Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

У документі повідомляється, що розслідування загибелі арештованої напередодні Яніни Кноблох припинено. Жінка отруїлася стрихніном в туалеті під час допиту. Яніна була зв’язковою ІІ округу ОУН (Організації Українських Націоналістів) у Польщі. Документ підготував слідчий офіцера Міністерства громадської безпеки.

Назва:

Рішення про припинення розслідування стосовно Яніни Кноблох, зв’язкової УПА у Польщі, Варшава, 1947

Рік:
1947
Джерело:
Instytut Pamięci Narodowej, IPN Bu 0952/104
Мова оригіналу:
Польська

«ПОГОДЖУЮСЬ»                                                                                                                                                                                                                                                Варшава, 21 жовтня 1947 р.

НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ МДБ
/-/ СЄДЛЕЦЬКИЙ, підполк.
№. M-5184/47/II

ПОСТАНОВА
про припинення слідства

Слідчий офіцер відділу Міністерства державної безпеки (МДБ) у Варшаві хорунж. Сойка Мечислав, ознайомившись з матеріалами слідства за фактом смерті затриманої МДБ Кноблох Яніни,

визначив, що:

13 червня 1947 р. МДБ були затримані у Лодзі Кноблох Яніна, Посадська Марія, Дорош Кароліна та Ольчик Марія на вимогу ІІІ Деп. МДБ. Після затримання вищевказаних доправили до МДБ.

Під час попереднього допиту в МДБ Яніни Кноблох капітаном Шпаном /в присутності майора Ланіна/ підозрювана своєї провини не визнала. Під час допиту вищевказана особа запитала, чи можна їй сходити в туалет, на що була отримана згода і для нагляду за якою була направлена ​​машиністка Вінніцка. Вийшовши з туалету, Кноблох почала нервувати і тремтіти. Їй дали попити води, але це не допомогло, її поклали на диванчику, що стояв в кабінеті капітана Шпана, тому що вона почала нервово тремтіти, заявляючи, що отруїлася. З цієї причини викликали лікаря з Центральної поліклініки МДБ, якому Кноблох також сказала, що вона отруїлася, попросивши його про допомогу. У зв’язку з необхідністю промивання шлунка було вирішено транспортувати Кноблох до лікарні К.Б.В., де, незважаючи на надану допомогу, Кноблох Яніна померла.

зваживши на те, що:

а/ Кноблох Яніна померла внаслідок отруєння стрихніном, що підтверджується звітом Інституту судової експертизи в Кракові після дослідження вмісту шлунка,
б/ відсутні підстави для порушення кримінальної справи та результати розслідування не дають підстав для притягнення працівників МДБ до відповідальності перед судом – на основі ст. 161 §1 К.В.П.К

вирішив:

1/ слідство у вказаній справі – припинити
2/ про припинення повідомити родину померлої Кноблох Яніни
3/ депозит Кноблох Яніни віддати родичам.

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
ПРОКУРОР ГОЛОВНОЇ ПРОКУРАТУРИ В.П.
У Варшаві

СЛІДЧИЙ ОФІЦЕР ВІДДІЛУ МДБ
/-/ СОЙКА, хорунж.

 

В оригіналі (польською мовою)

 

POSTANOWIENIE
o umorzeniu dochodzenia

Oficer śledczy Wydz. Min. Bezp. Publ. W Warszawie chor. Sojka Mieczysław, rozpatrzywszy materiały dochodzenia w sprawie śmierci zatrzymanej przez M.B.P. Knobloch Janiny

ustalił, że:

w dniu 13 czerwca 1947 r. została zatrzymana przez W.U.B.P. w Łodzi Knobloch Janina, Posadzka Maria, Dorosz Karolina i Olczyk Maria na polecenie III Dep. M.B.P. Po aresztowaniu w/w przetransportowano do MBP.

Podczas wstępnego przesłuchania w M.B.P. Knobloch Janiny przez kpt. Szpana /w obecności mjr. Łanina/ podejrzana nie przyznała się do winy. W czasie przesłuchania w/w spytała czy może wyjść do toalety na co otrzymana zgodę, a dla dopilnowania której wysłano maszynistkę Winnicką. Po przyjściu w toalety Knobloch poczęła wykazywać zdenerwowanie i trząść się. Podano jej do napicia się wody, lecz to nie pomagało, położono ją na stojącej w biurze kpt. Szpana kanapce ponieważ zaczęła nerwowo trząść się oświadczając, że otruła się. Wobec tego zawezwano lekarza z Polikliniki Centr. MBP, któremu również oświadczyła Knobloch, że otruła się, prosząc go o ratunek. Ze względu na to, że potrzebne było zrobienie płukania żołądka postanowiono przewieźć Knobloch do szpitala K.B.W., gdzie pomimo udzielonej pomocy Knobloch Janina zmarła.

