые походы А. В. Суворова” – пишет ст. лейтенант Маликов.

– “Музей повествует о немногих, но величественных страницах истории нашей Родины” – инженер-капитан Вершинин.

– “Живая картина вспыхивает перед взорами, когда смотришь кругом себя и находишь все то, что напоминает о великом русском полководце А. В. Суворове, который своим военным талантом прославил силу и мощь русского оружия” – записал старшина ІІ ст. Зинин.

– “Осмотрел музей им. А. В. Суворова и восхищен героизмом русских солдат и гением Суворова, взявшим крепость Измаил, считавшуюся неприступной” – Харчев.

– “Удивительно хорошо оформлен музей с художественной стороны – в маленьких и уютных комнатах чувствуешь себя хорошо и уютно” – Н.

Посетители музея оставляют в книге сотни подобных записей о значении и дальнейшем процветании музея.

За отчетный период музей организовывал выставки к знаменательным датам, а именно:

  1. 30 лет Советской Армии.
  2. 9 Мая – день Победы.
  3. 30 лет советский Украины.
  4. 4-я годовщина освобождения измаильщины.
  5. 31 год Советской власти.

Кроме этих выставок организованы две постоянные выставки на темы: “Партизанское движение в годы Отечественной войны на Украине” и “Пятилетний план восстановления и развития народного хозяйства”. Эти выставки из-за отсутствия помещения в музее организованы в Доме учителя.

 

ІХ. МАССОВАЯ РАБОТА И НАУЧНО-ПРОСВЕТИТЕЛЬНАЯ ПРОПАГАНИДА

За период с января 1948 года по 31 декабря 1948 г. музей посетило 12.916 человек.

Состав посетителей: служащие, колхозники, учащиеся, военнослужащие. За этот период проведено 242 экскурсии с охватом 3651 человек. Прочитано тематических лекций для посетителей – 75. Среди населения прочитано 26 лекций.

Лекции проводились на следующие темы:

  1. Штурм Измаила в 1790 году.
  2. История Измаильской области.
  3. Жизнь и полководческая деятельность А. В. Суворова.

Выставок-передвижек было организовано 5. Школьная комната не организована в виду отсутствия помещения.

Учителя города пользуются материалами в связи с прохождением программного материала, организуют экскурсии учащихся по отдельным разделам, проходимого в классе материала.

 

Х. ФОНДЫ

Для хранения экспонатов имеется отдельная комната, но полностью не оборудована – отсутствуют шкафы. Экспонаты хранятся в ящиках и на стеллажах.

Всего имеется 3183 экспоната. Библиотека насчитывает 980 книг, среди которых имеются редкие экземпляры. Библиотека постепенно пополняется. Книгами пользуются научные работники музея при изучении отдельных вопросов, а также пользуются преподаватели истории, военнослужащие.

Все экспонаты приобретены с момента постановления Облисполкома об открытии музея, т.е. с 1946 года.

 

ХІ. ЗАДАЧИ НА 1949 год.

Коллектив работников музея выдвигает на 1949 год следующие задачи:

  1. Дальнейшее детальное изучение материалов по созданной экспозиции “Жизнь и полководческая деятельность A. B. Суворова”.

Завязать в связи с этим тесную связь с суворовским музеями – Кончанкого, Кобрино, Тульчино и др. Вести подготовку к юбилейной дате 150 лет со дня смерти Суворова, увязав свою работу с суворовской комиссией, созданной при институте истории академии наук.

  1. Разработка экспозиционного плана по теме: “Историческое прошлое Измаильской области” в связи с этим одновременно вести сбор материалов для разработки следующих тем:

а/ Оккупационный режим в Измаильской области.

б/ Измаильская область в период Отечественной войны.

в/ История городов Измаильской области.

г/ Влияние и отклики Великой Октябрьской социалистической революции в Бессарабии.

Вся эта работа будет тесно увязана с архивным отделом УМВД.

  1. Пополнить музей путем сбора экспонатов, создания художественных картин, как то “Переход Суворова через Альпы”, “Переход суворовских воинов через Чортов мост” и др.
  2. Добиваться через партийно-советские организации о дополнительном помещении для музея.
  3. Приступить к созданию экспозиции – “Историческое прошлое Измаильской области и современность”.

 

ДИРЕКТОР ИЗМАИЛЬСКОГО МУЗЕЯ

им. СУВОРОВА

/ЗАДОРОЖНЫЙ/

г. Измаил.

