Пам'ять
Історичні дослідження пам’яті, всеохопної та культурно значущої риси минулого та сучасного суспільства, є одним із найцікавіших напрямів уваги сучасних дослідників. Вони тісно пов’язані з історією, оскільки пам’ять є символічно значущим елементом у різних культурах. Пам’ять має форму церемоніального вшанування та згадування минулих подій або людей, та їхнього досвіду. Пам’ять про минуле переплітається з багатьма іншими аспектами суспільного життя, політики та культури. Вона базується на історичному розумінні конкретних періодів, залежить від релігійних традицій чи політичних ідеологій і часто має на меті створення групової ідентичності. У Східній і Центральній Європі комеморація також була полем конфлікту та суперечок. Освітня платформа пропонує дослідникам матеріали, які допоможуть зрозуміти, що, як і навіщо комеморалізували у цьому регіоні. Ми фокусуємося на конкретних темах пам’яті, пропаганди, проблемах політичного історизму та ідеологічних культів. Наші матеріали мають на меті надати зміст практикам комеморації та процесів пам’яті.
Фільтрувати за періодами:
Першоджерела
Жіночі свідчення екстремального насильства: спогади Станіслави Квєчінської про Волинь 1943 року
Цей фрагмент спогадів належить Станіславі Квєчінській, в дівоцтві Єленковській, бабусі авторки цього коментаря. Станіслава народилася 18 червня 1929 року на хуторі Ставчини між польським селом Стара Гута та українським селом Руська Гута на Волині за часів Другої Польської Республіки. Свої спогади Станіслава писала з думкою про її численних нащадків: 9 дітей, 24 онуків та 5 правнуків. Вона робила записи в зошит у 2000-х, а її молодша донька, Анна Сікора, набрала текст й забезпечила його публікацію у 2018 році. Ці спогади можна читати як свідчення з життя і систему цінностей традиційних польських громад на Волині до Другої світової війни, для яких велике значення мали родина і віра. Єдиний предмет, який авторці спогадів вдалось привезти...
Надійні і ненадійні джерела інформації про події, інтерв’ю з учасниками Євромайдану
Опубліковані тут цитати з інтерв’ю є частиною проєкту “Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності”. У його центрі є опрацьовані й тематично організовані матеріали з колекції усноісторичних інтерв’ю “Голоси супротиву і надії”, що були записані впродовж грудня 2013 – лютого 2014 рр. (понад 100 інтерв’ю). Всі вони були зібрані у базу “Особисті хронології Євромайдану”, яка у повному обсязі є розміщена на сайті Міського медіаархіву. Колекція налічує 17 тематичних блоків. У категорії “Надійні і ненадійні джерела інформації про події” зібрані цитати, в яких учасники й учасниці опитування зазначають канали комунікації, які вони використовують для слідкування за подіями в Україні, яким вони можуть довіряти і які вважаються ними недостовірними. Серед названих джерел інформації фігурують як...
Уявлення про євроінтеграцію та європейські цінності, інтерв’ю з учасниками Євромайдану
Опубліковані тут цитати з інтерв’ю є частиною проєкту “Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності”. У його центрі є опрацьовані й тематично організовані матеріали з колекції усноісторичних інтерв’ю “Голоси супротиву і надії”, що були записані впродовж грудня 2013 – лютого 2014 рр. (понад 100 інтерв’ю). Всі вони були зібрані у базу “Особисті хронології Євромайдану”, яка у повному обсязі є розміщена на сайті Міського медіаархіву. Колекція налічує 17 тематичних блоків. Категорія “Уявлення про євроінтеграцію та європейські цінності” об’єднує цитати, пов’язані з очікуваннями учасників й учасниць Євромайдану від можливої євроінтеграції, а також їхніми уявленнями про європейські цінності. Вона ілюструє варіативність розуміння останніх – від матеріалістичних до пост матеріалістичних, у різних сферах життя та щоденних...
Мотивація мобілізації, інтерв’ю з учасниками Євромайдану
Опубліковані тут цитати з інтерв’ю є частиною проєкту “Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності”. У його центрі є опрацьовані й тематично організовані матеріали з колекції усноісторичних інтерв’ю “Голоси супротиву і надії”, що були записані впродовж грудня 2013 – лютого 2014 рр. (понад 100 інтерв’ю). Всі вони були зібрані у базу “Особисті хронології Євромайдану”, яка у повному обсязі є розміщена на сайті Міського медіаархіву. Колекція налічує 17 тематичних блоків. Категорія “Мотивація мобілізації” об’єднує цитати, що описують мотивацію учасників й учасниць Євромайдану, яка спонукала їх долучитися до протестів. Завдяки відповідям можна з’ясувати мотиви, причини або події, які підштовхнули людей до дії в певний час і місце. Ключовими передумовами було декілька подій: спершу –...
Герої й антигерої в історії України, інтерв’ю з учасниками Євромайдану
Опубліковані тут цитати з інтерв’ю є частиною проєкту “Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності”. У його центрі є опрацьовані й тематично організовані матеріали з колекції усноісторичних інтерв’ю “Голоси супротиву і надії”, що були записані впродовж грудня 2013 – лютого 2014 рр. (понад 100 інтерв’ю). Всі вони були зібрані у базу “Особисті хронології Євромайдану”, яка у повному обсязі є розміщена на сайті Міського медіаархіву. Колекція налічує 17 тематичних блоків. Категорія "Герої й антигерої в історії України" містить уявлення опитаних учасників й учасниць протестів про героїв та антигероїв української історії. У відповідях присутні як узагальнені образи, так і імена конкретних осіб із минулого та сучасності. Наведені цитати дозволяють прослідкувати історичні паралелі й ті...
Проєкти видання посмертних спогадів у листах українських емігрантів після Другої світової війни
Наведений тут першим лист невідомого авторства, імовірно, належав колишному діячеві українського націоналістичного підпілля. Лист був адресований Олегові Лащенку, публіцисту, в минулому також учаснику підпілля. У листі обговорюються проекти видання творів Олега Кандиби (літературний псевдонім Олег Ольжич), поета та учасника українського націоналістичного підпілля, голову культурно-освітньої референтуру Проводу українських націоналістів (ПУН) та Революційного Трибуналу Організації українських націоналістів (ОУН) (1939—1941), та спогадів про нього. Задум таких видань у діаспорі з’явився ще на початку 1950-х, однак втілився у 1980-х. Автор листа наголошує на важливій деталі: на формування наративу про Ольжича впливали різні сили, що мали власне бачення, зокрема члени Організації українських націоналістів (бандерівців і мельниківців), приятелі та знайомі Ольжича і члени його родини, передусім удова Катерина Білецька....
Показати ще
Згорнути все
Цей курс охоплює період, що починається від поділів Польщі, містить Російську та Габсбурзьку імперії, Радянський Союз та міжвоєнну Польщу. Учасники ознайомляться з геополітичними наслідками експансій Росії на захід та Австрії — на схід, і серед інших широких тем розглядатимуть: унікальне східноєвропейське єврейське середовище, яким був штетль; хасидизм — народжений в Україні популярний рух релігійного ентузіазму; взаємодію між сіоністами та українськими націоналістами в Галичині; розвиток українізації та їдешезації (або ж українського та єврейського варіантів коренізації) у 20-их рр. ХХ ст. і становище євреїв у Польщі у цей самий період; Голокост та його наслідки; українців та євреїв у дисидентському русі; єврейсько-український мистецький та літературний авангард, та єврейсько-польську історичну науку.