Збереження спадщини в Центрально-Східній Європі: практики, ресурси, спільноти
Цей курс зосереджений на практиках адаптивного повторного використання спадщини, що охоплює її матеріальні та нематеріальні прояви, у ширшому регіоні Центрально-Східної Європи та безпосередньо в Україні. Методологічно курс опирається на критичні студії спадщини (Critical Heritage Studies), які розглядають спадщину як динамічну мережу взаємозв’язків та постійної негоціації, укорінену в ієрархіях знання та доступу до ресурсів. Розуміння спадщини як процесу, а не зафіксованої дійсності, відкриває можливість для неієрархічного підходу, де першочергова увага приділяється людям, а не об’єктам у пам’яткоохоронних списках. Кожна лекція пропонує методологічні зауваги, звернення до ключової літератури у цій галузі, а також аналіз практичних кейсів роботи зі спадщиною — будь то повсякденне обслуговування та турбота, перепрофілювання, відвідування, цифровізація, занедбання, руйнація чи стирання. Лекторка звертається до окремих випадків адаптивного повторного використання спадщини, їхніх викликів та досягнень у специфічному контексті України й Центрально-Східної Європи — контексті, зумовленому досвідом мультикультурного співіснування в минулому, радикальним насиллям і геноцидальними практиками стирання спадщини та перерозподілу культурної власності, посиленою й радикальною модернізацією та індустріалізацією, імперськими й соціалістичними контекстами, багаторазовими змінами кордонів і політичних режимів, а також участю в глобальному трансфері практик та ідей у ситуації динамічних ієрархій множинних центрів і периферій. Курс спрямований на популяризацію проактивного підходу до спадщини, що ґрунтується на залученості, залишаючи позаду крайнощі фокусу лише на консервації та монополії на експертність, або ж зловживання чи руйнації спадщини задля комерційної вигоди.
Лекції пропонують практичні завдання для студентів, такі як: робота з об’єктами з колекцій спадщини, аналіз кейсів адаптивного повторного використання спадщини та критична рефлексія щодо власного досвіду взаємодії з об’єктами спадщини.
Курс значною мірою опирається на колекції Міського медіаархіву Центру міської історії та на декілька проєктів, у яких Центр виступав партнером або лідером, зокрема OpenHeritage, “Роз/архівування пост/індустрії” та ReHERIT.
Цей курс має три ключові фокуси:
- Соціальний вимір спадщини: важливість спільнот і мереж; об’єкти спадщини як соціальні осередки та інструменти творіння простору; спільний та публічний характер спадщини; дискусійні та конфліктні аспекти спільнот спадщини; вкоріненість у соціально-економічну нерівність.
- Повсякденна спадщина: практики турботи й повсякденного обслуговування; сімейна та особиста спадщина.
- Насилля й розриви супроти неперервності та традиції: дискусійна та конфліктна спадщина; спадщина під загрозою; спадщина в умовах війни, окупації та переміщення.
Курс орієнтований на кілька цільових аудиторій, таких як: студентів гуманітарних та соціальних наук, дослідників зі особливим інтересом у цьому регіоні, а також практиків у сферах охорони спадщини, цифровізації, культурних індустрій, міського планування та розвитку.
Цей лекційний курс створено в партнерстві з Національним університетом “Києво-Могилянська академія” у межах проєкту HER-UKR (“Виклики та можливості для дипломатії культурної спадщини ЄС в Україні”), що співфінансується Європейським Союзом за напрямом ERASMUS+ Jean Monnet Policy Debate. Фінансується Європейським Союзом. Висловлені думки та погляди належать лише авторці й не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з освіти та культури (EACEA). Ані Європейський Союз, ані грантодавець не несуть за них відповідальності.
