Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: info@lvivcenter.org

Наведений нижче документ є інформаційним зведенням уповноваженого з хлібозаготівель по Ізлучистській сільраді Сталіндорфського району М. Кіпера до Дніпропетровського обкому КП(б)У від 13 грудня 1932 року, тобто в розпал Голодомору. Автор повідомляє про хід хлібозаготівель у трьох колгоспах району — “Безбожник”, “Наймит” і “Прогрес”. Кіпер доповідає про зняття з посад і виключення з партії та колгоспу керівників господарства, обшуки у колгоспників і їхніх родичів, приховування хліба, нерівномірне авансування хлібом за трудоднями, переобмолот соломи й полови; народить відсоток виконання плану по кожному колгоспу та розмір недобору. Зведення написане з позицій уповноваженого, який діє від імені обкому, тому події в ньому подано звичною для радянського ділового стилю мовою “контрреволюційного саботажу” й “злодійської зграї”, а мовчання колгоспників і місцевого активу трактовано як змову. Документ дає змогу аналізувати практику хлібозаготівель в час Голодомору на місцевому рівні, тиск на колгоспи та стратегії поведінки сільської громади щодо цієї політики.

Назва:

Звіт уповноваженого з хлібозаготівель Дніпропетровського обкому від 13 грудня 1932 року

Автор:
М. Кіпер
Рік:
13 грудня 1932 року
Джерело:
Державний архів Дніпропетровської області (ДАДО), 19/1/301, арк. 19–24 (рукопис)
Надруковано в:
Сталіндорфський район документи й матеріали, укладач Альберт Венгер (Київ, 2021), 49-52.
Мова оригіналу:
Російська

Сталиндорф [1]
Излучистое [2] 13/XII-32 [3]

В Днепропетровский областком КП(б)У[4]
Информационная сводка

За последние дни выявились по Излучистому с/с Сталиндорфского района новые формы контрреволюционного саботажа[5] хлебозаготовок[6].

После того, как мы сняли председателя колхоза и его исключили из партии, после снятия счетовода и его исключения из партии, колхоза и привлечение к судебной ответственности[7], после снятия завхоза и передачи его суду и исключение из колхоза 2-х других колхозников, после того как мы вынуждены были в поисках разворованного хлеба произвести обыски у значительного количества колхозников[8], было обнаружено новая форма борьбы против хлебозаготовок путем утайки хлеба. Это мероприятие было проведено следующим образом: 

Хлеб везли на станцию Печугина[9] для сдачи в счет хлебозаготовок, но сдали этот хлеб в количестве 61 центнеров не в счет хлебозаготовок, а в счет мірчука Златоустовской мельницы[10]. Воровская шайка, занимавшаяся невидно систематическим расхищением хлеба, полагала, что комбинация останется незамеченной, а хлеб останется после окончания хлебозаготовок у них. Но эта комбинация обнаружена и весь хлеб сданый в счет мірчука перечислился на хлебозаготовки.

Об этом случае я, к сожалению, узнал очень поздно. Хлеб зачислили в счет мірчука из вывоза за 22 и 23 ноября, а я узнал об этом только 17/XII и непосредственно через Ларинский МТС[11]. Но оказывается, что в Излучистом кое-кто знал о зачислении 61 центнеров хлеба в счет мерчука, об этом знал кандидат партии[12] и секретарь комсомольской ячейки Чулков Г., об этом знал председатель ревизионной комиссии колхоза[13] комсомолец Кусковский[14] и инструктор – бухгалтер Ларинской МТС, производившие по нашему требованию ревизию прихода и расхода хлеба по колхозам с самого начала уборки и молотьбы и до 4/XII. Наталкиваясь на отсутствие 61 центнеров хлеба и получив квитанцию о вывозе этого количества хлеба в счет мірчука, они эти 61 центнеров засчитали как наличные на складе, не сообщив об этом ни меня, ни кого-нибудь другого. Они это мотивировали тем, что бывший председатель колхоза заявил им, что квитанция будет завтра обменена на квитанцию о сдаче хлебозаготовок. Поступок ревизоров тем более недопустим, что в первый день ревизии я им дал указания, чтобы они все записи бумажки и квитанции, вызывавшие малейшие сомнения, показали бы мне. Это не случилось и хлеб был утаен из хлебозаготовок в течение почти месяца. В отношении товарищей, знавших о квитанции, будут приняты суровые меры, что же касается группы воров, которые, очевидно, уже давно являются крупными специалистами своего дела (сюда входят бывший председатель колхоза, быв[ший] кандидат партии Кустовский, быв[ший] завхоз колхоза Гонтов). Хотя до моего приезда никто этого не заметил, и они безраздельно царствовали в колхозе, мы ставили вопрос перед ГПУ[15] чтобы их, а также других немедленно посадили. Необходимо заметить, что я еще 28/11, т.е. через 10 дней после приезда, требовал ареста завхоза Гонтова за бесхозяйственность и небрежного отношения к колхозному хлебу, что приведет к гибели хлеба под дождем и т.д. (о воровстве я тогда еще не знал). Его вызвали в ГПУ на допрос и отпустили из-за отсутствия достаточного материала. Кроме вывоза 61 центнеров в счет мірчука Златоустовской мельницы, они старались скрыть хлеб от сдачи в счет хлебозаготовок путем помола. Получив от меня разрешение на помол 10 центнеров отходов, они отправляют на мельницу не 10, а 30 центнеров. И вся эта махинация установлена и мука задержана.

