Східна Європа у «довгому» ХІХ солітті: концепції, дискусії, наративи

Дата публікації 04.12.2023

Автор курсу: Павло Єремєєв, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Метою курсу є показати історію Східної Європи у контексті глобальних історичних процесів «довгого ХІХ ст.», продемонструвати студентам можливості застосування нових методологічних підходів до вивчення східноєвропейської історії даного періоду. В рамках курсу аналізуються історіографічні дискусії стосовно ключових процесів та подій в історії регіону кінця XVIII – початку ХХ ст.

Курс є другою частиною дисципліни «Історія Східної Європи модерної доби та новітнього часу», що викладається для студентів другого та третього курсу історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Чому можна навчитися (результати навчання)

знати сучасні підходи до вивчення та розуміння історії Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст.
вміти аналізувати джерела з історії Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст., використовувати сучасні суспільствознавчі концепції для пояснення специфіки історичного розвитку регіону, розуміти сенс наукової полеміки та сучасних ідеологічних протистоянь з приводу ключових питань історії Східної Європи «довгого» ХІХ ст.

Форми роботи

Лекції з проблемних питань історії Східної Європи «довгого» ХІХ століття
Практичні заняття проходять у формі вільного обговорення запропонованих дискусійних питань. Метою занять є розвиток у студентів навичок застосування сучасних наукових підходів до вивчення історії Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст., формування вмінь працювати з науковою літературою та історичними джерелами, навичок наукового обговорення та популярного представлення сучасних проблем історичної науки. До обговорення в рамках практичних занять пропонуються проблеми, що були переосмислені в сучасних дослідженнях або продовжують викликають дискусії в історіографії. Студентам пропонується порівняти аргументи істориків щодо низки проблем з історії східноєвропейського регіону ХІХ століття та на основі доступних джерел і сучасних методів історичного дослідження обґрунтувати власну позицію щодо цих питань.
Контрольна робота проводиться у формі написання есею з проблемного питання.
Підсумковий іспит проводиться у формі тесту, що дає змогу визначити рівень засвоєння студентами фактичного матеріалу щодо основних подій та процесів у Східній Європі кінця XVIII – початку ХХ ст., а також щодо сучасних підходів до їхнього вивчення.

Тематика лекцій

Тема 1. Концепт «Східна Європа»: межі поняття та особливості його функціонування у різні історичні періоди. «Довге» ХІХ століття у Східній Європі та проблеми періодизації історичного процесу.

Тема 2. Вплив природно-кліматичних та ландшафтних особливостей Східної Європи на характер історичного розвитку регіону у «довгому» ХІХ ст. Дискусії щодо коректності геополітичного підходу та можливостей його застосування задля розуміння східноєвропейської історії

Тема 3. Економічна історія Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст. Множинність визначень термінів «феодалізм» та «капіталізм», можливості їхнього застосування задля інтерпретації економічної історії Східної Європи у «довгому» ХІХ ст. Дискусії щодо «кризи кріпосництва». Соціально-економічний та культурний розвиток регіону в контексті теорій модернізації та світ-системного аналізу.

Тема 4. Населення Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст. в контексті нової соціальної історії. Дискусії щодо станового характеру східноєвропейського соціуму. Множинність визначення терміну «соціальний клас», класова структура населення Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст. Релігійні поділи у Східній Європі, їхній вплив на соціокультурні та політичні процеси в регіоні. Етно-лінгвістична багатоманітність населення Східної Європи. Національне питання у Східній Європі в контексті загальних теорій нації та націоналізму. Статевовікова структура населення Східної Європи в контексті сучасних досягнень історичної демографії та гендерної історії.

Тема 5. Східна Європа кінця XVIII – початку ХХ ст. та феномен колоніалізму. Дискусії щодо концепції «внутрішньої колонізації». Східна Європа в контексті постколоніальних студій.

Тема 6. Східна Європа «довгого» ХІХ ст. в контексті нової політичної історії. Значення регіону у міжнародних відносинах ХІХ ст.

Тема 7. Інтелектуальні процеси у Східній Європі кінця XVIII – початку ХХ ст., можливості їхнього вивчення на основі методологічних підходів Кембриджської школи інтелектуальної історії. Культурна історія Східної Європи кінця XVIII – початку ХХ ст.

Практичні заняття:

Концепт «Східна Європа» в інтелектуальному житті «довгого» ХІХ століття

Спираючись на роботу Нормана Девіса «Європа. Історія», з’ясуйте, у який спосіб протягом історії змінювалися уявлення про східний кордон Європи. Що впливало на ці зміни?

Дайте визначення терміну «просвітництво». Спираючись на роботу Ларі Вульфа «Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва», покажіть, яким чином характерні риси просвітництва вплинули на конструювання образу «Східної Європи» європейськими інтелектуалами другої половини XVIII ст.
Спираючись на названу роботу Ларі Вульфа та статтю І. Д. Наджафова «Поняття “Східна Європа” у європейській інтелектуальній думці XVIII – початку ХІХ ст.», покажіть, у чому полягали відмінності у поглядах філософів-просвітників (зокрема, Вольтера та Руссо) на Російську імперію та Польщу. В якій мірі їхні погляди співпадають з сучасними науковими уявленнями?
Які помилки та перекручування помічає Ларі Вульф у просвітницькій концепції Східної Європи?

Література до заняття:

Барвінська П. Становлення східноєвропейських студій та інтерпретації Східної Європи у Німецькій і Австро-Угорській імперіях.

Вулф Л. Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва / пер. з англ. С. Біленького. Київ : Часопис «Критика», 2009. 592 с.

Дейвіс Н. Європа: Історія / пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. 1463 с.

Каганов Ю. О. Центрально-Східна Європа як історичний регіон: зміст та еволюція концепції // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. 2005. № 19. C. 333–341.

Наджафов І. Д. Поняття «Східна Європа» у європейській інтелектуальній думці XVIII – початку ХІХ ст. // Zaporizhzhia Historical Review. 2021. Vol. 5(57). С. 200–207.

