Я не люблю героїв. Для мене немає ніяких героїв, я ставлюсь до них як до історичних персонажів. Тобто всі вони є історичні персонажі: хтось гірший, хтось кращий. Є негативні символи для мене, типу Леніна, але так само в мене немає великого бажання віднести квіти ні до Бандери, ні до Чорновола, ні до Грушевського, ні до кого. Тобто я вважаю, що треба перестати героїзувати і почати аналізувати.
Чоловік, 32 роки, записаний у Львові 5 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
[Герої] Андрей Шептицький, Степан Бандера, Роман Шухевич. … Антигерої? Важко. Це люди, які не несуть жодної… президент Янукович. Для мене він антигерой. В минулому? Нема. Мені дуже подобається позиція східних людей. В Китаї. Вони є… зміг поспілкуватися… Про Мао Цзедуна. Людина, яка дуже багато зробила ніби доброго і китайці до них відноситься, як до певного чинника історії, вони ж були. Ми їх аналізуємо. Він не є поганий, він не є хороший. … Я десь до певної міри відношуся до всіх, хто був в історії України, ким ми є зараз – заслуга їх всіх. Є демон, є не демон. В них немає, в Китаї – Бог поганий, Бог злий. Кожен робить погані речі і робить добрі речі – інь, янь. Вони всі спрямовані для того, щоб сформувати те, що зараз є.
Чоловік, 40 років, записаний у Львові 6 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Ну я не знаю, я вважаю, це такі люди, як Сверстюк, Маринович, Горинь… просто герої та й все. А антигерої – це комуністична кліка, котра скоренько перемалювалися в синьо-жовтий колір, а насправді провадять далі совкове мислення в управлінні державою.
Чоловік, 46 років, записаний у Львові 6 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
В истории [герои]? С историей у меня проблемы.
Чоловік, 30 років, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Нашої країни? Для мене герой… Футурист Семенко для мене герой нашої країни, наприклад, розстріляний як якийсь там лівоуклоністський фашист, абсолютно збілібердоване, значить формулювання. Герой, який почав створювати абсолютно нові речі в українській історії.
Чоловік, 35 років, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
Ну це складне запитання, бо, по-перше, не можна назвати якусь одну людину, це не буде правильно. Їх багато було, і антигероїв було багато. Антигерої – полковник Ніс, що відкрив ворота і вони взяли Батурин. Я не проводив дослідження, але ми його назвали от так от. Це те, що стосується історії. А героїв безліч. … Для мене героями є перш за все митці, а потім вже якісь державні діячі. Тут список величезний, починаючи від Тараса Григоровича, як би там його не затягали в школі, зі всіма тими радянськими ярликами «революційного поета», «демократа». Піднімаєш твори і читаєш «І мертвим, і вижим, і ненародженим» і розумієш, наскільки то все актуально і не тільки. Для мене героєм є Микола Хвильовий, попри всю таку свою комуністичну спрямованість, або як ще його там потім називали, ризикувати своїм власним життям – такий дикий перформенс, під кінець поставити таку крапку, чого більшовики йому, власне, не простили. Вони могли ще змиритися з Винниченком, який був закордоном, Хвильового вимирали, просто вимирали. Для мене це митці – вся бойчуківська школа, потім митці, які були пізніше – Алла Горська, це були поети, Іван Світличний. Прекрасний поет, той самий Тарас Мельничук, і список можна продовжити, а вже потім можна назвати державних діячів, таких, як гетьман Сагайдачний або ще хтось.
Чоловік, 51 рік, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Ну у меня, сложное отношения к украинским героям. Наиболее симпатичным мне кажется Иван Мазепа – такой красивой, трагической фигурой, благородной. А так? Ну, сложный критерий. Я ж говорю, памятником в Киеве могло быть в тридцать, в пятьдесят раз больше.
Чоловік, 52 роки, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Я бы назвала, это будет, конечно, сейчас очень странно, но я считаю Леонида Даниловича Кучму героем страны за то, что в 2004-м он не отдал приказ. Это требует каких-то и этических, человеческих качеств, и политической воли, которую, к сожалению, после него никто не смог показать. … Антигероем я бы назвала, ну, помимо очевидного, да, то есть тот, кого нельзя называть, мистер «золотой унитаз», кроме него я бы еще назвала Виктора Андреевича Ющенко, который предал лично меня и предал миллионы людей, которые понадеялись на него. У него был невероятный кредит доверия, который мы положили у его ног, а он на него аккуратно наступил и даже не совсем это заметил.
