Я слідкую за новинами. Переглядаю різну інформацію в інтернеті. Стараюсь переглядати перевірені джерела, тому що розумію, що зараз в інтернеті є багато неправдивої інформації. Також я зідзвонююсь зі своїми друзями, колегами, які також повідомляють мене. Ну, насправді більше це новини по телевізору: «24 канал», «5 канал» – вважаю найбільш такими правдивими.
Жінка, 19 років, записана у Львові 3 грудня 2013 року, учасниця Євромайдану
Я люблю дивитися «Громадське» телебачення, вважаю, що це класний проект і, Слава Богу, що є такі журналісти, які можуть спробувати самі розібратися і не працюють на жодному каналі і ні від кого не є залежні.
Чоловік, 19 років, записаний у Львові 3 грудня 2013 року, організатор Євромайдану, помічник коменданта табору
[Джерела інформації] «Zaxid.net».
Чоловік, 56 років, записаний у Львові 3 грудня 2013 року, учасник Євромайдану та страйку у 1975 році на заводі «Електрон»
Джерела інформації, з яких я дізнаюсь? Це іноді телебачення, але частіше я читаю новини в інтернеті. Це «ВКонтакте», там дуже багато інформації публікується, зокрема, це група «Новини ТСН», там дуже багато всіляких новин висвітлюється.
Жінка, 18-20 років, записана в Харкові 4 грудня 2013 року, учасниця Євромайдану
Це тільки в інтернеті всі сайти. Нічого ж не працює у Харкові. Нічого ж не працює. Все ж повідключали. Навіть цей же 5-ий канал. Так його ще й рекламою перебивають самі цікавіші речі. Ну я сам його не дивлюсь. Мені розказували. Я вважаю, що якщо це державне, то його взагалі треба оштрафувати, розігнати. Я плачу податки не для цього, щоб вони мене обманювали. Навіть якщо це недержавна, ну то вже їм Бог суддя (сміх).
Чоловік, 41 рік, записаний у Харкові 4 грудня 2013 року, активний учасник Євромайдану, учасник Помаранчевої революції
Ну, прежде всего интернет и телевидение. Сайты? Главное: «Зеркало недели», «Левый берег». Все.
Чоловік, 60 років, записаний у Харкові 4 грудня 2013 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
[Джерела інформації] Останнім разом – це «5» канал, «24» канал і інтернет.
Жінка, 29 років, записана у Львові 5 грудня 2013 року, учасниця Євромайдану
Насправді тут, в Польщі, немає як такої дуже можливості оглядати якесь телебачення в Україні чи щось таке. Більше того – навіть немає часу, коли це все оглядати. Тому здебільшого це все відбувається через соціальні мережі, тобто через перепост якихось там друзів і так далі, через такі всі цікаві новини, які розповсюджуються в інтернеті. Відповідно, основні засоби масової інформації, які представлені в інтернеті, намагаюся якось слідкувати. Я намагаюся співставляти інформацію з усіх джерел, наприклад. Ну, тобто є, відповідно, там такі декілька джерел, які відверто подають інформацію, яка, як на мій погляд, не відповідає абсолютно тій дійсності, та, там здебільшого представники східного нашого сусіда, от. Натомість, якщо говорити про українські джерела, то я намагаюся якось співставляти інформацію, яку подають всі, і виводити десь якусь таку середню. Я думаю, що істина от знаходиться в тому районі.
Чоловік, 23 роки, записаний у Варшаві 6 грудня 2013 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
[Джерела інформації] Комп’ютер, інтернет, телебачення.
Жінка, 55+ років, записана в Харкові 7 грудня 2013 року
Для мене ключовими є українська народна «Європейська правда», «Facebook», ленти друзів і особисте спілкування. Крім того, я дивилася «Громадське» TV і «Спільне» TV. Тобто я фактично весь час дивилася трансляцію і, відповідно, слухала, що там відбувається на майдані. Дивилась також виступ пана Януковича по ТВ. Мені здається, його б мали транслювати на майдані, щоб хоч якось один одного чули. Ну тобто інтернет, інтернет і ще раз інтернет.