Обыски у колхозников не дали никаких результатов. Ни у кого хлеба не нашли. Зато нашли более чем по 20 пуд[ов] хлеба[16] у 2-х родичей и знакомых быв[шего] завхоза. Это показывает, что разворованный хлеб сохраняют не дома, а там, где его искать не будут. Обнаруженный хлеб забран и акт направлен в ГПУ для расследования. Мы думаем и дальше заглядывать к родичам тех, где мы искали и не нашли хлеб, но где он, по нашему мнению, должен быть. Конечно, всего разворованного хлеба найти уже невозможно, потому что крали главным образом в августе, сентябре и октябре, когда получили много хлеба в счет авансов и когда наличие много хлеба дома не могло вызвать удивления разворованного хлеба, использовали для откорма жирных свиней[17], а теперь много уже не найдешь.

Обстановка, в которой здесь приходится работать, чрезвычайно сложная. Местные люди, начиная от партийцев и комсомольцев и кончая колхозниками, «ничего» не знают. Проведенные мною многочисленные собрания отдельно партийцев, отдельно комсомольцев и совместно, а также собрание колхозников ничего не дали в смысле развязывания языков. Не помогает и индивидуальная обработка никого, никакого актива нет, и никто его не создал, даже не заботятся об этом. Существует всеобщий заговор – молчание[18]. Не знаю, чем это объяснить: несознательностью, боязнью или стремлением прикрыть воров. На собрании колхоза 17/XII, на котором я разоблачил бывшего счетовода и сообщил о его привлечении к ответственности, много колхозников выступили в его защиту, и никто не выступил против него, сочувствие было на его стороне, а меня обозвали чуть ли не жандармом[19]. Сообщение о воровской махинации с «мірчуком» тоже мало подействовало, а о том, что это есть прямое проявление контрреволюционного саботажа хлебозаготовок, и слышать не хотят. Местные коммунисты и комсомольцы ни гроше не стоят, на них совершенно нельзя положиться. Секретарь партячейки т[оварищ] Глушанков[20] не дурной парень, но он оторван от жизни колхоза, т[ак] к[ак] он является директором маслозавода, уделяет много внимания своей работе. Предсельсовета серьезно болен и часто лежит, так что сельсовет очень мало активен в хлебозаготовках. Отсутствие актива, отсутствие людей, в которых можно быть уверен[ым], что они не подведут, является главным препятствием в борьбе за хлеб. По линии счетоводства обнаружены кроме уже указанных фактов еще ряд безобразий. Члены правления колхоза получили хлебн[ых] авансов за больше трудодней, чем им полагается, авансирование проведено неравномерно по трудодням[21]. Одни получили на трудодень меньше килограмма, другие полтора и больше килограмма. Мы теперь приступили к изъятию незаконно полученного хлеба[22] у членов плавления[23], а также у тех, кто получил больше чем средняя цифра на трудодень.

Обмолот по колхозу Безбожник закончился 14/XII, а 15/XII мы приступили к переобмолоту соломы и половы[24]. Всего за три дня переобмолот соломы на одной молотарке дал 17 центнеров. Мы принимаем меры к тому, чтобы с завтрашнего дня пустить еще две молотарки. Мы их не могли пустить немедленно, потому что в колхозе «Безбожник» мало рабочей силы. На молотьбу работали колхозники других колхозов, которые получили по 7 % с обмолоченного хлеба[25], на переобмолот они не хотят пойти. Мы все-таки думаем добиться при помощи РПК[26] привлечения к переобмолоту рабочей силы из других колхозов и тогда дело пойдет лучше. Вообще отсутствие рабочей силы является самым больным местом в колхозе «Безбожник». Колхоз состоит из стариков и вдов, а из имеющихся еще здоровых молодых работников (их очень мало) нужно по моему мнению не меньше половины посадить в ГПУ. Об этом покажет следствие, а колхоз имеет чрезвычайно много земли, приблизительно 25 гектаров на колхозника[27]. Это положение нужно в корни изменить.

