Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

Задоволення базових потреб радянських громадян підвищувало вимогливість до якості життя, одним з показників якого став комфортний відпочинок. Номенклатура стала активним учасником процесу “створення садівницьких товариств” – виділення робітникам заводів і фабрик земельних ділянок для занять садівництвом і городництвом. Утім, “херсонська справа”, що прогриміла на всю республіку, свідчить про те, що її цікавила не стільки городина, скільки комфорт. Замість дозволеного будівництва “споруд літнього типу” номенклатура вдавалася до зведення “капітальних цегляних будинків-дач великих розмірів, нерідко з опаленням”. Шкода полягала не лише в порушенні урядової постанови 1960 року про заборону будівництва дач, а й у незаконному використанні гостродефіцитних матеріалів та залученні службового транспорту і підлеглих працівників.

У Херсоні до будівництва дач на березі річки, місці масового відпочинку людей, виявилися причетними секретар та два завідувачі відділами обкому, голова міськвиконкому, директори виробничого об’єднання, комбінату та заводів, прокурор і два його заступники, члени суду, голова парткомісії, міліцейський начальник та інші, покарані здебільшого доганами. У цьому випадку очевидне групове захоплення дачним будівництвом керівників різних органів влади, у тому числі правоохоронних, а отже, колективна (без)відповідальність. У постанові мова лише про “партійну відповідальність” (догана, попередження), проте немає вимоги правової оцінки дій порушників “партійної і державної дисципліни”.

Коли через два роки ЦК КПУ розглянув виконання даної постанови, виявилося, що аби запобігти відповідальності втрати дачі їхні власники “попереписували” їх на родичів і близьких. Цього разу окрім партійних доган і залучення до перевірки “адміністративних органів”, на пенсію примусово відправили досвідченого 63-річного А. Кочубея – першого секретаря обкому з 1962 року. Утім, на цій справі “дачні порушення” не припинилися.

Назва:

Незаконне спорудження дач у Херсоні, 1970

Рік:
1960-ті
Джерело:
Історія державної служби в Україні: у 5 т. / [О.Г.Аркуша, О.В.Бойко, Є.І.Бородін та ін.; відп. ред. Т.В.Мотренко, В.А.Смолій; редкол.: С.В.Кульчицький (кер. авт. кол.) та ін.]; Голов. упр. держ. служби України, Ін-т історії НАН України. К.: Ніка-Центр, 2009. Т.5: Документи і матеріали. Книга 1. 1914–1991 /Упоряд.: Г.В.Боряк (кер. кол. упоряд.), Л.Я.Демченко, Р.Б.Воробей). С. 621–624.
Мова оригіналу:
Українська

Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про записку Комітету партійного контролю при ЦК КПРС “Про грубі порушення державної дисципліни та використання службового становища багатьма керівними працівниками партійних, радянських і господарських органів при будівництві особистих дач у м. Херсоні”, 15 травня 1970 р.

      Обговоривши записку Комітету партійного контролю при ЦК КПРС, матеріали додаткової перевірки, яка проведена Парткомісією при ЦК КП України, і пояснення першого секретаря Херсонського обкому партії т. Кочубея А.С., ЦК КП України відмічає, що в м. Херсоні за останні роки набули широкого розповсюдження грубі порушення у відведенні земельних угідь під колективні сади, організації садівницьких товариств, використанні та забудові садових ділянок.

      Замість створення садівницьких товариств при виробничих підприємствах і організаціях, як це передбачено постановою Уряду, більше половини з них охоплюють різні установи. Лише 42% всіх членів товариств складають робітники. Мають місце чисельні факти самозахвату земель, перепродажу садових ділянок з будовами, зарахування членами садівницьких товариств осіб, у яких є присадибні ділянки з власними будинками.