Жінка, 25 років, записана у Варшаві 7 грудня 2013 року, учасниця Євромайдану та Помаранчевої революції
З інтернету, різних соціальних мереж – це перше; друге – з майдану; третє – телебачення.
Жінка, 28 років, записана у Львові 8 грудня 2013 року, учасниця Євромайдану та Помаранчевої революції
Безперечно, що зараз дуже багато інформації береться з «Громадського» телебачення, бо ідуть прямі включення… Інші українські медіа, інтернет-ресурси, інтернет-видання «Українська правда», «Zaxid.net», «Дзеркало тижня», «Лівий берег». Крім інтернет-видань, в інтернетівському варіанті онлайн-трансляції чи записані передачі українських каналів «5 канал», «24 канал».
Жінка, 33 роки, записана у Варшаві 12 грудня 2013 року, організаторка Євромайдану в регіоні, учасниця Помаранчевої революції
[Джерела інформації] Це, перш за все, це «Громадське» телебачення, «Українська правда», радіо «Свобода». Коли я, наприклад, працюю, крім того, що я навчаюся, я ще працюю. Я завжди виходжу о шостій на роботу. Я маю перерву, між 21.00 і 22.00 приходжу додому і йду на другу роботу. В половині дванадцятого вечора повертаюся додому. І тоді просто мої друзі, знайомі писали б мені смс-повідомлення, якби щось сталося надзвичайного. І найчастіше маю таку інформацію онлайн. Якщо, наприклад, впроваджують, як це було кілька днів назад, «беркут» до столиці, то до мене відразу додзвонилася подруга і повідомила про ситуацію, яка відбувається.
Чоловік, 22 роки, записаний у Любліні 12 грудня 2013 року, учасник Євромайдану
[Джерела інформації] Звісно, це «Facebook». Після одного випадку в житті я стала обмежено користуватися соціальними мережами і так протягом року десь було. Але останні події просто затягнули мене в «Facebook», бо «ВКонтакті» там котиків друзів публікують, а мене це навпаки тільки дратує. Звісно – це «Facebook», «Українська правда» і телебачення. Ну, і «Twitter» теж, бо скрізь однакова аудиторія, бо в друзях в мене дуже багато журналістів, які працюють на «Громадському» телебаченні, бо в Києві, коли я ще навчалася і працювала, навчалася і працювала я в Луцьку на різних конференціях. В мене дуже багато знайомих київських журналістів і саме від них, таких нормальних, свідомих людей я дізнаюся інформацію, передаю це батькам. В мене завдяки Євромайдану мама стала інтернет-хакером (сміх), ми її раніше не могли заставити, щоб вона зайшла подивилася новини. Вона тепер все моніторить і всі записи в «Youtube’і» Майкла Щура попереглядалася і поскидалася своїм подругам. Якось так це вплинуло на мою маму, що мене дуже тішить.
Жінка, 23 роки, записана в Любліні 13 грудня 2013 року, організаторка Євромайдану в регіоні, учасниця Помаранчевої революції
Ну, з перших днів, коли все починалося, то зі всіх [джерел отримує інформацію]. Тобто тоді в мене був відкритий постійно «Twitter» за тегом «Євромайдан», тому що тоді було дуже важливо все хапати і зразу поширювати: будь-яку фотку з Києва, зі Львова, звідки завгодно. Потім, коли воно все трохи устаканилося, ну що, зі своєї френд-стрічки, з повідомлень, які цілеспрямовано присилають, з львівських ЗМІ, що дуже важливо, тому що львівські ЗМІ дуже класно все це діло висвітлюють, і там буває багато важливих якихось речей. Часом приходять безпосередні якісь там повідомлення, щось таке. Десь ми самі створюємо інформаційні приводи. Тоді, з самого початку, як це діло почалося, коли я почав користуватися «Twitter’ом», бо до того в мене «Twitter» був з 2010 року, але я його ніколи не використовував за призначенням, ну бо «Twitter» – і «Twitter»… Тут я почав розуміти, для чого він взагалі потрібен і як його використовувати. Але я також побачив ту величезну кількість ботів і зрозумів, що це скоординована, цілеспрямована робота була проведена на засмічення інформаційного простору. Потім, коли в день після розгону 30 листопада, люди тут чекали, що будуть розганяти і нас. Це був страшний день, страшна доба така невротизована до межі. Тобто люди стояли цілу ніч з дрючками в рукавах, потім п’ять тисяч мужиків стоїть на морозі і чекають, коли приїде «беркут». Кожну хвилину приходить по 10 смс-ок, що їдуть звідти, їдуть звідти, п’ять автобусів, шість автобусів, точно, точно, перевірено: сестра сусідки їхала в маршрутці з «беркутівцем», який сказав, що вони сьогодні будуть розганяти. Ну от в такому… Ну от, реально я… в мене було щось близько 200 смс вихідних…
Чоловік, 32 роки, записаний у Львові 5 лютого 2014 року, активіст Євромайдану, учасник Помаранчевої революції
[Джерела інформації] Воно, як і більшість людей – із соцмережах. В основному соцмережі, медіа, телебачення, дуже рідко черпаю з протилежного зону табору телевізійного, ну і досить великий відсоток інформації – спілкування, тому що перебуваючи часто на майдані перманентно буває чи тут, чи там, чи на роботу, то сім’я, то майдан – інформація найбільш чистіша отримується там, безпосередньо на місці.