Жінка, 28 років, записана у Києві 7 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану та активістка Помаранчевої революції у Дніпропетровську, членкиня організації «Народний госпіталь»
Ну герої хто? Я вже говорив, хто герої. Українське козачество – герої, які не жаліли життя. Тим більше теперішні козаки. Супер. Даже оцього козака, що мучили вони, що це питали. Він хлопака, він витерпів все. Молодець. Я їх поважаю. Як і поважаю тих хлопців, які відслужили армію тепер. Не побоялись, приїхали сюда. Це супер. Більше би таких, я думаю, що через недільки дві буде порядок.
Чоловік, 50 років, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Ну антигероями я би назвав цих чотирьох президентів, що були до цього. Героїв багато. Від Богдана Хмельницького. Був такий навіть гетьман, ну не гетьман, він був якийсь, скоріше, сотник – Іван Сірко теж був. До речі, в наших архівах про нього згадки майже немає. А от в французьких архівах, навіть в іспанських – є. Його порівнюю з Наполеоном. Він не програв жодної битви. Розумієте? От, треба щоб вчили люди нашу історію, щоб вони знали її, тому що, як сказав класик, «людина, яка не знає свого минулого, вона не має майбутнього».
Чоловік, 29 років, записаний у Києві 7 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Чесно, з сучасних людей яркого прикладу героїзму я не замічав. Були люди, які старались щось зробити, але все ж таки, для мене залишились наші от такі гаранти слова – це ті самі письменники, той же самий Шевченко, який сказав давним давно слова, які зараз ми вживаємо, тобто він ще тоді боровся, боровся, як міг і як не міг, але скільки часу пройшло, і ті слова зараз актуальні, письменники там. Той же самий Бандера, який вів таку боротьбу підпільну, бо на то були причини, напевно. Якщо би він тоді був, скажемо, при владі з опозиції, то напевно, все було б по-інакшому. І от ці люди для мене та, ці люди зараз є герої. А з теперішніх кажу – ми побачимо потім.
Чоловік, 25 років, записаний у Києві 8 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
[Героями считаю тех], которые боролись за Украину и все… Сейчас трудно сразу… [Антигерои] Коммунисты, которые нами правили.
Чоловік, 69 років, записаний у Києві 8 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
[Герої] Я не можу сказати, що це Бандера, що це Шухевич, поки що це я не можу.
Чоловік, 23 роки, записаний у Києві 8 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Ну героями, наверное, стандартно [можно назвать] всех, кто там, того же Грушевского, Орлыка, может быть, ну скорее всего, кто лепту создавал украинскую народную, вот западную украинскую народную, вот которые пытались создать Украину. Потом того же Бандеру, того же Шухевича, которые воевали за свою землю, за Украину. Я их так воспринимаю, что да, против немцев, против советов, с кем-то, они питались отстоять своё.
Жінка, 30 років, записана у Харкові 9 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану
Взагалі в історії українців? Давай так, почнемо героїв, ой багато героїв. Ну, я ще раз кажу щодо очікуваних героїв – це Мазепа, це гетьмани, я не пам’ятаю прізвищ, це визволитись від Переяславських угод, там деякі були правобережні, деякі лівобережні, порівняно коли була Українська Народна Республіка, то там було не багато таких людей, я не можу, наприклад, Винниченко для мене не герой, не герой для мене там Грушевський, не знаю, ну Петлюра – герой, для мене герої – це президенти Карпатської України. Там щодо УПА, то Шухевич для мене герой. Ну і є певні люди, я не пам’ятаю їх прізвищ, але в двадцятих-тридцятих роках Українська визвольна рада, то там теж були люди, я не пам’ятаю, правда, вже тих прізвищ. Потім люди, які боролися за відновлення незалежності, які загинули в сімдесятих, які загинули і не тільки ті, які загинули, багато дуже людей до незалежності, але не всі. [А якщо говорити про антигероїв?] Ну відповідні щодо ситуації – це Муравйов, Боголюбський. Ну для мене там Богдан Хмельницький, ну не знаю, герой чи антигерой. Ті, хто зраджували, полковники от зраджували. Для мене антигерої, як його. Ладно. Антигерой для мене – це Сталін, для мене антигерой, ну багато генералів Червоної армії, насправді, не всі, але багато хто клав наших людей. Для мене антигерой – це система і ті, хто мав до неї відношення, а зараз ходять і красуються своїми нагородами щодо Другої світової війни, але насправді вони служили тим всім процесам. Антигерой сучасний – це Медведчук, це антигерой для мене, сучасний антигерой Кравчук, людина, яка насправді, мені здається, багато поганого зробила.
