Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

Соціалістичний рух активно намагався залучати робітників-емігрантів. Тематика важкої праці робітників у фабриках чи светшопах з’являється у творах соціалістів, які часто самі були емігрантами. Деякі пісні були гімнами і творилися для того колективного співу. Прикладом такого є польська пісня емігрантів. У ній, емігранти покидають свій рідний край через соціальну несправедливість. Дідичі, магнати і священики протиставлені пригніченим робітникам чи солдатам, які вернулися з війни і не отримали очікуваних гарантій. Водночас пісня підкреслює тимчасовість еміграцій, адже емігранти повернуться до рідного краю, щоб робити революцію.

Назва:

“Пісня емігрантів” (Pieśń emigrantów), 1918-1939

Джерело:
Cyfrowa Biblioteka Polskiej Piosenki
Надруковано в:
Kalicka Felicja, Olearczyk Edward. Polskie pieśni rewolucyjne z lat 1918–1939, Warszawa: Książka i Wiedza, 1950, s. 75, 76.
Мова оригіналу:
Польська

Пісня емігрантів

Коли наш трудовий народ, годований брехнею,
Гнив у біді і вмирав від зброї –
То надійно сховані заробляли мільйони
Спадкоємці, банкіри та священики

О слава вам, панове магнати,
За людей страждання, нещастя!
О слава вам, наживачі, грабіжники і кати,
За людей поневіряння, рабство!

Коли після війни на сході настав мир,
Робітник повернувся додому
Чи матиме він роботу, чи помре з голоду,
Не було доглядати кому.
О слава вам…

Коли солдат повернувся урядом оббреханий,
Ні хліба, ні роботи уряд не дав –
Щоб повстання не підняв народ, змучений нещастям,
Він його французьким буржуям продав.
О слава вам…

Але марні сподівання, що місцевий меценат
Навчить поляків смирення –
Темний робітник не повернеться до Польщі,
Він не повернеться до бою!
О слава вам…

А коли прийде час, люди повернуться здалеку
Він виставить панам рахунок,
Над країною спалахне повстання,
Не буде рятунку буржуям!
О слава вам…

Настане час останнього випробування,
Депресивний капітал впаде.
Кривава тінь полетить над виснаженою землею
І свобода пануватиме на цій землі!
О слава вам…

Пов'язані першоджерела:

Документи (3)

icon
“Мої мамця дома, а я в Америці”, пісня про еміграцію
Пісня побудована на дихотомії – еміграція-дім. Вона відображає популярну стратегію сільських родин, які висилали когось з дітей у еміграцію, щоб вони грошовими переказами допомагали утримувати господарство. У пісні донька, яка має важку роботу на фабриці і страждає як «зелена», тобто недосвідчена мігрантка від незнання мови, несправедливої оплати праці і складних умов. Жінки часто ставали мігрантками, однак працювали на гірших і менш оплачуваних роботах. Вона дорікає мамі, яка відправила її заробляти гроші і не знає про складнощі праці. Досвід молодих мігрантів, які проходили через численні випробування, але водночас набували самостійності відділяв їх від родин. Молоді люди уже не підлягали контролю своїх батьків і завдяки дистанції та фінансовій незалежності могли приймати власні рішення.
icon
“В Америці добре”, пісня про еміграцію, запис 1949 року
Пісня показує відмінність життя в Америці і вдома у Європі. На відміну від пісень, де згадується розчарування від нездійснених у США надій, у цій робота стає гарантією вищого економічного статусу. Америка дає можливість емігрантам провадити комфортний спосіб життя, одним з атрибутів якого є кишеньковий годинник. Але конфлікт пісні побудований на протиставленні заможності емігранта і бідності його дружини та дітей вдома. Попри економічно комфортне життя з’являється проблема емоційного дискомфорту і відчуття відчуженості від родини та дому.
icon
“Серед Америки корчма мурована”, пісня про еміграцію
Пісня заторкує одразу декілька тем, зокрема складнощів емігрантської роботи, адаптації в новій країні і розлуки з сім’єю. Нові мігранти сидять і випивають у корчмі – вживання цього терміну демонструє одомашнення нового простору за допомогою знайомих термінів і ритуалів. Водночас для мігрантів важливий зв’язок з «старим краєм», тобто Європою, де залишилися їхні дружини. Контакти з домом в основному відбуваються через пересилання коштів і чоловік хвилюється чи жінка не матиме коханця. З цієї пісні ми також розуміємо, що прибутковішою виявляється робота в шахтах, під землею. Таким популярним місцем праці українських мігрантів були вугільні шахти у Пенсильванії.
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (3)

