72
5 березня 1933
Зведення розвідувального підрозділу “Х.22” про жахливий дефіцит продовольства і дорожнечу в Харкові
5.III.33/VI.
Дорогий пане Ольгерде.
[…] [1]
У нас тут справжня зима – морозна і сніжна. Населення все частіше скаржиться на голод, на ринку майже нічого немає, якщо хтось щось принесе, то воно миттєво зникає, незалежно від ціни. Ми зараз купуємо картоплю на ринку – щоб купити більшу кількість, кухарка купує у кількох перекупок, тому що продають поштучно, по 50-60 коп. за штуку середнього розміру. У Торгзіні постійно не вистачає борошна, м’яса, сала, а за картоплю ми вже давно боремося, а вони не можуть нам її доставити. Коні на вулиці продовжують дохнути. Декому досі не виплатили зарплату за грудень. Одним словом, справжній рай!
Прийміть мої щирі вітання Оля Осмульська
CAW, Відділ II Прикордонної служби, I.303.4.2094, підпапка W-36
[1] Пропущено фрагменти, що стосуються виконання розвідувальних завдань відділу та відносин у консульстві.
72
5 marca 1933
raport placówki wywiadowczej „X.22” o fatalnej aprowizacji i drożyźnie w Charkowie
5.III.33/VI.
Drogi Panie Olgierdzie.
[…] [1]
Zimę tu mamy prawdziwą – mroźną i śnieżną. Ludność coraz bardziej narzeka na głód, na rynku prawie nic niema, jeżeli coś kto przyniesie, momentalnie znika bez względu na cenę. Kupujemy obecnie kartofle na rynku – żeby kupić większą ilość, kucharka kupuje od kilku przekupek, bo się sprzedaje na sztuki, 50-60 kop. średniej wielkości sztuka. W Torgsinie ciągły jest brak mąki, mięsa, tłuszczy, a o kartofle walczymy już od dłuższego czasu i nie mogą nam dostarczyć. Konie na ulicy padają w dalszym ciągu. Pensje nie wypłacają niektórym jeszcze za grudzień. Jednym słowem prawdziwy raj!
Przyjąć proszę serdeczne pozdrowienia Ola Osmólska
CAW, Oddział II SG, I.303.4.2094, podteczka W-36
[1] Pominięto passusy dotyczące realizowania zadań wywiadowczych placówki i stosunków w konsulacie.
Документ є зведенням розвідувального Другого Відділу Прикордонної служби Польщі в Харкові про економічне та продовольче становище у місті на початок весни 1933 р. Аналізуючи цей текст необхідно враховувати, що описані події відбувалися в найбільш критичний період Голодомору 1932-1933 років. Текст документу дозволяє проаналізувати умови виживання міського населення, серед іншого продовольче забезпечення працівників іноземного (польського) консульства, та свійських тварин.
У центрі уваги документу знаходиться стан доступності харчових продуктів на міському ринку, які в умовах гострого дефіциту та дорожнечі можна було придбати лише поштучно (так купували, зокрема, картоплю). Як скаржиться співробітниця польського консульства в Харкові, Оля Осмульська, через такі умови їхня кухарка була змушена закуповувати картоплю у кількох торгівок. Авторка цього документу звертає увагу на те, що дефіцит харчових продуктів був також типовим для державної торгівельної мережі, ТОРГСИНу. Першопочатковою метою цієї мережі було надання торгівельних послуг іноземцям, але в умовах голоду, вона фактично, стала державним інструментом масового вилучення грошей, дорогоцінних металів та коштовностей у голодуючих, які обмінювали їх на хліб та харчові продукти. Документ також ілюструє, що на момент складення зведення частина співробітників консульства мала кількамісячні затримки у виплаті заробітної плати. Описуючи умови повсякдення населення Харкова, авторка вказує на критичне становище забезпечення свійської худоби, зокрема, коней, та їх масовий падіж через відсутність кормів.