Чоловік, 40 років, записаний у Львові 6 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
[Джерела інформації] З інтернету.
Чоловік, 46 років, записаний у Львові 6 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
[Джерела інформації] Интернет. Но на самом деле я циничен. Я не доверяю никаким сайтам, в принципе. Я проверяю информацию по нескольким источникам. Это правило, правило журналистики. Поэтому, как бы, в основном, в основном, естественно, я смотрю «Украинскую Правду», «Лигу», «Корреспондент», «Дело». Ну, в принципе, я говорю, что я никогда не смотрю один источник. То есть если, если там нет, если в источнике нет ссылок, то чаще всего я вообще пропускаю мимо, потому что информация должна быть достоверной, проверенной. Иначе она может быть.
Чоловік, 56 років, записаний у Харкові 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
[Джерела інформації] Інтернет. … Люди, портал, допустим, «Левый берег», «Украинская правда».
Чоловік, 30+ років, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
По-перше, на свої очі дивлюся на ці останні подій, по-друге, це звичайно, інтернет, по-третє, це думки моїх колег і друзів.
Чоловік, 35 років, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Якщо те, що стосується подій на майдані, то тут досить розгалужене таке інформаційне поле, бо, по-перше, купа сторінок у фейсбуці, починаючи із сторінок Євромайдану, закінчуючи «Євромайдан sos» – це потреби Євромайдану. Вони виголошують, що нам потрібно такі-то, такі ліки. Йдеш, купуєш ці ліки, заносиш в медпункт. Ну от, скажімо так. Або ще щось. Або розповсюдження якісь лінки інформаційні. Те, що стосується безпосереднього, всі ці всі стріми в інтернеті, вмикаєш ту саму «Радіо Свободу», «Спільне» TV, «Еспресо» TV, «Громадське» і так далі і ти дивишся. … Річ в тому, що я телебачення, як правило, не дивлюся вже багато років. Хіба потрапляю до когось з друзів і ти бачиш сюжети по телеканал і так, вдома я тим не користуюся. Хоча, знову ж таки, якісь телевізійні сюжети викладаються через «Facebook». Я не можу сказати, що я їх зовсім не дивлюся, я дивлюся ось таким чином, якоюсь мірою. Але щоб сидіти біля тєліка і натискати кнопки, то ні. … З інформаційних джерел довіряю, знову ж таки, фейсбучним сторінкам. Зараз ситуація полягає в тому, що йде інформвійна і в інтернеті дуже багато інформації не перевіреної. Інформації спеціально закинутої, дезінформації. Тому треба дуже виважено ставитися до того, що ти читаєш, робити висновки і намагатися, якщо це фейк, то не розповсюджувати його далі або попереджати людей. Тут була низка показових історії за ці останні кілька місяців.
