Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: info@lvivcenter.org

Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про серйозні недоліки у справі висування жінок на керівну роботу” від 4 липня 1960 року, що наводиться нижче, констатує значних гендерний дисбаланс в радянському державному управлінні. Провину за недостатню присутність жінок серед керівників, КПУ покладала на партійні комітети та очільників радянських і господарських органів влади, які “недооцінюють всієї важливості цього питання”. У документі лише при характеристиці освітнього рівня жінок абсолютні і відносні дані наведено разом, тоді як в решті випадках питома вага жінок передана у відносних даних. Таке жонглювання цифрами позбавляло можливості скласти повне уявлення про представництво жінок на керівних посадах. Зобов’язуючи радянські і господарські органи усунути вказані недоліки, КПУ, по суті, перекладала на них відповідальність, хоча мала всі можливості підвищити питому вагу жінок серед керівництва через номенклатурний механізм. 

Назва:

Влада і гендер: Комуністична партія України про жінок на керівних посадах, 1960

Рік:
4 липня 1960
Джерело:
Історія державної служби в Україні: у 5 т. Київ: Ніка-Центр, 2009. Т. 5: Документи і матеріали. Книга 1. 1914–1991, упоряд.: Г.В.Боряк (кер. кол. упоряд.), Л.Я.Демченко, Р.Б.Воробей, 589–591.
Мова оригіналу:
Українська

Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про серйозні недоліки у справі висування жінок на керівну роботу”, 4 липня 1960 р.

Комуністична партія і Радянський уряд постійно приділяють велику увагу вихованню жінок, широкому залученню їх до господарського і культурного будівництва. Партія виростила і виховала із числа жінок багато спеціалістів промисловості і сільського господарства, працівників науки і культури. Радянські жінки самовіддано працюють над здійсненням історичних рішень XXI з’їзду КПРС, віддають всі свої сили, невичерпну енергію і знання великій справі будівництва комунізму.

Серед робітників і службовців промислових підприємств кількість жінок становить 44%, а в колгоспах – 53[%]. В республіці налічується 1 371,2 тис. жінок з вищою, незакінченою вищою і середньою спеціальною освітою, що становить 54% до загальної кількості спеціалістів. Багато жінок приймає активну участь в державному управлінні – понад 167 тис. жінок обрано депутатами місцевих Рад, 154 – депутатами Верховної Ради Української РСР, 44 – депутатами Верховної Ради Союзу РСР.

Наявність резерву підготовлених кадрів з числа жінок, які позитивно зарекомендували себе, створює всі можливості для більш активного висування їх на керівну партійну, радянську та господарську роботу. Однак в справі висування жінок на керівну роботу в республіці мають місце серйозні недоліки. Багато обкомів, міськкомів і райкомів партії, керівників міністерств, відомств, раднаргоспів, підприємств і установ недооцінюють всієї важливості цього питання, внаслідок чого дуже мало жінок висувається на керівну роботу.

В складі завідуючих відділами обкомів КП України жінок лише 9 чоловік, серед секретарів міськкомів і райкомів партії жінок 11,2% до їх загальної кількості. За останні три роки у Чернігівській області кількість жінок – секретарів міськкомів і райкомів партії зменшилась з 13 до 3 чол[овік], у Харківській, відповідно – з 30 до 10, Ровенській – з 23 до 3 та у Вінницькій – з 10 до 5 чоловік. Секретарями первинних партійних організацій обрано в Хмельницькій області 12%, Чернігівській – 12,3%, в Житомирській – 13% жінок.

В складі голів виконкомів міських і районних Рад депутатів трудящих Української РСР працює всього 28 жінки. Значно зменшилась кількість жінок на керівній роботі в облвиконкомах та інших радянських органах.

Дуже мало висувається жінок на профспілкову і комсомольську роботу. Зовсім недостатньо працює жінок на керівній роботі в промисловості, будівництві, на транспорті та в системі комунального господарства. В Харківському раднаргоспі на посадах директорів підприємств працює тільки 1,5% жінок, головними інженерами – біля 3%, начальниками цехів та їх заступниками – 11%. В Одеському раднаргоспі директорами фабрик і заводів легкої та харчової промисловості жінок працює лише 7%. Подібний стан має місце в Херсонському, Станіславському та інших раднаргоспах.