zważywszy, że:

a/ Knobloch Janina zmarła na skutek zatrucia się strychniną, co potwierdza sprawozdanie z Instytutu Ekspertyz Sądowych w Krakowie po zbadaniu treści żołądkowej,
b/ nie ma podstawy do wszczęcia postępowania karnego i wyniki dochodzenia nie dają podstawy do pociągnięcia funkc. M.B.P. do odpowiedzialności przed sądem – na zasadzie art. 161 §1 K.W.P.K

postanowił:

1/ Dochodzenie w powyższej sprawie – umorzyć
2/ o umorzeniu zawiadomić rodzinę zmarłej Knobloch Janiny
3/ depozyt Knobloch Janiny oddać rodzinie.

 

«ZATWIERDZAM»
PROKURATOR NACZELNEJ PROK. W.P.
w Warszawie

OFICER SLEDCZY WYDZIALU MBP
/-/ SOJKA, chor.

Пов'язані першоджерела:

Документи (3)

Зображення до Донесення про діяльність Української Повстанської Армії у Польщі, підписане іменем “Марися”, 1940-і
Донесення про діяльність Української Повстанської Армії у Польщі, підписане іменем “Марися”, 1940-і
Це донесення написане особою на імʼя агент «Марися». Йдеться про Володимира Пережило (на псевдо «Дон») і жінку, зазначену як «С». У документі повідомляється про романтичні стосунки (можливо, закоханість) між жінкою «С» (можливо, зв’язкова ОУН-Б у Польщі (регіон V поблизу Любліна/Замостя)) та «Доном» (Володомир Пережило), представником служби безпеки ОУН. Донесення найімовірніше було написане одразу після Другої світової війни. Не зовсім зрозуміло, якою була мета написання цього документа. Найвірогідніше, повідомлення було написане у в’язниці, і можливо, що «С» написала його в обмін на якісь послуги від Польських органів безпеки. Попри це, подробиці, які надала «Марися» про «Дона», не були для нього надто шкідливими. «Дон» фігурує в цьому документі як людина, яка мала слабкість до «С»....
Зображення до Клопотання про реабілітацію Віри Шот, 1994 рік
Клопотання про реабілітацію Віри Шот, 1994 рік
Віра Шот була українкою, пов’язаною з ОУН та УПА як зв’язкова та медсестра між 1941 та 1946 роками. Після війни вона приїхала до південної Польщі, де організувала транзитні пункти для членів УПА, які намагалися дістатися Західної Європи. Її арештували 7 червня 1947 р. Вона сиділа у тюрмі в Явожно, Мокотові та Фордоні (у Польщі). У 1948 році Віру засудили до розстрілу. В результаті амністії їй замінили вирок на 15 років ув'язнення. Після звільнення у 1956 р. жінка залишилася у Польщі. А в 1990-х рр., після падіння комуністичного режиму, вона подала клопотання про реабілітацію. У листі від 1960 або 1961 р.р., який вона назвала "сповіддю", і який досі зберігається у її особовій справі, у...
Зображення до Спогади Катерини Вітко-Стах, 1940-i
Спогади Катерини Вітко-Стах, 1940-i
Розповідь Катерини Вітко-Стах – це уривок із книги спогадів жінок-учасниць українського підпілля на території Польщі у перші повоєнні роки, зібраних Марією Паньків у 1990-х. Марія Паньків – журналістка та представниця української діаспори Польщі, яка з 1990-х років проживає у Варшаві. У 90-ті роки вона працювала в Українському архіві «Слово» і інтерв’ювала жінок-колишніх учасниць українського підпілля, яких арештували у Польщі за зв'язок з підпіллям. На основі записаних розмов? Марія Паньків опублікувала два томи зібраних спогадів. Пропоновані тут фрагменти – це спогади Катерини Вітко-Стах, колишньої зв’язкової УПА на псевдо «Зозуля». За свою діяльність вона була засуджена до 10 років увʼязнення і відбувала термін у тюрмах Жешува і Тарнува. У представлених уривках Катерина Вітко-Стах розповідає про...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все

Пов'язані модулі (1)

Після Другої світової війни залучення до українського підпілля означало, що і жінки, і чоловіки ставали обʼєктом посиленої уваги спецслужб по обидва боки нового повоєнного кордону, а саме радянських і польських спецслужб. Багато кого з членів Української Повстанської Армії схопили на польських територіях. Цей модуль історикині Анни Мюллер розповідає про долі українських жінок, ув'язнених у післявоєнній Польщі  за учасниць в національному підпіллі.  
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Анна Мюллер

Переклад з польської

Василь Хімяк

Розчитування джерела

Орест Костів

Фото

Польський інститут національної пам’яті (Польща)

Коментарі та обговорення