Чоловік, 51 рік, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та акції у Москві у 1980-х роках
[Джерела інформації] Во-первых, «Facebook», я ж говорю, у меня очень много друзей и я доверяю, основную информацию от людей, с которыми я лично знаком. Среди моих знакомых есть и влиятельные журналисты, и политические лидеры, лидеры майдану, люди, занимающиеся политикой профессионально, и суммирую их какие-то оценки, и я делаю свои выводы. … Офіційним джерелом, скажемо так, називається, портал. Я дружу з главным редактором и, если мне что-то непонятно, личной перепиской уточняю какие-то детали. Это касается двух самых главных традиционных портала Украины: это официальные джерела или неофициальные. Я не смотрю телевизор, но среди моих друзей – руководитель двух самых крупных украинских портала. Я не знаю, для меня это неофициальная информация, информация исходящая от моих знакомых. … Для меня это неофициальная информация, это информация, исходящая от моих знакомых. Для меня самого блог на «Украинской правде».
Чоловік, 52 роки, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
Признаться, мы несколько подзапустили собственную политинформацию. Единственные источники, которые нас сейчас интересуют – это начмеды разных медицинских пунктов, к которым мы звоним и спрашиваем, что происходит у них. Обычно это состояние больных, количество там стационарных в лазарете, количество инфекционных, необходимые медикаменты, необходимый уход, необходимые бытовые вещи. В принципе, это все новости, которые нас интересуют на данный момент. Конечно, мы, как и все, читаем социальные сети. Информацию из них у нас есть, слава Богу, вот эта же самая возможность проверять.
Жінка, 28 років, записана в Києві 7 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану, членкиня організації «Народний госпіталь»
Новини? На 50% що з цього – не знаю. То, що говорять вони тут, це… Тим більше, телебачення не транслює всі події, які відбуваються тут. Даже на сцені, хто виступає з тих партій, 50% тільки показують. Тому що тут виступали на сцені, там давали. Я зразу дзвонив додому, питався, чи показують хлопців. Нічого. Про ті перші три дня, що були там бойові дії це по телевізору ніхто нічого не бачив. Вже потім, десь через день, вже одий день пройшов, тоді вже почали показувати. Чи даже на другий день, коли вже журналістів пускали туди [на Грушевського]. Бо перші дні не пускали нікого. І зараз не пускають. Крім журналістів, нікого не пускають. Ні жінок, ні дітей. Там закрита зона. Фронтова лінія. Все. Нікого нема.
Чоловік, 50 років, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
[Джерела інформації] «5 канал». «News 24». Багато. Просто я не знаю там. Переважно «5» [канал] або «1+1». … «ВКонтакті» дивився ще (сміх).
Чоловік, 29 років, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Ми в центрі (сміх) всієї інформації. … Є у нас, в принципі, телебачення, є у нас центральна сцена, є у нас інтернет і є у нас всі, хто нам, всі родичі, рідні, близькі, хто за нами, за нас переживає, і зі всіх сторін надходить інформація, і насправді саме на майдані ти можеш зрозуміти, що відбувається в країні, бо ти чуєш одну, от сталася ситуація, реально зі всіх чотирьох сторін ти чуєш зі всіх по-різному, то-єсть ти чуєш це з одного телеканалу і чуєш зовсім протилежну ситуацію, протилежне трактування цієї ситуації з іншого телеканалу, ти бачиш таке в інтернеті так трактують і так. Потім ти чуєш від родичів, які з далека тобі дзвонять, як їм то подали, ти знаходиш інформацію ще з частини країни – зі Сходу, Заходу, тоді ти все поєднуєш і розумієш, яка маніпуляція інформаційна відбувається. І тоді ти вже дізнаєшся правильний зміст цієї всієї ситуації. … Мені шкода, що люди здалека сидять і дивляться по телевізорі, і вони просто насправді не знають, і ніхто не хоче перевірити інформацію, кожну інформацію треба перевірити, щоб дізнатись чи вона правдива, чи ні. … Я пам’ятаю за свого життя – це Помаранчеву, тоді я не приймав участі, я ще був занадто юний, я відвідував майдан, я був тут, і я був в той момент і тут, і на Сході України, і я був свідком того, як я сиджу біля телевізора, «ICTV», наприклад, і дзвонить мені батько і каже: «Слухай, що в вас там твориться?» А я кажу: «А у вас що твориться? Бо я слухаю на російській мові “ICTV” і чую, що там розказують – там бандеровци, то, то, що вони такі, такі». А я кажу: «Що ти слухаєш? Тут наоборот розказують, що там от в Донецьку, – я кажу, – тат, включи “ICTV”». Тато каже: «Я “ICTV” і дивлюсь». Ми сидимо двоє, дивимось один канал в різних частинах країни, і я просто розумію, шoо ми слухаємо зовсім іншу інформацію з одного каналу. Я не долучався тоді активно, бо в принципі Помаранчева революція тоді не зацепила мене.