ЦК КП України вважає неприпустимим, коли деякі партійні і радянські органи та Міністерство сільського господарства Української РСР не приділяють належної уваги висуванню на керівні посади в колгоспах і радгоспах жінок з числа спеціалістів сільського господарства та досвідчених передовиків виробництва, які зарекомендували себе хорошими організаторами. Внаслідок чого за останні роки кількість жінок – голів колгоспів в республіці значно зменшилась. В складі голів колгоспів жінки становлять зараз лише 1,3%, бригадирів виробничих бригад – біля 3%, завідуючих тваринницькими фермами – до 8%, а в окремих областях – ще менше. В Миколаївській, Сталінській, Запорізькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Кримській областях головами колгоспів працює лише по дві-п’ять жінок. У Львівській області серед бригадирів і завідуючих фермами немає жодної жінки, хоч на цих виробничих ділянках працюють головним чином жінки.

Мають місце серйозні недоліки в справі висування жінок на керівну роботу в наукових, учбових та культурно-освітніх закладах. В числі завідуючих міськими і районними відділами культури жінок працює 13%, завідуючих відділами народної освіти – лише 9%. Серед директорів середніх шкіл жінок біля 16%, а в Полтавській, Сумській і Хмельницькій областях – 10%.

Партійні органи, Міністерство фінансів, Міністерство торгівлі, правління Укоопспілки та президія Укрпромради не вживають достатніх заходів по висуванню жінок на керівну роботу в фінансових органах, торговельних організаціях, на підприємствах громадського харчування та побутового обслуговування. Цим в значній мірі пояснюється те, що начальниками обласних управлінь торгівлі, їх заступниками, директорами торгів, трестів, їдалень та керівниками оптових баз жінок працює тільки 6%, на посадах голів обласних і районних споживчих товариств жінок менше 2%.

ЦК КП України постановляє:

  1. Зобов’язати обкоми, міськкоми, райкоми КП України, виконкоми обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих, міністерства і відомства УРСР, раднаргоспи, Укрпрофраду та ЦК ЛКСМУ усунути недоліки, відмічені цією постановою, і докорінно поліпшити роботу по добору, підготовці та висуванню на керівні посади жінок, які добре знають справу і проявили себе здібними організаторами, з тим, щоб протягом найближчого часу домогтися значного збільшення жінок в складі керівних партійних, радянських та господарських кадрів.
  2. Зобов’язати партійні комітети значно поліпшити виховну роботу серед жінок, ширше залучати їх до суспільно корисної праці, активної партійної і громадської роботи, постійно дбати про підвищення ідейно-політичного рівня і ділової кваліфікації їх.

Докорінно поліпшити керівництво жіночими радами, систематично надавати допомогу в їх діяльності. Партійні організації повинні спрямувати творчу активність і ініціативу жінок на успішне виконання виробничих планів і соціалістичних зобов’язань по достроковому виконанню семирічки.

  1. ЦК КП України вимагає від обкомів, міськкомів і райкомів партії і первинних партійних організацій посилити контроль за виконанням радянськими, господарськими і профспілковими органами рішень партії та уряду про поліпшення умов праці та побуту жінок, медичного обслуговування їх, розширення мережі дошкільних дитячих закладів, шкіл-інтернатів, груп подовженого дня, торговельних і побутових підприємств та вжити необхідних заходів до поліпшення їх роботи.
  2. Зобов’язати обкоми КП України, керівників міністерств і відомств УРСР, раднаргоспів, Укрпрофраду та ЦК ЛКСМ України про вжиті заходи по виконанню цієї постанови доповісти ЦК КП України 15 січня 1961 р.

Пов'язані першоджерела:

Документи (1)

icon
Жінки в радянській номенклатурі: зі спогадів Олександра Ляшка
Олександр Ляшко (1916–2002) зробив блискучу кар’єру від інженера до очільника уряду України. У мемуарах, написаних незадовго до смерті, він докладно описав епоху, управлінців та їхні практики. У 1963–1964 рр. як секретар ЦК КПУ Олександр Ляшко пліч-о-пліч працював з Ольгою Іващенко – однією з двох жінок, які входили до складу політбюро ЦК КПУ за час його існування. Пов’язана з нею подія, яку фіксує наведений нижче уривок, стала наслідком поліпшеного побутового обслуговуванням номенклатури і в певний спосіб відображає радянську управлінську епоху.
Показати ще Згорнути все

Зображення (0)

Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Віктор Крупина

Коментарі та обговорення