Чоловік, 30 років, записаний у Києві 9 лютого 2014 року, активіст та один з організаторів Євромайдану
Ну, у нас багато героїв: від козаків, у нас гетьманів скільки, і Богдан Хмельницький, і Іван Мазепа, і Скоропадський, і Грушевський, і це які дійсно українські. Ну, і можна, ну, назвати і Тарас Шевченко, і Франко, це дійсно люди, які прославляли і зараз їхні твори прославляють Україну, ну, конечно. Ну, антигерої, я не буду так аж далеко, це наші президенти від [19]91-го року, які приймали участь, це все антигерої. І вони, практично ні один з них нічого толкового не зробили до цього часу.
Чоловік, 31 рік, записаний у Києві 9 лютого 2014 року, учасник Євромайдану та Помаранчевої революції
Антигерои, антигерои… Даже не знаю. Нет, это слишком сложно, я так не выделяю.
Жінка, 25 років, записана у Києві 9 лютого 2014 року, активістка Євромайдану та Автомайдану, учасниця Помаранчевої революції
Дуже широке питання, дуже широке питання. Багато народу [герої], бійці, починаючи, скажемо, якщо брати за останнє століття, починаючи від Холодного Яру, супротив УПА, ОУН, УПА, там можна десятки прізвищ називати.
Чоловік, 55 років, записаний у Києві 9 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Це дуже різне. І теж, ви бачите, дуже різнопланове, різновекторне. Той самий В’ячеслав Чорновіл, наприклад, [герой].
Жінка, 44 роки, записана у Києві 9 лютого 2014 року, учасник Євромайдану
Ну для меня лично, для меня – это все люди, которые сражались за то, чтобы, не знаю, как бы это банально не звучало, но чтобы народу Украины жилось хоть немножко там легче. Начиная с недавнего этого Чорновола, да, которого убили, и журналистов, которые питались писать правду о событиях в стране и их убивали. Любой человек, которого мы там даже не знаем, да, который не какие-то свои цели преследовал, а все-таки был как-то очень близкий к истине и хотел показать то, что происходит, хотел просто вывести на чистую воду тех людей. И для меня они только являются [героями], да, всегда. Люди, которые не боялись, которые несмотря на то, что они подозревали о том, скорее всего, как с ними могут обойтись, и они все-таки шли до конца и за справедливость. Вот для меня они являются героями страны. То есть это нет каких-то ключевых, как у нас стереотипно говорят, «Бандера – наш герой». Да? И мы какого-то мифического Бандеры дети, дети мифического Бандеры и мифические дети. Антигерои? Я не знаю. Ну конечно, это, из нашей истории, которая такая неоднозначная, то сложно о чем-то говорить. Не знаю всех там моментов. Но, скорее всего, это Советский Союз и все его представители.
Жінка, 26 років, записана у Харкові 10 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану та Помаранчевої революції
Для мене Бандера – герой. Антигерої, антигерої, антигерої. Хто в нас антигерой? Для мене герой той, хто, по-перше, за те, щоб Україна була незалежна, і той, хто своєю працею. Той же Вернадський. Коли він працював тут, він писав свої праці українською мовою. Він був першим головою чи як це назвати, Української академії наук, яку ще Скоропадський тоді організував. Хоча як переїхав в Москву вже. Ну для мене герої, я говорю, ті, які прославляють українську націю. Для мене це герої.