      Всупереч постанові Ради Міністрів CPСP від 30 грудня 1960 р. про заборону будівництва дач, на багатьох садових ділянках зведені не літнього типу приміщення, а капітальні цегляні будинки-дачі великих розмірів, нерідко з опаленням. На будівництво в колективних садах витрачено велику кількість цегли, шиферу, лісу, металевих труб та інших гостродефіцитних матеріалів, які незаконним шляхом придбані на підприємствах міста з фондів планового житлового і промислового будівництва.

      Порушуючи встановлений порядок, побудували капітальні цегляні будинки-дачі багато керівних працівників партійних, радянських, профспілкових і господарських організацій міста і області. Деякі з них не тільки незаконно одержували з підвідомчих підприємств і організацій матеріали, а й безплатно користувалися механізмами, транспортом, робочою силою, залучали для спорудження власних дач будівельні організації міста. Використали своє службове становище при забудові садових ділянок, зокрема, секретар обкому партії т. N, завідуючі відділами обкому тт. N, N, голова міськвиконкому т. N, директор виробничого об’єднання […] т. N, директор […] комбінату т. N, директори заводів […], начальник облуправління […] т. N та інші.

      Власні будинки-дачі побудували на садових ділянках також перший секретар […] т. N, перший секретар […] т. N, голова […] т. N, прокурор […] т. N і його два заступники, голова […] т. N та три члени суду, інші відповідальні працівники.

      Виконкоми обласної, міської і районних Рад депутатів трудящих м. Херсона безвідповідально поставились до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 7 серпня 1969  р., не усунули порушень і не привели розміри садових забудов у відповідності до затверджених норм.

      Грубі порушення у відведенні земельних угідь та організації садівницьких товариств і масові зловживання при будівництві на садових ділянках в м.Херсоні стали можливими тому, що деякі керівники обласних і міських партійних, радянських, профспілкових та адміністративних органів, захопившись будівництвом власних дач, втратили гостроту і принциповість в оцінці грубих порушень і зловживань у колективному садівництві, не реагували на сигнали трудящих, проявляли лібералізм до осіб, які порушували партійну і державну дисципліну.

ЦК КП України постановляє:

  1. Вказати першому секретарю Херсонського обкому КП України т. Кочубею А.С. на проявлену ним безпринципність в оцінці грубих порушень і зловживань у колективному садівництві в м. Херсоні. Суворо попередити його про особисту відповідальність за наведення належного порядку в цих справах.
  2. Зобов’язати Херсонський обком КП України і облвиконком вжити рішучих заходів до неухильного виконання радянськими, господарськими і громадськими організаціями м. Херсона постанови Ради Міністрів УРСР від 7 серпня 1969 р. «Про стан справ у колективному садівництві робітників і службовців». Усунути викриті порушення, допущені багатьма керівними працівниками партійних, радянських, господарських і профспілкових органів м. Херсона і області при будівництві власних будинків-дач на ділянках, відведених під колективні сади.
  3. За використання службового становища при будівництві садового будинку секретарю […] т. N оголосити догану.
  4. За допущені порушення при будівництві власних будинків-дач на ділянках, відведених під колективні сади, відсутність належної боротьби із зловживаннями у колективному садівництві в м. Херсоні оголосити догану членам КПРС: тов. N – прокурору […] та тов. N. – голові […].
  5. Прийняти до відома, що Херсонський обком КП України після перевірки обговорив питання про грубі порушення і зловживання в садівницьких товариствах міста та постановою від 3 квітня 1970 р.:

      за зловживання службовим становищем при спорудженні на садових ділянках власних будинків-дач виключив т. N з членів КПРС і зняв з посади директора виробничого об’єднання […]; оголосив сувору догану з занесенням до облікової картки т. N – директору […] і т. N – директору […] комбінату та поставив питання про звільнення їх з роботи; оголосив сувору догану з занесенням до облікової картки т. N – генеральному директору виробничого об’єднання […];

      оголосив догану голові Херсонського міськвиконкому т.Яковенку П.А. за безконтрольність у створенні садівницьких товариств, використанні земельних ділянок і невжиття заходів до присічення зловживань в будівництві садових споруд, та голові парткомісії при […] т. N – за порушення встановлених норм при спорудженні власного садового будинку;

      звернув увагу бюро Херсонського міськкому КП України і його першого секретаря т.Балабая О.П. на ліберальне ставлення до комуністів, які допустили порушення державної дисципліни в садівницькому землекористуванні і спорудженні будинків.