Дискусії щодо концепту «Східна Європа» у сучасній гуманітаристиці

Ознайомтесь з післямовою Ярослава Грицака до книги Ларі Вульфа «Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва». З’ясуйте, які суспільно-політичні трансформації вплинули на популярність досліджень Ларі Вульфа. Що означає згаданий Ярославом Грицаком «занепад модернізаційних теорій» в історіографії 1980-х – 1990-х рр.? Чому роботу Ларі Вульфа щодо Східної Європи можна вважати проявом повороту до дискурсивного аналізу»?
Ознайомившись з рецензією польського історика Андржея Новака на працю Ларі Вульфа «Винайдення Східної Европи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва», покажіть, у чому полягає критика положень Ларі Вульфа з боку сучасних вчених. Чи вважаєте Ви цю критику справедливою?
Спираючись на роботу Едварда Саїда «Орієнталізм» дайте визначення цього терміна. З’ясуйте, в чому полягає критика положень Едварда Саїда (зверніть увагу на рецензією Брюса Тронтона щодо роботи «Defending the West: A Critique of Edward Said’s Orientalism, by Ibn Warraq»)? Чи погоджуєтеся Ви з цією критикою? В якій мірі механізми формування західних уявлень щодо ісламського сходу та Східної Європи були схожими та взаємопов’язаними? У який спосіб формування уявлень про Схід стало чинником формування європейської ідентичності?
Покажіть, яким чином та під впливом яких факторів змінювалися уявлення про межі Східної Європи від кінця XVIII ст. до сучасності.
Порівняйте концепт «Східна Європа» з концептами «Центрально-Східна Європа» та «Північна Євразія». Який з названих концептів Вам видається найбільш придатним для використання у працях з історії. Чому?

Література до заняття:

Гаухман М. Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії».

Саїд Е. Орієнталізм / пер. з англ. В. Шовкун. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. 511 с.

Nowak A. Review of Larry Wolff’s book, Inventing Eastern Europe: The Map of Civilizations on the Mind of the Enlightenment.

Thornton B. Review on the book: Defending the West: A Critique of Edward Said’s Orientalism, by Ibn Warraq (Prometheus Books, 500 pp.).

Національне питання у Східній Європі кінця XVIII – початку ХХ століття

Спираючись на довідникову літературу, з’ясуйте, які існують визначення поняття «нація»? Порівняйте терміни «етнос» та «нація». Спираючись на роботи Георгія Касьянова, Бенедикта Андерсона та Ларі Вульфа, покажіть, які існують теорії нації та націоналізму. В чому полягають їхні відмінності? Спираючись на конкретні факти покажіть, яка з теорій нації краще описує історичні процеси у Східній Європі в ХІХ ст. Чи коректною є характеристика Російської імперії як національної держави росіян?
Дайте визначення терміну «колонія». Наскільки Російську імперію кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. можна вважати колоніальною? Ознайомившись з рекомендованою роботою Андреаса Каппелера (особливу увагу зверніть на сторінки 123–126) з’ясуйте, на основі яких фактів історик стверджує: «ярлик колоніальності не відповідав характерові доіндустріальної Російської імперії». Чи погоджуєтеся Ви з його аргументами?
Ознайомившись з розділом 6 рекомендованої роботи Андреаса Каппелера (с. 166–189) визначте спільні та відмінні риси національних рухів серед поляків, литовців, білорусів, латишів, естонців та фінів. Що означає фраза «через пару десятиліть після Січневого повстання польському національному рухові вдалося поступово перетворити шляхетську націю в сучасну націю»? Чи спостерігалися подібні процеси в інших національних рухах Східної Європи? Чому низка істориків вважає, що сучасна російська національна свідомість виникла у XVIII ст.?
Якою мірою схема Мирослава Гроха дозволяє описати закономірності розвитку національних рухів на Сході Європи кінця XVIII – першої половини ХІХст.?
У чому полягала специфіка становища євреїв на Сході Європи кінця XVIII – першої половини ХІХст.?

Література до заняття:

Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. Київ : Критика, 2001. 271 с.

Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: виникнення, історія, розпад. Львів : Вид-во Католицького Українського університету, 2005. 360 c.

Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. Київ : Либідь, 1999. 352 с.

Ковальов Д. Вплив царизму на зародження модерної наці у Фінляндії // Історія торгівлі, податків та мита. 2015. № 2 (12).

Паньків М. Феномен російської імперії в працях сучасних польських дослідників // Дух і Літера. 2008. № 22. С. 158–178.

Процик А. «Молода Європа» Джузеппе Мадзіні і початки модерного націоналізму у Східній Європі. Львів: Вид-во УКУ, 2023. 228 с.

Сміт Е. Національна ідентичність / пер. з англ. П. Таращука. Київ : Основи, 1994. 224 с.

Соціальні процеси на сході Європи у першій половині ХІХ століття

Спираючись на матеріали лекцій та рекомендованої наукової літератури схарактеризуйте правовий статус дворянства, духовенства, міських та сільських обивателів на сході Європи у першій половині ХІХ ст. В чому полягали особливості правового статусу козаків, різночинців та однодворців.
Дайте визначення терміна «соціальний стан». Спираючись на роботи Грегорі Фріза, Міхаеля Кофіно та Еліс Віртшафтер, з’ясуйте, чому в сучасній історіографії ставиться під сумнів існування у Східній Європі станів у західноєвропейському сенсі цього слова. Порівняйте погляди названих вчених на соціальні процеси у Східній Європі першої половини ХІХ ст. В чому оцінки Грегорі Фріза, Міхаеля Конфіно та Еліс Віртшафтер співпадають, а в чому – відрізняються. Чиї оцінки Вам здаються більш переконливими? Чому?
Дайте визначення терміна «соціальний клас». Спираючись на роботу Ольги Куценко, з’ясуйте, в чому полягають основні підходи до розуміння цього терміна. Особливу увагу зверніть на відмінності марксистської, веберівської та бурдіанської концепцій класової диференціації. Спираючись на матеріали лекцій та рекомендованої літератури покажіть, які класи існували на сході Європи у першій половині ХІХ ст.? Якою мірою класові та станові межі співпадали?

Література до заняття:

Бондаренко О. В. Міщанство Російської імперії дореформеної доби в дорадянській та радянській історіографіях // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Історичні науки. 2014. Вип. 19. С. 96–101.

Бондаренко О. В. Купецтво Російської імперії дореформеної доби (дореволюційна та радянська історіографія) // Гуржіївські історичні читання. 2011. Вип. 4. С. 20–23.

Захарченко Є. Ю. Соціальний статус та юридичне становище провінційного парафіяльного духовенства Російської імперії в ХІХ – на початку ХХ ст. // Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ» : зб. наук. пр. Темат. вип.: Актуальні проблеми історії України. 2014. № 54 (1096). С. 56–63.