Жінка, 72 роки, записана у Харкові 10 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану та Помаранчевої революції
В історії країни для мене найбільшим героєм, по кроках я би відніс, – Євген Коновалець, Михайло Грушевський. Євген Коновалець – це те, що він був державником. Я думаю, він був дуже успішним тим керівником держави. Грушевського як інтелектуальне поле, бо я прихильник інтелектуальної боротьби. Романа Шухевича як реального військового командира. І четверте місце я би також відвів якомусь інтелектуальному гравцю. Ну не знаю, кого з них обрати, якийсь інтелектуальний гравець, так скажемо. Можливо, Тарас Шевченко, так скажемо, хай буде. Двохсотріччя – це є доречно. Хоча він не є зовсім у моєму, у моїх підходах. Він постійно говорив про проблеми, які є в українському суспільстві. Я б радше закликав би до боротьби. Тобто це формат, можливо, ну Донцова, може дуже і засильно. Але до боротьби. Серед антигероїв я би назвав би, звичайно, Йосипа Сталіна, я би… Тут важко, тут треба в ретроспективі подивитися. Я би назвав би Петра І. Я би докорінно ще би назвав Андрія Боголюбського, котрий перший фактично спалив Київ, і почалася та лінія такого негативу. І я би, напевно, ще би назвав, ну не знаю кого четвертого. Можливо, комуністичну владу в цілому, це трохи є занадто. Ну нехай буде. І назвав би Леніна.
Чоловік, 23 роки, записаний у Львові 10 лютого 2014 року, активіст та один з організаторів Євромайдану
Дуже класну штуку знаю. Ми грали десь на базі в Полтаві. І з нами їхав якраз народний депутат, якийсь дисидент, десь там сидів. А він нам дуже класну штуку розповідав. Це був восьмий, по-моєму, рік чи дев’ятий. І якраз він там, коротше, «Наша Україна» там в черговий раз дала бабла на фестиваль… Він нам починає якраз закидати, що це Ющенко, це свята людина, що Україна таких народжує раз на 300 років. І він для нього був просто Богом. Ми кажемо: «Ющенко зрадник, він цілувався з Януковичем. Він відкликав підпис депутата цього під меморандумом». … Тобто він якраз вважав цю людину героєм. А потім проходить рік чи два і я вже зустрічаю також його в Києві вже. Він ще народний депутат, але якраз, ми розмовляємо. Але якраз дали тоді тринди Верховній Раді з приводу якраз Харківських угод ратифікації. Його дуже сильно, його похилого віку людину дуже сильно побили прямо в залі Верховної Ради. І він зовсім зламаний, зовсім зламана людина взагалі. І просто жахливо дивитись. І я не став, я просто, я просто людину пожалів, я не став питатись з приводу тієї самої святої людини і того самого Ющенка. От скажу – для мене він ніколи не був героєм. А от з приводу антигероїв якраз. Просто питання в тому якраз, що є герої, які, герої, вибачаюсь, я прямо скажу, герої, які не гинуть красиво там, не знаю, розкинувши руки. Вони мають дуже великий шанс стати антигероями. І питання якраз в тому, що от, я не знаю, чи потребує зараз от країна таких от героїв? Ну, така от відповідь.
Чоловік, 39 років, записаний у Харкові 11 лютого 2014 року, один з організаторів Євромайдану
Антигерои – это все те люди, которые воевали против своего собственного народа. Вот, значит так, все, кто были чекистами, все, кто были большевиками и так далее. А герои – это те, кто воевал за свой народ, вот. Опять же возьмем нашу территорию, то я бы выделил Махно. Я бы выделил Ивана Сирко – большого харьковчанина, который никак до сих пор не увековечен в Харькове. Я бы выделил Николая Михновского – человека, который создал теорию, которая впервые провозгласила лозунг самостоятельной Украины, который также был харьковчанин. Безусловно, Шевелев и так далее.
Чоловік, 48 років, записаний у Харкові 11 лютого 2014 року, один з організаторів (спікер) Євромайдану
Ну, вот мы недавно с другом пришли к выводу, что Хмельницкий, по сути, был антигероем для Украины (смеется). Ну, это долгий такой момент. Ну, в последние годы, трудно сказать. Однозначно люди говорят, что вот Ющенко антигерой, да. Потому что на него возлагали такие надежды, а он как бы их не оправдал. С другой стороны, мне кажется, что не нужно верить в такого доброго царя, который придет и все сделает. То есть, опять же, героем можно считать каждого человека, кто в общем или отдельно борется с этой системой. Скажем, отстаивает свои права в судах, отстаивает там, не знаю, защищает какой-то кусочек леса, парка или еще что-то. Вот все эти люди – они уже герои.
