Допит учасника українського підпілля Івана Несторака, Явожно (Польща) 25 липня 1947

ПРОТОКОЛ
допиту підозрюваного

Явожно, 25 липня 1947 р.

Прізвище та ім’я Несторак Ян щодо Гембаровський Владислав.

Питання: Представте, будь ласка, структуру нелегальної організації УПА в даному районі.

Відповідь: Можу представити лише структуру цивільної мережі, а не військової, бо до сотень у своїй роботі я не мав відношення і мало знаю про їхню організаційну структуру, посади та прізвища. Але я знаю цивільну мережу. Я мав повідомити про це у звіті для «33», а він вживе відповідних заходів і усуне цю людину. Однак для кращої конспірації між своїми людьми, тобто зв’язковими, які доставляли кореспонденцію, я мав надсилати свої звіти з цієї роботи начальнику Пропаганди та польових району V-го «Шамрая», і він вже мав відправляти це до «33». Звіти я мав написати протягом місяця, починаючи з червня 1946 року включно.

Після отримання цих вказівок від «33» я дав свою згоду на вищезгадані пропозиції і з того часу виконував функцію слідчого «С-Б» з території села Верхрата, будучи і надалі заступником начальника пропаганди по V-му районі. У той час, тобто влітку 1946 року, я здебільшого залишався вдома в селі Мжиглодах, але не помітив, щоб хтось із цієї місцевості, тобто з села Мжиглоди, співпрацював з Військом Польським і доносив йому про банди, тому мої звіти, які я щомісяця надсилав разом зі звітами про мою діяльність як заступника начальника Пропаганди до “Шамрая” не повідомляли про таких людей. Лише у місяці вересні або жовтні 1946 р. я доповів до «33» через «Шамрая» про деяку Хац Марію, дочку Василя, яка проживала в селі Мжиглоди, повіт Любачів. Згадану Хац Марію характеризує наступне: з 1944 р. вищезгадана Хац Марія належала до націоналістичної організації УПА, була санітаркою і там заразилася венеричною хворобою. З цієї причини Хац Марія вимагала від організації гроші на лікування, які вона, ймовірно, отримувала деякий час, але не могла вилікуватись, оскільки потрібні були більші суми, які організація, ймовірно, не хотіла їй виділяти, і з цієї причини Хац Марія могла вступити в контакт з Г. M. [Громадянська Міліція] або В. Б. [Відділ Безпеки] в Томашові-Любельському, повідомляючи туди про існування організації в селі Верхрата та про людей, які до неї належать. Вона часто їздила до Томашова, де її кілька разів бачили, коли вона входила до будівлі Г. М. або В.Б.. Крім того, дана особа звідкись отримувала гроші і гарно одягалася, що викликало підозру про те, що вона отримувала ці гроші з Томашова. Був навіть такий факт, що одного разу Хац Марія була помічена в Томашові, коли вона входила до будівлі Г. М. або В. Б., а наступного дня прибуло військо до Мжиглод і влаштувало облаву на людей у ​​сусідньому лісі та заарештувало кількох осіб з Мжиглод та Монастиря, які належали до організації УПА. На той час було повністю встановлено, що Хац Марія співпрацює з армією. Щодо цього, я почав самостійно збирати інформацію про це і проводити розслідування з цього приводу. Згадана Хац Марія жила в домі якогось Типи Яна в Мжиглодах, від якого я отримав усі дані про співпрацю Хац Марії з військом, бо він це знав найкраще. Оскільки результати цього розслідування дали мені певність, що Хац Марія зраджує організацію УПА, я у вересні 1946 р. доповів про це у рапорті «командиру С-Б» вищезгаданої «33» через «Шамрая». У цьому рапорті я згадав, що Хац Марія зраджує організацію УПА і тому потрібно, щоб боївка «С-Б» у V-му районі мала б вжити відповідних заходів і зробити з цього висновки. Результатів цього звіту я чекав недовго, бо в листопаді чи грудні 1946 року Хац Марія була викрадена з села боївкою «С-Б» V-го району і вбита. Щоб ні на кого не кинути підозри і замести сліди цього вбивства, хтось із організації «С-Б», якого я не знаю, звернувся до Хац Марії з проханням про те, чи не пішла би вона в аптеку в Томашові і не купила б ліки для організації, на що вищезгадана Хац М. погодилася і на другий день пішла в сторону Томашова-Л., але десь у лісі на неї чекали люди з боївки «С-Б», які забрали її з собою і з тих пір вона не поверталася в село, і ніхто ніколи більше її не бачив, бо її вбили. Це сталося на підставі іншого повідомлення та проведення розслідування іншою стороною. Це був один конкретний факт, тому що я був натхненником цього вбивства, до якого я сам був причетний. Крім цього, я більше подібних фактів не скоював.

Оригінал

PROTOKÓŁ

przesłuchania podejrzanego

Jaworzno, dnia 25 lipiec 1947 r.

Nazwisko i imię Nestorak Jan rel. Gembarowski Władysław.

Pytanie: Proszę podać strukturę nielegalnej organizacji UPA na danym terenie.