icon
Grine kuzine (Зелена кузина), пісня про еміграцію 1921
Пісня, авторство якої залишається під дискусією (найбільш імовірний автор Абе Шварц), була написана для єврейського театру. Її виконували як у Європі так і в США і вона стала одним з найпопулярніших мігрантських творів. Слово «зелений» - було іронічним означенням нових імігрантів, які не орієнтувалися в американській дійсності. Пісня «Зелена кузина» порушує питання розчарування мігрантів у Америці, де важка праця виснажує приїжджих і не приносить очікуваного прибутку. «Колумбова держава» виявляється не омріяною країною, де збуваються мрії, а суспільством нерівностей. Попри веселу музику і сатиричний сюжет, пісня показує тривожність емігрантів через брак можливостей зростання і економіку визискування.
icon
A brivele der mamen (Лист мами), пісня про еміграцію, 1907
Пісню написав білоруський композитор і співак Соломон Смулевіц (1868-1943) в 1907 році. Автор також мав досвід міграції до США. Пісня стала дуже популярною, зокрема на її основі створили театральну постановку і фільм їдишем. Твір порушує питання розділених через міграцію родин. В той час, як син, який поїхав до Америки має успішне життя і нову родину, його мама відчуває себе покинутою. Перед смертю вона просить сина не забувати читати за нею кадіш – поминальну молитву. Проблема розлучених родин залишалася спільною для всіх мігрантів, втім у цьому тексті саме єврейська молитва стає способом подолати кризу і віддати шану сімейним стосункам навіть після смерті.
icon
Goldene land (Золота земля), пісня про еміграцію, 1889
Пісня написана литовським єврейським поетом Еліакумом Зунсером (1840-1913) на основі його власного досвіду еміграції до США. Пісня «Золота земля» заторкує питання нових мігрантів, високі очікування яких не справджуються. Американське місто виявляється простором сповненим бруду, шуму і бідності. Праця хоча і є, але вона погано оплачувана і небезпечна для здоров’я. Також Америка не є місцем соціальної рівності, адже як і в Європі у ній є диспропорція в розподілі багатства. Це міський досвід, який був спільним для багатьох єврейських мігрантів, що знаходили працю в текстильній промисловості, чи, як сам Зунсер, у друкарнях.
Показати ще Згорнути все

Пов'язані модулі (1)

Кінець XIX - початок ХХ століття відомий як період масової міграції з Європи до інших континентів, коли понад 55 мільйонів людей змінили своє місце проживання. Зокрема цей процес захопив Російську та Австро-Угорській імперії, де складне економічне становище, брак промислу, переслідування підштовхували різні групи населення до виїзду. Серед таких груп були як українські і польські селяни, так і містечкові євреї – дрібні ремісники або робітники. Напрямками руху для них найчастіше ставали США, Канада, Аргентина, Бразилія, які потребували робочої сили на фабриках чи фермах. Історикиня Владислава Москалець у цьому модулі фокусується на особистих досвідах східноєвропейських мігрантів, збережених у фольклорі та спогадах. 
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Владислава Москалець

Переклад з польської

Василь Хімяк

Коментарі та обговорення