Чоловік, 27 років, записаний у Харкові 11 лютого 2014 року, активіст «Зеленого фронту»
Руслана, вона молодець, однозначно. Однозначно, при тому, що я дуже так скептично в принципі відносилась до того до її політичної діяльності якоїсь, і вона мені не особливо імпонує, мала можливість десь-колись з нею пересікатися дуже давно, вона мені не дуже імпонує, але вона молодець. Направду, вона там, я це бачила, як ніч в ніч вона там не то, що стоїть, – працює безкінечно і зі всіма. Так, як вона себе поводила під час штурмів, як вона заспокоювала людей … За всю історію загалом – Стус один із [героїв], напевно, я не буду багато говорити. От Стус для мене є таким прикладом. До речі, про антигероїв – Медведчук антигерой (сміється). Він теж, просто не при владі, забула. То треба просто так говорити-говорити і я буду згадувати-згадувати… Стус, Ліна Костенко, можна дуже багато людей називати, які дуже багато зробили. З молодих, так само можна говорити, громадські діячі, там В’ятрович, молоді порівняно, мається на увазі. … Взагалі в історії України? Я буду говорити про сучасну історію. Медведчук – я вже це сказала. Мене історія дуже цікавить насправді, я дуже люблю історію, але в нас є проблема зараз не той час, аби так сильно оглядались туди. В нас є тут проблема дуже сильна і в нас достатньо антигероїв і, напевно, Медведчук для мене більший антигерой, ніж Янукович, тому що має неабиякі тут впливи і не факт, що ті рішення, які зараз приймаються, вони приймаються Януковичем. Він просто загнаний в такий стан, що він просто навіть якщо би десь там захотів раптом щось по-іншому зробити, чи в змозі він це зробити?
Жінка, 29 років, записана у Києві 11 лютого 2014 року, активістка Євромайдану
Я сам дуже люблю літературу, [герой] це є Тарас Григорович Шевченко. Все, що він казав, все зараз збувається – і незалежна Україна, вільна від рабства, що він не дожив декілька років. Це просто людина була унікальна, таких дуже мало, одна на мільйон. Найбільш негативну [роль відіграли], навіть не знаю, мабуть, ті люди, які зараз при владі, і вони просто не можуть почути мільйони народу Скільки народу виходило, скільки раз вже говорили їм, щоб піти в відставку, але, на жаль, вони досі лишаються.
Чоловік, 18 років, записаний у Львові 12 лютого 2014 року, активіст Євромайдану
Ну я, наприклад, вважаю героєм, величезним героєм, який просто стільки всього зробив для української культури і розвитку, як Лесь Курбас. Він справді герой. Людина, яка до кінця, до самого, самого свого кінця намагалася це там донести. Стус, який теж займався, до самого кінця намагався і тримав, власне, історію культури і теж для розвитку зробив дуже багато. Якщо ми говоримо про антигероїв, то їх теж вистачає. І вся історія в на вообще складається з суцільних антигероїв. Але знаєте, чесно так от прямо одну особу, мабуть, не скажу, щоби всім остальним не було так хорошо.