Чоловік, 25 років, записаний у Києві 8 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
[Джерела інформації] «5» канал. И звонят – сейчас же по мобилке – звонят там, скажут что-то друзья все. … Ну, у меня другой не ловится, у меня обыкновенная антенна. … Ну у меня интернета нету, поэтому… мне только дети меня, если надо, соединяют. Ну, я не знаю даже как.
Чоловік, 69 років, записаний у Києві 8 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Найбільше довіряю я те, що бачу тут, що відбувається. … Інтернет, майдан, люди, які знаходяться на майдані, новини, які зі сцени оголошують на майдані. …
Чоловік, 23 роки, записаний у Києві 8 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
[Джерела інформації] В «Facebook» СМИ. Я подписана на многие, «1+1» и так далее. У меня подписка идёт на «1+1», «Цензор», «Украинская правда», просто просматриваю заголовки, и если они совпадают в большенстве, то есть, как бы, этому можно более-менее доверять и, тем не менее, читая статью, как бы примерно понимаешь что это. То есть таким образом, то есть чаще я просто просматриваю ленту и этого хватает, если что-то заинтересовывает, я открываю и читаю.
Жінка, 30 років, записана в Харкові 9 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану
[Джерела інформації] Определённое время это был «5 канал», «Громадське» и «Еспрессо» TV, сейчас это «Украинская правда», интернет-издание, и «Зеркало недели», это тоже интернет-издание, и газетка, которую уже выписую не первый год, «Голос Украины», по-моему исчерпывающий, больше ничего, и от друзей конечно же тоже. … Тем, которым я не доверяю, тех я и не смотрю. То есть «7» канал, я уже не помню, сколько не смотрю. Его очень часто критикуют, что они что-то не то рассказывают. «ТРК Украина» включал пару раз. Ну, не знаю, не услышал там ничего, да, «ICTV» тоже, «1+1», а «1+1», кстати тоже плюс, то есть интересно, хороший, ну есть молодцы, что они так активно поддержали.
Чоловік, 27 років, записаний у Харкові 9 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
[Джерела інформації] З соціальних мереж, ну і сайт «Українська правда».
Чоловік, 30 років, записаний у Києві 9 лютого 2014 року, активіст Євромайдану
[Джерела інформації] Для меня «Facebook». [А телевидение?] «Громадське» больше всего смотрю.
Жінка, 33 роки, записана в Києві 9 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану
Вы знаете, я относительно не смотрю никогда на сайты. Я, например, интересная ситуация экономическая в стране, значит, я смотрю статьи экономические, последние, например, Асланда, шведа, он экономист. Я посмотрела его относительно, действительно – коррупционные системы, которые развиты. Я читаю прессу всю, и российскую, и какую угодно… «Аргументы и факты». К сожалению, я не читаю никаких профессиональных журналов по экономике, по политике, этого нет. Всю такую – газеты, журналы самые розные, которые есть, выделить что не будь, сайт, какой попадётся, я смотрю «Громадське» телебачення, украинское. Я смотрю и остальные, политологи, которые выражают различные точки зрение, а какой это сайт, я на это не обращаю никакого внимания. Я ж не собираю, я для себя смотрю.
Жінка, 76 років, записана в Києві 9 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану
[Джерела інформації] iPad маю, ІТ-палатка. «Голос України», «Українська правда» і «Громадське» телебачення.