Odpowiedź: Ja mogę podać strukturę tylko siatki cywilnej a nie wojskową, gdyż z sotniami w pracy swej nie miałem niс do czynienia i organizacyjnej ich budowy oraz zajmowanych stanowisk ani nazwisk niewiele znam. Natomiast siatkę cywilnej znam. Miałem meldować o tym w/w „33” raportem, a on już w związku z tym poczyni odpowiednie kroki i osobę tą usunie. Jednakowoż, dla lepszej konspiracji pomiędzy swymi ludźmi czyli łącznikami którzy rozwozili korespondencję, sprawozdania swoje z tej pracy, miałem kierować do szefa Propagandy i Pol-wych. re-jonu V-go „Szamraja”, a ten już miał przesyłać to do „33”. Sprawozdania miałem pisać co miesiąc, począwszy od m-ca czerwca 1946 r. włącznie.

Po otrzymaniu tych instrukcji od „33” wyraziłem swą zgodę co do propozycji w/w i od tego czasu objąłem funkcję śledczego „S-B” z terenu wsi Werchrata, będąc nadal z-cą [zastępcą] szefa Propagandy na V-ty rejon. W tym czasie t. j. latem 1946 r. w większości wypadków przebywałem w domu w przys Mrzygłody, jednakowoż nie zaobserwowałem wtedy by z tego terenu t. j. ze wsi Mrzygłody, ktoś współpracował z WP i donosił mu o bandach, dlatego raporty moje które wysyłałem co miesiąc wraz z raportami o mej działalności jako z-cy szefa Propagandy do „Szamraja” — nie donosiły nie o takowych osobach. Dopiero w m-cu wrześniu czy październiku 1946 r. złożyłem raport do „33” poprzez „Szamraja” o niejakiej Hac Marji s. Bazylego, zam. Mrzygłody, pow. Lubaczów. Z wspomnianą Hac Marją rzecz miała się tak: w/w Hac Marja od r. 1944 należała do nac. org. UPA jako sanitarjuszka i tamże zaraziła się weneryczną chorobą. Z tego względu Hac Marja zażądała od organiz. funduszy pieniężnych na leczenie, co prawdopodobnie przez pewien czas otrzymywała, jednakowoż nie mogła się wyleczyć, gdyż potrzeba było większych sum, których organizacja nie chciała jej prawdopodobnie przydzielić i z tego powodu Hac Marja miała wejść w kontakt z M. O. czy też U. B. w Tomaszowie-Lubelskim, donosząc tam o istnieniu organizacji na terenie wsi Werchrata i o osobach należących do niej. Takowa udawała się często do Tomaszowa, gdzie wdziano ją kilkakrotnie uchodzący do budynku M. O. czy U. B. Ponadto takowa otrzymywała skądś pieniądze i dobrze się ubierała, co rzuciło podejrzenie że pieniądze te dostaje z Tomaszowa. Był nawet taki fakt, że pewnego dnia wdziano jak Hac Marja była w Tomaszowie i wchodziła do budynku M. O. czy też U. B., a na drugi dzień przyjechało wojsko do Mrzygłód i urządziło obławę w sąsiednim lesie, oraz aresztowało kilka osób z Mrzygłód i Monastyrza, który należeli do organ. UPA. Wtedy upewniono się już zupełnie, że Hac Marja z wojskiem współpracuje. Co do tego, ja od siebie począłem ściągać informacje o tym i prowadzić w tej sprawie śledztwo. Wypomniana Hac Marja mieszkała w niejakiego Typy Jana w Mrzygłodach od którego to ściągnąłem wszystkie dane dotyczące współpracy Hac Marji z wojskiem, gdyż takowy najlepiej o tym wiedział. Ponieważ wyniki tego śledztwa dały mi pewność, że Hac Marja zdradza organizację UPA, w m-cu wrześniu 1946 r. podałem o tym w mienianym sprawozdaniu do „komandira S-B” w/w „33” poprzez „Szamraja”. W raporcie tym nadmieniłem, że Hac Marja zdradza organizację UPA i że w związku z tym należy, ażeby bojówka „S-B” przy V-ym rejonie, poczyniła odpowiednie kroki i wyciągnęła z tego konsekwencje. Na wyniki tegoż raportu nie długo czekałem, gdyż w m-cu listopadzie czy grudniu 1946 r. Hac Marja wstała przez bojówkę „S-B” z V-go rejonu uprowadzona ze wsi i zamordowana. Ażeby nie rzucić na kogoś podejrzenia i ażeby zatruć ślady tego mordu, ktoś z organizacji z „S-B” kto tego nie wiem, udał się do Hac Marji prosząc czy takowa poszła do apteki w Tomaszowie i zakupiła dla organizacji lekarstw, na co w/w Hac M. zgodziła się i drugiego dnia udała się w kierunku Tomaszowa-L., jednak gdzieś w lesie oczekiwali na nią ludzi z bojówki „S-B” który zep zabrali ją ze sobą i od tego czasu do wsi już nie powróciła i nikt ją więcej nigdy nie widział, gdyż takowa została zamordowana. Stało się to, na podstawie innego doniesienia i przeprowadzonego śledztwa innej strony. To był jeden fakt konkretny, gdyż byłem inspiratorem tegoż morderstwa do którego ja sam przyczyniłem się. Ponadto więcej takich faktów nie popełniłem.