На сегодняшний день колхоз «Безбожник» выполнил план хлебозаготовок на 74,3 %. Другие два колхоза выполнили: «Наймит» на 100,6 % а «Прогресс» на 101,8 %. Дальнейшее перевыполнение по этим двум колхозам обеспечено, а для полного выполнения плана по колхозу «Безбожник» нет благоприятных перспектив. Обмолот полностью закончен, отходы уже тоже почти очищены. От отходов мы уже получили 175 центнеров. Мы можем еще получить максимум 40-50 центнеров. Для вывоза есть запас еще приблизительно 120 центнеров, а не хватает еще к полному выполнению плана 1 175 центнеров. От переобмолота соломы и половы мы очевидно столько не получим, а чтобы остальное найти из разворованного трудно надеяться. Мы, конечно, ведем борьбу за 100 % выполнение плана, под этим лозунгом стараемся мобилизовать массы, но настоящей мобилизованности не добились. Дисциплина улучшилась, но она еще не достаточная. Мы вчера решили объявить труд[овую] мобилизацию для переобмолота. Но ее проведение требует крепкого работоспособного сельсовета, что, к сожалению, у нас нет.

Пока все.

 

Уполном. по хлебозаготовкам по Излучистскому с/с

Сталиндорфского района М. Кипер

 

Примітки:

[1] Сталіндорфський єврейський національний район утворили в липні 1930 р. як Ізлучистський із центром у колонії Ізлучиста. 1931 р. район розширили, центр перенесли до колонії Чемериськ, яку перейменували на Сталіндорф, а район — на Сталіндорфський. 1932 р. район увійшов до новоствореної Дніпропетровської області.

[2] Ізлучисте (Ізлучиста) — єврейська землеробська колонія, заснована 1824 р. переселенцями з Могильовської та Вітебської губерній. На початку 1930 р. — центр Ізлучистського єврейського національного району. Під час колективізації тут утворили кілька колгоспів, зокрема “Безбожник” і “Прогрес”. Нині це с. Ізлучисте Дніпропетровської області.

[3] Дата зведення (13 грудня 1932 р.) суперечить його змісту: у тексті згадано події 14, 15 і 17 грудня, а про переобмолот, розпочатий 15 грудня, сказано “всего за три дня”. 

[4] Дніпропетровську область утворили 27 лютого 1932 р. Обласний комітет КП(б)У відповідав, зокрема, за виконання плану хлібозаготівель в області й направляв до районів і сіл своїх уповноважених.

[5] Формула “контрреволюційний саботаж хлібозаготівель” була стандартною для партійної риторики 1932–1933 рр. Нею кваліфікували будь-які спроби селян і місцевих керівників зберегти хліб для власного харчування. Таке формулювання відкривало шлях до кримінальних репресій.

[6] Хлібозаготівлі 1932 р. — примусове вилучення зерна в колгоспів та одноосібників за нереальними планами. Восени 1932 р. в УСРР діяла надзвичайна комісія на чолі з В. Молотовим, а для “вибивання” хліба в села направляли уповноважених. Хлібозаготівельна кампанія 1932–1933 рр. стала безпосередньою причиною Голодомору.

[7] Розкрадання колгоспного хліба переслідували за постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення громадської (соціалістичної) власності” (“закон про п’ять колосків”). Вона передбачала розстріл, а за пом’якшувальних обставин — 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

[8] Обшуки в колгоспників легітимізувала постанова ЦК КП(б)У від 18 листопада 1932 р. “Про заходи до посилення хлібозаготівель». Вона вимагала організувати виявлення й вилучення розкраденого хліба та притягати винних до відповідальності за законом від 7 серпня 1932 р.