Куценко О. Соціальні класи: соціологічні інтерпретації і підходи до вивчення // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. 2014. Вип. 1. С. 69–75.

Маркевич О. В. Правовий статус предводителя дворянства в Російській імперії // Збірник за матеріалами IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Права людини: історичний вимір і сучасні тенденції». 2017. № 12. С. 10–14.

Confino M. The soslovie (estate) paradigm. Reflections on some open questions // Cahiers du Monde russe. 2008. Vol. 49, No. 4. P. 681–699.

Freeze G. The Soslovie (Estate) Paradigm and Russian Social History // American Historical Review. 1986. Vol. 91 (1). P. 11–36.

Wirtschafter E. Social categories in Russian imperial history // Cahiers du Monde russe. 2009. Vol. 50. No. 1. Écrits personnels. Russie XVIIIe-XXe siècles. P. 231–250.

Економічні процеси на Сході Європи в першій половині ХІХ століття

Дайте визначення терміна «феодалізм». Спираючись на роботу Наталії Шліхти з’ясуйте, в чому полягали відмінності у розумінні донного терміна в радянській гуманітаристиці та у західних дослідженнях. Спираючись на конкретні факти покажіть, чи є коректним використовувати термін феодалізм для характеристики соціально-економічних реалій Східної Європи у першій половині ХІХ ст.
Дайте визначення терміна «капіталізм». Спираючись на конкретні факти покажіть, якою мірою капіталістичні елементи були присутні в економіці Східної Європи у першій половині ХІХ ст.
В історіографії поширене твердження, що у Східній Європі першої половини XIX ст. мала місце «криза кріпацтва». Водночас, дослідник початку XX ст. Петро Струве, характеризуючи розвиток економіки дореформеного періоду, писав: «Кріпосне господарство робило успіхи, розвиваючись в різних напрямках і помітно ускладнюючись». Чи суперечать наведені вище твердження один одному? Що Ви розумієте під терміном «криза кріпацтва»? Чи можна таким чином характеризувати економічні процеси на Сході Європи у першій половині ХІХ ст.
Спираючись на матеріали лекцій та рекомендовані матеріали покажіть, яку роль відігравала політика держави та специфіка соціально-правових інституцій у промисловому розвитку Східної Європи першої половини ХІХ ст.
Схарактеризуйте розвиток транспортної мережі на Сході Європи у першій половині ХІХ ст. Порівняйте темпи розвитку залізничного сполучення у Східній Європі з ситуацією у західноєвропейських країнах та США. Прокоментуйте наступний уривок зі спогадів доньки імператора Миколи Першого Ольги щодо будівництва залізниць: «Вороги цих заходів були незліченні… У цих заходах бачили зародження нового революційного осередку, який міг призвести до нівелювання класів та інших, ще страшніших речей». Поясніть логіку подібних побоювань. З’ясуйте, наскільки вони були виправдані.
Схарактеризуйте розвиток фінансової системи у Східній Європі першої половини ХІХ ст. Як корелювалася вартість рубля асигнаціями та сріблом? Яку роль зіграла реформа Єгора Канкріна в історії фінансової системи?

Література до заняття:

Аджемоглу Д., Робінсон Дж. Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності / пер. Олександр Дем’янчук. Київ : Наш Формат, 2016. 440 с.

Вітенко М. Д. Історія Росії. Від найдавніших часів до наших днів : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2013. 346 с.

Головко О. М. Фінансова адміністрація Російської імперії в Україні (кінець ХVIII – початок ХХ ст.): історико-правове дослідження. Харків : СІМ, 2005. 448 с.

Історія Центрально-Східної Європи : посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів / за ред. Л. Зашкільняка. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. 660 с.

«Малі розбіжності» Східної Європи доби імперій: інституції, економічний розвиток, периферійність / Центр міської історії, Львів.

Мордвінцев В. М. Історія Росії (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.) : навч. посіб. Київ : Знання, 2013. 455 с.

Райт Е., Юркова О. Капіталізм // Енциклопедія історії України: Т. 4. Київ Наукова думка, 2007. 528 с.

Рудько С. О. Історія Центрально-Східної Європи (кін. XVIII – поч. XXI ст.) : навчально-методичний посібник з курсу. Вид. 2-ге, доповн. Острог, 2010. 220 с.

Стрелко О. Г. Залізничне будівництво в Російській імперії (1836–1917): витоки та розвиток // Дослідження з історії техніки. 2014. Вип. 20. С. 51–57.

Шліхта Н. В. Радянська історіографія – західна наука: дискусії навколо концепції «Феодалізму» // Сторінки історії : збірник наукових праць. 2008. Вип. 27. С. 214–224.

Dennison T., Nafziger S. Living Standards in Nineteenth-Century Russia // The Journal of Interdisciplinary History. 2013. Vol. 43. No. 3. P. 397–441.

Dennison T. Contract enforcement in Russian serf society, 1750―1860 // The Economic History Review. 2013. Vol. 66. No. 3. P. 715-732.

Dennison T. Did serfdom matter? Russian rural society, 1750–1860 // Historical Research. 2006. Vol. 79. P. 74–89.

Інтелектуальні процеси у Східній Європі початку ХІХ століття

Спираючись на конспекти лекцій та рекомендовану літературу ознайомтесь зі змістом проєкту Михайла Сперанського. Дайте відповідь на такі питання:

Проаналізувавши суспільно-політичну ситуацію на Сході Європи на початку ХІХ ст., подумайте, чим була зумовлена потреба створення аналізованого проєкту. Яку роль відігравали ідеї Михайла Сперанського у політичному житті початку ХІХ ст., як вони співвідносилася з іншими реформами та проектами реформ Олександра І.
Чи можна вважати проєкт Михайла Сперанського конституційним? Для відповіді на поставлене питання потрібно дати визначення терміна «конституція» і показати, наскільки проєкт Михайла Сперанського підходить або не підходить під це визначення.
Якою мірою в праці Михайла Сперанського проявилися ідеї, характерні для філософії епохи Просвітництва? Особливу увагу слід звернути на прояв ідей Шарля Монтеск’є в роботі Михайла Сперанського.
З’ясувавши значення терміна «лібералізм» (сучасне розуміння, а також використання цього терміна на початку XIX ст.), спробуйте визначити, якою мірою у проєкті Михайла Сперанського проявилися ліберальні віяння.
Чи згодні Ви з поширеною в історіографії тезою: «проєкт Сперанського передбачав введення буржуазних по суті норм при збереженні самодержавства»? Що означає термін «буржуазні норми»? Які ідеї, висловлені у проекті Михайла Сперанського, історики іноді характеризують таким чином? Чому? Чи погоджуєтеся Ви з подібною характеристикою?
Яким було ставлення Михайла Сперанського до кріпосного права? Чому Михайло Сперанський не пропонував негайного скасування кріпацтва?
Які положення проекту Михайла Сперанського викликали протидію багатьох представників дворянства? Чому?

