Зі спогадів Уляни Любович (справжнє ім’я Ульна Старосольська (Львів, 1912 – Нью-Йорк, 2011)):
“Площа Сокола-Батька у Львові. Якщо це будень – тут спортивний тренінг, гри, руханка; якщо свято, то змагання в легкоатлетиці, копаний м’яч, відбиванка або руханкові виступи шкільної молоді, пластове свято весни. А чи будень, чи свято – місце зустрічі молодих, і не тільки тих, що заінтрересовані в спорті. Одні вправляють, змагаються, другі приглядаються. Настрій безжурності, запалу, веселої гри. Яке ж відповідне місце, щоб тут вони зустрілися!!!
На площі якесь свято. Вистунчені ряди шкільної молоді маршують по площі під звуки духової оркестри. Публіка то приглядається, то проходжується по пилястих доріжках поза валами, що оточують площу. Біля будок із холодними напитками та морозивом групи дітей. Молодь, дівчата, хлопці групками то приглядаються струнким колонам школярів, то йдуть, перекидаються жартами, мов м’ячиками, що літають від одних до других, і дотепно відбиті, повертаються. Оклики, вибухи сміху”.
Уляна Любович, Розкажу вам про Казахстан. Нариси з пережитого. Вінніпег-Торонто: Видавництво “Новий Шлях”, 1969. С.86.
Подія, перебіг якої представляє зображення, відбувається на стадіоні українського “Сокола-Батька”. Ймовірно, це третій і останній Крайовий сокільський здвиг, що відбувся у 1934 р. на сокільському стадіоні.Перше українське гімнастичне (руханкове) товариство “Сокіл” (Сокіл-Батько) створене у Львові 11 лютого 1894 р. Взірцем був статут чеського “Сокола” (1862 р., засновник Мирослав Тирш). Метою товариства було виховання єдності українського народу, його сили та гідності, а разом з тим витримки, спритності, підприємництва, дисципліни. Крім гімнастичних вправ “Сокіл” звертав велику увагу на пожежну справу та туризм. Першим головою товариства (до 1900 р.) був відомий інженер-архітектор Василь Нагірний. Від 1900 р. “Сокіл” поширив свою діяльність на всю Галичину, постали самостійні руханкові товариства “Січ”, які в 1912 р. об’єдналися і утворили Український Січовий Союз. У 1911 р. у Львові відбувся перший крайовий здвиг (з’їзд) Сокола-Батька; в 1914 р. — другий, що отримав назву Шевченківського — це була масова маніфестація 12 000 членів “Сокола”, Українського Січового Союзу, “Пласту”. З’їзд відбувався на площі Сокола-Батька, купленій в 1910 р. Для того, щоб товариство «Сокіл-Батько» мало власний стадіон у Львові та не залежало вiд польських властей, було організовано викуп «Тору циклiстiв» (велосипедного треку), який знаходився у Стрийському парку, де збудували спортивний комплекс. «Український город» коштував 133855 австрійських крон, мав розмір 190 м х 120 м. До складу комплексу входило футбольне поле розміром 160 м х 70 м із трибуною на 270 сидячих місць, три тенісні корти, легкоатлетичні доріжки та велосипедний трек з повною довжиною кола 400 метрів.