Чоловік, 55 років, записаний у Києві 9 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
Ну, здебільшого-то в нас на майдані тут показують практично новини кожної години. Ну, а тут люди приходять, кияни багато до нас приходять, ми вже багато знаєм людей, вони нас знають, вони нам приходять, так сказать, останні новини, які тільки-но з’являються в інтернеті чи в телебаченні, вони нам розказують. … Так як в нас на даний час є «5 канал», це є «News24», «ТVІ», це ці основні, які канали, 5 канал більше всього, мені здається, висвітлює цю інформацію таку. Дійсно, є, Слава Богу, що є ще.
Чоловік, 31 рік, записаний у Києві 9 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
Ну вот когда я вернулась в Харьков, я слежу за, для меня есть несколько доверительных источников. Это «Громадське» TV и их журналистская команда, «Українська правда», Портников Виталий, его статьи. И так же я слежу за «Эспрессо» TV. Они там делают прямые трансляции, некоторые комментарии. Вот. «Радио Свобода». То есть вот эти первые, которые я перечислила – это основные, а то – дополнительные еще. Мне очень интересен взгляд Андрея Ларионова, бившего советника Путина. И я стараюсь смотреть, конечно, российские новости и новости от восточного фронта или как там называется. Ну в общем антимайдановские новости, чтобы тоже знать, что происходит там, какие там происходят движения и реакции…Доверяю всем, какие перечислила. Я этим всем доверяю. Очень ну «Громадське» TV особенно и Портникову Виталию тоже очень сильно.
Жінка, 26 років, записана у Харкові 10 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану
«Еспрессо» TV, «Громадське» – дві позиції, які ми транслюємо на львівському Євромайдані постійно, в нас стоїть екран. Цілком можливо, що зараз найближчі дні ми запустимо таки «Громадське» телебачення в нас у Львові. Але це буде тільки запрошення регіональних гостей, так скажемо. «5 канал», «24 канал». Хочу сказати, що журналісти «5» і «24 каналу» є постійно, інколи ще «1+1», є постійно з нами на зв’язку в любій годині. От я зараз телефоную, вони зразу ж приїжджають. Особливо «24 канал». Ось. Ну ще серед регіональних ЗМІ велика маєм «Львівський портал», «Прес-клуб», газета «Експрес», ще хто там найактивніший? «Другий канал». Звичайно, «ЗІК», але «ЗІК» не до кінця, я вважаю, є об’єктивний. Ну, протестний рух в цілому він висвітлює, але внутрішні конфігурації, мені здається, що він трошки грає по якомусь напрямку. Напевно. Ну по одному з якихось там середовищ впливу в рамках протестного руху.
Чоловік, 23 роки, записаний у Львові 10 лютого 2014 року, організатор Євромайдану в регіоні, активіст Євромайдану
Декілька сайтів, ну я не знаю там. Я коли, в мене є першоджерело. Я заходжу, в мене якраз тут же вмикається «mail.ru», наприклад. Заходжу на «mail.ru», вмикаю пошту. Далі вже «Українська правда» та всі інші. Але просто я дивлюсь навіть на таких сайтах, як «bigmir.net», «mail.ru». Я відразу дивлюсь. Я розумію, кому сайти належать. Я розумію, яка, який там рівень інформації, але все одно цікаво, що там люди якраз з іншого боку думають про те, що відбувається в країні. Питання довіри – це таке дивне питання. Тому що довіряти, довіряти можна в якийсь фактаж. А про саме трактування подій – зараз з цим дуже складно. Питання в тому, що одну і ту саму новину, наприклад, я не знаю там, можна зовсім по-різному. Я особисто про себе знаю, там ж ті події, в яких я безпосередньо брав участь, не завжди вони об’єктивно висвітлювались. І навіть нашими опозиційними каналами. І тут питання навіть не в тому, що тут вони тебе набріхували, просто вони, напевно, це подавали з якихось джерел, які не дуже правдивими були.
Чоловік, 39 років, записаний у Харкові 11 лютого 2014 року, організатор Євромайдану в регіоні
[Узнаю информацию] С интернета. Прежде всего «Facebook». Заглядываю обычно на «Украинскую правду». «Цензор» имеется. На площадь. Вот на главное. … Я не смотрю телевидение вообще.