  1. Погодитись з рішенням Херсонського обкому КП України від 3 квітня 1970 р. про оголошення начальнику […] МВС, члену КПРС т. N суворої догани з занесенням до облікової картки за використання службового становища з корисливою метою при будівництві садових будинків та незадовільну організацію боротьби з розкрадачами соціалістичної власності.

Вважати за необхідне зміцнити керівництво облуправління внутрішніх справ*.

  1. Зажадати від Укрпрофради (т.Клименко В.К.) посилити контроль за діяльністю профспілкових організацій республіки по забезпеченню неухильного дотримання вимог Уряду в питаннях колективного садівництва.

Обкомам КП України та облвиконкомам посилити партійний і державний контроль за виконанням прийнятих рішень по наведенню порядку в колективному садівництві.

  1. Раді Міністрів УРСР розглянути і вирішити питання про заборону виділення надалі земель під колективне садівництво повсюдно та про поступову ліквідацію садівницьких товариств, розташованих в межах міст, в міру освоєння закріплених за ними площ під міську забудову.

 

* Далі закреслено: “Доручити обкому та Міністерству внутрішніх справ УРСР внести конкретну пропозицію ЦК КП України”

Пов'язані першоджерела:

Документи (7)

icon
Використання службового становища для написання кандидатської дисертації, 1975
Справа другого секретаря обкому, згодом – заступника міністра, містить цілий набір не надто серйозних проступків, серед яких не фігурували претензії по роботі. Як випливає з постанови, високопосадовець тривалий час цілеспрямовано демонстрував наукові амбіції. Реалізувати їх було нескладно, завдяки високим посадам та, як вказано у джерелі, брутальному стилю керівництва. Ймовірно, будучи окриленим легкістю, з якою вдавалося поповнювати свій науковий доробок, високопосадовець втратив самоконтроль і вийшов за рамки допустимого. “Залучення до підготовки” дисертації низки працівників, що відбувалося, вочевидь, під час його праці в обкомі, після захисту дисертації перетворилося на примус включати даного високопосадовця як співавтора до публікацій, “залежних у службовому відношенні осіб”. Не дивно, що в такий спосіб N. продемонстрував продуктивність, яка в понад десять...
icon
Необґрунтоване преміювання високопосадовців у Кримській області, 1987
На виконання постанови ЦК КПУ від 28 серпня 1987 року, що констатувала випадки необґрунтованого преміювання високопосадовців, обкоми КПУ мусили перевірити наявність подібних фактів у своїх областях. Інформація Кримського обкому, надіслана у ЦК КПУ з грифом “цілком таємно”, є типовим звітом про проведену роботу. Перелік виявлених порушень був традиційним: перевищення лімітів на преміювання, необґрунтованість та порушення процедури. Доволі штучні підстави для винагородження свідчать про неформальні відносини між керівниками установи, що винагороджувала, та реципієнтами премії. Прикметно, що суб’єкти справи усвідомлювали неправомірність своїх дій, тож прагнули різними способами приховати цю оборудку на випадок можливої перевірки. Звертає на себе увагу відсутність інформації про покарання ініціаторів преміювання, не вказано навіть про їхню партійну відповідальність. По суті, одержувачі премії...
icon
Фінансове шахрайство партійних високопосадовців Ворошиловградської області УРСР, початок 1970-х
