Підтримати
вул. акад. Богомольця 6Львів 79005, Україна
Тел.: +38-032-275-17-34
E-mail: [email protected]

Це типовий документ, який розкриває рівень формалізації та бюрократизації організованого кіноаматорського руху радянського часу. З нього можемо чітко простежити один з можливих ланцюжків внутрішньореспубліканської системи підпорядкування: Українська республіканська рада профспілок – Львівська обласна рада профспілок – Львівський обласний клуб-лабораторія кінолюбителів профспілок – Народна кіностудія (одна з багатьох).

Назва:

Постанова Львівської обласної ради профспілок про проведення обласного семінару для керівників любительських кіностудій, гуртків і кінолюбителів

Рік:
27 березня 1986
Джерело:
Архів народної кіностудії “Каменяр” Українського товариства глухих у Львові, Міський медіаархів Центру міської історії
Мова оригіналу:
Російська

Украинский республиканский совет профессиональных союзов
ЛЬВОВСКИЙ ОБЛАСТНОЙ СОВЕТ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ СОЮЗОВ
СЕКРЕТАРИАТ

ПОСТАНОВЛЕНИЕ

От 27 марта 1986 года г. Львов №Ст-15

О проведении областного семинара руководителей любительских киностудий, кружков и кинолюбителей, работающих индивидуально.

С целью повышения идеологического, творческого и технического уровня руководителей любительских киностудий, кружков и кинолюбителей, работающих индивидуально, и в связи с подготовкой к областному конкурсу любительских фильмов, посвященному XVII съезду Профсоюзов СССР, секретариат Львовского облсовпрофа ПОСТАНОВЛЯЕТ:

  1. Провести областной семинар руководителей любительских киностудий, кружков и кинолюбителей, работающих индивидуально, в г. Львове на базе Народной киностудии «Карпаты» областного клуба-лаборатории кинолюбителей профсоюзов 25-27 апреля 1986 года.
  2. Смету расходов на проведение областного семинара в сумме 949 (девятсот сорок девять) руб. 30 коп. утвердить (приложение №1)
  3. Проведение областного семинара поручить Львовскому областному клубу-лаборатории кинолюбителей профсоюзов.

Председатель Львовского областного совета профсоюзов                                                                    Г.М. Пыжик*

* печатка: «Українська республіканська рада професійних спілок. Львівська обласна рада професійних спілок / Украинский республиканский совет профессиональных союзов. Львовский областной совет профессиональных союзов.»

Пов'язані першоджерела:

Документи (2)

Зображення до “Колектив особистостей”. Буклет самодіяльної кіностудії “Волинь”, 1987 рік
“Колектив особистостей”. Буклет самодіяльної кіностудії “Волинь”, 1987 рік
Представлене нижче джерело - це рекламний буклет радянської кіноаматорської студії “Волинь”, що діяла у Луцьку. На відміну від студій, які підпорядковувалися і фінансувалися через профспілкові організації, ця студія входила до системи обласного управління культури. Буклет розповідає про здобутки та діяльність студії. Такого роду поліграфія була широко розповсюджена, нею обмінювалися на конкурсах та фестивалях різних рівнів. Наявність такої друкованої продукції може додатково свідчити про рівень забезпечення студії.
Зображення до Програма конкурсу любительських фільмів “Тобі батьківщино, наша ударна праця”, Харків 1974
Програма конкурсу любительських фільмів “Тобі батьківщино, наша ударна праця”, Харків 1974
Ця програма є частиною багатоетапного відбору фільмів на радянський загальносоюзний конкурс “Тобі батьківщино, наша ударна праця”. Програма містить перелік робіт найактивніших на той час студій з УРСР, назви фільмів та імена авторів. З неї можна дізнатися про гендерний та соціальний розподіл учасників кіноаматорського руху, а також географію поширення руху. Впадає в око, що більшість перелічених авторів - чоловіки. Характерно, що при кожному імені вказувалася професія, що не завжди відповідало дійсності, але підкреслювало різноманітність людей заангажованих у самодіяльність. Окремо можна звернути увагу на назви фільмів, а також їх формати. Багато аматорів користувалися професійним форматом 35мм, але не менш цікаво й те, що у відбір пройшло кілька фільмів на плівці 8мм. Пропагандистский дух події та...
Показати ще Згорнути все

Зображення (2)

Зображення до Кіноаматори Львівського паравозо-вагоноремонтного заводу, фото 1956 року
Кіноаматори Львівського паравозо-вагоноремонтного заводу, фото 1956 року
“Инициаторы создания киностудии на Львовском паровозоремонтном з-де (слева направо) Слуцкин С С – председатель правления клуба начальник инструментального цеха, Скибало Г Л – зав радиоузлом и Зирка А В просматривают первые кадры нового фильма о заводе – Львов 7 дек 1956″ – такий архівний опис супроводжує це фото у Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві (донедавна Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного). Попри те, що це офіційна репрезентація кіноаматорів, яка, ймовірно, була створена для використання у пресі, уважний аналіз деталей дозволяє розчитати у зображенні особливості розвитку радянського кіноаматорства. Попри той факт, що центральними фігурами у кадрі є кіноаматори, значну увагу привертає кінопроектор та кінокамера розташовані на столі перед ними. Проектор -...
Зображення до Члени бригади комуністичної праці та вручення комсомольських квитків на Маріупольському заводі важкого машинобудування
Члени бригади комуністичної праці та вручення комсомольських квитків на Маріупольському заводі важкого машинобудування
Світлина показує момент урочистого вручення комсомольського квитка працівниці Маріупольського заводу важкого машинобудування. Крім квитка, партійний чи комсомольський чиновник вручає невідомій нам жінці вимпел, що може свідчити, що ця нова комсомолка уже має здобутки у виконанні трудових завдань партії. Найімовірніше вона є представницею передовиків заводу, а для радянської системи було важливо, щоб лідери виробництва були частиною комсомольсько-партійного активу. Якщо відштовхуватися від назви цього джерела, то молода працівниця є частиною “бригади комуністичної праці”, що було важливим мотивом пропаганди так званого зрілого чи розвинутого соціалізму.
Показати ще Згорнути все

Відео (0)

Показати ще Згорнути все

Аудіо (0)

Показати ще Згорнути все

Пов'язані модулі (1)

Особливістю ранньої візії аматорського кіновиробництва в Радянському Союзі була прагматична ідея використання нового медіа не лише задля розваги, а й для залучення широкого кола громадян до продукування кінохронік і створення мережі кореспондентів по всій країні, які б покривали висвітлення соціалістичного будівництва. Однак, попри спорадичні спроби, цей задум одразу масштабно не втілився. На заваді став брак технології і достатнього обладнання, а згодом і політичний клімат 1930-х. Лише після "хрущовських реформ" ця ідея знову з’явилась у порядку денному. Детальніше про це читайте у модулі історика Олександра Маханця.
Над матеріалом працювали:
Дослідження, коментар

Олександр Маханець

Набір тексту джерела

Орест Костів

Коментарі та обговорення