Ознайомтесь з роботою американського історика Річарда Пайпса «Karamzin’s Memoir on Ancient and Modern Russia: A Translation and Analysis» та дайте відповіді на такі питання:

Чи згодні Ви з поширеним в історіографії твердженням, що в праці Миколи Карамзіна позначені «найважливіші принципи політичного консерватизму»? Для цього з’ясуйте, які існують визначення терміна «консерватизм» та покажіть, чи відповідають ідеї Миколи Карамзіна даними визначенням.
Яким чином опис історичних фактів використовувався Миколою Карамзіним для обґрунтування необхідності самодержавної влади? Які історичні оцінки Миколи Карамзіна відповідають сучасним науковим уявленням, а які – вступають із ними у протиріччя?
Як оцінює Микола Карамзін сучасну йому зовнішню політику російського самодержавства? Згадавши обставини підписання та умови Тільзитського миру, подумайте, які підстави були в Миколи Карамзіна для такої характеристики цього договору: «Власна безпека є вищий закон у політиці: краще було б погодитися, щоб Наполеон взяв Шлезію, самий Берлін, ніж визнати Варшавське Герцогство».
Згадайте сутність міністерської реформи 1802 р. Як її оцінює Микола Карамзін? Чи погоджуєтеся Ви з його оцінками? Чому Микола Карамзін критикує створення Державної Ради у 1810 р.?
Яким було ставлення Миколи Карамзіна до кріпацтва?
Порівняйте погляди Михайла Сперанського та Миколи Карамзіна.
Інтереси якої суспільної групи відбивав у своїй роботі Микола Карамзін? Які саме ідеї публіциста були вигідні тій чи іншій соціальній групі?
Чи позначилися в роботі Миколи Карамзіна просвітницькі ідеали? Для цього потрібно згадати, які риси характерні для філософії Просвітництва, показати, чи проявилися вони в «Записці …» Карамзіна.

Література до заняття:

Єфремова Н. В. Проекти конституційної реформи в Російській імперії початку ХІХ ст.: їх характеристика та значення // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2012. № 1028. Серія «Право». Вип. № 12. С. 77–80.

Мироненко О. М. Сперанський Михайло Михайлович // Юридична енциклопедія. Київ, 2003. Т. 5. С. 574–576.

Сперанський Михайло Михайлович // Політологічна енциклопедія : навч. посібник / укл.: А. О. Карасевич, Л. С. Шачковська. Умань : ФОП Жовтий О.О., 2016. Кн. VІІ. С. 186–190.

Темірова Н. Р. Історія історичного знання: від зародження до статусу науки. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2019. 132 с.

Pipes R. Karamzin’s Memoir on Ancient and Modern Russia: A Translation and Analysis. University of Michigan Press, 2005. 284 p.

Східна Європа у міжнародних відносинах початку ХІХ століття

Спираючись на конспекти лекцій та рекомендовану літературу, дайте відповідь на такі питання:

Проаналізувавши дипломатичну та військову активність Олександра Першого, покажіть, яким чином у зовнішньополітичній діяльності царя поєднувалося конструювання/захист «національних інтересів», вплив різноманітних придворних угруповань, задоволення особистих амбіцій тощо?
Якими були уявлення французької політичної еліти початку ХІХ ст. про Східну Європу? Які плани щодо Східної Європи мав Наполеон, якою була мета його кампанії 1812 року? Чому в сучасній історіографії твердження Ілька Борщака стосовно наполеонівської політики у Східній Європі піддаються критиці? Яку мету переслідував Ілько Борщак, створюючи міфи в даній царині?
Які аспекти російсько-французької війни 1812 р. та зарубіжного походу 1813–1814 рр. викликають дискусії в історіографії? Яку роль у дискусіях істориків щодо даної проблематики відігравали суспільно-політичні обставини, доступ до джерел, зміни в методології досліджень. Спираючись на конкретні факти, обґрунтуйте власну точку зору стосовно цих питань?
Яку роль відігравав східноєвропейський регіон під час Віденського конгресу? В чому полягала мета створення Священного Союзу, якими були результати його діяльності?
Прокоментуйте наступні оцінки відомого американського державного діяча, дипломата та вченого Генрі Кіссінджера: «Хоча Австрії була потрібна Росія як страхування від Франції, вона завжди з побоюванням ставилася до свого імпульсивного союзника, а особливо за схильність царя [Олександра Першого] брати на себе місію борця за святу справу… Для Меттерніха проблема, яку несла Росія, полягала не так у тому, щоб якось стримати її агресивність – така спроба виснажила б Австрію, скільки в тому, як стримати амбіції Росії… Спритність Меттерніха дозволила Австрії протягом цілого покоління здійснювати контроль над перебігом подій, перетворивши Росію, країну, яку він боявся, на партнера на основі єдності консервативних інтересів, а Великобританію, якій він довіряв, останній притулок для протидії викликам щодо балансу сил. Неминучий результат, проте, був відстрочений. І все-таки збереження держави, що відживає свій вік, на основі цінностей, несумісних із панівними тенденціями, що охопили весь світ навколо, і продовження йому життя на ціле століття саме по собі є чималим досягненням». Чи погоджуєтесь Ви з цими оцінками Генрі Кіссінджера? Чому автор характеризує Олександра Першого як імпульсивного союзника? На які факти він міг спиратися, пишучи про «схильність царя брати на себе місію борця за святу справу»? Спираючись на конкретні факти, покажіть, яким чином Меттерніх намагався «стримати амбіції Росії»? Наскільки успішними були ці спроби? Чому Генрі Кіссінджер характеризує Австрійську імперію як державу, «що відживає свій вік»? Які саме цінності в даному тексті названі «несумісними із панівними тенденціями»?

Література до заняття:

Ададуров В. «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття. Вид. 2-ге, доп. і переробл. Львів : Видавництво Українського Католицького Університету 2018. 624 с.