Неля Немиринська народилася у 1930 році в Одесі. Працюючи з 1954 року адвокатом у Луганській колегії адвокатів, вона захищала й морально підтримувала дисидентів, зокрема Миколу Руденка, Йосипа Зісельса та інших. Написані нею у 1995 році спогади ілюструють зворотній бік радянського правосуддя – залаштункові домовленості, політичну залежність суддів, диктат КПРС, безкарність номенклатури тощо. Уміщений фрагмент її спогадів розповідає про два випадки, що їх вона кваліфікує як “не зовсім звичайні для періоду правління в Україні та в колишньому СРСР комуністичної партії”. У них яскраво відображено стосунки номенклатури і закону. Перший випадок присвячений незаконному фінансуванню футбольної команди “Зоря” Ворошиловград (нині Луганськ)*. Ініціатором нелегального “оподаткування” підприємств області на потреби команди вважається перший секретар обкому Володимир Шевченко, а...
icon
“Зв’язки” як запобіжник покарання за зловживання, 1985
Початок обговорення справи N на Комісії партійного контролю при ЦК КПУ поклали листи громадян, що для радянських реалій не було унікальним випадком. Неочікуваним стало радше те, що звернення, зрештою, стали результативними і високопосадовця та його покровителів було покарано. Предметом розгляду партійної комісії став хибний стиль керівництва N, що мав наслідком суб’єктивну кадрову політику та негативно позначився на економічних показниках головного управління (скорочено главку), в якому утворилася величезна дебіторська заборгованість. Справа N демонструє силу патрон-клієнтарних зв’язків та підлабузництва. Попри аналогічні хиби діяльності у 1981–1982 роках, завдяки своїм покровителям N отримав підвищення. Порушення правил преміювання та штатно-кошторисної дисципліни, задобрювання керівників путівками, обідами і банкетами, що тривали впродовж щонайменше двох років, не оберталися для нього проблемами....
icon
Зловживання директора цукрового комбінату та його партійна реабілітація, 1953
Справа Г. – це приклад діяльності Комісії партійного контролю при ЦК КПУ, що розглядала апеляції про поновлення в партії. Г. був виключений за те, що очолюючи  один з цукрових комбінатів він допустив “використання службового становища в корисливих цілях та незаконну витрату державних коштів”: обміняв свою стару корову на молоду та вигодовував свою свиню в господарстві підлеглого йому Відділу робітничого постачання (рос. Отдел рабочего снабжения). Крім того, утримував двох осіб понад штат та переслідував головну бухгалтерку свого комбінату за викриття його зловживань. У провину Г. також ставився продаж цукру за заниженою ціною, що виглядає дещо дивно. Ймовірно, завдяки директору цей штучно здешевлений цукор опинявся в руках у спекулянтів, які після продажу товару на “чорному...
icon
Корупція в Коломиї Станіславської (Івано-Франківської) області, 1962
На початку 1960-х українська прокуратура звітувала в ЦК КПУ про “викриті групи крупних розкрадачів соціалістичної власності та хабарників, які довгий час орудовали в ряді систем народного господарства”. Масштаб тіньових доходів фігурантів вражає: у ході слідства по чотирьох справах було вилучено сотні тисяч рублів, одноповерхові будинки, кілограми золота, десятки легкових автомобілів тощо. Таке багатство стало можливим завдяки розвиненій “тіньовій економіці”. Попри завищені господарські плани, суворий контроль за ресурсами та одержавлену торгівлю, винахідливі виробничники завжди могли накопичити “надлишкову” продукцію, яку спрямовували на власний комфорт і забезпечення покровительства. Боротьба з хабарництвом та “розкраданням народного добра”, що розгорнулася у 1963–1964 роках, принесла не менші успіхи. Прокурорська інформація в ЦК КПУ про зловживання і хабарництво на Коломийській гардинній...
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Віктор Крупина

Набір тексту джерела

Віктор Крупина

Коментарі та обговорення