На світлині фотожурналіста газети “Маяк” Миколи Білоконя зафіксовано показ моди у місті Красноармійську (нині Покровськ) Донецької області. На подіумі — жінка, яка демонструє одяг, сконструйований швейною фабрикою “Райдуга”. Модель вбрана у сукню на ґудзиках із квітковим візерунком і викотистим коміром; поверх сукні — підперезаний вовняний безрукавний кардиган. Її образ доповнюють сучасна зачіска з начосом і виразний макіяж. Показ відвідує публіка, що складається з представників різних поколінь Покровська. Їхній вигляд відображає зміни модних тенденцій у 1970–1980-х роках. Жінки середнього віку (приблизно 40–50 років, народжені у 1930–1940-х, за сталінських часів) вбрані у хустки та — імовірно — саморобні сукні з квітковим візерунком довжиною до коліна. Молодші глядачі мають сучасніший вигляд: жінки вбрані у мініспідниці та джинси, чоловіки — футболки з комірами на шнурівці. Ліворуч за столом сидить суддя, а позаду натовпу видніються кіоски з табличками, що демонструють продукцію фабрики “Райдуга”.

На момент показу продукція швейної фабрики “Райдуга” мала великий попит по всій Україні та за її межами. Вироби фабрики продавалися в магазинах Донецька, Дніпропетровська, Вінниці, Києва, Львова, Херсона, Черкас, а також у Москві та країнах Балтії. Не відстаючи від тогочасних трудових норм, фабрика регулярно перевиконувала місячні та річні виробничі плани. Для мотивації працівників на території фабрики діяв соціальний клуб “Господарочка”, який організовував конкурси та нагороджував найпродуктивніших швачок і операторок швейних машин. Працівники користувалися сучасним обладнанням, зокрема універсальними швейними машинами, виготовленими на Подільському машинобудівному заводі в Кам’янці-Подільському, та японськими швейними машинами “Juki”. Висока якість продукції, частково забезпечена автоматизацією виробництва, була відзначена офіційними нагородами.

Світлину зроблено у період розквіту швейної фабрики, коли продукція була якісною, а працівники отримували гідну зарплату. Проте після колапсу соціалістичної системи підприємство й саме почало занепадати. З розвалом Радянського Союзу розірвалися міжнародні зв’язки, а ринки збуту поступово втрачалися. Фабрика увійшла в період тривалого економічного застою. Працівникам перестали виплачувати зарплату, їх відправляли у неоплачувані відпустки. Наприкінці 1990-х років фабрика почала виконувати замовлення від шахт Красноармійська (нині Покровська), зокрема шахти “Західна № 1”, “Краснолиманської” шахти та “Шахти імені О. Г. Стаханова”, а також міської лікарні м. Димитрова. Крім того, підприємство виробляло дитячий одяг для експорту за кордон. Світлина Миколи Білоконя “Показ моди” відображає атмосферу пізньосоціалістичного споживацтва, матеріального достатку та гламуру провінційного містечка. Цей знімок фіксує швидкоплинну мить, яка, втім, досі залишилася в пам’яті багатьох людей. Якість продукції фабрики, зразки якої збереглися донині, досі викликає у місцевих гордість.