Ададуров В. Економічні інтереси на службі великої політики: проєкти та спроби французького проникнення на південні ринки Російської імперії (1800–1812 роки) // Україна модерна. 2006. Т. 10. С. 20–36.

Ададуров В. Народження одного історичного міту: Проблема «Наполеон і Україна» у висвітленні Ілька Борщака // Україна модерна. 2005. Т. 9. С. 212–236.

Ададуров В. Пришестя Наполеона, або Есе про конфлікт релігійних світоглядів у Центрально-Східній Европі на початку XIX ст. // Наукові записки УКУ. 2010. Ч. 2 : Історія. Вип. 1. C. 67–83.

Захарчук О. М. Вплив аматорських досліджень Ілька Борщака на праці наполеонознавців // Дрогобицький краєзнавчий збірник. 2014. Вип. 17–18. С. 384–408.

Захарчук О. М. Зовнішня політика та дипломатія Наполеона Бонапарта в роботах сучасних вітчизняних істориків // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2016. Вип. 1 (128). С. 23–29.

Захарчук О. М. Сучасна українська історіографія про ставлення Наполеона І до південно-західних окраїн Російської імперії в 1812 р. // Український історичний журнал. 2014. № 1. С. 169–187.

Кіссинджер Г. Дипломатія / пер. з англ. М. Гоцацюка, В. Горбатько. Київ : Вид. група КМ-БУКС, 2018. 930 с.

Ковальов Є. Резензія на книгу Ададурова В. «Війна цивілізацій: Соціокультурна історія російського походу Наполеона» // Київські історичні студії. 2017. № 2. С. 115–116.

Потрашков С. В. Наполеонівська Франція і Україна: химерні уявлення, ілюзорні проекти, безпорадні дії. Рец. на кн.: «Наполеоніда» на Сході Європи : уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ ст. : монографія / В. В. Ададуров. Львів : Вид-во Укр. католиц. ун-ту, 2007 // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. : до 80-річчя Харків. держ. акад. культури. Вип. 24. C. 282–286.

Gompert D., Binnendijk H. and Lin B. Napoleon’s Invasion of Russia, 1812 // Blinders, Blunders, and Wars: what America and China can learn. RAND Corporation, Santa Monica, Calif, 2014. P. 41-52.

Hollingsworth B. The Napoleonic Invasion of Russia and Recent Soviet Historical Writing // The Journal of Modern History. 1966. Vol. 38. No. 1. P. 38–52.

Parker H. Why Did Napoleon Invade Russia? A Study in Motivation and the Interrelations of Personality and Social Structure // The Journal of Military History. 1990. Vol. 54. No. 2. P. 131–146.

Wartman R. Myth and Memory—Imperial Evocations of 1812.: Alexander I and the Russian People // Visual Texts, Ceremonial Texts, Texts of Exploration: Collected Articles on the Representation of Russian Monarchy. 2013. P. 145–179.

Декабристський рух: ідеологія та практика змови

Спираючись на рекомендовану наукову літературу та матеріали лекцій, згадайте, коли і ким вперше був використаний термін «декабристи», які організації відносять до декабристських.

Визначте передумови та причини появи декабристського руху. Дайте відповіді на такі питання:

Якою мірою війна 1812 р. та закордонний похід російської армії створили передумови для формування декабристського руху?
Чи були погляди декабристів результатом впливу просвітницьких ідеалів та соціокультурних тенденцій, характерних для романтизму (для відповіді на це питання згадайте про характерні риси Просвітництва та романтизму)?
Чому низка істориків передумовою декабристського руху вважає зростання відчуття власної гідності серед представників дворянського стану після видання Жалуваної грамоти дворянству 1785 р.?

Також слід взяти до уваги моду на створення неформальних товариств у дворянському суспільстві початку ХІХ ст., протиріччя, що існували в суспільно-політичному та економічному житті початку ХІХ ст., а також поступовий відхід Олександра І від реформістського курсу. Поміркуйте, чи могли традиції палацових переворотів вплинути на плани декабристів і характер їхнього руху, яким чином революції в Іспанії та Італії справили вплив на декабристів?

Прослідковуючи появу та трансформацію організацій, які традиційно відносять до «переддекабристських» та декабристських, зверніть увагу, що останнім часом в історіографії здійснюються спроби переглянути усталені уявлення щодо ґенези декабристського руху.

Порівняйте проєкти Микити Муравйова та Павла Пестеля за такими критеріями:

– передбачені в проєктах форма правління, політичний режим, тип державного устрою. Способи обґрунтування доцільності того чи іншого варіанту перетворень у цій сфері;

– шляхи вирішення селянського питання. Інтересам яких соціальних груп відповідали аналізовані проєкти?

– вплив різноманітних філософських та політичних ідей на проєкти Микити Муравйова та Павла Пестеля;

– ставлення Микити Муравйова та Павла Пестеля до етнічного різноманіття Східної Європи. Чи згодні Ви, що в «Руській Правді» Павла Пестеля проявилися ідеї російського націоналізму? Для відповіді на це питання з’ясуйте, що в сучасній історіографії розуміють під термінами «нація», «націоналізм», чи відповідають погляди Пестеля цим визначенням.

Спираючись на визначення терміна «радикалізм», визначте, чи можна вважати ідеї Павла Пестеля більш радикальними?

Спираючись на рекомендовану статтю Г. Д. Казьмирчука та Ю. В. Латиша, з’ясуйте, які аспекти історії декабристського руху продовжують викликати дискусії в історіографії. Особливу увагу зверніть на питання щодо участі вищих сановників імперії у змові декабристів. Які аргументи висувають прихильники протилежних точок зору стосовно даного питання? Обґрунтуйте власну позицію з цього приводу.

Яким чином історія декабистського руху ставала інструментом у політичних дебатах наступних періодів?

Література до заняття:

Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / за наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. Київ : Ін-т іст. України НАН України; Київ. нац. унів-т імені Тараса Шевченка. 2005. Т. 4. 202 с.

Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / упор.: Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш; наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. Київ : СПД Цимбаленко Є. С., 2009. Т. 6.

Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / упор.: Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш; редкол.: В. А. Смолій (голова), Г. Д. Казьмирчук (відпов. ред.), О. П. Реєнт та ін. Київ : УкрСІЧ, 2012. Т. 7. 440 с.

