В рамках курсу пропонується поглянути на модерну українську історію через призму урбаністики. Увага зосереджуватиметься на містотворенні як перехресті глобального технологічного поступу, регіональної політики та локальних культур повсякдення. Услід за теоретичними напрацюваннями урбаністичних студій (Люсьєн Лефевр, Девід Гарві, Юдіт Боднар та ін.) міський простір розуміється не як нейтральне фізичне вмістилище, а як витвір постійно змінних та доповнюваних соціальних значень. Місто історично концентрує у собі соціальну взаємодію, а його будова з одного боку відображає наявні соціальні зв’язки, й з іншого – є стимулом творення нових.
Специфікою українських міст у ХХ столітті є множинність сценаріїв їх розвитку. Різні політичні утворення визначали унікальні риси підпорядкованих їм міст. Приміром, історики архітектури виділяють “польський”, “радянський”, “румунський”, “чеський” варіанти архітектурного стилю функціоналізм, за стилістичними відмінностями якого можна простежити відмінні уявлення про призначення та розподіл житла у суспільстві. Упродовж ХХ століття українські міста також пережили кризові періоди різного характеру. Це дозволяє вивчати урбаністичні, архітектурні середовища не лише в процесі їх розвитку, але й в непередбачуваних, важких умовах виживання в часи політичних, технологічних та екологічних негараздів. Географічне та економічне різноманіття українських міст є ще однією обставиною, що робить її урбаністичну історію комплексною. За своїм характером, на території України сформувалися зокрема портові, адміністративні, торгові, індустріальні міста. Усе це створює ґрунт для порівняльної історії і глибшого розуміння глобальних урбанізаційних процесів у ХХ столітті.
Курс складається з 6 модулів, складених за хронологічним принципом. В рамках першого блоку окрім вступу до курсу та знайомства передбачено порівняльне вивчення історії українських міст в складі Австро-угорської та Російської імперій. Цей період позначає швидкий ріст міського населення, якісне покращення побутових умов, появу нових технологічних систем, а також піднесення революційних рухів у Східній Європі, що поставили радикальну демократизацію та націоналізацію суспільного життя у центр політичного життя (акцент – Львів, Київ, Умань та Одеса). Другий блок зосереджений на комплексних змінах міського життя внаслідок Першої світової війни та відходу українських міст до складу новоутворених держав, з відмінними програмами соціального розвитку (акцент – столичний Харків, Донецьк (Сталіно), Київ, Львів, Ужгород). Третій блок буде присвячений повсякденню українських міст в умовах німецької та радянської окупації, повсякденню в умовах радикального обмеження мобільності та масового терору (Львів, Київ, Умань, Херсон). У четвертому блоці йтиметься про українські радянські міста після Другої світової війни, особливості їх архітектурного та соціального планування, транспортну мобільність та стилістику радянського модернізму (Дніпро, Київ, Львів, Маріуполь). П’ятий модуль буде присвячено періоду Перебудови, а також суспільному дискурсу про міський розвиток в зв’язку з Чорнобильською катастрофою (Славутич, Прип’ять, Київ). У шостому модулі, окрім підбиття підсумків курсу, планується розгляду пост-радянських міських трансформацій та питань збереження міської матеріальної і нематеріальної інфраструктурної спадщини.
Упродовж усього курсу студентам буде запропоновано відстежувати два “кейси” з урбаністичної історії. Перший кейс пропонує розглянути просторові, архітектурні та політичні трансформації вулиці Хрещатик на основі знайомства із понад 200 історичними фотографіями та кадрами кінохронік. В рамках другого кейсу, “місто Б”, студентам буде запропоновано вибрати на власний розсуд регіональний центр і коротко представити його історію з точки зору урбаністики, у вибраний історичний період (Бердичів? Белз? Хотин? Броди? Бердянськ? Кам’янець-Подільський? Ушиця? Кременчук?). Від студентів очікується відвідування усіх занять, активна участь у дискусії на основі прочитаних текстів, та коротка презентація обраного кейсу “місто Б”.