Жінка, 35 років, записана у Харкові 14 лютого 2014 року, активна учасниця Євромайдану та Помаранчевої революції
Ну, есть исторические личности, которые безусловно герои. Я думаю, что начиная там от князя Владимира, это герои. Я думаю, что все люди, портреты которых мы достаём из кошелька и нарисованные на деньгах – это наши герои: Хмельницкий, Мазепа, и Леся Украинка, и Шевченко. И Тараса мы назвали не случайно, эта акция наша, она тоже проходила около памятника Шевченка, это в общем символично для Харькова. Я думаю, что герои – это те, кто участвовал в освободительных войнах, визвольних змаганнях, тогда в двадцатые, и это люди, которые в общем перенесли Голодомор и те, кто воевал, при чём воевал и на стороне Красной армии, и армии УПА. Герои – это и диссиденты, это Черновол, это Лукьяненко, это целая плеяда уникальных людей, и в Украине, которые боролись, это украинцы, которые поломали эту систему, оторвали её, по крайней мере. Герои те, кто начинал как-то в восьмидесятых, это многие руховцы. В общем, очень многие люди остались неизвестны, их имена мы не знаем. Например, во Львове был человек, который поднял «революцию на граните», поднял революцию, потом мы знаем там Олеся Дония, Кириленко, кто-то остался, а эти люди просто сделали революцию, они голодали, они свергли туда правительство, они свергли советскую систему, а потом просто уходили и занимались своими делами. Вообще все пророки, которые так поступали там в истории библейской. Ну трудно сказать, кто герой там последних двадцати лет, но, вот сегодняшняя ситуация порождает в общем-то героев, которые ежедневно стоят вот там на баррикадах, без имён, наверное, но есть люди, которые стоят, бьются. Оставили семьи, оставили детей своих и стоят тут, умирают за Украину. Для меня это герои. Ну антигерои, очень много предателей Украины, в Украине всегда были люди, там «пятая колонна», кто не понимал, что представляет собой Украина, очень много и сегодня, особенно в Харькове, не понимают, что есть Украина, кто предавал, кто продавался. Я думаю, что многие наши президенты, при чём начиная там от первого президента, я имею ввиду Кравчука всё-таки, и второго, и третьего, и четвёртого, они все были антигерои. То есть они могли сделать Украину другой, но не сделали.
Чоловік, 39 років, записаний у Харкові 16 лютого 2014 року, один з організаторів Євромайдану і учасник Помаранчевої революції
Ну, героями нашої країни з минулого – це є наші видатні і письменники, і поети, такі, як Тарас Григорович Шевченко і Іван Франко. Ну, і багато інших, звичайно. Їх ми всі знаємо. Антигероями – це є диктатори нашого українського народу, такі, як Ленін, Сталін.
Чоловік, 21 рік, записаний у Львові 17 лютого 2014 року, учасник Євромайдану у Львові та Києві
Якщо дивитися, ну, в глобальному, то, звісно, антигерої зараз для всієї, всього народу України – це є наш президент, якого, не знаю, пів країни ладні просто вбити. Задля того, щоб в країні почалися справжнє життя, якого треба. А щодо героїв, власне, то я не бачу зараз таких, ну справді, серед опозиції навіть героїв, людей, яких варто назвати героями. Тому що яка би вона не була, опозиція, як би ми не хотіли бачити в ній все хороше, але вони також хочуть влади, вони хочуть грошей і вони просто використовують народ в своїх цілях.
Жінка, 19 років, записана у Львові 18 лютого 2014 року, активістка Євромайдану
Героями можна назвати тих людей, які боролися за нашу країну, за нашу країну, за нашу незалежність. Які добивалися того, щоб Україна, ті клаптики землі, якщо подивитися на історію, вони зовсім інакше були поділені. Але були люди, завдяки яким ми маємо дякувати, завдяки яким Україна стала єдиною і вільною. Наприклад, в літературі можу назвати таких, як Шевченко, Франко, Леся Українка – вони дбали про український народ, багато чого для нього робили. Вони, завдяки їм навіть багато чого дізналися ще про Україну. Антигерої – то ті люди, які робили все можливе, щоб це не сталося, щоб Україна була вільною, єдиною. Ті, які гнобили її. І взагалі шукали будь-яку причину, щоб її скривдити.
Жінка, 18 років, записана у Львові 19 лютого 2014 року, учасниця Євромайдану
Опубліковані тут цитати з інтерв’ю є частиною проєкту “Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності”. У його центрі є опрацьовані й тематично організовані матеріали з колекції усноісторичних інтерв’ю “Голоси супротиву і надії”, що були записані впродовж грудня 2013 – лютого 2014 рр. (понад 100 інтерв’ю). Всі вони були зібрані у базу “Особисті хронології Євромайдану”, яка у повному обсязі є розміщена на сайті Міського медіаархіву. Колекція налічує 17 тематичних блоків. Категорія “Герої й антигерої в історії України” містить уявлення опитаних учасників й учасниць протестів про героїв та антигероїв української історії. У відповідях присутні як узагальнені образи, так і імена конкретних осіб із минулого та сучасності. Наведені цитати дозволяють прослідкувати історичні паралелі й ті сюжети з минулого, які мають символічну значимість для протестувальників. Питання про героїв та антигероїв було включене в другу хвилю опитування, відтак категорія відображає ситуацію станом на лютий 2014 року.