Казьмирчук Г. Д. Декабристи в Україні: досягення і перспективи вивчення // Проблеми історії України XIX – початку XX ст. 2001. Вип. 3. C. 7–21.

Казьмирчук Г. Д., Латиш Ю. В. Рух декабристів: дискусійні питання та спроба їх розв’язання (до 180-річчя повстання) // Український історичний журнал. 2005. № 6. C. 50–65.

Політичні та ідеологічні процеси у Східній Європі другої чверті ХІХ століття

Політичний курси Миколи Першого в історіографії нерідко характеризують як реакційний. Давши визначення терміну «реакція» та спираючись на конкретні факти, доведіть або спростуйте цю оцінку.
Спираючись на рекомендовану літературу схарактеризуйте так звану «теорію офіційної народності» Сергія Уварова. Чи можна погодитися із поширеною в історіографії тезою про те, що ця формула стала основою ідеологічної програми Миколи І?
Чи погоджуєтесь Ви з такою оцінкою американського історика Річарда Вортмана: «Уваров продовжував традицію XVIII ст. з його утилітарною легітимацією самодержавства як інституту, який створив і зберіг російську державу. Він ніколи не говорив про сакральну природу монархічної влади: самодержавство було для нього “необхідною умовою існування Імперії”. Православ’я інтерпретувалася ним не в термінах божественного одкровення, але як “запорука щастя громадського та сімейного”»? Що означає твердження про «сакральну природу монархічної влади»?
Як Сергій Уваров характеризує поняття народності? Згадавши визначення терміна «нація», подумайте, яким чином Сергій Уваров поєднував конфесійно-династійний принцип легітимації держави з національним. Порівняйте концепцію «народності» Сергія Уварова з ідеями, на яких базувалися інші національні рухи (український, німецький, польський тощо) у різні періоди своєї історії.
Спираючись на рекомендовану роботу Надії Темірової, з’ясуйте, в чому полягала специфіка поглядів Михайла Погодіна на історію Східної Європи. Згадайте сутність суперечок стосовно «Норманської теорії» походження Русі. Яку позицію займав Михайло Погодін у цих суперечках? Яким чином уявлення Михайла Погодіна стосовно утворення Київської Русі пов’язані з його ідеями про унікальність російського історичного шляху? Порівняйте історичні оцінки Михайла Погодіна з сучасними підходами до розуміння історії.
Згадайте основні віхи біографії Петра Чаадаєва, час та обставини написання і опублікування його «Філософічних листів» і «Апології божевільного». Яку реакцію в суспільстві викликали ці тексти? Чому?
Зверніть увагу на наступні міркування Петра Чаадаєва: «Усі народи мають період бурхливих хвилювань, пристрасного занепокоєння, діяльності без обдуманих намірів. Люди в такий час блукають світом і дух їх блукає. Це час великих спонукань, великих звершень, великих пристрастей у народів. Вони тоді шаленіють без чіткого приводу, але не без користі для майбутніх поколінь. Всі суспільства пройшли через такі періоди, коли виробляються найяскравіші спогади, свої чудеса, своя поезія, свої найсильніші та найплідніші ідеї. У цьому й закладаються необхідні суспільні підвалини. Без цього вони не зберегли б у своїй пам’яті нічого, що можна було б полюбити, до чого пристраститися, вони були б прив’язані лише до праху своєї землі. Ця захоплююча епоха історія народів, це їх молодість; цей час, коли найсильніше розвиваються їхні обдарування, і пам’ять про неї становить відраду і повчання їхнього зрілого віку. Ми, навпаки, не мали нічого подібного. Спочатку дике варварство, потім грубі забобони, далі іноземне панування, жорстоке і принизливе, дух якого національна влада згодом успадкувала, – ось сумна історія нашої юності. Періоду діяльності, що б’є через край діяльності, кипучої гри моральних сил народу – нічого подібного в нас не було. Епоха нашого соціального життя, що відповідає цьому віку, була наповнена тьмяним і похмурим існуванням без сили, без енергії, що одухотворюється лише злочинами і пом’якшується лише рабством. Жодних чарівних спогадів, жодних чарівних образів у пам’яті, жодних дієвих настанов у національній традиції. Окиньте поглядом всі прожиті століття, всі зайняті нами простори, і Ви не знайдете жодного спогаду, що приковує до себе, жодного поважного пам’ятника, який би владно говорив про минуле і малював його жваво і картинно. Ми живемо лише в обмеженому сьогоденні без минулого і без майбутнього, серед плоского застою. І якщо ми іноді хвилюємося, то не в очікуванні чи не з побажанням якогось спільного блага, а в дитячій легковажності немовляти, коли воно тягнеться і простягає руки до брязкальця, яке йому показує годувальниця». На які факти міг спиратися Петро Чаадаєв, даючи подібні оцінки? Якою мірою вони можуть вважатися обґрунтованими?
Прокоментуйте наступний уривок з «Філософічного листа» Петра Чаадаєва: «Колись велика людина надумала нас цивілізувати, і для того, щоб заохотити до освіти, кинула нам плащ цивілізації; ми підняли плащ, але до освіти не торкнулися. Інший раз інший великий монарх, долучаючи нас до свого славного призначення, провів нас переможцями від краю до краю Європи; повернувшись додому з цієї тріумфальної ходи по найосвіченіших країнах світу, ми принесли з собою лише погані ідеї та згубні помилки, наслідком яких було незмірне лихо, що відкинуло нас назад на півстоліття. У крові ми маємо щось, що відкидає всякий справжній прогрес». Які історичні факти згадує автор у цьому уривку? Чи погоджуєтеся Ви з його оцінками?
Спираючись на рекомендовані роботи Терези Оболевич, Сергія Шейко та Олени Колодій, з’ясуйте, яку роль відігравала релігія в ідеях Петра Чаадаєва.
Порівняйте погляди західників та слов’янофілів. Згадавши визначення термінів «лібералізм» та «консерватизм», з’ясуйте, якою мірою ці поняття коректно використовувати стосовно слов’янофільства та західництва.

Література до заняття:

Бевзюк Є., Котляр О. Імперська ідеологія як принцип модернізації інформаційного середовища // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2022. Вип. 1 (46). С. 128–139.

Житарюк М. Г. Глобалізм думки і чину П. Я. Чаадаєва, або Про російський націонал-шовінізм, а не цивілізаційний європоцентризм // Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2020. Випуск 47. С. 224–237.

