Відгомін російських революційних подій 1905 р. у Львові в інтерпретаціях місцевої преси

Демонстрація у Львові. Gazeta Lwowska. № 27. 04.02.1905 р. с.3.

Вчора об 11:00 перед обідом в кімнаті Данка за адресою вул. Шайнохи, 1. 5 відбулися збори за запрошеннями, скликані соціалістичною фракцією польської, руської та єврейської академічної молоді для обговорення подій в Росії та Королівстві Польському. Було прийнято резолюцію, в якій висловлювались «симпатії» революційному руху і «готовність» підтримувати його всіма силами. Ця резолюція була зачитана польською і руською мовами. Крім того, було прийнято додаткову резолюцію з протестом проти поводження армії та поліції з беззахисними людьми в Росії. На зборах були присутні понад 800 осіб, з них близько 650 академічної молоді та інші робітники. Після зборів учасники натовпом попрямували вулицею Кароля Людвіка до міського театру, потім до театру вулицею Гетьманською до площі Мар’яцької до колони Міцкевича. По дорозі, на вулиці Кароля Людвіка, серед учасників маршу з’явилися шматки картону з написами: «Геть царя!», «Хай живе вільна польська республіка» і з написом руською: «Хай живе вільна українська республіка!» і т. д. З’явився також червоний прапор і червоно-білий. Комісар поліції втрутився і закликав забрати ці таблиці. Але заховані в одному місці, вони з’являлися в іншому за кільканадцять кроків далі, аж поки нарешті за наполяганням поліцейського комісара написи не зірвали, а транспаранти сховали. Біля пам’ятника Міцкевичу якийсь академік коротко розповів про солідарність молоді з робітниками. Потім виступив пан Вітик, який закликав врешті розійтися. У самій ході, окрім 800 учасників, брало участь вдвічі більше зацікавлених даною подією. Співали «Червоний прапор» та інші соціалістичні і патріотичні пісні. Нарешті демонстранти мирно розійшлися. На вулиці Ягеллонській був кордон поліції, щоб запобігти поверненню численних груп, побоюючись демонстрацій перед російським консульством. За опір представникам влади та образи поліцейських затримано двох осіб. Після складення протоколу затриманих відпустили.

Робітнича манїфестация. Діло. Ч. 14. 01.02.1905. С. 3.

Вчера вечером відбули ся у Львові в сали т. зв. театру людового при ул. Шайнохи довірочні збори, скликані проводирами социяльних демократів, щоби обговорити послїдні подїї в Росиї. Перший забрав голос д-р Дияманд, котрий висказав ся з признанєм про факт, що львівска міска рада на внесенє радного Гудеца ухвалила резолюцию із співчутєм для жертв царских посїпаків та симпатиєю для борцїв о свободу. Тоту резолюцию відчитано і принято на зборах серед оплесків. Відтак п. Вітик обговорив грізну ситуацию в царстві кнута, а наконець напятновано статю Słow-а polsk-ого, де автор накинув ся на революцийні партиї в Конґресївцї. Та статя так озлобила учасників зборів, що половина їх, в числї яких пятьсот люда, вирушила, сьпіваючи гимн, в похід против редакциї вшехпольского орґану. По дорозї товпа розбила контору Słow-а polsk-ого при входї до пасажу Міколяша і розкинувши найдені там книжки та примірники Słow-а в болото, попрямували на ул. Хорущини під льокаль редакциї. Демонстранти хотїли дістати ся на подвірє куди редакция перемістила ся від фронту для безпечности, але в брамі заступила їм дорогу полїция. Скінчило ся на тім, що товпа витовкла камінєм та палицями всї шиби в партері і на першім поверсї, скинула та знищила вивіску Słow-а polsk-ого і таблицю до розлїплюваня часописи, а відтак розійшла ся. Арештовань не було нїяких.

Робітнича демонстрація. Kurjer Lwowski. № 33. 02.02.1905. с. 2.

З огляду на те, що поліція заборонила зібрання, скликане на понеділок робітничою партією для обговорення останніх подій за царизму, напередодні була оголошена лекція за запрошеннями на ту саму тему п. Ганкевича. Зал «народного театру» на вул. Шайнохи зібрав близько тисячі людей, однак лекція не відбулася через хворобу доповідача. Натомість була організована спеціальна конфіденційна зустріч. Головуючим обрали п. Лісевича. Першим виступив доктор Діаманд, який повторив промову радника Гудеца, виголошену на початку попереднього засідання міської ради, підкреслюючи надзвичайно важливий факт того, що міська рада одностайно висловила співчуття жертвам царизму, піднявши симпатії борцям за волю.

Також доповідач зачитав резолюцію депутата Гудеца, яку поставили на голосування. Збори під бурхливі оплески прийняли резолюцію.

Далі п. Вітик говорив про резолюції в поділеній Польщі та в Росії. Наприкінці було гостро засуджено статтю у газеті «Słowо Polskie», в якій автор нападав на відділення соціалістичних партій у поділеній Польщі. Головуючий закликав зібрання мирно розійтися і на цьому мітинг завершився.

Група молодих людей підійшла до будинку, де знаходиться «Słowo Polskie», і під крики було розбито 33 вікна. Раніше група молодих людей розкидала примірники газети «Słowo Polskie» та книжки у воротах видання «Słowо Polskie» в пасажі Міколяша.

Напад. Słowo Polskie. № 55. 01.02.1905. с. 6.

Вчора близько 9 вечора натовп демонстрантів-соціалістів здійснив новий напад на будинок, де знаходиться редакція нашого видання. Біля воріт їм чинила опір дружина охоронця. На крики збіглися мешканці будинку. Поліції не було поруч. Мітингувальники вибили вікна в чужих помешканнях, дружина охоронця отримала травми. Той же натовп дійшов до пасажу Міколяша і там напав на газетний кіоск газети «Slowо Polskiе» і розбив вікна. У газетному кіоску сиділа працівниця видавництва і продавала книжки й журнали. Життя замкненої жінки перебувало у небезпеці. Було вкрадено багато книг. Поліція повністю усунулася від місця цих бійок з жінками.