Пісня емігрантів
Коли наш трудовий народ, годований брехнею,
Гнив у біді і вмирав від зброї –
То надійно сховані заробляли мільйони
Спадкоємці, банкіри та священики
О слава вам, панове магнати,
За людей страждання, нещастя!
О слава вам, наживачі, грабіжники і кати,
За людей поневіряння, рабство!
Коли після війни на сході настав мир,
Робітник повернувся додому
Чи матиме він роботу, чи помре з голоду,
Не було доглядати кому.
О слава вам…
Коли солдат повернувся урядом оббреханий,
Ні хліба, ні роботи уряд не дав –
Щоб повстання не підняв народ, змучений нещастям,
Він його французьким буржуям продав.
О слава вам…
Але марні сподівання, що місцевий меценат
Навчить поляків смирення –
Темний робітник не повернеться до Польщі,
Він не повернеться до бою!
О слава вам…
А коли прийде час, люди повернуться здалеку
Він виставить панам рахунок,
Над країною спалахне повстання,
Не буде рятунку буржуям!
О слава вам…
Настане час останнього випробування,
Депресивний капітал впаде.
Кривава тінь полетить над виснаженою землею
І свобода пануватиме на цій землі!
О слава вам…
Соціалістичний рух активно намагався залучати робітників-емігрантів. Тематика важкої праці робітників у фабриках чи светшопах з’являється у творах соціалістів, які часто самі були емігрантами. Деякі пісні були гімнами і творилися для того колективного співу. Прикладом такого є польська пісня емігрантів. У ній, емігранти покидають свій рідний край через соціальну несправедливість. Дідичі, магнати і священики протиставлені пригніченим робітникам чи солдатам, які вернулися з війни і не отримали очікуваних гарантій. Водночас пісня підкреслює тимчасовість еміграцій, адже емігранти повернуться до рідного краю, щоб робити революцію.