Каплін О., Гончаров Г. «Класичні», «істинні» слов’янофіли і слов’янофільство у спадщині, тлумачінні і розумінні російських емігрантів (1920-ті рр.) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2022. № 61. С. 219–242.

Темірова Н. Р. Історія історичного знання: від зародження до статусу науки. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2019. 132 с.

Чаадаєв П. Я. Філософічні листи. Апологія божевільного. Уривки та різні думки (1828–1850-ті роки) / пер. укр. М. Житарюк. Львів : [б.в.], 2005. 168 с.

Шейко С., Колодій О. Становлення концепції свободи волі людини у філософії історії П. Чаадаєва // Філософські обрії. 2019. № 41. С. 19–33.

Obolevitch T. “The Madman” Appeals to Faith and Reason. On the Relationship between Fides and Ratio in the Oeuvres of Peter Chaadaev // Peter Chaadaev Between the Love of Fatherland and the Love of Truth, eds. by Artur Mrówczyński-Van Allen, Teresa Obolevitch, and Paweł Rojek, Eugene, OR: Pickwick Publications 2018. P. 55–72.

Wortman R. Scenarios of Power: Myth and Ceremony in Russian Monarchy. Princeton, N.J. : Princeton University Press, 1995. xiii + 432 pp.

Wortman R. The Power of Language and Rethoric in Russian Political History. Charismatic Words from the 18th to the 21st Centuries. Bloomsbury Academic, 2018.

Заняття 10. Східна Європа ХІХ століття в контексті теорії модернізації та світ-системного аналізу

Вимоги до есею «Цивілізаційний підхід у вивченні історії Східної Європи ХІХ – початку ХХ ст.: перспективний дослідницький напрямок чи тупиковий шлях наукових пошуків?»

При написанні есею рекомендується дотримуватися наступних рекомендацій:

зверніть увагу на загальні принципи цивілізаційного підходу, його різновиди, визначення терміну «цивілізація»,
спираючись на конкретні факти з історії Східної Європи ХІХ століття обґрунтуйте свою думку щодо того, чи допомагає цивілізаційний підхід зрозуміти процеси в регіоні
на прикладі історичних процесів, що відбувалися на сході Європи у ХІХ ст., обгрунтуйте свою точку зору щодо того, в якій мірі критика цивілізаційного підходу є справедливою, зважаючи на ті

Обсяг есею – до 15 тис. знаків з пробілами.

Плагіат суворо заборонений!

