Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: info@lvivcenter.org

Пропоноване джерело є прикладом внутрішньопартійних інформаційних звітів про підготовку й проведення святкування 150-их роковин з дня смерті Алєксандра Суворова, масштабного комеморативного дійства загальносоюзного масштабу, що відбулося 18 травня 1950 року. Поряд із загальнорадянськими та республіканськими урочистостями важливе місце у вшануванні російського полководця посідали й локальні урочистості на честь його переможних  битв у війнах з Османською імперією. У цьому контексті Ізмаїльська область посідала особливе місце в комемораціях, зокрема місто Ізмаїл, яке в радянському дискурсі того часу конструювалося як “місто слави російської зброї”. Окремої уваги заслуговує практика вшанування в Суворовському районі, назва якого, пов’язана з постаттю полководця, зумовлювала підвищену увагу місцевих партійно-адміністративних органів до організації урочистостей.

Тексти звітів дають змогу реконструювати механізми функціонування радянської комеморативної культури на локальному рівні. Її типовими функціями були мобілізаційна, легітимаційна та ідеологічна, які реалізовувалися й на рівні району. Зокрема, ювілейні заходи використовувалися як привід для благоустрою населених пунктів. Тематика урочистостей стосувалася не лише постаті Суворова, а й штурму фортеці Ізмаїл у 1790 році, який інтерпретувався як “визволення міста від турецького гноблення”.

Звітна документація щодо підготовки та проведення святкування має відносно стандартизований характер, однак у ній відсутні відомості про виконання планів соціалістичного змагання, які зазвичай були обов’язковим елементом радянської святкової звітності. Структурно звіт починається з опису підготовчої роботи партійного комітету, після чого подаються результати діяльності культурно-просвітніх установ. Обов’язковою складовою також була інформація про роботу з дітьми та молоддю.

Ювілейні заходи, загалом, відповідали типовій моделі радянської святкової обрядовості та включали урочистий мітинг і концерти місцевої художньої самодіяльності. Водночас документ свідчить, що на локальному рівні подібні культурні практики не завжди повністю узгоджувалися з ідеологічними настановами та нерідко відображали специфіку місцевої спільноти. Це, зокрема, засвідчують виконання колгоспниками частушок і болгарських народних пісень або постановка вистави “Безталанна” Івана Карпенка-Карого в районному будинку культури.

Отже, джерело дозволяє не лише реконструювати організаційні механізми підготовки ювілейного заходу, а й виявити відмінності між стандартизованою комеморативною обрядовістю та практиками її локального втілення, що є важливим для розуміння функціонування радянської політики пам’яті.

Назва:

Комеморація по-радянськи: святкування 150-их роковин з дня смерті Алєксандра Суворова в Ізмаїльській області, 1949 рік

Автор:
Андрієнко
Рік:
1949
Джерело:
Державний архів Одеської області. Ф. П-4980. Ізмаїльський обласний комітет (обком) Компартії України. Оп. 2. Спр. 377. Довідки, інформації Ізмаїльського, Білгород-Дністровського міськкомів і райкомів КП(б)У, обласного відділу кульпросвітроботи, комітету радіофікації, музею А. В. Суворова, обласної бібліотеки до сектору про хід виконання постанови бюро обкому КП(б)У та облвиконкому від 04.04.1950 р. “Про підготовку та проведення 150-річчя з дня смерті великого російського полководця А. В. Суворова” (05.05.1950 – 27.05.1950). Арк. 17–20.
Мова оригіналу:
Російська

ИЗМАИЛЬСКОМУ ОБКОМУ КП(б)У

/отдел пропаганды и агитации/

Суворовский РК КП/б/У

 

И Н Ф О Р М А Ц И Я

О проведении 150-летия со дня смерти А.В. Суворова.

Выполняя решение бюро обкома КП/б/У от 4/IУ-1950 г. “О подготовке и проведении 150 летия со дня смерти А.В. Суворова”, РК КП/б/У разработал и принял 12/IУ-1950 г. на заседании бюро развернутое решение и мероприятия по ознаменованию 150 летия.

Согласно намеченных мероприятий в колхозах, полевых станах, тракторных бригадах, предприятиях, учреждениях и школах было проведено 327 бесед, читок газет о жизни выдающегося русского полководца, которыми было охвачено 10112 человек. Так же прочитано 89 лекций и докладов с охватом 11683 человека. Все докладчики и лектора были снабжены текстами лекций и докладов.

В парткабинете был изготовлен фото-мантаж и организована выставка литературы, и составлен рекомендованный список литературы для докладчиков и беседчков. Так же проведено 24 индивидуальных консультаций по вопросу подготовки к беседе, докладу о 150-летии со дня смерти А.В. Суворова. Проведен один инструктивный доклад на тему “150 лет со дня смерти А.В. Суворова”. Так же было изготовлено 23 фото-мантажа о жизни и полководческой деятельности А.В. Суворова в районной и сельской библиотеке, в школах, районном доме культуры.

