Місто як сцена. Коли політика вийшла на вулицю

Серія публікацій "Місто як сцена. Коли політика вийшла на вулицю" розповідає історію масових подій у публічному просторі Львова габсбурзького періоду, що відбувалися під відкритим небом на вулицях та площах міста. Будучи політичним центром краю Галичини, "королівське столичне місто" Львів вважалося водночас і "столицею найвільнішої частини Польщі", і "столицею князя Лева". Тут зосереджувалися політичні і національні протистояння. Хоча населення Львова у той час складалося з поляків, євреїв і аж потім українців, визначальною була саме конкуренція українців та поляків. Ці дві групи декларували свої виключні права на місто і провінцію як фундаментальні для своїх національних проєктів. Вулиця стала інструментом не лише політичного істеблішменту, а й можливістю для різних соціальних груп гучніше заявити про себе. Організатори більшості описуваних подій черпали натхнення в тогочасних практиках масових заходів. Перш за все, в церковних ритуалах та ритуалах імператорського двору. До цього додавалися приклади вуличних маніфестацій з країн Західної Європи. І на цьому фундаменті місцеві активісти розгортали власну політичну діяльність.