Чоловік, 48 років, записаний у Харкові 11 лютого 2014 року, учасник Євромайдану, Зеленого фронту та інших акцій
[Джерела інформації] Телевизор и интернет. Ну, «24 канал» и «5». Еще иногда «1+1» смотрим. А в интернете часто «Facebook», одногруппница мне сбрасывает различную информацию, вот, ну и рассылка Зеленого фронта, там тоже часто является информация. Я пытаюсь анализировать все равно. Специально все равно накладывает такой отпечаток, что все нужно пропускать через какую-то призму.
Чоловік, 27 років, записаний у Харкові 11 лютого 2014 року, учасник Євромайдану, активіст Зеленого фронту
Джерела інформації? Ну, по-перше, в нас є внутрішня розсилка, скажем так, нашого громадянського руху «Відсіч», в нас є люди, які моніторять інформацію і я, зрештою, так само. Звісно, читаю «Українську правду», там дивлюсь там «5 канал», фільтровано все, само собою, що я не всю інформацію «з’їдаю». Є навіть іноді на якихось таких зовсім ніби як «лівих» джерелах є дуже хороші статі, навіть на проросійських, можна з багатьох сторін подивитися і промоніторити, бо іноді наші так само. Я, будучи в епіцентрі того всього і потім читаючи, знаючи навіть, що наша сторона на нашу користь, але прикрашає. Теж не завжди правдиво. В нас так само є дуже багато проблем з людьми, зокрема, зі свідомістю людей. Вони, люди мислять інерційно, тобто отак от. Мене образили і я на образу зараз знов так само ображу, не думаючи, в що це може вилитись потім для інших людей. Просто коли в тебе от конфлікт між вами і мною і більше нікого немає, то байдуже, що ми один одному скажемо. А коли за тобою стоїть країна, отам, ти маєш думати про кожен свій крок, кожнісінький. Сказати, на рахунок, я вже не туди пішла, до джерел, я не знаю, я просто навіть, якщо чесно, не дивлюся, що я читаю, тобто яке джерело, я читаю, читаю, читаю, але це правильно, я захожу і відкриваю «Українську правду», це все. Ну по-іншому ніяк, не можу по-іншому. (сміється) …
Жінка, 29 років, записана в Києві 11 лютого 2014 року, активіста Євромайдану, членкиня організацій «Чорна пора» та «Опора»
Насправді телевізор, коли тут роблю, от цей на майдані, а вдома дізнаюсь з соцмереж, «ВКонтакті», тобто вибиваю «Євромайдан» і там всі новини вибивають.
Чоловік, 18 років, записаний у Львові 12 лютого 2014 року, активіст Євромайдану
Я спілкуюся з людьми, дивлюся телебачення, читаю газети. Саму кращу і достовірну інформацію я тут отримую з «5» каналу. Читаю з газети «Сьогодні».
Чоловік, 35 років, записаний у Києві 13 лютого 2014 року, активіст Євромайдану
Зараз весь мій вільний час зосереджений на тому, що я слідкую за подіями, за останніми подіями в Україні, я весь час слідкую за новинами як по телебаченні, так і в інтернеті. В інтернеті – це в соціальних мережах, в групах, в різних групах, де зосередженні мої однодумці, я їм довіряю, у висвітлюванні правдивої інформації, це наприклад група «Правий сектор», «Ми – патріоти України», «Євромайдан». По телебаченні – це телеканал «24», новини на «1+1», також «5 канал», але, на жаль, я зустрілася з таким явищем, як продажність журналістів, і мене це дуже засмучує, адже я просто розчарована тим як, як люди можуть просто за гроші продати, продати себе і просто брехати у вічі людям, які їх слухають, виносити до них неправдиву інформацію, яку, в яку важко нормальній людині повірити, я просто навіть скажу так, наприклад російські ЗМІ – це просто жах, що вони говорять про Євромайдан, вони просто перекручують все, все з ніг на голову. Далеко від них не втекли і наші представники, наприклад телеканал «Інтер», в них, якщо в їхні новини подивитися, то складається дуже жахливе враження про це, але, на жаль, є такі люди, які їм довіряють, на яких впливає їхнє рішення, думка, їхня позиція, і мені жаль, що є люди, які до них дослухаються. А в інтернеті також дуже багато інтернет видань і навіть людей, які просто, які підтримують «беркут», які підтримують антимайдан, в інтернеті просто навіть оголошення висять, що збирають хлопців на масовку, вони заохочують людей ставати «тітушками», це мене дуже засмучує, що існують такі люди, які готові за гроші продати майбутнє своє, своїх дітей і всіх наших нащадків.