[9] Пичугине (Пичугіне) – вантажно-пасажирська станція Криворізької дирекції Придніпровської залізниці на лінії Верхівцеве – Кривий Ріг. Вона розташована в с. Пичугине Криворізького району Дніпропетровської області

[10] Мірчук — натуральна плата за помел зерна, частина зерна, яку млин утримував собі. У тексті російською автор вживає українське слово (далі також у формі “мерчук”). Здача хліба “в рахунок мірчука” дозволяла не зараховувати його до хлібозаготівель. Златоустівка — село поблизу Ізлучистого.

[11] Машинно-тракторні станції (МТС) — державні підприємства, що обслуговували колгоспи технікою, отримуючи за це натуральну оплату. Під час хлібозаготівель МТС також контролювали обмолот і облік зерна. 

[12] Кандидат у члени партії — перехідний статус перед вступом до ВКП(б), що тривав від одного до кількох років.

[13] Ревізійна комісія колгоспу — виборний орган, що контролював господарську й фінансову діяльність правління.

[14] Прізвище подано в документі у двох варіантах: “Кусковский” і “Кустовский”. 

[15] ДПУ (рос. ГПУ) — Державне політичне управління УСРР, орган державної безпеки. Восени 1932 р. ДПУ активно залучали до хлібозаготівель: органи заарештовували голів колгоспів, комірників, рахівників та інших, кого звинувачували в “саботажі”.

[16] Пуд – міра ваги, що дорівнює 16,38 кг. 20 пудів — близько 330 кг.

[17] Свинарство в єврейських колгоспах не було винятком: антирелігійна політика, яку символізує і назва колгоспу “Безбожник”, заохочувала відмову від релігійних харчових заборон. 

[18] Мовчання колгоспників і місцевого активу є формою пасивного опору хлібозаготівлям, добре відомою з документів 1932–1933 рр. Подібні явища Й. Сталін у листі М. Шолохову (травень 1933 р.) назвав “тихою війною” проти радянської влади.

[19] Жандарм — тут образливе порівняння з жандармами Російської імперії, що уособлювали політичний нагляд і репресії.

[20] Глушанков — секретар партійного осередку, директор маслозаводу. Як і про інших осіб, згаданих у документі (Чулков Г., Гонтов, сам М. Кіпер), інших додаткових відомостей не виявлено.

[21] Трудодень — облікова одиниця праці в колгоспі, за якою наприкінці року розподіляли продукцію та кошти. Протягом жнив колгоспникам видавали натуральні аванси в рахунок трудоднів.

[22] Постанова ЦК КП(б)У від 18 листопада 1932 р. забороняла колгоспам, що не виконали план хлібозаготівель, видавати натуральні аванси й вимагала негайного повернення хліба, розданого на трудодні. Тому “вилучення незаконно отриманого хліба” означало забирання в колгоспників уже виданого їм зерна напередодні зими.

[23] Так у тексті; має бути “правления” (членів правління колгоспу).

[24] Переобмолот соломи й полови — повторний обмолот уже обмолоченої маси, щоб отримати залишки зерна. Масове застосування переобмолоту наприкінці 1932 р. свідчить про те, що основні запаси зерна вже вивезли, а плани залишалися невиконаними.

[25] Залучених із інших колгоспів робітників оплачували натурою — 7 % обмолоченого зерна.

[26] РПК — районний партійний комітет (райпартком) КП(б)У.

[27] Єврейські землеробські колонії й колгоспи на півдні України отримували значні земельні наділи, але через відплив молоді до міст і переважання людей похилого віку часто відчували нестачу робочих рук.

Пов'язані першоджерела:

Документи (1)

icon
Історія Ново-Златопільського єврейського національного району Запорізької області до серпня 1940 року в інтерпретації НКВС
Поданий нижче документ – це різновид радянського бюрократичного “чекістського” мовлення. Такі тексти не лише фіксують дійсність, а й конструюють її через систему ярликів: “кулацкий и антисоветски настроенный элемент”, “засоренность антисоветским элементом”, “банда Махно”, “сионистические контрреволюционные группы”. Радянська держава визначала, кого вважати лояльним, а кого – загрозою. Ці категорії мали практичні наслідки – позбавлення прав, депортації, арешти, – тому опис певних "груп" в документі НКВС водночас є оцінкою їх “небезпечності”. Читаючи його, варто звернути увагу, щонайменше, на кілька моментів. По-перше, на розрив між мовою ярликів та самим змістом звинувачення: “контрреволюційним сіоністським групам" приписано вплив на прийом на тракторні курси, при цьому водночас автор зазначає, що  "контрреволюционных организаций" у районі немає. По-друге, на етнізацію підозри:...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар, примітки

Альберт Венгер

Коментарі та обговорення