Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про серйозні недоліки у справі висування жінок на керівну роботу”, 4 липня 1960 р.
Комуністична партія і Радянський уряд постійно приділяють велику увагу вихованню жінок, широкому залученню їх до господарського і культурного будівництва. Партія виростила і виховала із числа жінок багато спеціалістів промисловості і сільського господарства, працівників науки і культури. Радянські жінки самовіддано працюють над здійсненням історичних рішень XXI з’їзду КПРС, віддають всі свої сили, невичерпну енергію і знання великій справі будівництва комунізму.
Серед робітників і службовців промислових підприємств кількість жінок становить 44%, а в колгоспах – 53[%]. В республіці налічується 1 371,2 тис. жінок з вищою, незакінченою вищою і середньою спеціальною освітою, що становить 54% до загальної кількості спеціалістів. Багато жінок приймає активну участь в державному управлінні – понад 167 тис. жінок обрано депутатами місцевих Рад, 154 – депутатами Верховної Ради Української РСР, 44 – депутатами Верховної Ради Союзу РСР.
Наявність резерву підготовлених кадрів з числа жінок, які позитивно зарекомендували себе, створює всі можливості для більш активного висування їх на керівну партійну, радянську та господарську роботу. Однак в справі висування жінок на керівну роботу в республіці мають місце серйозні недоліки. Багато обкомів, міськкомів і райкомів партії, керівників міністерств, відомств, раднаргоспів, підприємств і установ недооцінюють всієї важливості цього питання, внаслідок чого дуже мало жінок висувається на керівну роботу.
В складі завідуючих відділами обкомів КП України жінок лише 9 чоловік, серед секретарів міськкомів і райкомів партії жінок 11,2% до їх загальної кількості. За останні три роки у Чернігівській області кількість жінок – секретарів міськкомів і райкомів партії зменшилась з 13 до 3 чол[овік], у Харківській, відповідно – з 30 до 10, Ровенській – з 23 до 3 та у Вінницькій – з 10 до 5 чоловік. Секретарями первинних партійних організацій обрано в Хмельницькій області 12%, Чернігівській – 12,3%, в Житомирській – 13% жінок.
В складі голів виконкомів міських і районних Рад депутатів трудящих Української РСР працює всього 28 жінки. Значно зменшилась кількість жінок на керівній роботі в облвиконкомах та інших радянських органах.
Дуже мало висувається жінок на профспілкову і комсомольську роботу. Зовсім недостатньо працює жінок на керівній роботі в промисловості, будівництві, на транспорті та в системі комунального господарства. В Харківському раднаргоспі на посадах директорів підприємств працює тільки 1,5% жінок, головними інженерами – біля 3%, начальниками цехів та їх заступниками – 11%. В Одеському раднаргоспі директорами фабрик і заводів легкої та харчової промисловості жінок працює лише 7%. Подібний стан має місце в Херсонському, Станіславському та інших раднаргоспах.
ЦК КП України вважає неприпустимим, коли деякі партійні і радянські органи та Міністерство сільського господарства Української РСР не приділяють належної уваги висуванню на керівні посади в колгоспах і радгоспах жінок з числа спеціалістів сільського господарства та досвідчених передовиків виробництва, які зарекомендували себе хорошими організаторами. Внаслідок чого за останні роки кількість жінок – голів колгоспів в республіці значно зменшилась. В складі голів колгоспів жінки становлять зараз лише 1,3%, бригадирів виробничих бригад – біля 3%, завідуючих тваринницькими фермами – до 8%, а в окремих областях – ще менше. В Миколаївській, Сталінській, Запорізькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Кримській областях головами колгоспів працює лише по дві-п’ять жінок. У Львівській області серед бригадирів і завідуючих фермами немає жодної жінки, хоч на цих виробничих ділянках працюють головним чином жінки.
Мають місце серйозні недоліки в справі висування жінок на керівну роботу в наукових, учбових та культурно-освітніх закладах. В числі завідуючих міськими і районними відділами культури жінок працює 13%, завідуючих відділами народної освіти – лише 9%. Серед директорів середніх шкіл жінок біля 16%, а в Полтавській, Сумській і Хмельницькій областях – 10%.
Партійні органи, Міністерство фінансів, Міністерство торгівлі, правління Укоопспілки та президія Укрпромради не вживають достатніх заходів по висуванню жінок на керівну роботу в фінансових органах, торговельних організаціях, на підприємствах громадського харчування та побутового обслуговування. Цим в значній мірі пояснюється те, що начальниками обласних управлінь торгівлі, їх заступниками, директорами торгів, трестів, їдалень та керівниками оптових баз жінок працює тільки 6%, на посадах голів обласних і районних споживчих товариств жінок менше 2%.
ЦК КП України постановляє:
- Зобов’язати обкоми, міськкоми, райкоми КП України, виконкоми обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих, міністерства і відомства УРСР, раднаргоспи, Укрпрофраду та ЦК ЛКСМУ усунути недоліки, відмічені цією постановою, і докорінно поліпшити роботу по добору, підготовці та висуванню на керівні посади жінок, які добре знають справу і проявили себе здібними організаторами, з тим, щоб протягом найближчого часу домогтися значного збільшення жінок в складі керівних партійних, радянських та господарських кадрів.
- Зобов’язати партійні комітети значно поліпшити виховну роботу серед жінок, ширше залучати їх до суспільно корисної праці, активної партійної і громадської роботи, постійно дбати про підвищення ідейно-політичного рівня і ділової кваліфікації їх.
Докорінно поліпшити керівництво жіночими радами, систематично надавати допомогу в їх діяльності. Партійні організації повинні спрямувати творчу активність і ініціативу жінок на успішне виконання виробничих планів і соціалістичних зобов’язань по достроковому виконанню семирічки.
- ЦК КП України вимагає від обкомів, міськкомів і райкомів партії і первинних партійних організацій посилити контроль за виконанням радянськими, господарськими і профспілковими органами рішень партії та уряду про поліпшення умов праці та побуту жінок, медичного обслуговування їх, розширення мережі дошкільних дитячих закладів, шкіл-інтернатів, груп подовженого дня, торговельних і побутових підприємств та вжити необхідних заходів до поліпшення їх роботи.
- Зобов’язати обкоми КП України, керівників міністерств і відомств УРСР, раднаргоспів, Укрпрофраду та ЦК ЛКСМ України про вжиті заходи по виконанню цієї постанови доповісти ЦК КП України 15 січня 1961 р.
Постанова Секретаріату ЦК КПУ “Про серйозні недоліки у справі висування жінок на керівну роботу” від 4 липня 1960 року, що наводиться нижче, констатує значних гендерний дисбаланс в радянському державному управлінні. Провину за недостатню присутність жінок серед керівників, КПУ покладала на партійні комітети та очільників радянських і господарських органів влади, які “недооцінюють всієї важливості цього питання”. У документі лише при характеристиці освітнього рівня жінок абсолютні і відносні дані наведено разом, тоді як в решті випадках питома вага жінок передана у відносних даних. Таке жонглювання цифрами позбавляло можливості скласти повне уявлення про представництво жінок на керівних посадах. Зобов’язуючи радянські і господарські органи усунути вказані недоліки, КПУ, по суті, перекладала на них відповідальність, хоча мала всі можливості підвищити питому вагу жінок серед керівництва через номенклатурний механізм.