Лист Антіна Крушельницького до дружини Марії
27 жовтня 1926, Коломия
Моя Найдорожча!
Довірочно!
В перших днях робив я офіціяльні візити. Був у старости, бурмістра, директорів Мостовича, Бороня і Вербера і у директорки жіночої школи, яка є на нашім подвірю. Не був у директорів шкіл УПТ.
В неділю затягнув мене до своєї канцелярії Йосиф Чайківський. Сьогодня, подумай Собі, прийшов до моєї канцелярії директор жіночої ґімназії УПТ Гамчикевич. Він уже від 1/ ХІ не є директором (посада до обняття!). Але найцікавіше, за що він не є директором. Послухай, а побачиш, яка дрібничка все те, що зо мною зробили:
Перед феріями прийшла до нього одна учениця учит<ельського> семінара і каже йому, що восени 1924. п<ан> директор семінара прикликав її до канцелярії і просив її, // щоб розібралася донага, а він буде її клепати по голому тілі. Вона не згодилася на цю пропозицію. А що була перед матурою, сказала Чайківському на весну 1925 (не тому, що в Рогатині! – Йосифові, що то обробив був колись історію), що мусить здавати матуру, бо інакше виявить всі свинства семинарицькі.
Гамчикевич довідався потім від учителя Ковбуза і Катехита Гриньовського, що там є дійсно свинство. Чайківський робив це не з одною дівчинкою!!! (Він є 22 роки дир<ектором> семинара).
Гамчикевич повідомив про це Кружок УПТ. перед феріями. Чайківський не заскаржив його до суду. Гамчикевич вніс тепер резиґнацію // із цього приводу. Йому сказали, що його свідки недостовірні, що Чайківський не скаржив їх усіх з любови до інститутції – і що врешті вони приймають до відома його резиґнацію!
Ось так стара людина вилетіла зі шкіл УПТ з клеймом калюмніятора!
Він повідомив про все Головну Управу і прийшов порадитися мене, що має далі робити. Я сказав йому: “Як лишете справу, Ви – калюмніятор. Я скажу Вам, що я зробив би. Я, – кажу, – написав би до Головної Управи, що як до 14 днів Йосиф Чайківський або не заскаржить його до Суду, або не залишить становища директора жіночого семинара, я повідомлю про все державну владу (кураторію). Так я зробив би з громадянського // обовязку!” Він дуже зрадів. Каже: “Я ж того й прийшов до Вас порадитися”. А я кажу йому: Пане директоре! Те, що зроблено зо мною, – нічого в порівнянні з тим, що зроблено з Вами. Дуже Вам дякую, що облекшили мені на душі! Але Ваша справа болить мене, як Українця й педаґоґа, не менш, якби це була моя справа”.
Він заявив, що зробить так, як я йому раджу!
Безголоввя! Лайдаки! Лотри! Уяви Собі, якби то моя донька була! Я б того лотра застрілив!
Умовлявся щодо хати. Маю дістати в пятницю відповідь, чи дасть мені за 20 $ 4 покої й кухню.
Цілую Тебе сердечно
Твій Тухо
Колом<ия> 27/10
В пятницю вечер приїду.
Antin Krushelnytsky is a Ukrainian author, literary critic, and teacher. When writing this text, he worked as the director of the Jewish gymnasium of Rabbi H. Shapira in Kolomyia. In a letter to his wife Maria (née Sloboda, ex-actress of the Ukrainian theater “Rus’ka Besida”) he writes about the case of sexual harassment in the Kolomyia Teacher’s Women’s Seminary (an educational institution for the training of primary school teachers) exercised by the director of this educational institution, Yosyp Tchaikivsky. This case was made public thanks to the director of the women’s gymnasium of the Ukrainian Pedagogical Society, Roman Hamchykevych. He found out about harassment from one of the seminary students. He came to “ask for advice” from the letter’s author and his colleague, Antin Krushelnytsky, to understand what he should do with this information. This case likely served as a precedent. Yosyp Tchaikivsky ceased holding his post in 1926.