Роман Любавський

У статті наведено основні параметри соціалістичного містечка поблизу Горлівки на Донбасі. Цей проєкт є подібним до тих, що були реалізовані у Харкові («Новий Харків») та Запоріжжі («Шосте селище»). В основі проєкту ідея максимального усуспільнення побуту робітників. Для її реалізації планувалося збудувати розгалужену мережу громадського харчування та соціальної інфраструктури (ясла, садочок, клуб та ін.). За задумом проектувальників, подібні архітектурні рішення мали звільнити жінок від хатнього господарства та залучити їх до громадської роботи чи на промисловості. Проект соцмістечка є прикладом радянського стандартизованого житлового будівництва. Квартали та житлові корпуси, умеблювання кімнат тощо мали формувати новий спосіб життя його мешканців – соціалістичний. Хоча подібні проекти в УРСР не вдалося втілити у повній мірі, вони відображають зміну соціальних...

Ця газетна стаття складається із репортажів робітничих кореспондентів про стан культурно-просвітницької роботи у харківських клубах. Автори критикують процес виборів правління клубів, дають рекомендації щодо їх проведення, звертають увагу на кумівство при розподілі посад, засуджують вживання спиртних напоїв та паління у клубних приміщеннях.  Радянська влада намагалася перетворити робітничі клуби на зразкові місця відпочинку.  Причому радянська версія дозвілля передбачала активне політичне життя, самоосвіту та саморозвиток відвідувачів клубів. Проте відвідувачі клубів тяжіли до традиційних форм відпочинку, а культпрацівники часто ставилися до своїх обов’язків формально. Клуби шукали баланс між агітацією та розважанням публіки. Проте втримати цей баланс було складно. Тому, на сторінках періодичних видань подібні репортажі були типовим явищем. Слід заначити, що ця газета є найстарішим періодичним...

Представлений документ ілюструє процес утвердження тоталітарного режиму в УРСР на повсякденному рівні. У січні 1929 р. Й. Сталін здолав Л. Троцького у внутрішньополітичній боротьбі за владу та ухвалив рішення про його депортацію за межі СРСР. Услід за цим відбулась хвиля арештів прибічників троцькістської опозиції або тих, кого влада зараховувала до них. Це відбувалося зокрема й на підприємствах Харкова – тогочасній столиці УРСР. У тексті зафіксовано оцінки, які давали робітники діям влади, ставлення до Л. Троцького, антисемітські настрої тощо. Арешти політично активних працівників заводів Харкова обговорювались у робітничому середовищі. На прикладі цього документу ми бачимо як робітники приміряли на себе "маску публічної покори", приділяли значну увагу сказаним словам та тлумаченню їх змісту. Вони вчилися...

У поданому нижче документі зафіксовано рефлексії робітників та робітниць щодо радянської політики залучення жінок на виробництво. Їх цілеспрямовано збирала влада, щоб мати змогу більш реалістично оцінювати поточну внутрішньополітичну ситуацію. Дослідження подібних звітів стало можливим з набуттям Україною незалежності, оскільки всі вони були засекречені у радянський час. Аналіз цього джерела дозволить побачити втілення радянської гендерної політики у промисловості на повсякденному рівні. У тексті описано проблеми з якими зустрічалися жінки на виробництві: упереджене ставлення чоловіків, важкі умови праці, нерівність в оплаті праці, декларативний характер змін у статусі радянської жінки тощо. У документі зафіксовано реакції чоловіків на залучення жінок до промисловості, переведення їх на посади, що раніше вважалися лише чоловічими. У своїх оцінках заводчани часто звинувачували...

У представленому тут звіті зафіксована реакція населення УССР на радянсько-китайський конфлікт у липні-грудні 1929 р. за контроль над Китайсько-Східною Залізницею. У тексті зібрано висловлювання робітників українських промислових підприємств у приватних розмовах та в колективі. Вони відображають широкий діапазон думок, що панував у суспільстві: від рішучої підтримки СРСР у конфлікті і закликів йти на фронт до заперечення необхідності конфронтації. Відзначимо, що розмови про стан та рівень забезпеченості радянської армії часто завершувались роздумами про витоки внутрішніх економічних проблем у державі. Чимало робітників були впевнені в тому, що селяни не будуть воювати за радянську владу, оскільки вона їх розорила. Окремі робітники висловлювали думку, що люди, отримавши зброю, повернуть її проти радянської влади. У тексті звіту також...