Во всех сельских библиотеках были организованы выставки литературы в помощь докладчикам и беседчикам о замечательном полководце А.В. Суворове.

Во всех дет-домах, дет садах, школах состоялись детские утренники посвященные 150-ти летию.

В колхозах, предприятиях учреждениях и школах были выпуцены стенные газеты посвященные памяти А.В. Суворова. Для организации культурного обслуживания на весенне полевых работах при районном доме культуры организована агит-культбригада, которая в период подготовки к 150-летию со дня смерти А.В. Суворова дала 12 концертов в колхозах и полевых станах. Так 16/У-1950 г. в полевом стане колхоза им. Димитрова во время обеденного перерыва был прочитан доклад на тему – “А.В. Суворов – великий русский полководец”, после чего агиткульт-бригада выступила с концертом. Исполнялись колхозные частушки, болгарские народные песни, танцы, все колхозники и колхозницы горячо благодарили участников агиткультбригады.

Агиткуль-бригада Утконосовского сельского кулаба выступила в ряде колхозов с концертами. Особенно хорошо прошел спектакль “Безталанна” в районном доме культуры.

18 мая 1950 г. во всех сельских клубах были проведены торжественные юбилейные собрания партийных, общественных организаций колхозников, трактористов интеллигенции посвященные 150-летию. После докладов состоялись концерты художественной самодеятельности.

18/У-1950 г. в районном доме культуры состоялась торжественное юбилейное заседание исполкома районного совета депутатов трудящихся совместно с предствителями партийных, профсоюзных, и комсомольских и общественных организаций, на котором с докладом выступил майор Хруцкий. После доклада состоялся концерт силами художественной самодеятельности районного дома культур и Суворовской средней школы.

СЕКРЕТАРЬ СУВОРОВСКОГО

РК КП/б/У                                                                         /АНДРИЕНКО/

 

ИЗМАИЛЬСКОМУ ОБКОМУ КП/б/У

/отдел пропаганды и агитации/

Суворовский РК КП/б/У

 

И Н Ф О Р М А Ц И Я

О ходе подготовки проведению 150 летия со дня смерти

Александра Васильевича СУВОРОВА.

Выполняя решение бюро обкома КП/б/У от 4/IУ-1950 г. “О подготовке и проведении 150-ти летия со дня смерти А.В. Суворова”, РК КП/б/У разработал и принял 12.IУ-1950 г. на заседании бюро развернутое решение и мероприятия о подготовке к знаменательной дате.

Согласно намеченных мероприятий в колхозах, тракторных бригадах, предприятиях и учреждениях проводятся беседы, читки газет и литературы о жизни замечательного полководца А.В. Суворова, о роли А.В. Суворова в освобождении города Измаила от турецкого ига в 1790 году.

В библиотеках организованы выставки литературы, фотомонтажи о жизни и деятельности А.В. Суворова. Парткабинет РК КП/б/У подготовил доклад о жизни великого русского полководца и составил рекомендательный список литературы для докладчиков и беседчиков 150-летии со дня смерти А.В. Суворова.

Ко дню 150 летия готовятся специальные выпуски газет в колхозах, предприятиях, учреждениях школах. Трудящиеся районного центра – села Суворова готовясь достойно отметить 150-ти летия со дня смерти Великого русского полководца А.В. Суворова, провели несколько воскресников по благоустройству районного центра.

Так, проведена посадка фруктовых и декоративных деревьев, разбит в центре села парк культуры и отдыха, а так же большой цветник на площади по улице им. Сталина, вымощена площадь в центре возле районного дома культуры, произведена побелка домов, деревьев, окраска фасадов.

Во всех школах, дет-домах, дет садиках будут проведены детские утренники посвященные 150 летию. 18 мая по всех сельских клубах состоятся общие собрания трудящихся с докладами о жизни замечательного русского полководца A.B.Суворова.

18 мая 1950 года в районном доме культуры состоится заседание партийных, советских и общественных организаций посвященное 150 ти летию со дня смерти выдающегося русского полководца А.В. Суворова, после чего силами художественной самодеятельности будет дан концерт.

СЕКРЕТАРЬ СУВОРОВСКОГО

РК КП/б/У                                                                       /АНДРИЕНКО/

Пов'язані першоджерела:

Документи (5)