Жінка, 20 років, записана у Львові 15 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану
В першу чергу, [про Євромайдан] я почув з телебачення. Якщо не помиляюсь, то було «ТСН», тобто «1+1». Це засоби масової інформації, а також зі слів друзів, знайомих, це є телебачення, в першу чергу, новини по-різних каналах, як по «1+1», так і по «24 каналу», по «5 каналу». [Довіряю] Зокрема, каналам «1+1», «5 каналу» і «24 каналу». У зв’язку з тим, що я був сам в Києві, я бачив, що там відбувається і по цих каналах, по цих новинах дійсно показують те, що відбувається в Києві.
Чоловік, 21 рік, записаний у Львові 17 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Вдома я дивлюся переважно також новини по телебаченню на різних каналах, а найбільше я дивлюся в інтернеті, особливо онлайн-трансляції з майдану, де, на мою думку, вони є найдостовірнішими, тому що вони показують, знімають насправді те, що відбувається там.
Жінка, 19 років, записана у Львові 18 лютого 2014 року, активістка Євромайдану
Ну, звичайно саму першу чергу – це є інтернет, в соціальних мережах, завжди заходжу на блог «Козака», потім багато чого дізнаюся від батьків, там мені батьки телефонують, розказують, що там по телевізору показують, так само в інтернеті на сайті, точно забула назву сайту, але дивлюся прямі трансляції того, що зараз відбувається. Ну, це, напевне, була сторінка «ВКонтакті», коли поширили були, це як це називається, сторінка одного із цих людей, які стоять за барикадами, тобто не народу, а від поліції. От була поширена сторінка, де говорилося про те, що треба стріляти в народ, для чого це все відбувається, ну це звичайно викликає багато сумнівів, однак ми це поборемо і буде все, я надіюся на це, прекрасно, ну я надіюся на це, не сумніватися.
Жінка, 20 років, записана у Львові 18 лютого 2014 року, активістка Євромайдану
Про останні події в країні, звичайно, в першу чергу, дізнаюся з інтернету. Друге – по телебаченню, по радіо, що там повідомляють. Ну наприклад, «ВКонтакті» є, в інтернеті, в «ВКонтакті» є багато груп, які передають інформацію. Наприклад, «Львів-Євромайдан», «Правий сектор» і тому подібне. «1+1», завжди «24 канал». Більше такі. Ну 100 %-ово довіряю телебаченню, але інтернет є тоже, така мала трошки недовіра, можна сказати. Бо там ти не завжди впевнений, що то є 100%-ова інформація. Але якщо ти впевнений в тих ресурсах, якими ти користуєшся і, наприклад, відвідуєш ті групи «ВКонтакті» навіть. І ти знаєш, що там достовірна інформація, то чому б не вірити?
Жінка, 18 років, записана у Львові 19 лютого 2014, учасниця Євромайдану
Опубліковані тут цитати з інтерв’ю є частиною проєкту “Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності”. У його центрі є опрацьовані й тематично організовані матеріали з колекції усноісторичних інтерв’ю “Голоси супротиву і надії”, що були записані впродовж грудня 2013 – лютого 2014 рр. (понад 100 інтерв’ю). Всі вони були зібрані у базу “Особисті хронології Євромайдану”, яка у повному обсязі є розміщена на сайті Міського медіаархіву. Колекція налічує 17 тематичних блоків. У категорії “Надійні і ненадійні джерела інформації про події” зібрані цитати, в яких учасники й учасниці опитування зазначають канали комунікації, які вони використовують для слідкування за подіями в Україні, яким вони можуть довіряти і які вважаються ними недостовірними. Серед названих джерел інформації фігурують як загальні поняття (як-от, інтернет чи телебачення), так і конкретні назви телепрограм, інформаційних порталів чи груп в соціальних мережах.