Пов'язані першоджерела:

Документи (5)

Зображення до Комеморація по-радянськи: святкування 150-их роковин з дня смерті Алєксандра Суворова в Ізмаїльській області, 1949 рік
Комеморація по-радянськи: святкування 150-их роковин з дня смерті Алєксандра Суворова в Ізмаїльській області, 1949 рік
Пропоноване джерело є прикладом внутрішньопартійних інформаційних звітів про підготовку й проведення святкування 150-их роковин з дня смерті Алєксандра Суворова, масштабного комеморативного дійства загальносоюзного масштабу, що відбулося 18 травня 1950 року. Поряд із загальнорадянськими та республіканськими урочистостями важливе місце у вшануванні російського полководця посідали й локальні урочистості на честь його переможних  битв у війнах з Османською імперією. У цьому контексті Ізмаїльська область посідала особливе місце в комемораціях, зокрема місто Ізмаїл, яке в радянському дискурсі того часу конструювалося як “місто слави російської зброї”. Окремої уваги заслуговує практика вшанування в Суворовському районі, назва якого, пов’язана з постаттю полководця, зумовлювала підвищену увагу місцевих партійно-адміністративних органів до організації урочистостей. Тексти звітів дають змогу реконструювати механізми функціонування радянської комеморативної...
Зображення до “Татарбунарське повстання” в системі радянської політики пам’яті: із протоколу засідання Ізмаїльської обласної архітектурної комісії від 28 грудня 1949 року
“Татарбунарське повстання” в системі радянської політики пам’яті: із протоколу засідання Ізмаїльської обласної архітектурної комісії від 28 грудня 1949 року
Протокол засідання Ізмаїльської обласної архітектурної комісії від 28 грудня 1949 року відображає процес обговорення першого проєкту пам’ятника “героям Татарбунарського повстання” в селищі Татарбунари. Його спорудження було передбачене спільною постановою Ізмаїльського облвиконкому та обкому КП(б)У з нагоди відзначення 25-ї річниці цієї події. Пам’ятник було закладено у центрі села під час урочистого мітингу 18 вересня 1949 року на спорудженій радянською владою могилі з перепохованням загиблих повстанців. Документ є прикладом практичного втілення принципів радянської монументальної пропаганди в повоєнний період. Критика проєкту пам’ятника свідчить, що справжньою метою меморіалізації “Татарбунарського повстання” було створення героїчного образу боротьби за встановлення радянської влади, а не вшанування загиблих учасників. Показовою є критика символів скорботи (урна та жінки з вінками), запропонованих у проєкті...
Зображення до Комеморація “Татарбунарського повстання”: постанова міськвиконкому Ізмаїльського ККП(б)У 1949 року
Комеморація “Татарбунарського повстання”: постанова міськвиконкому Ізмаїльського ККП(б)У 1949 року
Тема “Татарбунарського повстання” (організованого більшовиками селянського виступу, що відбувся 15–18 вересня 1924 року в низці сіл Буджака з центром у Татарбунарах і мав на меті дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Румунії) стала однією з ключових у конструюванні офіційної пам’яті сталінським режимом у регіоні. Його комеморація розпочалася з перших днів встановлення радянської влади, а відзначення 25-ї річниці цієї події стало однією з найважливіших локальних політико-ідеологічних кампаній 1949 року, що супроводжувалася масштабними меморіальними, культурно-просвітницькими та пропагандистськими заходами. Запропонований документ є нормативно-правовим актом локального характеру, який регламентував комплекс заходів, пов’язаних із меморіалізацією “Татарбунарського повстання” з нагоди його 25-річчя. Спільна постанова Ізмаїльського облвиконкому та обкому КП(б)У стосувалася не лише спорудження братської могили учасників повстання та встановлення пам’ятника, а...
Зображення до Перша офіційна радянська версія історії української частини Бессарабії 1945 року
Перша офіційна радянська версія історії української частини Бессарабії 1945 року
Стаття “Ізмаїл (Історія області й міста)” є першим цілісним наративом, що репрезентував офіційну радянську версію минулого української частини Бессарабії або Буджака. Публікація виходила серією матеріалів упродовж серпня 1945 року на сторінках газети “Придунайская правда” та була приурочена до першої річниці “визволення” Ізмаїльської області радянськими військами. Завершальна частина статті з’явилася 26 серпня – у день офіційних урочистостей, коли в Ізмаїлі було відкрито пам’ятник російському полководцю Алєксандру Суворову. Варто наголосити, що підготовку історичного матеріалу про Ізмаїльську область радянська влада доручила Івану Івановичу Полосіну — професору Московського державного університету ім. В. І. Леніна та фахівцю з історії Росії. Це свідчило про прагнення інтерпретувати минуле регіону не лише крізь призму ленінсько-сталінської ідеології, а й у межах загальноросійського...
Зображення до Скарги на матеріально-побутові умови життя в Ізмаїлі 1944 року за матеріалами НКДБ
Скарги на матеріально-побутові умови життя в Ізмаїлі 1944 року за матеріалами НКДБ
Документальне джерело містить цінну інформацію про скарги радянських громадян, які прибували до Ізмаїльської області, на вкрай тяжкі матеріально-побутові умови, низький рівень майнового забезпечення та негативне ставлення місцевого населення до приїжджих. Повернення радянської влади до Буджаку (історична назва півдня Одеської області; у 1940–1941 і 1944–1954 роках – Ізмаїльська область УРСР) в серпні 1944 року офіційна пропаганда подавала як “визволення від фашистського ярма”. Проте значна частина місцевого населення, маючи досвід радянської окупації 1940–1941 років, масово втікала на румунську територію. За інформацією секретаря обкому, у містах і районних центрах залишилося дуже мало населення. Представників інтелігенції – лікарів та вчителів, за його словами, майже не лишилося. Станом на жовтень 1944 року область потребувала понад 1100 медичних працівників...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Віктор Дроздов

Коментарі та обговорення