Рекомендовані джерела та література

Ададуров В. “Наполеоніда” на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття. Вид. 2-ге. Львів: Вид-во УКУ, 2018. 624 с.
Аджемоглу Д., Робінсон Дж. Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності / пер. Олександр Дем’янчук. Київ: Наш Формат, 2016. 440 с.
Вітенко М. Історія Росії. Від найдавніших часів до наших днів : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2013.
Вулф Л. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. Київ: Критика, 2009.
Ганус, С. О. Німецька просвітницька славістика як фактор національно–культурного відродження слов`янських народів / С. О. Ганус // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Історія / редкол.: О.І. Мандрик (гол. ред.), Д.Д. Данилюк, С.О. Ганус та ін. – Ужгород : Вид-во В.Падяка, 2003. – Вип. 8. – С. 67–79
Гєрасімов І. Rusticus nation? // Україна Модерна. 17(6)/2010. С. 183-194.
Дейвіс, Норман. Європа: Історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. К., Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001. 1463 с.
Івангородський К. Сучасна білоруська національна історіографія у сприйнятті істориків з Білорусі // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. 2016. Вип. 26. С. 83-110.
Ігнатенко, І. В. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. Харків : Книжковий клуб ”Клуб сімейного дозвілля”, 2016. 224 с.
Історія Центрально-Східної Європи. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів / За ред. Л. Зашкільняка. Львів, 2001.
Казьмирчук Г.Д., Латиш Ю.В. Рух декабристів: дискусійні питання та спроба їх розв’язання (до 180-річчя повстання) // Український історичний журнал. 2005. № 6. C. 50–65. URL: http://history.org.ua/JournALL/journal/2005/6/3.pdf
Каплін О., Гончаров, Г. «Класичні», «істинні» слов’янофіли і слов’янофільство у спадщині, тлумачінні і розумінні російських емігрантів (1920-ті рр.) //Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2022. № 61. С. 219–242. URL: https://periodicals.karazin.ua/history/article/view/21254/19865
Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: виникнення, історія, розпад. – Львів: Вид-во Католицького Українського університету, 2005.
Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. Київ: Либідь, 1999. 352 с. URL: http://litopys.org.ua/kasian/kas.htm
Кіссинджер Г. Дипломатія / пер. з англ. М. Гоцацюка, В. Горбатько. Київ: Вид. група КМ-БУКС, 2018. 930 с.
Кісь О. Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2012. 287 с.
Ковальов Д. Вплив царизму на зародження модерної наці у Фінляндії // Історія торгівлі, податків та мита. 2015. № 2 (12). URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kovalov_Denys/Vplyv_tsaryzmu_na_zarodzhennia_modernoi_natsii_u_Finliandii/
Кравченко В. В. Україна, Імперія, Росія (вибрані статті з модерної історії та історіографії). — К., 2011.
Куліков В. О. Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр.: монографія. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. 388 с. URL: http://surl.li/frrtc
Ляпіна О. В. Утвердження Росії на Кавказі (середина XVI – перша третина ХІХ ст.): Навчальний посібник. Київ: Логос, 2009.
«Малі розбіжності» Східної Європи доби імперій: інституції, економічний розвиток, периферійність / Центр міської історії, Львів. URL: https://www.lvivcenter.org/discussions/the-little-divergence-2/
Мордвінцев В. М. Історія Росії (з найдавніших часів до кінця ХVIII століття): Навч. посіб. Київ, 2013.
Москва – Третій Рим. Походження міфу / Упорядник Є. Калюжний. Київ: Смолоскип, 2021.639 с.
Наджафов І. Д. Поняття «Східна Європа» у європейській інтелектуальній думці XVIII – початку ХІХ ст. // Zaporizhzhia Historical Review. 2021. Vol. 5(57). С. 200–207. URL: file:///C:/Users/Lenovo/Downloads/2361-Article%20Text-4162-2-10-20220218.pdf
Паньків М. Феномен російської імперії в працях сучасних польських дослідників // Дух і Літера. 2008. № 22. С. 158 – 178. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/4777/Pankiv_fenomen_rosiiskoi_imperii.pdf?sequence=1
Плохій С. Загублене царство.Історія “Русского мира” з 1470 року до сьогодні. Харків: Фоліо, 2019.
Посохов С. І. Образи університетів Російської імперії другої половини ХІХ- початку ХХ ст. в публіцистиці та історіографії. Харків, 2006.
Потрашков С. В. Наполеонівська Франція і Україна: химерні уявлення, ілюзорні проекти, безпорадні дії // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. : до 80-річчя Харків. держ. акад. культури. — Харків, 2009. — Вип. 24. — C. 282– 286. — Рец. на кн.: «Наполеоніда» на Сході Європи : уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ ст. : монографія / В. В. Ададуров. — Львів : Вид-во Укр. католиц. ун-ту, 2007. — 560 с.
Процик А. «Молода Європа» Джузеппе Мадзіні і початки модерного націоналізму у Східній Європі. Львів: Вид-во УКУ, 2023. 228 с.
Реєнт О. П. До проблеми скасування кріпосного права в 1861 р. / О.П. Реєнт // Український історичний журнал. 2011. № 1. С. 34-51.
Рудько С. О. Історія Центрально-Східної Європи (кін.XVIII – поч. XXI ст.): Навчально-методичний посібник з курсу. Вид. 2-ге, доповнене. Острог, 2010.
Чаадаєв П. Я. Філософічні листи. Апологія божевільного. Уривки та різні думки (1828-1850-ті роки) / пер. українською М. Житарюк. Львів : [б.в.], 2005. 168 с.
Черчович І. Жити на маргінесі: бідні і вагітні у Львові кінця ХІХ ст. // Народознавчі зошити. № 1 (157), 2021. https://nz.lviv.ua/archiv/2021-1/8.pdf
Шпорлюк Р. Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща. Пер. з англ. -Київ: Дух і Літера, 2013.
Ячменіхін К.М. Соціальний статус військового поселенця Російської армії за часів Олександра І // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: історичні науки. – № 6. – Чернігів : ЧНПУ, 2011. – Вип. 67. – С. 19–24.
A New Imperial History of Northern Eurasia, 600-1700. From Russian to Global History. Bloomsbury Academic, 2023. 306 p.
Confino M. The soslovie (estate) paradigm. Reflections on some open questions // Cahiers du Monde russe. Vol. 49, No. 4. Pp. 681–699. URL: https://journals.openedition.org/monderusse/9502
Culture, Nation, and Identity: The Ukrainian-Russian Encounter, 1600-1945, eds. Andreas Kappeler, Zenon E. Kohut, Frank E. Sysyn, and Mark von Hagen (Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2003
Dennison Tracy. Did serfdom matter? Russian rural society, 1750–1860 // Historical Research. 2006. Vol. 79. Pp. 74–89.
Engelstein L. Slavophile Empire: Imperial Russia’s Illiberal Path. Cornell University Press, 2009.
Etkind A. Internal Colonization. Russia’s Imperial Experience, Cambridge: Polity 2011.
Freeze G. The Soslovie (Estate) Paradigm and Russian Social History // American Historical Review. 1986. Vol. 91 (1). 11 – 36. URL: https://moodle.swarthmore.edu/pluginfile.php/62980/mod_page/content/1/Week_01/freeze_soslovie.pdf
Geraci R., Khodarkocsky M. Of Religion and Empire: Missions, Conversion, and Tolerance in Tsarist Russia. Ithaca: Cornell University Press. 2001.
Historiography of Imperial Russia: The Profession and Writing of History in a Multinational State / Edited by Thomas Sanders. Routledge, 1999.
McReynolds Susan. Redemption and the Merchant God: Dostoevsky’s Economy of Salvation and Antisemitism (Studies in Russian Literature and Theory). Northwestern University Press, 2011.
Offord D. Nineteenth-Century Russia: Opposition to Autocracy. London, Routledge, 1999.
Pipes R. Karamzin’s Memoir on Ancient and Modern Russia: A Translation and Analysis. University of Michigan Press, 2005. 284 p. URL: https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=mdp.39015062623338&view=1up&format=plaintext&seq=1
Pocock, J. (1985). Virtue, Commerce and History: Essays on Political Thought and History, Chiefly in the Eighteenth Century. Cambridge, 1985. https://doi.org/10.1017/CBO9780511720505
Schönle A., Zorin On the Periphery of Europe, 1762–1825: The Self-Invention of the Russian Elite. Northern Illinois University Press, 2018.
Seegel Map Men. Transnational Lives and Deaths of Geographers in the Making of East Central Europe. University of Chicago Press, 2018.
Siljak A. Angel of Vengeance: The “Girl Assassin,” the Governor of St. Petersburg, and Russia’s Revolutionary World. St. Martin’s Press, 2008.
Skinner, Q. (1969) Meaning and Understanding in the History of Ideas. History and Theory, Vol. 8, No. 1, 3–53. https://doi.org/10.2307/2504188
Wirtschafter E. Social categories in Russian imperial history // Cahiers du Monde russe. 2009. 50. No. 1. Écrits personnels. Russie XVIIIe-XXe siècles. Pp. 231-250.
Wirtschafter E. Structures of Society: Imperial Russia’s “People of Various Ranks”. Northern Illinois University Press, 1994.
Wortman R. Scenarios of Power: Myth and Ceremony in Russian Monarchy. Princeton, N.J.,: Princeton University Press, 1995. xiii + 432 pp.
Wortman R. The Power of Language and Rethoric in Russian Political History. Charismatic Words from the 18th to the 21st Centuries. Bloomsbury Academic, 2018
Zhivov V., Uspenskij B. “Tsar and God” and Other Essays in Russian Cultural Semiotics. Academic Studies Press, 2012

Автор

Павло Єремєєв

Історик, доцент кафедри історії Східної Європи історичного факультету та доцент кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сфера наукових зацікавлень: історія релігії, історія Східної Європи наприкінці XVIII – на початку ХХ ст., інтелектуальна історія, історіографія.

Коментарі та обговорення

0 Comments

Усі теми:

Архітектура Війна Гендер Голокост Імперії Інакомислення Інфраструктура Комеморація Культура Люди Мистецтво Міський простір Насилля Переміщення Повсякденне життя Подорожі Праця Промисловість Радянське Спадщина Чорнобиль