Зображення до “Татарбунарське повстання” в системі радянської політики пам’яті: із протоколу засідання Ізмаїльської обласної архітектурної комісії від 28 грудня 1949 року
“Татарбунарське повстання” в системі радянської політики пам’яті: із протоколу засідання Ізмаїльської обласної архітектурної комісії від 28 грудня 1949 року
Протокол засідання Ізмаїльської обласної архітектурної комісії від 28 грудня 1949 року відображає процес обговорення першого проєкту пам’ятника “героям Татарбунарського повстання” в селищі Татарбунари. Його спорудження було передбачене спільною постановою Ізмаїльського облвиконкому та обкому КП(б)У з нагоди відзначення 25-ї річниці цієї події. Пам’ятник було закладено у центрі села під час урочистого мітингу 18 вересня 1949 року на спорудженій радянською владою могилі з перепохованням загиблих повстанців. Документ є прикладом практичного втілення принципів радянської монументальної пропаганди в повоєнний період. Критика проєкту пам’ятника свідчить, що справжньою метою меморіалізації “Татарбунарського повстання” було створення героїчного образу боротьби за встановлення радянської влади, а не вшанування загиблих учасників. Показовою є критика символів скорботи (урна та жінки з вінками), запропонованих у проєкті...
Зображення до Комеморація “Татарбунарського повстання”: постанова міськвиконкому Ізмаїльського ККП(б)У 1949 року
Комеморація “Татарбунарського повстання”: постанова міськвиконкому Ізмаїльського ККП(б)У 1949 року
Тема “Татарбунарського повстання” (організованого більшовиками селянського виступу, що відбувся 15–18 вересня 1924 року в низці сіл Буджака з центром у Татарбунарах і мав на меті дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Румунії) стала однією з ключових у конструюванні офіційної пам’яті сталінським режимом у регіоні. Його комеморація розпочалася з перших днів встановлення радянської влади, а відзначення 25-ї річниці цієї події стало однією з найважливіших локальних політико-ідеологічних кампаній 1949 року, що супроводжувалася масштабними меморіальними, культурно-просвітницькими та пропагандистськими заходами. Запропонований документ є нормативно-правовим актом локального характеру, який регламентував комплекс заходів, пов’язаних із меморіалізацією “Татарбунарського повстання” з нагоди його 25-річчя. Спільна постанова Ізмаїльського облвиконкому та обкому КП(б)У стосувалася не лише спорудження братської могили учасників повстання та встановлення пам’ятника, а...
Зображення до Повоєнна радянська політика пам’яті: зі звіту Ізмаїльського історичного музею ім. Суворова за 1948 рік
Повоєнна радянська політика пам’яті: зі звіту Ізмаїльського історичного музею ім. Суворова за 1948 рік
Пропонований документ є важливим джерелом для дослідження політики пам’яті радянської влади в Ізмаїльській області в перші повоєнні роки. Звіт відображає діяльність новоствореного музею за перший рік роботи й містить типову для такого роду адміністративної документації інформацію щодо формування експозиції, упорядкування фондів, науково-дослідної, експозиційної та пропагандистської роботи, а також визначає пріоритетні завдання установи на наступний рік. Водночас джерело дає змогу простежити процес конструювання в регіоні героїчного образу російського полководця Суворова, який став одним із центральних компонентів офіційного радянського історичного наративу. Для створення Ізмаїльського історичного музею імені Суворова радянська влада залучала істориків, музейників та митців з усього СРСР, а його відкриття у символічну дату — 30-річчя “Жовтневої революції” — підкреслювало зв’язок між російською військово-історичною спадщиною...
Зображення до Перша офіційна радянська версія історії української частини Бессарабії 1945 року
Перша офіційна радянська версія історії української частини Бессарабії 1945 року
Стаття “Ізмаїл (Історія області й міста)” є першим цілісним наративом, що репрезентував офіційну радянську версію минулого української частини Бессарабії або Буджака. Публікація виходила серією матеріалів упродовж серпня 1945 року на сторінках газети “Придунайская правда” та була приурочена до першої річниці “визволення” Ізмаїльської області радянськими військами. Завершальна частина статті з’явилася 26 серпня – у день офіційних урочистостей, коли в Ізмаїлі було відкрито пам’ятник російському полководцю Алєксандру Суворову. Варто наголосити, що підготовку історичного матеріалу про Ізмаїльську область радянська влада доручила Івану Івановичу Полосіну — професору Московського державного університету ім. В. І. Леніна та фахівцю з історії Росії. Це свідчило про прагнення інтерпретувати минуле регіону не лише крізь призму ленінсько-сталінської ідеології, а й у межах загальноросійського...
Зображення до Скарги на матеріально-побутові умови життя в Ізмаїлі 1944 року за матеріалами НКДБ
Скарги на матеріально-побутові умови життя в Ізмаїлі 1944 року за матеріалами НКДБ
Документальне джерело містить цінну інформацію про скарги радянських громадян, які прибували до Ізмаїльської області, на вкрай тяжкі матеріально-побутові умови, низький рівень майнового забезпечення та негативне ставлення місцевого населення до приїжджих. Повернення радянської влади до Буджаку (історична назва півдня Одеської області; у 1940–1941 і 1944–1954 роках – Ізмаїльська область УРСР) в серпні 1944 року офіційна пропаганда подавала як “визволення від фашистського ярма”. Проте значна частина місцевого населення, маючи досвід радянської окупації 1940–1941 років, масово втікала на румунську територію. За інформацією секретаря обкому, у містах і районних центрах залишилося дуже мало населення. Представників інтелігенції – лікарів та вчителів, за його словами, майже не лишилося. Станом на жовтень 1944 року область потребувала понад 1100 медичних працівників...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Віктор Дроздов

Коментарі та обговорення