Пам'ять
Історичні дослідження пам’яті, всеохопної та культурно значущої риси минулого та сучасного суспільства, є одним із найцікавіших напрямів уваги сучасних дослідників. Вони тісно пов’язані з історією, оскільки пам’ять є символічно значущим елементом у різних культурах. Пам’ять має форму церемоніального вшанування та згадування минулих подій або людей, та їхнього досвіду. Пам’ять про минуле переплітається з багатьма іншими аспектами суспільного життя, політики та культури. Вона базується на історичному розумінні конкретних періодів, залежить від релігійних традицій чи політичних ідеологій і часто має на меті створення групової ідентичності. У Східній і Центральній Європі комеморація також була полем конфлікту та суперечок. Освітня платформа пропонує дослідникам матеріали, які допоможуть зрозуміти, що, як і навіщо комеморалізували у цьому регіоні. Ми фокусуємося на конкретних темах пам’яті, пропаганди, проблемах політичного історизму та ідеологічних культів. Наші матеріали мають на меті надати зміст практикам комеморації та процесів пам’яті.
Фільтрувати за періодами:
Першоджерела
“Перебудова” на львівських підприємствах, інтерв’ю з колекції “Індустріальні біографії міста”
Запропоновані матеріали — фрагменти інтерв’ю працівниць та працівників радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Вони є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020–2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. Записані бібліографічні розмови увійшли до колекції усних розповідей "Індустріальні біографії міста" Міського медіаархіву. Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років. Пропонована тут вибірка цитат охоплює період Перебудови, 1990-ті та початок 2000-их років та ілюструє стан виробництва на підприємствах харчової, легкої та радіоелектронної промисловості Львова в умовах впровадження ринкового соціалізму. З 1986 року в СРСР поступово розширюється самостійність підприємств,...
“Гласність” на львівських підприємствах, інтерв’ю з колекції “Індустріальні біографії міста”
Запропоновані матеріали — фрагменти інтерв’ю працівниць та працівників радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Вони є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020–2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. Записані бібліографічні розмови увійшли до колекції усних розповідей "Індустріальні біографії міста" Міського медіаархіву. Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років. Пропонована тут вибірка охоплює спогади та рефлексії про один з головних компонентів політики Перебудови, так звану “гласність”. Про гласність та широку демократію заговорили на XXVII з’їзді КПРС 25 лютого–6 березня 1986 року. Влада дозволила обговорювати недоліки та слабкості...
Перехід від планової до ринкової економіки на львівських підприємствах, інтерв’ю з колекції “Індустріальні біографії міста”
Опубліковані тут фрагменти інтерв’ю є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020 – 2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. В 2021 році були проведені біографічні інтерв’ю з працівниками радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Опрацьовані матеріали увійшли до колекції усних розповідей "Індустріальні біографії міста". Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років. Пропонована вибірка цитат охоплює період Перебудови, 1990-тих та початку 2000-их років, та об’єднує відповіді респондентів про зміни в житті людей на тлі переходу від планової до ринкової економіки та економічної кризи, яку поглибив розпад СРСР...
Безпека праці і охорона навколишнього середовища, інтерв’ю з колекції “Індустріальні біографії міста”
Опубліковані тут фрагменти інтерв’ю є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020 – 2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. В 2021 році були проведені біографічні інтерв’ю з працівниками радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Опрацьовані матеріали увійшли до колекції усних розповідей "Індустріальні біографії міста". Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років. Пропонована тут вибірка охоплює період Перебудови, 1990-ті та початок 2000-их років, об’єднані в тематичні блоки. Підбірка поєднує відповіді респондентів на питання про забезпечення безпеки праці та охорони навколишнього середовища. В СРСР природоохоронні заходи мали додатковий...
Інтерв’ю з працівником Львівського заводу автонавантажувачів (1970 – 2000-ні роки)
Опубліковане тут інтерв’ю є частиною проєкту “Роз/архівування пост/індустрії”, реалізованого в 2020 – 2021 роках, з метою збору вцілілих матеріалів індустріальної спадщини Львівщини та Донеччини, налагодження діалогу між поколіннями, регіонами та інституціями. В 2021 році були проведені біографічні інтерв’ю з працівниками радіоелектронної, машинобудівної, переробної, легкої та харчової промисловості Львова. Опрацьовані матеріали увійшли до колекції усних розповідей "Індустріальні біографії міста". Збірка зафіксувала спогади та роздуми респондентів про своє дитинство та родину, місто, навчання, роботу, суспільство, починаючи з 1950-их років.
Надія Суровцова про “жінроботу” у селах Харківщини середини 1920-их
Надія Суровцова (1896-1985) – докторка філософії, письменниця, журналістка, редакторка та громадська діячка. З юності знаходилась у вихорі історичних подій: була учасницею української громади в Санкт-Петербурзі, працювала в Міністерстві закордонних справ Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, а після захоплення ідеями марксизму та повернення з еміграції до радянської України працювала у Головному управлінні у справах літератури та видавництв (Головліту), Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФКУ), Наркоматі іноземних справ та ін. Була заарештована у 1927 році, засуджена й заслана до ГУЛАГу. Після звільнення у 1954 повернулася в Україну. Оселилася у своєму родинному домі в Умані, де на громадських засадах займалась музейною справою: очолювала Товариство охорони пам'яток історії та культури, впорядкувала бібліотеку для місцевого краєзнавчого музею, збирала книжки, картини, скульптури, вела...
Показати ще
Згорнути все
Цей курс охоплює період, що починається від поділів Польщі, містить Російську та Габсбурзьку імперії, Радянський Союз та міжвоєнну Польщу. Учасники ознайомляться з геополітичними наслідками експансій Росії на захід та Австрії — на схід, і серед інших широких тем розглядатимуть: унікальне східноєвропейське єврейське середовище, яким був штетль; хасидизм — народжений в Україні популярний рух релігійного ентузіазму; взаємодію між сіоністами та українськими націоналістами в Галичині; розвиток українізації та їдешезації (або ж українського та єврейського варіантів коренізації) у 20-их рр. ХХ ст. і становище євреїв у Польщі у цей самий період; Голокост та його наслідки; українців та євреїв у дисидентському русі; єврейсько-український мистецький та літературний авангард, та єврейсько-польську історичну науку.