Ігор Петрій
кандидат історичних наук, вчений секретар Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Сфера наукових зацікавлень: історія Львова і Східної Галичини XIX-XX ст., щоденникова та мемуарна література України та Центрально-Східної Європи.
Пов'язані першоджерела:
Станіслав Лясковніцький про дуелі у Львові на початку XX століття
Випускник Львівського університету і майбутній професор урології Станіслав Лясковніцький (1892–1978) залишив спогади під назвою «Шпага, багнет, ланцет» («Szpada, bagnet, lancet»), у яких зокрема описав дозвілля львівської молоді, в тому числі заняття спортом. Певну увагу він приділив фехтуванню, яке на той час було популярним у студентських колах, і дуелям як способу розв’язання конфліктів.
Міхал Дубянецький про торгівлю на мінському ринку, 1985 р.
Білоруський видавець, перекладач та публіцист Міхал Дубянецький (1927–1990) у 1979–1986 рр. був директором видавництва «Мастацкая літаратура», а наприкінці 1980-х рр. активно включився в національне громадське життя, ставши співзасновником товариства «Мартиролог Білорусі» та Білоруського національного фронту «Відродження». Його щоденники за 1979–1988 рр. було опубліковано після смерті автора в журналах «Полымя» і «Дзеяслоў». У представленому уривку М. Дубянецький розповідає про торгівлю на мінському Комаровському ринку середини 1980-х рр., наводить ціни на товари та ділиться враженнями від характерних базарних сцен.
Станіслав Лясковніцький про роботу львівських журналістів і видавців на зламі XIX–XX століть
Перший польський професор урології Станіслав Лясковніцький (1892–1978) входить до числа найцікавіших мемуаристів, які писали про Львів. Як син і внук відомих львівських журналістів, він знав багато цікавинок про відомих у місті осіб і про внутрішню кухню редакцій низки часописів, а як людина з великим колом інтересів – міг багато розповісти про дозвілля львівської молоді, про спорт, дуелі, навчання тощо. Його спогади під назвою «Шпага, багнет, ланцет» («Szpada, bagnet, lancet») вийшли двома виданнями у 1970 і 1979 рр. У представлених уривках розповідається про львівські щоденні газети, характерні історії з життя журналістів та їхніх близьких знайомих, і обставини, які супроводжували заснування і становлення нового популярного часопису «Wiek Nowy».
Репортаж про побут посильного і нічного сторожа у Стрию, 1938 рік
У 1933–1939 рр. виходила друком «Gazeta Stryjska» – тижневик Інституту суспільної праці (Instytut Pracy Społecznej), який повідомляв насамперед про локальні новини. Деякі вміщені в цьому часописі матеріали виходили за рамки суто новинної хроніки і були більш інформативними. До таких належить і представлена стаття, що проливає світло на повсякдення стриян малокваліфікованих професій. Журналіст, який підписався криптонімом A. S., у листопаді 1938 р. зробив репортаж зі стрийського бруку, взявши невеликі інтерв'ю у посильного і нічного сторожа про особливості їхньої роботи.
Газетний репортаж про робочий день дирекції поліції Львова, 1901 р.
У липні 1901 р. у Львові з’явилася нова щоденна газета «Wiek Nowy», яку позиціонували як популярний часопис, розрахований на швидке й масове читання. Недороге видання, яке привертало увагу ілюстраціями й сенсаційними матеріалами, швидко стало найпопулярнішим у Львові, його наклад зріс з 4,5 тисяч до 20 тисяч. Часопис завойовував смаки масового читача розлогими репортажами про злочини чи романтичні історії, моторошними та дотепними розповідями з львівського бруку. Багато опублікованих матеріалів дозволяють скласти загальне враження про тогочасне повсякдення міста, як-от стаття від 18 серпня 1901 р., в якій описано типовий робочий день бюро дирекції львівської поліції.
Нотатки Ришарда Ґаншинця про Львівський університет радянської адміністрації 1945-1946 років
Ришард Ґаншинець – польський філолог-класик, мовознавець, у 1920–1941 і 1944–1946 рр. професор, завідувач кафедри класичної філології Львівського університету. Його “Львівські нотатки” – це збірка листів до дружини, яка у травні 1944 р. виїхала до Стрижова (Польща). Р. Ґаншинець залишався у Львові до червня 1946 р., працюючи у Львівському університеті та в Академії наук. У січні 1945 р. його заарештували і тримали під вартою до травня. Після переїзду до Польщі він обійняв посаду професора Вроцлавського університету, а з 1948 р. до смерті був професором Яґеллонського університету. У цій вибірці Р. Ґаншинець описує повсякдення Львівського університету під керівництвом радянської адміністрації та зміни, які знаменували його перетворення на радянський вищий навчальний заклад.
Показати ще
Згорнути все