До Наркома Земельних Справ УРСР.
Доповідна записка.
Наданий Урядом плян хлібозаготівлі обгрунтований за нашим попереднім хлібофуражним балянсом в кількості 16870 тон системою Укрмолокотресту виконано на 10/ХІІ повністю.
За відомостями яких Укрмолокотрест має від радгоспів та наших інспекторів, які обстежували радгоспи на І/І-32 р. стан радгоспів з харчуванням катастрофічний, цебто, після всіх витрат за ІІ-е півріччя 1931 р. ми маємо решту на І/І-32 р. – 1096 тон харчових культур, 26 радгоспів зовсім не мають харчових культур.
Тоді, як виходячи з виробничих завдань наших радгоспів потрібно для харчування робітників на І-е півріччя 1932 р. цебто до нового врожаю 6886 тон, або І-й кварт. – 2585 тон та ІІ-й кварт. – 4301 тона, отже дефіцит харчових культур 5790 тон.
Ця наявність в 1906 тон. мається лише по 36-ти радгоспах, що в середньому припадає на один радгосп 34,4 тон, а решта радгоспів в кількості 26 не мають жодного центнера і стан останніх катастрофічний.
Не дивлячись на нашу сувору заборону витрачати на харчування посівматеріал та концкорма, все ж ті радгоспи використовують кукурудзу, яку надсилається для корів як концкорма, а деякі радгоспи і поїдають посівний матеріал /ячмінь, овес/..
Таке становище з харчуванням робітників по більшості радгоспів утворило й утворює велику плинність робітничої сили та зриває підготовку кадрів масової кваліфікації, які розбігаються, і є випадки по радгоспах, що не вистачає робітничої сили навіть доїти корів.
Для ліквідації такого загрозливого стану з харчуванням робітників та учнів, Трест вживав залежних від нього заходів /перекидка з радгоспів в радгосп харчових культур/, зараз всі заходи що їх міг би вжити Молокотрест вичерпані.
Отже прошу, аби уникнути такого загрозливого стану з харчуванням робітників та учнів, що може вплинути на підготовку та переведення засівної кампанії вжити належних від Вас заходів, щодо забезпечення радгоспів харчовими культурами.
Матеріял до цього додається.
Директор Укрмолокотресту /ДІЮК/ (підпис)
Укрмолокотрест (державне об’єднання підприємств молочної промисловості) надіслав цю доповідну записку Народному Комісаріату земельних справ УРСР у другому півріччі 1932 р. Документ містить важливу інформацію про стан радгоспів, які входили у структуру тресту. Оскільки трест мав повноваження обстежувати стан роботи підконтрольних радгоспів, то його інспектори володіли детальною інформацією про стан їхньої роботи та умови харчового забезпечення робітників. Тому подана інформація про “катастрофічний” стан харчування вже на початок 1932 р., тоді як пік голоду був переважно навесні 1933 р., є фактично прямим свідченням голодування на селі. Записка також у непрямій формі вказує, що таке критичне становище виникло, фактично, внаслідок хлібозаготівель, які призвели до надмірного вилучення зерна та харчових культур, і в результаті призвели до або їх “дефіциту”, або ж повної відсутності зернових запасів, як, наприклад, у частині радгоспів, які “зовсім не мають харчових культур”. Як свідчить доповідна записка, керівництво тресту забороняло радгоспам використовувати в їжу посівний матеріал та корми для худоби, але в умовах жорсткого голоду були чисельні випадки, коли радгоспи порушували ці вказівки і розподіляли зерно серед голодуючих працівників. Внаслідок масової міграції голодуючих до міст та зростання рівня смертності, про що автор записки прямо на згадує, виникло становище, коли у селах буквально нікому було працювати (“не вистачає робітничої сили доїти корів”).
У тексті документу не використовуються терміни на позначення голоду чи пов’язані з ними реквізиції зерна, масовою міграцією селян до міст чи харчовою допомогою голодуючим. Замість них керівництво тресту вживало такі евфемізми, як “катастрофічний/загрозливий стан харчування”, “дефіцит харчових культур”, “витрати” радгоспів, “плинність робочої сили” або “перекидка харчових культур”.