Листи Юлії Глинської та Анастасії Кузик, економки в домі священика Ісидора Глинського з приводу прийдешнього празника в селі Буцнів
(*правопис збережено)
Лист 1, без дати, орієнтовно 1890-1892 рр.
Moja Nastiu!
Bułam wczera w Ternopoły i kupyłam piatdesiat ohyrkiw, kotri zaraz nakwaszu. A Ty jak choczesz na mizeryju, to sobi kupy kilko treba.
Kalafiory ja w piatnyciu kuplu.
Mozkiw choć zo 4. obstaluj abo w Moszkowoji, abo jak zroby, aby Ty mała na pewno.
Rakiw prywezu, a sunyci obstaluwałam. Horochu prywezu. Smetany, smetanky, dwa kilo masla prywezu.
Chlib stołowyj speczu. Jakby ne wdawsia, to kuplu w misti.
Ja pysała do Jegomostia [1], ałe meni ne widpysały, czy Ty majesz kaczky molodi na pasztet? Woźmy dwi telaczi wontrubky do pasztetu. Woźmy kilo migdaliw na ozszadu.
W piatnyciu pryjide kuchar i kucharycha Julka, po stil. Czomu ksiądz [2] ne napyszut, czy maju owes prywesty?
Czy prywesty szklanok i szklanoсzok, bo maju z kilka ładnych?
Może szcze szczo treba, nechaj zaraz napyszut, bo ja ne możu znaty.
W piatnyciu bude fira, aby buw paszport na tela.
Hrybiw kupy.
Z resztoju jak tam sama mizkujesz tak roby, bo ja ne wsio znaju, szczo Wam treba?
J. Hlyńska
Прочитання:
Моя Настю!
Я була вчора в Тернополі і купила 50 огірків, які негайно ж наквашу. Ти якщо хочеш на мізерію то купи собі скільки треба.
Цвітну капусту я в п’ятницю куплю.
Мізки хоча б 4 замов або в Мошкової (жінки Мошка), або як хочеш зроби, щоб ти точно їх мала.
Раків я привезу, суниці замовила. Горох привезу. Сметану, вершки, два кілограми масла привезу.
Столовий хліб спечу. Якщо б він не вдався, то куплю в місті.
Я писала до Отця, але він мені не відписав. Чи Ти маєш молоді качки на паштет? Візьми дві телячі печінки до паштету. Візьми кілограм мигдалю на ozszadu (?).
В п’ятницю приїде кухар і кухарка Юлька, по стіл. Чому ксьондз не написав, чи маю привести овес?
Чи привести склянки і скляночки, бо маю дуже гарні?
Може ще треба щось, нехай зараз же напишуть, бо я не можу цього знати.
В п’ятницю буде віз, щоб був паспорт na tela (?)
Купи грибів.
Зрештою як там сама вважаєш за потрібне, бо я не все знаю, що вам потрібно?
Ю. Глинська
Лист 2, без дати, у відповідь попередньому
Nastuniu!
Posyłaju Tobi kuchara. Moze obazinoczkiw abo moze szczo przyhotuje, a Ty abo sama pojidesz abo koho piszlesz pokupyty w Ternopoly: chliba, bryndzi, sływok i toho wsioho szczo uważajesz, szczo potribno: andrutiv, mozkiw. A możeby Pan pojichały? Posyłaju chliba 5. bohanciw, a smetany i smetanky ne bahato, bo korowy ne dojatsia. Ne treba kalafioriw jak budut pidpeńky, zresztoju jak sama miskujesz. Chto poide, nechaj spiszytsia, bo choczu, szczob koni na nicz do Czernewa szcze wernuly. Ja pryjidu troszky piznisze. Jak by ja ichała czerez Ternopil a Ty buła, to by fira sobi widjichała a ja by Tebe wziała.
Прочитання:
Настю!
Посилаю Тобі кухара. Може obazinoczkiw (?) або можливо щось інше приготує, а Ти або сама поїдеш або когось відправиш за покупками до Тернополя: хлібом, бринзою, сливками і тим всім, що вважаєш за потрібне: андрутами, мізками. А може би Пан поїхали? Посилаю 5 буханців хліба, сметани і вершків не багато, бо корови не дояться (дають молока). Не треба цвітної капусти якщо будуть підпеньки, зрештою як сама вирішиш. Хто поїде, нехай поспішає, бо я хочу щоб коні на ніч повернулися до Чернева (Чернелів-Руський). Я приїду трошки пізніше. Якщо я їхатиму через Тернопіль, а Ти будеш там, то би віз собі поїхав а я б Тебе узяла.
Наведені тут листи належать до листування родини Глинських: греко-католицького священика Ісидора Глинського, його матері Юлії Глинської (з Білинських) та економки в домі Ісидора, Анастасії Кузик. У них, серед іншого, обговорюються святкові меню храмових празників у галицькому селі Буцнів поблизу Тернополя, в якому Ісидор Глинський був парохом впродовж 1887-1931 років. Авторкою перших двох листів, датованих приблизно 1890-1892 рр. є Юлія Глинська, вдова по священику Купріяну Глинському, мати Ісидора, яка мешкала в Чернелеві-Руському. Написані вони українською мовою, переданою латинкою. Вибір абетки імовірно диктувала отримана польською освіта Глинської. Третій наведений тут лист належить Анастасії Кузик, багаторічній управительці господарства Ісидора Глинського щонайменше від початку 1890-х до 1931 року. Її письмо є унікальним свідченням тогочасного локального галицького українського говору.